У ЗМІ часто з'являються статті типу "Висадка астронавтів на Місяць - грандіозне шахрайство". Автори зазвичай переказують читачам основні думки книги американця Вілла Кейзінга, в якій доводиться, що висадка американців на Місяць 20 липня 1969 року була грандіозним обманом людства. Автор книги наводить "убивчі" доводи. Смішно, але більшість з них без особливих зусиль можуть бути спростовані школярем з хорошою успішністю з фізики. Особливо часто нашіптують про підступних американських імперіалістів люди з категорії "вічно вчорашніх". Розберемо по порядку доводи Вілла Кейзінга.

Перший: Чому на фотографіях з Місяця немає зоряного неба? Адже добре відомо, що над Місяцем світять мільярди зірок, яких із Землі не видно через атмосферу.

Зірки видно вночі, справа не в земній атмосфері, а в інтенсивності випромінювання зірок і освітлення місячної поверхні. Хоча зірки в космосі і здаються яскравішими, але їх свічення залишається недостатнім, щоб відбитися на фотоплівці при звичайних зйомках людей або предметів на поверхні Місяця. Навіть початкуючі фотографи знають про це. Зірки з поверхні Місяця можна сфотографувати, але тоді треба вибирати іншу тривалість експозиції.

Другий. Якщо поверхня Місяця така вкрита пилом, що астронавти залишали на ній глибокі сліди, то чому космічний модуль не зав'язнув у ній глибоко? Крім того, чому на фотографіях, де зображені астронавти, на їхніх черевиках немає слідів місячного пилу?

Поки на Місяць не зробили посадку земні автоматичні станції, питання товщини шару місячного пилу справді мало величезне значення. Деякі вчені доводили, що шар пилу на Місяці може сягати навіть декількох метрів і місячні станції просто потонуть в ньому. Але виявилось, що шар пилу не надто товстий, оскільки вона утворювалася від ударів перших метеоритів. Удари подальших метеоритів тільки робили пил дрібнішим і трохи збільшували товщину шару, що починав працювати як подушка, що пом'якшувала удари метеоритів.

С. П. Корольов угамував скептиків, по-волюнтаристськи написавши на документі: "Місяць твердий!" Перші місячні станції довели, що шар пилу на Місяці безпечний. Небезпечнішими при посадці могли бути круті схили нерівностей Місячної поверхні, потрапивши на яких посадочний модуль міг просто перекинутися, і його антени виявилися б спрямованими не на Землю. Це і відбулося з деякими місячними станціями-автоматам и.

Щоб посадочний модуль "Аполлона" не провалювався в пил або в дрібні камінчики, його чотири "ноги" мали знизу спеціальні подушки із стільникового матеріалу. Стільникові "підошви" мали велику площу і їх питомий тиск на Місячний грунт був невеликим, вони не могли глибоко зав'язнути в пил. До того ж стільникові блоки зминаються без ефекту пружини, тому посадочний модуль не міг "зробити козла". На кожній "нозі" був довгий і гнучкий щуп, який при зіткненні з Місячною поверхнею давав сигнал на пульт управління посадочного модуля. Коли спалахували всі чотири лампочки, то це вказувало на те, що місячний модуль "Аполлона" сідає на рівний майданчик, можна зменшити тягу ракетного двигуна і, переконавшись, що все гаразд, вимкнути його.

Ракетний двигун достатньо інтенсивно роздував Місячний пил, тому під посадочним модулем залишалася кам'яниста поверхня. Ось чому на перших фотографіях на черевиках астронавтів пилу і не видно. Під час подальших експедицій черевики астронавтів чистими не залишалися, працювали вони багато. Автор книги не спромігся проглянути всі Аото, зняті на Місяці. Американці публікували їх у великих кількостях. Можливо, авторові захотілося підтасувати факти, щоб книгу надрукували і він отримав за свої "праці" пристойні гроші, або хоч би "паблісіті".

Третій. Чоловік на Місяці важить значно менше і, вірогідно, здатний здійснювати гігантські стрибки. Але жалюгідні потуги астронавтів зробити стрибки, які побачили глядачі під час телерепортажів, мимоволі наводять на роздуми.

Треба говорити не "значно менше, а в шість разів. Але кому потрібні гігантські стрибки? Адже це просто небезпечно. На астронавтові скафандр і різне устаткування. Зробивши гігантський стрибок і випадково впавши, щось можна ушкодити, а до Землі з її перевантаженнями при вході в атмосферу і приводнюванні ой, як далеко. Автор надмірно підозрілий, це факт.

Четвертий. На деяких кадрах американський прапорець, застромлений в грунт, явно коливався, що можливо лише за наявності атмосфери.

Чому раптом тільки за наявності атмосфери? Американський прапор, а не "прапорець", не був "застромлений в грунт". У грунті був невисокий флагшток у вигляді букви Т", на якому було закріплено полотнище прапора. Коли його встановлювали, то прим'яте полотнище прапора не могло відразу розпрямитися і прийняти вертикальне положення і, природно, почало здійснювати маятникові рухи доти, поки не заспокоїлося. Ці рухи справді виглядають як красиве тріпотіння прапора на вітрі. Напевно, американські астронавти відмітили це і спеціально робили такі хвилюючі коливання. Шкода, що автор книги демонструє неповагу до прапора своєї країни.

П'ятий. Чому польоти на Місяць було припинено?

Цілі програми "Аполлон" були досягнуті, а польоти заради польотів нікому не потрібні. Не варто забувати, що на цю грандіозну програму в ім'я всього людства американський народ витратив чимало мільярдів доларів, яким і удома знайшлося б застосування. Тямущий уряд піклується про добробут своїх громадян, ось і профінансу-вав ту кількість польотів, яка була доцільною.

Авторові книги "підспівує" і якийсь експерт Ральф Рене. Він також указує на "подих вітру на Місяці". Другий аргумент Рене "убивчіший" - галька, що вилітає з-під коліс місячного автомобіля, падає з тією ж швидкістю, як це було б і на Землі.

Можна відповісти, що швидкість падіння Місячної гальки здебільшого залежить від сили, з якою колеса відкидають її назад. Деякі камінчики полетять далі, ніж "а Землі, а деякі ближче, все залежить від сили поштовху.

Рене наводить і третій аргумент - "на знімках чітко видно пластикова антена, що не забирається всередину... як вона могла витримати проходження апарату через щільні шари атмосфери, де він (згідно свідчень приладів) розігрівався до шестисот градусів?"

Це вже зовсім незрозумілий аргумент. Через які "щільні шари"? При виводі в космічний простір місячний модуль захищений від "щільних шарів" спеціальними обтічниками. Вони справді трохи нагріваються за рахунок тертя об частинки Земної атмосфери на низькій навколоземній орбіті. При польоті до Місяця місячний модуль міг нагріватися від сонця, але ніяк не до шестисот градусів. Ракета "Сатурн" зі своїм вантажем поволі оберталася навколо своєї подовжньої осі, що називалося процесом "пасивного термального захисту". Вона ніколи не перетворювалася на болід, розігрітий до червоного кольору. А пластикова антена спокійно відчувала себе під обтічником, вона дійсно не забиралася усередину місячного модуля. На посадочному модулі було декілька антен і вони не забиралися усередину. Механізм прибирання зробив би місячний модуль важчим і менш надійнішим.

У статтях часто згадується зовсім вже сенсаційне повідомлення з книги геологів Григор'єва і Ємцева "Скульптури лиця земного", від якого "волосся стає дибки". Там написано: "...представляє інтерес випадок, що відбувся на посадочному модулі корабля "Аполлон 15". При виході на поверхню Місяця астронавти більше шести годин досліджували береги рову Хедлі. За цей час в розгерметизованій кабіні на підлогу вилилося більше двохсот літрів води. За рекомендацією із Землі, астронавти вичерпали воду пакетами з-під їжі. Дивно, але в повному вакуумі і при космічному холоді вода не випарувалася і не замерзла!"

Це тягне на книгу рекордів найдивовижніших брехунів. Справді, корабель "Аполлон 15" мав проблему з витоком води, але не на посадочному модулі, а під час польоту до Місяця. Ми ще розповімо про цей політ. "Більше двохсот літрів води" - це занадто. Сферичний бак для води на "Аполлоні" має ємність 19 літрів, його діаметр 31 сантиметр. Це далеко не величезна бочка на 200 л, в якій перевозять пальне для танків. Води на посадочному модулі зовсім небагато, тільки для пиття. Кому прийшла б в голову думка везти на Місяць бочку води? Добре ще, що у авторів вистачило пізнань та совісті, і вони не написали, що вода була призначена для поливу огірків або капусти, або миття ...вух (або ще чого) позаземним мешканцям-замазурам, що забруднилися в Місячному пилі. Справді, із Землі астронавтам порадили використовувати для збору води пакети з-під їжі, але вони воду пакетами не вичерпували, а використовували декілька серветок, які потім просушили. Вода не розливалася по кабіні. В місці протікання вона утворила кулю, яка у міру надходження води збільшувалася в розмірах, адже все відбувалося в умовах невагомості. Астронавтам дуже не хотілося, щоб ця куля розділилася на безліч дрібних кульок. Просочування води усунули швидко, шість годин на це не знадобилося.

Те, що в "повному вакуумі і космічному холоді вода не випарувалася і навіть не замерзла!" ми навіть коментувати не будемо.

У книзі Білла Кейзінга є посилання на свідчення якогось таємничого співробітника компанії "Ракуелл Інтернешнл" (правильно "Рокуел"), який по секрету повідомив всьому світу, що "насправді передачі, присвячені перебуванню астронавтів на Місяці, велися із знімального майданчика, розташованого в 90 милях на північ від Лас-Вегаса". Доброчесним астронавтам і хорошим сім'янинам інкримінували "солодке життя" з дівчатами з розважальних закладів цієї столиці розваг, бешкети і ...навіть вбивство! Правда, випадкове.

Зазвичай, для тренувань екіпажів будуються тренажери і спеціальні майданчики, де вони можуть звикнути до оточення під час виконання завдання. Для висадки на Місяць потрібно було створити Місячний ландшафт, щоб, наприклад, знизити рівень навантаження на психіку астронавтів. Але наявність майданчика для тренувань не може свідчити про шахрайство з боку уряду, такий майданчик просто необхідний. А ось "дівчата" були і не потрібні, і небезпечні для виконання програми.

За версією Кейзінга "...глядачі спостерігали запуск ракети "Сатурн-5", яка велично злітала в небо, а за межами видимості здійснювала політ у напрямі Антарктики і падала у воду". В цей час астронавтів, нібито, переправляли на літаку в... казино Лас-Вегаса.

А як же численні кораблі стеження і станції дальнього виявлення радіолокації Радянського Союзу і багатьох країн світу? інтенсивний радіообмін Землі з космічними кораблями на частоті, відомій всьому світу? Не треба кривдити військових всього світу, а наших особливо. І чому астронавтів переправляли в таке людне місце, як казино Лас-Вегаса?

Кейзінг напав і на проходження астронавтами карантину - "...якщо на Місяці абсолютно стерильні умови, то навіщо вони так довго перебували в умовах карантину?" Відповідь: "Вони піддавалися промиванню мізків".

Учені багатьох країн побоювалися, що астронавти і космонавти принесуть з собою з відкритого космосу небажаних гостей у вигляді нових вірусів або бактерій. Стерильність Місяця треба було ще довести. Після перших польотів корабля "Аполлон" навіть без посадки на Місяць астронавти дійсно довго були на карантині, за ними спостерігали медики. Потім тривалість карантину скоротили. Коли астронавти пробурили свердловину у Місячному грунті, то карантин знову подовжили, оскільки побоювалися, що під поверхневим шаром можуть бути бактерії або мікроорганізми. "Промивання мізків" тут ні до чого, їх варто було б промити Кейзінгу, щоб ради заробітку не займався зловмисною маячнею.

Особливо Кейзінг відзначився в питанні збереження таємниці грандіозного шахрайства з боку уряду США. "Базік безжально усували". В програмі "Аполлон брали участь 400 тисяч висококласних фахівців. Серед них, за природою речей, набереться не менше дивізії "базік". Куди і коли їх "усунули", бідолашних? У США є свій НКВД та Єжов - Берія? Уряд США "усуває" своїх громадян - до цього додумається не кожен.

Біллі Кейзінг особливо ображений на астронавтів, оскільки вони відмовляються вступити з ним у публічну дискусію. "Адже мовчання - знак згоди, чи не так?". Ще великий поет Пушкін писав: "...І не оспорюй дурня!" Астронавти - люди дуже розумні, справжній цвіт великої країни. А ось містер Кейзінг не тягне більше, ніж на рядового дрібного шахрая.

Не варто сумніватися в найбільшому досягненні американців на благо всього людства. Програма "Аполлон" - це чудова реальність, саме те, що викликає справжнє захоплення. Гинули люди, були невдачі, але грандіозну програму було здійснено з величезним успіхом. Це не програма бомбардувальника-"стелсу. Польотами "Аполлонів" американці на ділі довели лідируючі позиції в світі. Завжди б так!

В наші дні готуються нові експедиції на Місяць і навіть на Марс. Напевно, деякі шахраї також готуються до цих грандіозних подій і пишуть нові дивацькі вигадки. Чого не зробиш заради грошей!

Постоянный адрес данной публикации: