Фильтр статей по ключевому слову: сармати RSS

КОНЦЕПТ «ДЕРБІНГ» – «ВІЛЬНИЙ; СЛУГА; РОБІТНИК; ГОРЯНИ ТА ІНШЕ»

Thu, 04 Jun 2026 23:21:00 +0300

КОНЦЕПТ «ДЕРБІНГ» – «ВІЛЬНИЙ; СЛУГА; РОБІТНИК; ГОРЯНИ ТА ІНШЕ» Спорідненими справжнім стародавнім монголам нірунам (сарматам жуань-жуаням) є не тільки більшість споконвічних слов'ян, а і отюречені нащадки слов'янськомовних волзьких булгарів (караболгарів і каракозарів гунів-савірів) чуваші = суази / *сувари[1], що мають сарматський субклад R1a1a1b1a1 / R1a1a1g (M458) чоловічої Y-ДНК гаплогрупи та теж є чорнявими та брахікефальними европеоїдами. Але ж вони, як і горяни даури = *таври > савіри, гольди, нанайці і маньчжури та й їхні пращури нюйчжі, вочевидь, пов'язували себе на відміну від монголів зовсім не з сріблом, а з червоним золотом[2]. Інші ж народи могли пов'язувати їх етнонім, як і етнонім сіверян, з темно-червоним і навіть майже чорним чи пізніше лише смаглявим кольором їхньої шкіри[3]. «Лінгвістично чуваші, перш за все, цікаві тим, що є єдиним народом, який говорить вимерлою булгарською мовою, так званої булгарської гілки, що включає козарську та булгарську мови. На думку багатьох дослідників [Білих, 2006] саме мовна приналежність визначає основну гіпотезу походження чуваського етносу, яка передбачає, що пращурами чувашів є волзькі булгари [Іванов та ін., 2000]. Іншу точку зору про походження чувашів висловлює О.П. Смирнов, на думку якого чуваський етнос склався на основі осілих фіно-угорських народів Волзько-Уральського регіону, на яких вплинули, через своє становище в краї, булгари-сувари [Смирнов, 1951]» (Наталія Трофімова, автореф. дис. «Мінливість мітохондріальної ДНК та Y-хромосоми у популяціях Волзько-Уральського регіону», https://www.dissercat.com/content/izmenchivost-mitokhondrialnoi-dnk-i-y-khromosomy-v-populyatsiyakh-volgo-uralskogo-regiona); «З погляду антропології основна маса чувашів відноситься до европеоїдного типу з невеликою часткою монголоїдності. Дослідження науковців показали, що, монголоїдні риси спостерігаються лише у 10,3 відсотка чувашів, з них: – 3,5% (тобто відносно всього населення лише 0,36%, – П.Д.) відносно чисті монголоїди ... Читать далее

Участие потомков ахейцев морисенов в этногенезе марийцев

Sun, 08 Sep 2024 12:46:00 +0300

Участие потомков ахейцев морисенов в этногенезе марийцев Даныльченко Павло Финнизированы предками мерян мурешскими агафирсами и другими западными скифскими племенами были и потомки ахейцев морисены, возможно, являвшиеся основными предками марийцев. Конечно же, не исключено и то, что простонародье ахейцев испокон веков было финскоязычным. На это указывает наличие в марийском языке большого количества изоглосс (лексических схождений) не только с латынью, но и с древнегреческим языком: «В латыни буква I, i, как цифра, означает один и первый. Последнее значение могло выражаться прилагательным *icus > ico > (мар.) ик; [ic + oculos] > (лат.) coclēs – одноглазый. I (мар.) «икте» – это фонетический вариант «icto», полученный из i + (греч.) «eκtos» – «вне, снаружи», т.е. первый снаружи... (мар.) «индеш» – девять ~ i + ant’dieci – «один перед десять», т.е. 10 – 1; ~ (лат.) «enneadis» < (др.-греч.) «ενατος» – девятый; (мар.) «лу» – десять ~ (греч.) «(о)λος» – «все (пальцы рук)», (англ.) «all»; (мар.) «кÿвар» – «пол, мост» ~ (греч.) «γεφυρα» – мост; (мар.) «мöҥгö» – особняк ~ (лат.) «moene = moeniorum» > (ит.) «maniero» – особняк; (греч.) [μονο + οικια] > (лат.) «monoecus» – однодомный (> совр. Монако); (мар.) «калта» = кошелек, стручок ~ (лат. < греч.) «calatus» = «корзиночка, чашечка»; (мар.) «сакаш» = вешать ~ (др.греч.) «σακoμα» = вес > гиря; (мар.) «тушман» = враг ~ (др.-греч.) «δυσμενης» = вражеский, (перс.) «душман» = враг; (мар.) «тÿлаш» = платить ~ (др.-греч.) «δια-λυω» = платить (= лат. «dē-luo»); (мар.) «нöргö» – молодой ~ (др.греч.) «νεος > νεαρος» – молодой; (мар.) «тылзе» – луна ~ (др.-греч.) «δελος» – ясный; (мар.) «уржа» – рожь (< ячмень); (фрак.) «βριζα» – рожь ~ (лат. < греч.) «oryza» – рис (< рожь); (мар.) «шыдаҥ» – пшеница ~ (др.-греч.) «σιτιον» – хлеб; (мар.) «йолва» – (бот.) серёжка ~ (лат. < греч.) «iūlis,ī» – (бот.) сережка; (мар.) «áкыр» = трудный~ (др.-греч.) «ακρον – вершина; (мар.) «эр» – утро ~ (др.-греч.) ... Читать далее

ЗМІЇНІ ПРАЩУРИ УКРАЇНЦІВ І ІНШИХ СЛОВ'ЯН

Wed, 08 May 2024 21:43:00 +0300

ЗМІЇНІ ПРАЩУРИ УКРАЇНЦІВ І ІНШИХ СЛОВ'ЯН Шляхетним нащадкам слов'янськомовних ґерманців = сермендів / сарматів було престижно носити саме імена, що вказували на їхнє походження від зміїв [1, 2]. Тому-то закінчення в складних слов'янських іменах на «-слав» (Святослав, Ярослав [д.-cканд. Jarizleifr], Мирослав, Болеслав, В'ячеслав, Станіслав) або ж на «-цлав» (Вацлав [Vatslav], Венцлав [Ventslav]) може бути словом замінником *Sъlaving < *Skleung = Славінець / Славік (с[к]лизький, славський, славний, славута) табуйованого «істинного» імені Σκουλήκι[1] [Skoulíki] = Greuthung / Greutung / *Kreutung = *Dreving / Therving / Terving / *Čerъving = *Srbing / Srbin – «Скальв[2] / С[к]лав / Слав / Крив / Крев / Грев / Древ / Терв / Черв / Серб / Серп» = Змій / *Ж[ал]мій. Саме від цього слово-замінника, що містить давньослов'янсько-маньчжурські афікси -ung, -ing чи -ang, які перетворюють іменник на прикметник, і походять такі слова як нім. «Schlange», дан., норв. «Slange», нідерл., фриз. «Slang» / *S[k]la[vi]ng – «Змій, змія». В сучасних же псевдоґерманських мовах ці прикметники *Drevingi = Tervingi = T[h]ervingi = *Červingi = *S[k]la[vi]ngi (древські = тервські = червські = славські [племена]) досі використовуються як субстантиви (іменники) замість древляни = *тервунни / тервуняни = *червунни / черв'яни = *склавини [склизани від прасл. *sklьz] / слав'яни = слов'яни. Завдяки ж втраті придихального приголосного «Sch / S» в подальшому під впливом лат. «long», вочевидь, з нім. «Schlange» / *dlange, дан., норв. «slange», нідерл., фриз. «slang» / *dlang – «змія» утворилося нім., дан., норв., нідерл., фриз. слово «lang» – «довгий, довга», подібне до лат., англ. «long» – «високий, довгий, протяжний» (що добре відповідає цій характерній особливості змії). Можливо безпосередньо від цього слово-замінника чи від слів «Schlange», «Slang» походять також і наступні слова, що відповідають концепту «змій, як сексуальний та шлюбний партнер людини»: «Розглядаються уявлення про спорідненість змі ... Читать далее

ХРЕСТОМАТІЯ ЗІ СТАРОДАВНЬОЇ ІСТОРІЇ ПРАСЛОВ'ЯНСЬКОМОВНОГО САРМАТСЬКОГО СУПЕРЕТНОСУ І ЙОГО ГЕНЕТИЧНИХ НАЩАДКІВ: СТАРОДАВНЬОГО АЛАНСЬКОГО І АНТИЧНОГО ГЕРМАНСЬКОГО СПОРІДНЕНИХ СУПЕРЕТНОСІВ, А ТАКОЖ І УКРАЇНСЬКОГО-ДАВНЬОРУСЬКОГО ЕТНОСУ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ УКРАЇНИ-РУСІ

