РЕЛЯТИВІСТСЬКА ГРАВІТЕРМОДИНАМІКА ТА СТАТИСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КВАНТОВОЇ МЕХАНІКИ

Данильченко, Павло Іванович

ДНВП «Геосистема», pavlodanylchenko@gmail.com

Термодинамічна інтерпретація загальної теорії відносності [1] та розглядання Всесвіту як єдиного спіральнохвильвого утворення [2], а так званих елементарних частинок і кварків як кінцевих локальних стоків цих спіральних хвиль [3, 4] фактично дозволили створити «теорію всього» [5], яка пояснювала б, власне, усе на світі в рамках єдиної моделі.

Наявність релятивістської неодночасності у космологічному часі, що відлічується в супутній системі відліку просторових координат та часу (СВ) розширному Всесвіту (ССВРВ), неодночасності подій, які є одночасними в СВ світу людей, призводить до приналежності сфери Шварцшильда лише до нескінченно далекого космологічного майбутнього, а приналежності псевдообрію подій (видимості), що охоплює весь нескінченний у ССВРВ фундаментальний простір, лише до нескінченно далекого космологічного минулого [1, 6, 7].

Саме через це колапс речовини під сферу Шварцшильда є принципово неможливим як і принципово неможливими є і самі гіпотетичні «чорні діри», що підміняють собою надзвичайно масивні нейтронні зірки, які володіють топологією порожнистого тіла та дзеркальною симетрією власного простору і містять в усередині своєї внутрішньої сингулярної поверхні антиречовину. Наявність же ненульового радіусу псевдообрію Всесвіту, що приналежить лише нескінченно далекому космологічному минулому, спростовує теорію Великого вибуху Всесвіту [1, 6].

Незважаючи на те, що одночасне спонтанне обернення хвильових фронтів всіх мікрооб'єктів речовини та антиречовини, а тим самим і взаємне перетворення речовини в антиречовину, а антиречовини в речовину при зміні розширювання Всесвіту в СВ світу людей на самостискання його буцімто є принципово можливим, саме самостискання Всесвіту в СВ світу людей є неможливим. Адже це могло б призвести до заміни еволюції деградацією всіх макрооб'єктів Всесвіту і зрештою до панування у ньому антиводню.

Релятивістська інваріантність термодинаміки [1, 6, 8] вказує на принципову неможливість сповільнення течії власного часу речовини, що рухається за інерцією в навколишньому гравітаційному полі з будь-якою швидкістю. Тобто прості лоренцові (а зовсім не більш загальні конформно-лоренцові) перетворення приростів просторових координат та часу не є притаманними для руху речовини за інерцією в гравітаційному полі. Вони притаманні лише рівномірному руху речовини і перш за все в процесі еволюційного самостискання її мікрооб'єктів в ССВРВ. І саме це і вказує на хибність тотожності Етерінгтона [1, 6, 9] та спростовує як прискорення розширювання Всесвіту, так і наявність у ньому темної енергії [1, 6, 10]. Адже стала Габбла, як і власне значення швидкості світла, є принципово незмінною величиною, бо забезпечує безперервність просторового континууму у жорстких СВ а, отже, і в СВ світу людей. І тому-то вона може поступово змінюватися лише в нежорстких СВ.

Розв'язки ж рівнянь гравітаційного поля в СВ світу людей та в ССВРВ (з врахуванням еволюційного зменшення швидкості світла в ССВРВ) також спростовують і потрібність у Всесвіті небаріонної темної матерії [1, 6, 11, 12].

Встановлена Ґіббсом в термодинаміці можливість прийняття газами з певною ймовірністю безлічі мікростанів в одному і тому ж її макростані притаманна і будь-якій іншій речовині. Ці мікростани речовини змінюються з частотою Де Бройля, а значення миттєвих параметрів і характеристик речовини задаються прихованими параметрами [1, 6, 13]. І, отже, будь-яка взаємодія мікрооб'єктів речовини може призводити до зміни її мікростану, не змінюючи при цьому її рівноважний макростан. Таким чином всі мікрооб'єкти речовини утворюють колективні просторово-часові мікростани, зміна яких може бути непередбачуваною через непередбачуваність взаємодій мікрооб'єктів речовини. І, отже, в природі діють класичні закони статистичної фізики, що забезпечують передбачуваність лише середньостатистичних значень параметрів і характеристик речовини. І це стосується навіть і руху речовини, що відбувається в процесі зміни з частотою Де Бройля її колективних просторово-часових мікростанів. Тобто рух речовини теж є проявою поступової зміни її колективних просторово-часових мікростанів.

До того ж розв'язки рівнянь гравітаційного поля для поступово остигаючої речовини описуються в ОТО і в релятивістській гравітермодинаміці [1, 14] лише поліномами і показують, що вона може переходити від попереднього до наступного квазірівноважного стану лише квантово. Адже з кожним кроком остигання зменшуються лише на одну одиницю максимальні показники поліномів, відповідних енергії всієї сукупності синхронно остигаючих макрооб'єктів речовини. Тобто гравітаційні поля релятивістської гравітермодинаміки, що є лише удосконаленням ОТО, зовсім не потрібно квантувати. В ній, як і в термодинаміці, вже квантовані самі колективні квазірівноважні стани всіх взаємодіючих макрооб'єктів речовини.

Все це і дозволяє розглядати квантову фізику і квантову механіку як специфічне відгалуження статистичної фізики. Враховуючи ж встановлену Вайскопфом [1, 6, 15, 16] фіктивність фотонів і нейтрино, буде цілком можливо й надати чітку статистичну інтерпретацію квантової механіки і тим самим створити «теорію всього» [5]. Адже фінішні кроки в цьому напрямку вже зроблені [17 – 20]:

«Будучи студентами, Юссі Ліндґрен і Юкка Люкконен вважали один елемент своїх лекцій квантової механіки незадовільним. «Коли нас навчали фізиці, нам казали, що деякі фундаментальні елементи є правдивими, і ми повинні були визнати, що вони правдиві, не пояснюючи чому, – сказав Юссі Ліндґрен, – і мені це не дуже сподобалося». Робота як хобі поряд із роботою в уряді Фінляндії та докторська ступінь Ліндґрена. Працюючи над системним аналізом в Аалто, дослідники винайшли новий метод вираження законів квантової механіки за допомогою стохастичних методів, типу математики, який має справу з випадковістю та ймовірністю. Стаття, опублікована 27 грудня 2019 р. в Scientific Reports, досліджує, як стохастичні методи можуть бути використані для виведення різноманітних рівнянь у квантовій механіці з перших принципів, на відміну від необхідності будувати з спеціальних попередніх постулатів. «Метод буде корисним для вчителів або учнів, оскільки він дає краще зрозуміти причину, чому щось є правильним», – сказав Юкка Люкконен» [21].

Список літератури

1. Данильченко, П.: 2022, Основи релятивістської гравітермодинаміки. Вінниця: ТВОРИ,

http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/FoundationRGTDUkr2022.pdf; https://chtyvo.org.ua/authors/Danylchenko_Pavlo/; https://elibrary.com.ua/pavlovin.

2. Даныльченко, П. 2014, Спиральноволновая модель Вселенной. Матеріали всеукраїнського семінару із теоретичної та математичної фізики. До 85-річчя проф. А.В.Свідзинського, ТМФ’2014. Луцьк, 27 лютого – 1 березня, Луцьк: Вежа-Друк Волинський унів., 21-26. https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11183/3410, http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/spiralwaveuniverse.html.

3. Даныльченко, П.: 2004, Спиральноволновая природа элементарных частиц. Материалы Международной научной конференции “Д. Д. Иваненко – выдающийся физик-теоретик, педагог” / ред. А.П. Руденко. Полтава: ПГПУ, 44-55. http://www.sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/8276.html.

4. Даныльченко, П.: 2004, О возможностях физической нереализуемости космологической и гравитационной сингулярностей в общей теории относительности. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО. Вінниця: О. Власюк, 35-81; Вінниця: Нова книга, 2008, 45-95. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Possibilities_Rus.html.

5. Ценцура, К.: 2019, Таємниця Ейнштейна і Гокінга. Що таке теорія всього і чому вона така важлива для науки, https://techno.nv.ua/ukr/popscience/teoriya-vsogo-shcho-ce-take-i-navishcho-vona-potribna-50052222.html.

6. Данильченко, П.: 2020, Теоретичні омани і фантомні сутності в астрономії, космології та фізиці. Основи та наслідки релятивістської гравітермодинаміки. Вінниця: Нова книга, 85-128. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/FoundationRGTDUkr.pdf, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11192/3626. 2022, 4-е інтернет-видання, Вінниця, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11790/3866; https://elibrary.com.ua/pavlovin; https://chtyvo.org.ua/authors/Danylchenko_Pavlo/.

