ПРОБЛЕМА ЧЕРНОМОРСКОГО ФЛОТА В РОССИЙСКО-УКРАИНСКИХ ОТНОШЕНИЯХ В 1990-е годы (история возникновения)

РЕЦ. НА: ВИКТОР ШНИРЕЛЬМАН. ЛИЦА НЕНАВИСТИ: АНТИСЕМИТЫ И РАСИСТЫ НА МАРШЕ

Обычное право сегодня

Регистрация общественных организаций

Россия или присоединяет к себе Крым (что, конечно же, весьма маловероятно), или же получает более миллиона крымских военных беженцев (что, как ни странно, для нее наиболее выгодно). Ведь беженцами можно будет заселить Сибирь и Дальний Восток и, тем самым, избежать стремительно надвигающейся демографической катастрофы

У прийнятому нещодавно Законі України «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки» фактично забороняється до вжитку лише другорядна символіка тоталітарних режимів, що не дуже значно впливає на підсвідомість, а отож і на ментальність українців. Найбільшої ж шкоди нашому суспільству завдає та символіка тоталітарних режимів, що потрапила до української мовної картини світу (до світосприйняття, що закарбоване в українській мові) у часи панування царського та більшовицького режимів.

Україна – не Росія, а українці – не холопи, щоб бути підлеглими недостойників – зверхників, що ще не заслужили їх довіру та повагу. І тому за українськими звичаями і відповідними їм неписаними законами моралі, що закарбовані в українській МКС: «той, хто забажає очолити будь який колектив, підприємство чи державну установу, повинен ще до початку свого керівництва заслужити повагу своїх майбутніх підлеглих».

Україна, на відміну від холопської Росії, ніколи не стане державою-нянькою. І в ній, як немає, так і не буде ніколи Уряду, який би абсолютно всім керував та тотально опікував би своїх психічно інфантильних «громадян», не здатних не те, щоб піклуватися (клопотати) про інших, але навіть і керувати собою. У вільному суспільстві кожен повинен сам піклуватися про себе, а роль держави обмежується лише створенням сприятливих умов для розвитку підприємництва. Тому Уряд України повинен лише координувати діяльність всіх виробничих і громадських організацій а, тим самим, і діяльність всіх громадян та підтримувати в країні необхідний їм порядок

На сучасному етапі розвитку національної економіки та Української держави в цілому надзвичайно важливою є ефективна та раціональна реалізація фіскальної функції як однієї з невід’ємних функцій сучасної держави. Однією з обов’язкових умов забезпечення стягнення державою податків є визначення кола осіб, що мають податковий обов’язок перед нею. На сьогодні найбільш розповсюдженим механізмом для цього є використання концепції податкового резидентства. За своєю суттю податкове резидентство може розглядатись як інститут податкового права (у широкому розумінні) та соціально-економічний зв’язок між державою та особою, на підставі якого на особу покладається необмежений податковий обов’язок (у вузькому розумінні)

Описано деякі проблемні ситуації щодо юридичної практики з приводу застосування органами Державної служби з надзвичайних ситуацій України заходів реагування у вигляді зупинення роботи через порушення правил техногенної або пожежної безпеки.

НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ О РУССКО-ПОЛЬСКИХ ОТНОШЕНИЯХ КОНЦА XVII ВЕКА

РУССКО-ВИЗАНТИЙСКИЕ СВЯЗИ В СЕРЕДИНЕ X ВЕКА

ДВИЖЕНИЕ НЕПРИСОЕДИНЕНИЯ: ОТ ВНЕШНЕПОЛИТИЧЕСКОЙ КОНЦЕПЦИИ - К МЕЖДУНАРОДНОМУ ОБЪЕДИНЕНИЮ

Держава і гральний бізнес: хто - кого?