У «Пояснювальній записці» розглянуто особливості будови фундаменту щитів древніх платформ, зокрема Українського щита, які показують неможливість застосування для нього геотектонічних концепцій, розроблених на матеріалах вивчення геоструктур неогею, і вимагають проведення неупередженого геотектонічного аналізу. Наведено тектонічне районування фундаменту та структурно-речовинну і геохронологічну характеристику його основних структурних елементів (мегаблоків) в обсязі, необхідному для проведення геотектонічного аналізу. Головними носіями інформації про будову мегаблоків постають структурні поверхи та структурно-формаційні комплекси, що їх утворюють. Всебічна порівняльна характеристика цих структурних елементів мегаблоків становить зміст геотектонічного аналізу, а отримані завдяки цьому результати покладено в основу геотектонічного синтезу, який доводить незворотний, спрямований розвиток фундаменту Українського щита протягом всього раннього докембрію. Проведена геотектонічна періодизація розвитку фундаменту. Його ранньодокембрійська геотектонічна еволюція складається з двох крупних етапів розвитку, або мегахронів, — еогею та протогею, кожен з яких поділяють на ранню та пізню стадії, або геохрони. Викладений зміст тектонічної карти фундаменту та застосованих для її складання умовних позначень. Для науковців, геологів виробничих установ і організацій, що займаються геологічною зйомкою та регіональними геологічними і металогенічними дослідженнями, аспірантів і студентів старших курсів вищих закладів освіти