Пращури українців античні германці, алани-торки, да-юечжі і інші сармати, як і всі горяни праіндоевропейці, були мезобрахікранними або навіть брахікранними. Пращури українців, як і пращури всіх потомствених слов'ян і інших потомствених індоевропейців, в далекому минулому були темно-червоношкірими, про що свідчать не тільки античні і середньовічні автори, а і їх зображення, що збереглися.
Шляхетним нащадкам слов'янськомовних ґерманців = сермендів / сарматів було престижно носити саме імена, що вказували на їхнє походження від зміїв [1, 2]. Тому-то закінчення в складних слов'янських іменах на «-слав» (Святослав, Ярослав [д.-cканд. Jarizleifr], Мирослав, Болеслав, В'ячеслав, Станіслав) або ж на «-цлав» (Вацлав [Vatslav], Венцлав [Ventslav]) може бути словом замінником *Sъlaving < *Skleung = Славінець / Славік (с[к]лизький, славський, славний, славута)
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
Підтверджується тотожність пращурів українців античних германців сарматам і їх нащадкам аланам як північними легендами про прихід войовничих пращурів скандинавів з Азії та Дону, так і ідентичністю тамг античних германців тамгам сарматів і аланів.
Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
US-Great Britain
Sweden
Serbia
Russia
Belarus
Ukraine
Kazakhstan
Moldova
Tajikistan
Estonia