Tue, 02 May 2023 22:42:00 +0300

Хрестоматія зі стародавньої історії праслов'янськомовного сарматського суперетносу і його генетичних нащадків: стародавнього аланського і античного германського споріднених суперетносів, а також і українського-давньоруського етносу середньовічньої України-Русі. Зміст Стор. Від упорядника хрестоматії 4 1. Тотожність античних ґерманців сарматам 7 2. Темно-червоношкірі античні і середньовічні пращури українців 15 3. Відповідність етнонімів склавини та сакаліба багатьом відповідно яскраво-червоним і темно-червоношкірим народам, а не лише слов'янам 46 4. Формування сучасних ґерманських мов на неіндоевропейських субстратах у темних століттях Середньовіччя 64 5. Слов'янськомовність більшості античних ґерманців 74 6. Скандинавія – прабатьківщина українців і більшості інших слов'ян 105 7. Українці – нащадки горян праіндоевропейців 117 8. Переважна фінськомовність більшості скитських, іллірійських і тракійських племен 137 9. Причетність українців до дружинної культури сарматів і їхніх нащадків аланів-торків, античних ґерманців і аварів 151 10. Волелюбство українців і їхніх пращурів 166 11. Найперші згадки про пращурів українців у Европі 201 12. Етногенез українців 211 13 Нетотожність малих юечжі, псевдотохарські літературні пам'ятки яких збереглися, пращурам справжніх тохарів – слов'янськомовних да-юечжі 227 14. Українськомовність донських і північнокавказьких аланів і їхніх нащадків полян-русів та п'ятигірських черкасів (жанінців) 230 15. Споріднені українцям народи 253 16. Принесення до Европи слов'янської мови з Північно-Східного Китаю 303 17. Слов'янсько-китайські, -корейські, -тунгузько-маньчжурські та -японські ізоглоси 324 18. Балтсько-таджикські та слов'янсько-таджикські ізоглоси 429 19. Стародавньослов'янська лінгва франка в Центральній і Середній Азії та в Европі 434 20. Антропологічні риси українців і споріднених їм народів 441 21. Генетичні і інші характерні риси та звичаї ... Читать далее

ІСТОРІЯ ПЛЕМЕН І НАРОДІВ, ЩО СФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС І ДЕРЖАВУ УКРАЇНА

Sat, 01 Jan 2022 14:11:00 +0300

І ІСТОРІЯ ПЛЕМЕН І НАРОДІВ, ЩО СФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС І ДЕРЖАВУ УКРАЇНУ[1] Павло ДАНИЛЬЧЕНКО Зміст Стор. Від автора 2 1. Тотожність античних германців сарматам 5 2. Темно-червоношкірі античні і середньовічні пращури українців 12 3. Відповідність етноніму сакаліба багатьом темно-червоношкірим народам, а не тільки слов'янам 36 4. Формування сучасних германських мов на неіндоєвропейських субстратах у темних століттях Середньовіччя 44 5. Слов'янськомовність більшості античних германців 55 6. Скандинавія – прабатьківщина українців і більшості інших слов'ян 82 7. Українці – нащадки горян праіндоєвропейців 93 8. Переважна фінськомовність більшості скитських, іллірійських і тракійських племен 101 9. Причетність українців до дружинної культури сарматів і їх нащадків аланів, античних германців і аварів 112 10. Волелюбство українців і їх пращурів 118 11. Найперші згадки про пращурів українців у Європі 150 12. Етногенез українців 159 13 Нетотожність малих юечжі, псевдотохарські літературні пам'ятки яких збереглися, пращурам справжніх тохарів слов'янськомовних да-юечжі і інших сарматів 173 14. Українськомовність донських і північнокавказьких аланів і їх нащадків полян-русів та п'ятигірських черкасів (жанінців) 175 15. Споріднені українцям народи 199 16. Принесення до Європи слов'янської мови з Північно-Східного Китаю 246 17. Слов'янсько-китайські, -корейські, -тунгузько-маньчжурські і –японські ізоглоси 261 18. Балтсько-таджикські та слов'янсько-таджикські ізоглоси 283 19. Стародавньослов'янська лінгва франка в Центральній і Середній Азії та в Європі 286 20. Антропологічні риси українців і споріднених їм народів 291 21. Генетичні і інші характерні риси та звичаї українців 307 22. Закон відкритих складів у праслов'янській мові 345 23. Формування і головні риси української мови 349 24. Народна творчість українців 363 25. Дуже значний вплив українців і письменників укр ... Читать далее