Міжнародний день друзів

Виставки та свята німецького автопрому

Доведена доцільність використання для відображення розширного Всесвіту саме рівнянь динамічного гравітаційного поля. Лише завдяки цьому Габблова швидкість руху речовини не буде перевищувати швидкість світла на обрії подій Всесвіту.

Найбільш докладно обґрунтовано помилковість ігнорування компенсації гравітаційного сповільнення плину часу рухом за інерцією речовини та нереальності чорних дір, Великого Вибуху Всесвіту, темної небаріонної матерії, темної енергії, нейтрино і фотонів.

Фрукты и овощи, которые делают нас счастливыми

Хто на Землі першим зустрічає Новий рік

Викладається теорія, що розвиває основні ідеї спеціальної (СТВ) та загальної (ЗТВ) теорій відносності і дозволяє по-новому осмислити та фізично витлумачити деякі їхні положення та наслідки. Показано, що системи відліку просторових координат і часу (СВ), що використовуються в СТВ та ЗТВ, є СВ калібрувально самодеформованих тіл або тіл, що калібрувально самодеформуються.

Швейцарские часы – как отличить оригинал от подделки

Как покупать подержанные автомобильные запчасти?

Подолання граничного значення маси, що встановлено для звичайних астрономічних тіл, можливо і при нормальному просторово-часовому стані речовини. Для цього необхідно і достатньо доповнити рівняння гравітаційного поля ЗТВ умовою досягнення мінімуму ентальпії всієї речовини тіла та допустити фізичну реальність математично неминучих порожнистої топологічної форми тіла і конфігурації його просторово-часового континууму з начебто «оберненим навиворіт» внутрішнім власним простором. Абсолютна стійкість антиречовини можлива всередині такого порожнистого тіла.

Відсутність фізичної здійсненності космологічної сингулярності в ЗТВ можлива за умов постулювання відліку космологічного часу в СВ Вейля та ненульового значення космологічної сталої λ в рівняннях гравітаційного поля (а отож, і при допущенні фізичної реальності нескінченно довгого калібрувального процесу самостискування речовини у просторі СВ Вейля. Процес розширювання Всесвіту в цілому може мати місце лише тоді, коли він відбувається і в кожній окремій точці його нескінченного космічного простору. І наявність цього процесу може бути обумовлена лише еволюційною мінливістю властивостей фізичного вакууму, а отже, й адаптацією елементарних частинок речовини до кожного разу оновлених умов їх взаємодії.

Показано, что мнимый парадокс близнецов имеет место в СТО из-за взаимного неразличения стандартного времени (пути подобного собственного времени движущегося объекта) и координатоподобного собственного времени инерциальной системы отсчета (ИСО) и из-за игнорирования вследствие этого необходимости перерасчета временных координат событий после перехода близнеца-путешественника из одной ИСО в другую, движущуюся в обратном направлении.

Показана неоднородность релятивистского углового распределения силы света далеких астрономических объектов расширяющейся Вселенной в собственном пространстве наблюдателя. Получена релятивистская фотометрическая зависимость, позволяющая определить радиальную координату астрономического объекта с учетом углового распределения его силы света. Из этой зависимости следует, что значения радиальных координат далеких астрономических объектов в собственном пространстве наблюдателя намного меньше их значений, определяемых по классической фотометрической зависимости. Это совместно с учетом возрастания гравитационной массы вещества по мере приближения к псевдогоризонту видимости собственного пространства наблюдателя, возможно, и позволит избежать потребности наличия во Вселенной, так называемой, небарионной темной материи

Показана единая электромагнитная природа всех фундаментальных взаимодействий и нефиктивных элементарных частиц вещества. Рассмотрена возможность установления взаимного соответствия между нефиктивными элементарными частицами вещества и спиральными автоволновыми самоподдерживающимися структурными элементами в физическом вакууме с учетом зеркальной симметрии собственных пространств некоторых элементарных частиц.