The solution to the gravitational field equations of a flat galaxy has been found. It is shown that at the edge of the galaxy the excessively strong ordinary (unreduced) centrifugal pseudo-forces of inertia are compensated mainly by centripetal pseudo-forces of evolutionary self-contraction of matter in the background Euclidean space of expanding Universe, and not by the weak gravitational pseudo-forces at the edge of the galaxy.
The solution to the gravitational field equations of a flat galaxy has been found.. The strength of the dynamic gravitational field of spiral and other flat (or superthin) galaxies, according to their two-dimensional topology, is inversely proportional to the radial distance, not to its square.
In a galaxy that is not a continuous astronomical self-formation the coordinate velocity of light can be significantly greater than zero on the median surface with the minimum possible value of the Schwarzschild radius. After all, the prevention of the annihilation of stars containing antimatter with stars containing matter is ensured by their rotation around the median surface, which does not allow them to fall onto this surface, and even more so to cross it.
Lorentz transformations are the transformations of only spatial coordinates and coordinate time and not of metrical spatial segments or metrical time intervals. And, therefore, it is still required to multiply the matrix of transformations of increments of coordinates by the matrix of transition to the increments of metrical segments.
According to the RGTD equations, the configuration of the dynamic gravitational field of a galaxy in a quasi-equilibrium state is standard (canonical in RGTD). Because it is not determined at all by the spatial distribution of the average mass density of its non-continuous matter.
The cardinal difference between relativistic gravithermodynamics (RGTD) and general relativity is that in RGTD the extranuclear thermodynamic characteristics of matter are used in the tensor of energy-momentum to describe only its quasi-equilibrium motion. For the description of the inertial motion in RGTD only the hypothetical intranuclear gravithermodynamic characteristics of matter are used.
The majority of theoretical misconceptions and the most significant misunderstandings in modern astronomy, cosmology and physics are caused by a purely mathematical approach and ignoring philosophical comprehension of physical reality and, as a result, by not deep enough understanding of the essence of certain physical phenomena and objects. Foremost, it's all about phenomena and objects that are under consideration by Special and General Relativity.
Кардинальна відмінність релятивістської гравітермодинаміки (РГТД) від загальної теорії відносності полягає у використанні в тензорі енергії-імпульсу позаядерних термодинамічних характеристик речовини для опису лише її квазірівноважного руху. Для опису ж руху за інерцією в РГТД використовуються тільки гіпотетичні внутрішньоядерні гравітермодинамічні характеристики речовини. Саме це дозволяє принципово уникнути потреби у Всесвіті небаріонної темної матерії.
Головною метою цього дослідження є виявлення наукових оман і найбільш значних непорозумінь у сучасній астрономії, космології та фізиці. Більшість з них викликано як суто математичним підходом, так і ігноруванням філософського осмислення фізичної реальності. І як наслідок цього, – недостатньо глибоким розумінням сутності деяких фізичних явищ і об'єктів.
According to the Relativistic Gravithermodynamics (RGTD) equations, the configuration of the dynamic gravitational field of a galaxy in a quasi-equilibrium state is standard (canonical in RGTD). That is because it is not determined at all by the spatial distribution of the average mass density of its non-continuous matter.
Антиречовина може стало існувати у Всесвіті не тільки всередині астрономічних утворень, що мають ненульове значення мінімально можливого радіусу Шварцшильда, а отже, і володіють дзеркально симетричним власним простором, а і в пухких ядрах галактик.
Рассмотрены основные дифференциальные уравнения релятивистской термодинамики в контравариантном и в ковариантном представлениях.
Викладається теорія, що розвиває основні ідеї спеціальної (СТВ) та загальної (ЗТВ) теорій відносності і дозволяє по-новому осмислити та фізично витлумачити деякі їхні положення та наслідки. Показано, що системи відліку просторових координат і часу (СВ), що використовуються в СТВ та ЗТВ, є СВ калібрувально самодеформованих тіл або тіл, що калібрувально самодеформуються.
Показана возможность избежания сингулярности Большого Взрыва а, следовательно, и гарантирования вечности Вселенной не только в будущем, но и в прошлом.
Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
Россия
Беларусь
Украина
Казахстан
Молдова
Таджикистан
Эстония
США-Великобритания
Швеция
Сербия
