Пустыня Атакама на півночі Чилі — це найсухіше неледникове місце на Землі. У деяких районах тут не було дощів сотні років. Ландшафт тут настільки негостинний, червоний і безжиттєвий, що вчені назвали його «чилійським Марсом». Саме тут НАСА та Європейське космічне агентство тестують марсоходи, шукають екстремальні форми життя та готуються до покорення Червоної планети. Давайте розберемося, чому Атакама так схожа на Марс і що ми можемо дізнатися про Всесвіт, не покидаючи Землю.
Атакама простягається на 1000 км вздовж тихоокеанського узбережжя Чилі, між Андами та Береговою Кордильєрою. Ширина пустелі — 100-150 км. Її унікальність полягає в екстремальній посухи. У місті Калаам середньорічна кількість опадів становить 5 мм, а в деяких точках пустелі (наприклад, в районі Ярай) опади не фіксувалися з тих пір, як люди почали вести записи. Причина — «ефект подвійної тіні»: Анди блокують вологою повітря з сходу (з Амазонії), а Берегові Кордильєри — з заходу (з Тихого океану). Крім того, холодне Перуанське течение охолоджує повітря поблизу узбережжя, не дозволяючи йому підніматися і утворювати хмари. В результаті Атакама сухіша, ніж пустеля Сахара та навіть сухі долини Антарктиди.
Червонувато-оранжеві скелі, солончаки, дюни, сухі річкові долини, вулканичні конуси — все це нагадує панорами, зняті марсоходами. Особливо відома Долина Місяця (Valle de la Luna), де ерозія створила дивні кам'яні утворення, схожі на місячні кратери. А Соляне озеро Салар-де-Атакама з його коркою солі та лагунами, населеними flamingo, виглядає як інопланетний оазис. У деяких місцях ґрунт містить мінерали, такі як гіпс та гематит, які також знаходять на Марсі. Нічого дивного, що режисери обирають Атакаму для зйомок фільмів про космос («Космічна одиссея 2001», «Интерстеллар», серіал «Марс»).
Вранці температура піднімається до +40°C, а вночі опускається до -5°C. Ультрафіолетове випромінювання високе, атмосфера суха, а ґрунт містить високі концентрації токсичних перхлоратів (як і на Марсі). Незважаючи на це, життя знайшло лазівки. Бактерії-екстремофіли живуть у товщі солі та в порожнинах горних порід. Знахідки цих мікроорганізмів надихають астробіологів: якщо життя змогло адаптуватися до умов Атаками, то вона могла б існувати і під поверхнею Марса. У 2020-х роках були виявлені «мікробні мати» в сухих річкових долинах, здатні виживати завдяки гігроскопічній солі, яка поглинула воду з атмосфери.
Саме через марсіанське схожість в Атакамі розташовані кілька дослідницьких станцій. ALMA (Atacama Large Millimeter Array) — наймогутніший радіотелескоп у світі — вивчає космос, а не Марс. А от для наземних тестів марсоходів використовується пустеля. Так, марсоход Curiosity та Perseverance проходили тестування в Атакамі (наприклад, у 2019 році група NASA тестувала бурові установки). Європейці тестують тут системи пошуку життя. Крім того, є проект «Mars Desert Research Station» (хоча він знаходиться в Юті, США), але в Атакамі є аналог — станція в районі Ярай, де досліджують метеорити та моделюють марсіанську геологію.
У 2003 році в Атакамі було виявлено унікальне місце — долина Ярай, де в деяких ґрунтах немає навіть слідів мікробної життя. Це «стерильна» зона, подібна до марсіанської. Вчені вивчили, як органічні молекули зберігаються (або руйнуються) в таких умовах. Виявилося, що перхлорати розкладають органіку під впливом ультрафіолету, що пояснює, чому марсоходам так важко знайти сліди життя на Червоній планеті. Також у соляних куполах знайшли воду: тонкі плівки води утримуються в кристалах солі при температурі нижче нуля. Це підказка, де шукати воду на Марсі.
Атакама — популярне туристичне місце. Тисячі людей приїжджають до оазису Сан-Педро-де-Атакама, щоб побачити гейзери Ель-Татио (висота 4300 м), соляну пустелю, гарячі джерела, а також знамениту Долину Місяця. Туристам заборонено виходити за межі стежок, щоб не порушувати хрупку екосистему, але для зйомок зоряного неба (де одні з найкращих умов у світі) приїжджають астрофотографи. Місцеві гіди з гордістю показують «марсіанські» пейзажі та розповідають про наукові експедиції. У 2026 році відкритий маршрут «Марсіанський трек» — 50-кілометровий пішохідний маршрут по найфотогенічніших місцях.
Парадокс: Атакама — одне з найсухіших місць, але саме тут знаходяться великі родовища літію (необхідного для акумуляторів електромобілів) та міді. Добыча корисних копалин загрозить унікальній екосистемі. Крім того, у останні роки в пустелі трапляються повені через зміну клімату (феномен, який вчені називають «араукаризація»). Так що «чилійський Марс» нагадує нам, що Земля також хрупка і що колонізація іншої планети не повинна призводити до знищення своєї.
У 2025 році під Атакамою було виявлено велику систему підземних річок — наслідок танення льодників у Андах. Це змінило уявлення про водний баланс пустелі. Астробіологи тепер припускають, що подібні підземні водні джерела можуть існувати і на Марсі, живлячи можливі мікробні оази. У 2026 році запущений проект «Атакама-Марс»: буріння свердловин глибиною до 100 м для вивчення глибинної життя. Результати допоможуть вибору місць для посадки майбутніх марсіанських місій.
Атакама — це унікальна лабораторія під відкритим небом. Вивчаючи її, ми розуміємо не тільки минуле Марса, але й майбутнє Землі в умовах глобального потеплення. Пустеля, де немає дощів, вчить нас цінувати воду, шукати життя в найбільш безнадійних місцях і готуватися до зоряних подорожей. «Чилійський Марс» — це попередження та надія одночасно.
New publications: |
Popular with readers: |
News from other countries: |
![]() |
Editorial Contacts |
About · News · For Advertisers |
Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map) Keeping the heritage of Ukraine |
US-Great Britain
Sweden
Serbia
Russia
Belarus
Ukraine
Kazakhstan
Moldova
Tajikistan
Estonia
Russia-2
Belarus-2