Фильтр статей по ключевому слову: германці RSS

ТОТОЖНІСТЬ АНТИЧНИХ ГЕРМАНЦІВ САРМАТАМ

Sat, 06 Jun 2026 17:17:00 +0300

ТОТОЖНІСТЬ АНТИЧНИХ ГЕРМАНЦІВ САРМАТАМ Якщо етнонім сарбати / сармати [лат. Sarmatae, грец. Σαρμάται] / серменди [лат. Sermende] = серби [лат. Serbi, пол. Sarb] / *серпи етимологізується як «змії, зміяни, чермні», то етнонім германці [лат. Germani, грец. Γερμανοί] / гербани [лат. Gerbani] / гармани [лат. Garmani] / герміони [лат. Hermioni / Hermiones] / гермінони [лат. Herminones] / герімони [лат. Herimones] = *гермілани / вермілани [лат. Vermilani] етимологізується не тільки як родичі (лит. «giminaičiai» / *ge[r]minaičiai), а і як «черви, черв'яни, чермні / темно-червоні». А червом же праіндоевропейці називали змія і змію. Отже, етнонім германці це є лише кентумна форма сатемного етноніма серменди (кермний / гермний / вермний / сермний / чермний – «темно-червоний, темний»). Саме через темно-червоний колір шкіри античні автори германіями називали перські племена керманіїв. Вони ж відрізняли германців від темно-червоношкірих пращурів інших слов'ян – сарматів лише за осілим чином мешкання, а зовсім не за кольором шкіри, що могло б бути доцільним, якби ж античні германці були б світлошкірими. Височенні темно-червоношкірі горяни сармати / сарбати мешкали не лише на південному, а і на північному узбережжі Балтійського моря. Тому-то в античності воно і називалося Сарматським. І це підтверджується не лише наявністю навіть в Середньовіччі темношкірих і чорноволосих скандинавів (норманів), вікінгів і варягів: «Д-р Бідді знайшов чорняву расу на острові Мен, де в старовинних могилах були знайдені брахікефальні черепи. Ці чорняві данці суть, може бути, Dubhgaill або «смагляві чужинці», яких ірландські хронікери, описуючи нашестя Вікінга, протиставляють «білявим чужинцям», в яких припускають норвежців. Таким може бути походження брахікефалічного типу, високого і смаглявого, який зустрічається в деяких данських округах Англії... Етнічним кордоном між кельтами і тевтонами була безперервна лінія гір, утворена Тевтобургським лісом, Тюрінгським лісом і Ісполіновими горами. ...на півд ... Читать далее

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ІСТОРІЇ ПРАЩУРІВ УКРАЇНЦІВ

Sat, 06 Jun 2026 16:10:00 +0300

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ІСТОРІЇ ПРАЩУРІВ УКРАЇНЦІВ 1. Пращури українців, як і пращури всіх інших індоевропейців, були горянами, на що вказує дуже розгалужена гірська лексика української мови [1, 2]. 2. Пращури українців античні германці, алани-торки, да-юечжі і інші сармати, як і всі горяни праіндоевропейці, були мезобрахікранними або навіть брахікранними. 3. Пращури українців, як і пращури всіх потомствених слов'ян і інших потомствених індоевропейців, в далекому минулому були темно-червоношкірими, про що свідчать не тільки античні і середньовічні автори, а і їх зображення, що збереглися. Та навіть і зараз всі українці мають зовсім не блідий, а смагляво-червоний колір шкіри. 4. Пращури українців, як і темно-червоношкірі пращури всіх інших потомствених індоевропейців, принципово не могли бути тубільцями Европи через недостатньо високий рівень ультрафіолетового випромінювання на її теренах. І, отже, вони на протязі багатьох поколінь могли мешкати лише в високогірних улоговинах Південної або Центральної Азії [1, 2]. 5. Слов'янську мову могли принести до Европи лише сармати з Північно-Східного Китаю, де під впливом аустронезійських чи східнокитайських говірок в праслов'янській мові і відновив свою дію закон відкритих складів. Адже ні в Европі ні у Західній Азії на той час не мешкали народи, говірки яких могли б так вплинути на праслов'янську мову. 6. Праслов'янськомовні сери = серменди / сармати мешкали черезсмужно з тунгузо-маньчжурськими племенами (як у державі Шан-Інь, так і пізніше) і тому-то в їх мовах і є дуже багато взаємних лексичних запозичень (ізоглос). До того ж ними використовувалися на той час одні і ті ж афікси -ang, -ung, -ing для утворення прикметників із іменників [1, 2]. 7. Саме пращури сарматів, юечжів і аланів-торків а, отже, і українців стояли у витоків стародавньоіндійської та стародавніх маньчжурської і китайської цивілізацій. 8. Шан-Іньці були пращурами зовсім не хуася, а пратунгузько-маньчжурськомовних сушенів і праслов'янськомовних чиді та бейді ... Читать далее

ЗМІЇНІ ПРАЩУРИ УКРАЇНЦІВ І ІНШИХ СЛОВ'ЯН

Wed, 08 May 2024 21:43:00 +0300

ЗМІЇНІ ПРАЩУРИ УКРАЇНЦІВ І ІНШИХ СЛОВ'ЯН Шляхетним нащадкам слов'янськомовних ґерманців = сермендів / сарматів було престижно носити саме імена, що вказували на їхнє походження від зміїв [1, 2]. Тому-то закінчення в складних слов'янських іменах на «-слав» (Святослав, Ярослав [д.-cканд. Jarizleifr], Мирослав, Болеслав, В'ячеслав, Станіслав) або ж на «-цлав» (Вацлав [Vatslav], Венцлав [Ventslav]) може бути словом замінником *Sъlaving < *Skleung = Славінець / Славік (с[к]лизький, славський, славний, славута) табуйованого «істинного» імені Σκουλήκι[1] [Skoulíki] = Greuthung / Greutung / *Kreutung = *Dreving / Therving / Terving / *Čerъving = *Srbing / Srbin – «Скальв[2] / С[к]лав / Слав / Крив / Крев / Грев / Древ / Терв / Черв / Серб / Серп» = Змій / *Ж[ал]мій. Саме від цього слово-замінника, що містить давньослов'янсько-маньчжурські афікси -ung, -ing чи -ang, які перетворюють іменник на прикметник, і походять такі слова як нім. «Schlange», дан., норв. «Slange», нідерл., фриз. «Slang» / *S[k]la[vi]ng – «Змій, змія». В сучасних же псевдоґерманських мовах ці прикметники *Drevingi = Tervingi = T[h]ervingi = *Červingi = *S[k]la[vi]ngi (древські = тервські = червські = славські [племена]) досі використовуються як субстантиви (іменники) замість древляни = *тервунни / тервуняни = *червунни / черв'яни = *склавини [склизани від прасл. *sklьz] / слав'яни = слов'яни. Завдяки ж втраті придихального приголосного «Sch / S» в подальшому під впливом лат. «long», вочевидь, з нім. «Schlange» / *dlange, дан., норв. «slange», нідерл., фриз. «slang» / *dlang – «змія» утворилося нім., дан., норв., нідерл., фриз. слово «lang» – «довгий, довга», подібне до лат., англ. «long» – «високий, довгий, протяжний» (що добре відповідає цій характерній особливості змії). Можливо безпосередньо від цього слово-замінника чи від слів «Schlange», «Slang» походять також і наступні слова, що відповідають концепту «змій, як сексуальний та шлюбний партнер людини»: «Розглядаються уявлення про спорідненість змі ... Читать далее

Божественне військо

Tue, 19 Mar 2024 22:15:00 +0300

Божественне військо Етнонім ґерманці є лише кентумною формою сатемного етноніма сармати / серменди (кермний / ґермний / вермний / сермний / чермний – «темно-червоний, темний»). Отже, античні ґерманці були не тільки темно-червоношкірими, а і переважно слов'янськомовними, як і їхні пращури сармати. Сучасні ж псевдоґерманські мови, як і перша в Европі літературна мова пращурів українців ґотів ґрутуннів = хросів / русів, сформувалися остаточно лише в темні віка Середньовіччя на основі піджинів, якими нащадки прибульців слов'янськомовних темно-червоношкірих сарматів та балтськомовних яскраво-червоних савроматів спілкувалися з блідолицими прибульцями прототюрксько-ґерманськомовними сако-масаґетами та з такими ж блідолицими тубільцями Европи. Якщо за лексикою саме балтські мови є найбільш близькими до санскриту, то праслов'янська мова є найбільш близькою як до більш архаїчної сатемної ведичної стародавньоіндійської мови, так і до стародавньокитайської мови, що згідно з дослідженнями Цун-тунг Чанга («Індоевропейська лексика в старокитайській мові», https://publikationen.ub.uni-frankfurt.de/frontdoor/index/index/year/2009/docId/7147) була індоевропейською мовою. До того ж перша держава на теренах Китаю Шан-Інь була державою зовсім не пращурів хуася чи ханьців, а насправді пращурів праслов'янськомовних сарматів та тунгузькомовних маньчжурів, що на протязі багатьох тисячоліть мешкали черезсмужно без будь-якої ворожнечі переважно в високогірних улоговинах. Якщо завдяки лексиці позбавлену флексій туранську за граматикою англійську мову і можна вважати індоевропейською, то маньчжурську мову тим паче можна вважати праслов'янсько-стародавньокитайською мовою. Адже вона має дуже багато не тільки лексичних, а і граматичних сходжень з праслов'янською мовою. На те ж, що пращури більшості чувашів темно-червоношкірі горяни гуни савіри (жуни сувари), караболгари та каракозари прийшли до Европи з Далекого Сходу разом зі слов'янськомовними темно-червоношкірими сарматами та аланами-торками св ... Читать далее

ІСТОРІЯ ПЛЕМЕН І НАРОДІВ, ЩО СФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС І ДЕРЖАВУ УКРАЇНА

Sat, 01 Jan 2022 14:11:00 +0300

І ІСТОРІЯ ПЛЕМЕН І НАРОДІВ, ЩО СФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ЕТНОС І ДЕРЖАВУ УКРАЇНУ[1] Павло ДАНИЛЬЧЕНКО Зміст Стор. Від автора 2 1. Тотожність античних германців сарматам 5 2. Темно-червоношкірі античні і середньовічні пращури українців 12 3. Відповідність етноніму сакаліба багатьом темно-червоношкірим народам, а не тільки слов'янам 36 4. Формування сучасних германських мов на неіндоєвропейських субстратах у темних століттях Середньовіччя 44 5. Слов'янськомовність більшості античних германців 55 6. Скандинавія – прабатьківщина українців і більшості інших слов'ян 82 7. Українці – нащадки горян праіндоєвропейців 93 8. Переважна фінськомовність більшості скитських, іллірійських і тракійських племен 101 9. Причетність українців до дружинної культури сарматів і їх нащадків аланів, античних германців і аварів 112 10. Волелюбство українців і їх пращурів 118 11. Найперші згадки про пращурів українців у Європі 150 12. Етногенез українців 159 13 Нетотожність малих юечжі, псевдотохарські літературні пам'ятки яких збереглися, пращурам справжніх тохарів слов'янськомовних да-юечжі і інших сарматів 173 14. Українськомовність донських і північнокавказьких аланів і їх нащадків полян-русів та п'ятигірських черкасів (жанінців) 175 15. Споріднені українцям народи 199 16. Принесення до Європи слов'янської мови з Північно-Східного Китаю 246 17. Слов'янсько-китайські, -корейські, -тунгузько-маньчжурські і –японські ізоглоси 261 18. Балтсько-таджикські та слов'янсько-таджикські ізоглоси 283 19. Стародавньослов'янська лінгва франка в Центральній і Середній Азії та в Європі 286 20. Антропологічні риси українців і споріднених їм народів 291 21. Генетичні і інші характерні риси та звичаї українців 307 22. Закон відкритих складів у праслов'янській мові 345 23. Формування і головні риси української мови 349 24. Народна творчість українців 363 25. Дуже значний вплив українців і письменників укр ... Читать далее