Для колективних гравітермодинамічних мікростанів Гіббса було виявлено зв'язок між усіма термодинамічними потенціалами та параметрами речовини. Цей зв'язок реалізується за допомогою чотирьох прихованих хвильових функцій, які можуть приймати довільні значення з певною ймовірністю.

Знайдено розв'язок рівнянь гравітаційного поля плоскої галактики. Показано, що на краю галактики надмірно сильні звичайні (нередуковані) відцентрові псевдосили інерції компенсуються переважно доцентровими псевдосилами еволюційного самостискання речовини у фоновому евклідовому просторі розширного Всесвіту, а не слабкими на краю галактики гравітаційними псевдосилами. І отже, темна небаріонна матерія взагалі не потрібна Всесвіту.

Антиречовина може стало існувати у Всесвіті не тільки всередині астрономічних утворень, що мають ненульове значення мінімально можливого радіусу Шварцшильда, а отже, і володіють дзеркально симетричним власним простором, а і в пухких ядрах галактик.

Термодинамічна інтерпретація загальної теорії відносності та розглядання Всесвіту як єдиного спіральнохвильвого утворення, а так званих елементарних частинок і кварків як кінцевих локальних стоків цих спіральних хвиль фактично дозволили створити «теорію всього»

Кардинальное отличие релятивистской гравитермодинамики от общей теории относительности заключается в использовании в тензоре энергии-импульса внеядерных термодинамических характеристик вещества для описания лишь его квазиравновесного движения.

Рассмотрена наиболее совершенная модификация специальной и общей теорий относительности. Показано, что уравнения гравитационного поля общей теории относительности (ОТО) следует рассматривать как уравнения пространственно неоднородного гравитермодинамического состояния лишь предельно остывшего вещества. Этим веществом могут быть только гипотетические субстанции – идеальный газ, идеальная жидкость и вещество абсолютно твердого тела. Реальное же вещество обречено остывать бесконечно долго, так никогда и не достигнув состояния, описываемого уравнениями гравитационного поля ОТО.

Розглянута найбільш досконала модифікація спеціальної та загальної теорій відносності. Показано, що рівняння гравітаційного поля загальної теорії відносності (ЗТВ) слід розглядати лише як рівняння просторово неоднорідного термодинамічного стану гранично остиглої речовини. Цією речовиною можуть бути тільки гіпотетичні субстанції – ідеальний газ, ідеальна рідина і речовина абсолютно твердого тіла. Реальна ж речовина приречена остигати нескінченно довго, так ніколи і не досягнувши стану, що описується рівняннями гравітаційного поля ЗТВ

Основна мета цього дослідження – виявлення наукових оман і найбільш значних непорозумінь в сучасній астрономії, космології і фізиці. Більшість з них викликано як суто математичним підходом, так і ігноруванням філософського осмислення фізичної реальності. І як наслідок цього, – недостатньо глибоким розумінням сутності деяких фізичних явищ і об'єктів. І, перш за все, це стосується явищ і об'єктів, що розглядаються в спеціальній і загальній теоріях відносності.

Несоответствие смысла слов их «внутренней форме» лишило подсознание русскоязычных людей возможности вызывать бессознательные побуждения совести в виде ее угрызений и мук. И, тем самым, это позволило инфантильному населению не только безнаказанно лицемерить и обманывать свою совесть, но и накрепко законсервировать порочность своего менталитета. Самому же неестественно сложившемуся языку предстояло надолго стать Могучим Душегубом. Наличие в российском новоязе большого количества заимствований, не увязанных никак с базовой лексикой, лишило подсознание русскоязычного человека возможности аналитической обработки цельного массива элементов ЯКМ. А, тем самым, оно лишило и возможности детального восприятия им действительности.