The possibility to avoid physical realizability of cosmological singularity (singularity of Big Bang of the Universe) directly in the orthodoxal general theory of relativity (GR) and in its improved version – the relativistic gravithermodynamics (RGTD) is substantiated.

Аналіз сприйняття росіян у Німеччині: історичні причини відмінностей між Сходом і Заходом, вплив політичного кризису, російсьофобія та особистий досвід. Аналіз стереотипів та реальності.

Демографічний колапс під час війни та кризи

Останки Гітлера в Росії

Гелій-3 на Місяці

Чому євреї вважаються найрозумнішими людьми?

A month after returning, the Nowotny family still remembers their trip. In the kitchen—Belarusian linen towels and napkins. In the fridge—Savushkin Product (Katarzyna arranged with a Polish food store in Warsaw, and they now import Belarusian dairy products). In the closet—a shirt and jacket from Mark Formelle. On the table—Kommunarka and Spartak candies.

Ця стаття досліджує явище «російського погляду», яке стало несподіваним глобальним трендом на початку 2026 року. Ґрунтуючись на аналізі публікацій у медіа, контенту у соціальних мережах та експертних коментарів, відтворюється сутність цього явища, його культурні корені та механізми поширення. Особливу увагу приділено парадоксальній ситуації: у той час як західні країни намагаються «скасувати» російську культуру, глобальний інтерес до неї не зникає, а набуває нових, вірусних форм. Також аналізуються супутні тенденції: мода на «слов'янський шик» у одязі, популярність російської музики за кордоном та спроби іноземців опанувати невловиму специфіку російського виразу обличчя.

Чому Білл Гейтс розлучився зі своєю дружиною?

Ця стаття розглядає участь засновника Microsoft Білла Гейтса у скандалі навколо публікації так званих «Epstein Files» — кешу документів на мільйони сторінок, що розкриває зв'язки засудженого за сексуальні злочини Джефрі Епштейна із світовою елітою. Ґрунтуючись на аналізі публічних заяв, витоків документів та реакцій задіяних сторін, відтворено хронологію подій: від знайомства Гейтса з Епштейном до змушених зізнань мільярдера у приватних справах та спробах шантажу. Особливу увагу приділено механізму використання компрометуючої інформації, реакції колишньої дружини Мелінди Френч Гейтс та наслідкам для репутації одного із найбагатших людей на планеті.

This article examines the Strait of Hormuz, a narrow maritime artery connecting the Persian Gulf with the Gulf of Oman, which holds critical importance for global energy supplies. Based on analysis of geographical characteristics, economic statistics, and current events from February-March 2026, the article reconstructs the comprehensive significance of the strait and the consequences of its blockade. Particular attention is devoted to the geopolitical context of the ongoing conflict between Iran and the coalition led by the United States and Israel, as well as the potential impact on global oil, gas, and related product markets.

Ця стаття розглядає протоку Хормуз, вузьку морську артерію, що з'єднує Перську затоку з Оманською затокою, яка має критичне значення для світових поставок енергії. Ґрунтуючись на аналізі географічних характеристик, економічних показників та поточних подій лютого—березня 2026 року, стаття відтворює всебічне значення протоки та наслідки її блокади. Особлива увага приділяється геополітичному контексту триваючого конфлікту між Іраном та коаліцією під проводом США та Ізраїлю, а також потенційний вплив на глобальні ринки нафти, газу та пов’язаних з ними продуктів.

Ця стаття розглядає явище залученості США до операцій із усунення іноземних лідерів, яке набуло нового значення у зв’язку з драматичними подіями 2025—2026 років — викраденням президента Венесуели Ніколаса Мадуро та смертю верховного лідера Ірану Алі Хаменея у спільному ударі США та Ізраїлю. На основі аналізу історичних документів, експертних оцінок та норм міжнародного права відтворюється еволюція підходів США до використання примусових методів для зміни режиму. Особливу увагу приділено протиріччю між офіційною забороною політичних убивств і постійною практикою їх застосування під новими правовими виправданнями.

Ця стаття розглядає критичне стратегічне питання: чи має Росія здатність знищити Сполучені Штати ядерним першим ударом, водночас успішно запобігаючи нищівній відповіді. На основі аналізу відкритих джерел розвідданих, станів стратегічних сил, офіційних заяв та експертних коментарів це дослідження розкриває технічні, оперативні та доктринальні виміри цього питання. Зокрема приділяється увага структурі російських стратегічних сил, можливостям ядерної триади США та систем раннього попередження, ролі автоматичних систем відповіді на удар, таких як «Периметр», та базовій парадигмі стратегічної стабільності, яка десятиліттями визначає відносини США та Росії.