Автор: В. Ю. КРУШИНСЬКИЙ

К.: Наук, свiт, 2003. - 227 с.

Сьогоднi Європа переживає складний етап свого розвитку i Велика Британiя не може залишатися осторонь загальних європейських процесiв. Тому авторка обрала для дослiдження цiкаву проблему формування та реалiзацiї iнтеграцiйної полiтики Великобританiї. Бо протягом ось уже майже пiвстолiття полiтики останньої прагнуть вiдшукати оптимальнi варiанти для реалiзацiї європейського вибору країни. Намагання повернути колишню велич держави сьогоднi є нарiжним каменем у формуваннi мiжнародної поведiнки керiвництва Великої Британiї. А особливiсть британської позицiї на континентi призводить до намагання перетворити Європу на сферу полiтичних мрiй i мету зовнiшньополiтичних зусиль. Iдея вiдновлення iмперiї давно вже стала предметом розгляду iсторикiв. Британське керiвництво прагне вiдновити своє лiдерство за допомогою формування i розвитку трансатлантичних i особливо європейських об'єднань. Основна увага, безперечно, придiляється участi країни в Європейському Союзi.

Саме в цьому контекстi написана рецензована праця, в якiй авторка намагається проаналiзувати комплекс питань функцiонування полiтичної системи окремої держави в умовах активного та багаторiвневого регiонального iнтеграцiйного процесу, прийняття полiтичних i зовнiшньополiтичних рiшень до умов часткової федералiзацiї вiдносин в iнтеграцiйному об'єднаннi. Варто наголосити, що рецензована книга написана на широкiй джерельнiй базi. Н.Яковенко використала велику кiлькiсть як парламентських, так i мiжнародних документiв, а також документи головних британських полiтичних партiй, скористалася виданою мемуарною лiтературою, зокрема спогадами М.Тетчер, Ш. де Ґолля та iн.

Червоною ниткою в монографiї проходить теза про постiйне бажання Великобританiї протягом своєї участi в європейських iнтеграцiйних структурах уповiльнити часткову централiзацiю спочатку в ЄЕС, а потiм i в Європейському Союзi. А це, на думку авторки, не могло не створити додатковi складнощi пiд час формування та реалiзацiї полiтики Великобританiї в європейських економiчних структурах. Тому Н.Яковенко не могла обiйти увагою питання взаємодiї внутрiшньополiтичного простору та зовнiшньополiтичних iнструментiв Великобританiї в ходi узгодження рiзними полiтичними силами умов членства країни в ЄЕС, шляхiв адаптацiї Великої Британiї до процесу поглиблення економiчного спiвробiтництва. Особливу увагу в монографiї придiлено дуже цiкавому, на наш погляд, питанню розвитку елементiв полiтичної iнтеграцiї i формуванню ставлення вищезгаданих полiтичних фiгур у цих процесах.

Важливе мiсце у працi вiдведено особливостям британської полiтичної культури в порiвняннi з культурою континентальною, перш за все у Францiї та Нiмеччинi. Значну увагу у книзi придiлено аналiзу iсторично обумовленого специфiчного ставлення до принципiв делегування влади як комунiтарним iнститутам на чолi європейських iнтеграцiйних структур, так i субнацiональним органам самоуправлiння. Тому британська сторона винятково обережно поставилася до будь-яких крокiв у напрямi поглиблення полiтичної координацiї, а також подальшої розбудови iнституцiональної структури ЄЕС, а пiзнiше й ЄС.

Авторка успiшно дослiджує витоки закрiплення особливої позицiї Великобританiї в європейських iнтеграцiйних процесах, а також механiзми захисту.

стр. 222

Причому великий iнтерес викликає iсторичний пiдхiд до цих дослiджень. Простежуючи розвиток полiтики пiслявоєнних британських кабiнетiв, Н.Яковенко порiвнює об'єктивнi i суб'єктивнi умови, в яких ця полiтика формувалась, яким чином i коли досягла апогею впливу в ЄЕС, коли i чому виникла криза британської особливої позицiї. Все це безпосередньо пов'язується iз загрозою маргiналiзацiї країни в комунiтарних структурах.

Багато мiсця в книзi вiдведено перiоду 1990-х pp., коли ставлення внутрiшньополiтичних сил до європейської iнтеграцiї набуло принципової, визначальної ролi пiд час нацiональних та європейських виборiв усiх рiвнiв. Це, безумовно, стало свiдченням високої iнтегрованостi Великобританiї до комунiтарних iнститутiв та iнтеграцiйних чинникiв як особливої групи у визначеннi характеру й напряму протiкання внутрiшньополiтичних процесiв.

Саме тому авторка наголошує на принциповому характерi змiн, яких зазнала полiтика Великобританiї в 1990-х pp. Бо у той час у полiтицi країни замiсть єдиного вектора європейської iнтеграцiйної полiтики виокремлюються функцiональнi комплекси, такi, як економiчна спiвпраця, спiльна зовнiшня полiтика i полiтика безпеки тощо, якi тiсно переплiтаються з iншими елементами не лише зовнiшньої, а i внутрiшньої полiтики i впливають на всi сфери життя Великобританiї.

Європейська iнтеграцiйна тема остаточно стає невiд'ємною частиною полiтичного процесу країни. Але як у будь-якiй великiй справi не можна обiйтися i без серйозних проблем. Так, спiльна полiтика в галузi безпеки вже традицiйно становить один iз вузлiв суперечностей Великобританiї з її провiдними партнерами в європейськiй iнтеграцiї - Францiєю i Нiмеччиною. Останнi, як наполегливi адвокати розбудови ефективних безпекових iнструментiв у рамках Європейського Союзу вступають у конфлiкт iз ключовими iнтересами Великобританiї, на яких базується її зовнiшня полiтика, ставлячи пiд загрозу особливе партнерство Великобританiї та Сполучених Штатiв. Це партнерство є показником "особливої позицiї" Великої Британiї, бо для неї саме трансатлантичнi структури є все ж таки на сьогоднiшнiй день провiдними в гарантуваннi європейської безпеки. У книзi також розглядаються вiдносини Великобританiї iз країнами Спiвдружностi нацiй - "третього кола" у знаменитiй теорiї британських прiоритетiв сера У.Черчiлля.

Спираючись на означену структуру аналiзу британської полiтики в європейських процесах, авторка розглядає українсько-британськi вiдносини. Н.Яковенко не лише констатує наявнiсть збiгу британських та українських iнтересiв у справi розширення ЄС на схiд, а й визначає природу таких iнтересiв у Великобританiї.

Разом iз цим рецензована праця не позбавлена деяких вад. Слiд наголосити на дещо штучному "прив'язуваннi" британської полiтичної проблематики до України. На мою думку, наша держава найближчим часом не належатиме до зовнiшньополiтичних прiоритетiв Сполученого Королiвства i поки що не має спiльних iнтересiв в iсторичному, полiтичному та економiчному аспектах.

Крiм того, авторка нерiдко надто захоплюється суто полiтологiчними пiдходами до вивчення проблеми, через що назване iсторичне дослiдження має вiдповiдне забарвлення.

Однак це не впливає на позитивну оцiнку книги Н.Яковенко. Безперечно, рецензована монографiя є цiкавою й важливою науковою працею, що вирiзняється як високим теоретичним рiвнем, так i суттєвим iсторiографiчним доробком.

В.Ю.Крушинський (Київ)

Постоянный адрес данной публикации: