Початок проспекту Чорно-вола з площею Осмомисла з'єднує площа Торгова (у частині довідників і вказівних табличок - вулиця Торгова), названа так 1944 року. Близько 1840-го вона мала назву Торговиця Соляна, в середині XIX століття -площа Мала, від 1865-го -площа Ґолуховського на честь трикратного намісника Австрійської імперії в Галичині у XIX столітті Аґенора Ґолуховського, в часи німецької окупації -площа Театральна.

Під №1 за Польщі були магазин галантереї, трикотажу й модних товарів Райхе-ра, крамниця скла та порцеляни Шайденфрау, фабрика бочок Верцнера і книгарня Тененбаума, під №2 - винарня Абрагамовича, під №3 -ремонт парасоль, під №4 -ресторан Дорфмана, під №5 -винарня Маєра, кондитерський магазин Брандштеттера і молочарня Фінкельштайна. Зараз усіх цих адрес не існує.

Від 1970-х адресу №6 мало доволі популярне в ті часи кафе "Вечірній Львів", розміщене в підвальному приміщенні театру імені Заньковецької, від кінця 1980-х кафе не працює. У будинку №11 за польських часів була винарня Шіффе та магазин меду Гетера, за часів СРСР тут була крамниця жіночого одягу й магазин "Молоко", зараз - салон краси "Донна", ательє мод "Олеся", крамниця взуття "Ессо" та ремонт годинників. Під №14 за польських часів був магазин суконних товарів Фішера, у 1950-х -Народний суд Шевченківського району, фотосалон артілі "Фотохудожник" і ремонт годинників, зараз цієї адреси не існує. У будинку №15 за польських часів була фабрика мила і свічок Рота і магазин взуття Гіршгорна, за часів СРСР - трамвайний диспетчерський пункт, перукарня й ремонт взуття та фарбування шкіряних виробів, нині тут ремонт взуття, комп'ютерна фірма "Стек", фотосалон, магазин "Товари для тварин", кафе "Зорепад", магазин "Алкоголь і тютюн", крамниця ювелірних виробів "Карат" і гральні автомати. У часи Другої світової війні більшу частину будинків площі було знищено. Забудовано площу у стилі віденського класицизму.

Площу Торгову з початком вулиці Богдана Хмельницького з'єднує площа Ярослава Осмомисла, назва на так 1993 року на честь галицького князя (1153-1187). Від 1840-го мала назву Краківська, у 1954-1993 pp. -площа 300-річчя Возз'єднання на честь входження 1654 року Лівобережної України до складу Московської держави. У житловому будинку №1 за часів СРСР був магазин "Хліб", зараз тут туристична агенція" Акорд-Тур" і крамниця цифрової техніки "Цифровичок". У житловому будинку №2 до 1939 року була торгівля шкірою Шляй-фера, від радянських часів у цьому будинку міститься Львівське трансагентство з обслуговування населення автотранспортом (вантажні перевезення), цю адресу з 1990-х років має також ТзОВ "Гарант". У житловому будинку №3 у 1950-х була майстерня артілі "Хутровик", нині - кафе-бар "Перлина Львова". У житловому будинку №8 за СРСР був хлібний магазин, тепер це крамниця продуктів "Еко-лан". Під №9 у 1950-1960 pp. була майстерня з ремонту швейних машин, тепер тут магазини "Промтовари" й "Жива риба". У житловому будинку №10 у 1950-х містилася майстерня з ремонту меблів, у 1970-1980 pp. -ательє з пошиття портьєр, зараз - галантерейний магазин, салон мобільного зв'язку "Київстар" і гральні автомати. Під №11 за польських часів був магазин модних товарів Вайнреба, від часів СРСР працює крамниця "Посуд", у часи незалежності тут також облаштували магазин чеських кухонь "Корина". Під №20 за польських часів був ресторан Дебори Адлер, тепер цієї адреси не існує. Забудова площі у стилі віденського класицизму.

Від післявоєнних часів і до 1960-х на площі працював ринок, у 1970-х тут облаштували автостоянку й мали намір збудувати на цьому місці готель "Золотий Лев". Під час археологічних розкопок на місці так і не зведеного готелю виявили поселення V століття нашої ери. Від повоєнних часів і донині на площі діє неофіційна біржа оренди квартир і кімнат для приїжджих, у 1970-1980-х роках тут існувала нелегальна "барахолка", де торгували здебільшого джинсовими виробами. Була спроба назвати цей сквер "Золотий лев", але назва не закріпилася. У 1998-му тут спорудили продовольчий і промтоварний ринок "Добробут" (адреса: вулиця Стара, №3), який практично повністю охопив територію скверу та між вулицями Підмурною, Старою і Сянською. Нині хочуть забрати звідти ринок і спорудити на його місці п'ятизір-ковий готель.

Площу Осмомисла з площею Данила Галицького з'єднує вулиця Ґонти, названа так 1950 року на честь одного з ватажків повстання Коліївщина 1768 року Івана Ґонти. Від початку XIX століття вона мала назву Костельна на честь костелу Марії Сніжної. Адресу №1 від часів СРСР має юридична консультація. У житловому будинку №5 за Польщі був продаж шкір Спілки виробників сирих шкір і магазин жалюзі Морі-ца. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Ґонти з Кривоноса з'єднує площа Данила Галицького, названа так 1946 року на честь галицького короля Данила (1201-1264). Від 1840-го вона мала назву Торговиця дерева для опалу, від 1846-го - Гольц-маркт (Деревний ринок), від 1871-го - площа Стрілецька на честь того, що в середньовіччі наприкінці теперішньої вулиці Лесі Українки відбувалися стрілецькі вправи львівського Стрілецького куркового братства. Під №1 -Львівський театр ляльок, за польських часів (тодішня адреса - Костельна №8) тут містилися Реміснича палата, Спілка виробників сирих шкір і Спілка ювелірів і годинникарів. У підвальному приміщенні будинку від 1990-х облаштували надзвичайно популярне серед львівської молоді кафе "Лялька", спроби закрити це кафе 2004-го спричинили масові протести молоді на площі перед будівлею. Під №4 у повоєнні часи містилася школа №33, тепер тут вечірня середня школа №28 та Інформаційно-методичний центр освіти. Під №7 за польських часів був склад труб, заліза й технічних товарів "Гідрант", зараз цієї адреси не існує. У будівлі №8 за польських часів був Торгі-вельний ліцей, цю саму адресу на 1939 рік мав кінотеатр "Балтик" (від грудня 1939-го -імені Островського, від 1946-го -"Комсомолець"), від повоєнних часів тут містився Технікум харчової промисловості, зараз це Львівський професійний ліцей харчових технологій. У житловому будинку №12 у 1950-х був гуртожиток №2 Інституту фізкультури, тепер тут магазин автозапчастин. Забудова площі: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Краківську з площею Данила Галицького з'єднує вулиця Гавришкевича, названа так 1993 року на честь українського архітектора Сильвест-ра Гавришкевича (1836-1911), автора проекту Преоб-раженської церкви, що розташована неподалік, на вулиці Краківській. До 1993-го ця вулиця належала до площі Данила Галицького. У житловому будинку №2 за Польщі містилася друкарська спілка Sztuka, видавництво Arbeiter Kultur і продаж масла та яєць Вішика. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Площу Торгову з площею Різні з'єднує вулиця Старо-міська, названа так 1963 року. У середині XIX століття вона називалася Вузька, від 1971-го - Гусяча. У житловому будинку №3 за польських часів містився магазин канцелярського приладдя Гізе, зараз тут букме-керська контора "Фаворит". Забудова вулиці у стилі віденського класицизму.

Між Староміською і Лазневою розташована площа Різні, названа так у середині XIX століття, до того називалася Над Полтвою. У житловому будинку №3 за польських часів були галантерея Вайсштайна, магазин кухонного посуду Ґутвірта і торгівля овочами і яриною Вольке-на, нині цього будинку не існує. Під №4 за Польщі була галантерея Майзелеса, зараз цього будинку теж не існує. У житловому будинку №6 за польських часів був магазин кухонного посуду Морґенш-тайна і пекарня Опат. Під №13 до війни була годинни-карська майстерня Бльодера. Забудова площі у стилі класицизму.

Постоянный адрес данной публикации: