The paper covers a model of generation of fundamental forces induced by neutrino interference with other particles. Neutrinos fill up vacuum and inter-vacuum space obtaining a long-range action. Fundamental binding “proton-neutrinoselectron” has been defined and its transformation under various conditions into atom of hydrogen or neutron is studied. The paper also considers structuring of nucleus and electron atomic shell. Electron is positioned on stationary shell creating intraatomic and interatomic forces. Fundamental forces are generated due to neutrinos interference of neutron, nucleon and atom. Proposed the impact of neutrinos on origin of gravitation.

Interrelation between gravitation and acts of nature is deemed as a hard proof that the Earth gravitation is a predominant fact in this cohesion. Neutrino flow pressuring towards the Earth center on its way is forming difference abnormal zones within atmosphere, hydrosphere and lithosphere. As a result we are exposed to such natural disasters as earthquakes, volcanoes and climatic changes. Sufficient energy to such acts may be released only due to gravitation.

Neutrino is considered the carrier of gravitation. Earth gravity is formed due to the central Earth core shielding all-penetrating neutrino flow. Neutrino penetrates the Earth interfering fusion reaction on the core surface of our planet and stops motion and pressuring. As consequence neutrino is facing gravity force forwarded to the center of our planet.

В работе предлагается модель возникновения фундаментальных сил путем взаимодействия нейтрино с другими частицами. Нейтрино заполняет вакуумное, межатомное и внутриатомное пространство, что позволяет объяснить свойство дальнодействия нейтрино. Определен способ образования фундаментальной связки «протон-нейтрино-электрон», которая, в разных состояниях превращается в атом водорода или нейтрон. На этой основе построено ядро и электронная оболочка атома. Электрон находится на стационарной оболочке, что позволило объяснить возникновение внутриатомных сил и межатомные связи. Фундаментальные силы возникают в результате взаимодействия нейтрино в нейтроне, нуклоне и атоме. Предложен нейтринный механизм возникновения гравитационной силы.

Носителем магнитной волны является нейтрино. Магнитные волны возникают в результате колебания электронной оболочки атома, чьи колебания передаются межатомному электронному нейтрино. В результате эксперимента с постоянными магнитами установлено ограничение потока нейтрино со стороны ядра Земли. Притяжение и отталкивание постоянных магнитов объясняются с помощью взаимодействия противоидущих потоков нейтрино. Под влиянием внешних аномальных зон, образующихся между магнитными полями постоянных магнитов, потоки нейтрино приобретают свойство сужаться и расширяться.

Связь гравитации с обычными природными явлениями является убедительным доказательством главного приоритета силы притяжения Земли. Нейтринный поток, создающий давления в сторону центра нашей планеты, на своем пути создает разные аномальные зоны в атмосфере, гидросфере и литосфере. В результате мы испытываем такие катаклизмы как землетрясения, цунами, извержение вулканов и погодные изменения. Достаточную энергию для совершения их имеет только гравитация.

Носителем гравитационного потока предлагается нейтрино. Земное притяжение образуется в результате экранирования центральным ядром Земли проникающих потоков нейтрино. Нейтрино пронизывают Землю и участвуют в термоядерном синтезе на поверхности ядра нашей планеты и прекращают свое движение и давление. В результате, на пути нейтрино возникает гравитационная сила, направленная в сторону центра нашей планеты.

Если заряды электронов рассматриваются непосредственно в системе СИ, то коэффициент должен быть равен единице. Заряд электрона, определенный в исследовании в системе СИ оказался равным . Как показано в статье коэффициент , который принимают как электрическую или диэлектрическую постоянную вакуума или эфира, никакого отношения к свойствам эфирной среды не имеет, а является только коэффициентом пропорциональности.

Если заряды электронов рассматриваются непосредственно в системе СИ, то коэффициент должен быть равен единице. Заряд электрона, определенный в исследовании в системе СИ оказался равным . Как показано в статье коэффициент , который принимают как электрическую или диэлектрическую постоянную вакуума или эфира, никакого отношения к свойствам эфирной среды не имеет, а является только коэффициентом пропорциональности.

Показано, що рівняння гравітаційного поля загальної теорії відносності слід розглядати лише як рівняння просторово неоднорідного термодинамічного стану гранично остиглої речовини. Цією речовиною можуть бути тільки гіпотетичні субстанції – ідеальний газ, ідеальна рідина і речовина абсолютно твердого тіла. Реальна ж речовина приречена остигати нескінченно довго, так ніколи і не досягнувши стану, що описується рівняннями гравітаційного поля.

Подолання граничного значення маси, що встановлено для звичайних астрономічних тіл, можливо і при нормальному просторово-часовому стані речовини. Для цього необхідно і достатньо доповнити рівняння гравітаційного поля ЗТВ умовою досягнення мінімуму ентальпії всієї речовини тіла та допустити фізичну реальність математично неминучих порожнистої топологічної форми тіла і конфігурації його просторово-часового континууму з начебто «оберненим навиворіт» внутрішнім власним простором. Абсолютна стійкість антиречовини можлива всередині такого порожнистого тіла.

Відсутність фізичної здійсненності космологічної сингулярності в ЗТВ можлива за умов постулювання відліку космологічного часу в СВ Вейля та ненульового значення космологічної сталої λ в рівняннях гравітаційного поля (а отож, і при допущенні фізичної реальності нескінченно довгого калібрувального процесу самостискування речовини у просторі СВ Вейля. Процес розширювання Всесвіту в цілому може мати місце лише тоді, коли він відбувається і в кожній окремій точці його нескінченного космічного простору. І наявність цього процесу може бути обумовлена лише еволюційною мінливістю властивостей фізичного вакууму, а отже, й адаптацією елементарних частинок речовини до кожного разу оновлених умов їх взаємодії.

Розкрита єдина природа термодинамічних та гравітаційних властивостей речовини. Доведено, що рівняння гравітаційного поля загальної теорії відносності є рівняннями просторово неоднорідного термодинамічного стану речовини. Розглянуто релятивістське узагальнення термодинаміки зі строго екстенсивним молярним об’ємом. Виявлена хибність уявлень про наявність у Всесвіті „чорних дір”, „небаріонної темної речовини” та „темної енергії”. Вказана причина розширювання Всесвіту у світі людей та обґрунтована вічність існування Всесвіту як у майбутньому, так і у минулому.

Показано, що спеціальна та загальна теорії відносності відображають калібрувальність дії на речовину відповідно руху та гравітації. Це не дозволяє спостерігати у власному просторі та часі речовини будь-яких змін, що виникли через цю дію. Знайдено розв’язок рівнянь гравітаційного поля, що відповідає астрономічним тілам, які альтернативні чорним дірам. Показана вічність існування Всесвіту як у майбутньому, так і у минулому