7. Danylchenko, P.: 2009, Global gravitational-optical gradient lens in expanding Universe. Program and abstracts of the IV Gamov international conference in Odessa, 17-23.08.2009, 20/1. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/GravitationalLense_Eng.htm; https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11185/3413.

8. Danylchenko, P.: 2021, The condition of invariance of thermodynamic potentials and parameters with regard to the relativistic transformations. Proceed. Fourth Int. Conference APFS’2021. Lutsk: Volyn Univer. Press “Vezha”, 37-40, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11905/3767.

9. Danylchenko, P.: 2021, ETHERINGTON'S PARALOGISM. Proceed. Fourth Int. Conference “Actual Problems of Fundamental science” – APFS’2021. (June 01 – 05, 2021, Lutsk, Ukraine). Lutsk: Volyn University Press “Vezha”, 26-28, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11893/3765.

10. Danylchenko, P.: 2021, The evidence of absence of the accelerating expansion of the Universe. Proceed. Fourth Int. Conference “Actual Problems of Fundamental science” – APFS’2021. Lutsk: Volyn University Press “Vezha”, 29-32, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11906/3768.

11. Danylchenko, P.: 2021, Solution of equations of the galaxy gravitational field. Proceed. Fourth Int. Conference APFS’2021. Lutsk: Volyn University Press “Vezha”, 33-36.

https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11907/3769.

12. Gupta, R.P.: 2024, Testing CCC+TL Cosmology with Observed Baryon Acoustic Oscillation Features, https://iopscience.iop.org/article/10.3847/1538-4357/ad1bc6.

13. Danylchenko, P.: 2022, The instantaneous values of main thermodynamic parameters and potentials that are characteristic to Gibbs thermodynamic microstates. Proceed. XI Int. Conference RNAOPM-2022. Lutsk: Volyn Univer. Press “Vezha”, 101-107, http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/danylchenko-thermodynamic-poster0.pdf,

https://elibrary.com.ua/m/articles//download/12561/3872.

14. Danylchenko, P.: 2022, The solutions of equations of gravitational field for quantum quasi-equilibrium cooling down gases. Proceed. XI Int. Conference RNAOPM-2022. Lutsk: Volyn Univer. Press “Vezha”, 98-100, http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/danylchenko-quantum-poster0.pdf, https://elibrary.com.ua/m/articles//download/12560/3870.

15. Weisskopf, V.: 1964, The place of elementary particle research in the development of modern physics. Proceedings of the Royal Society of London. Series A, Mathematical and Physical Sciences Vol. 278, No. 1374, A Discussion on Recent European Contributions to the Development of the Physics of Elementary Particles (Apr. 7), 1964: 290-302. http://cds.cern.ch/record/277434/files/p1.pdf?version=1.

16. Weisskopf, V.: 1965, Quantum theory and elementary particles. Invited talk delivered at the Washington Meeting of the American Physical Society, 23 April, 1965. https://cds.cern.ch/record/276339/files/p1.pdf.

17. Lindgren, I.: 2009, Interpretation of Quantum Mechanics. A view of our universe.

https://www.researchgate.net/publication/253546299_Interpretation_of_Quantum_Mechanics_A_view_of_our_universe.

18. Rizzi, A.: 2018, Does the PBR Theorem Rule out a Statistical Understanding of QM?

https://www.researchgate.net/publication/329043561_Does_the_PBR_Theorem_Rule_out_a_Statistical_Understanding_of_QM

19. Lindgren, J., Liukkonen, J.: 2019, Quantum Mechanics can be understood through stochastic optimization on spacetimes, https://www.researchgate.net/publication/338189700_Quantum_Mechanics_can_be_understood_through_stochastic_optimization_on_spacetimes/link/5fb66c75a6fdcc6cc64a38ae/download.

20. Lindgren, J., Liukkonen, J.: 2020, The Heisenberg Uncertainty Principle as an Endogenous Equilibrium Property of Stochastic Optimal Control Systems in Quantum Mechanics, https://www.mdpi.com/2073-8994/12/9/1533.

21. Aalto University: Rewriting quantum mechanics in their spare time, https://phys.org/news/2019-12-rewriting-quantum-mechanics.html.

Permanent link to this publication: