В настоящей статье рассматривается Розуэлльский инцидент — событие, ставшее краеугольным камнем современной уфологии и теорий заговора о сокрытии правительством США факта контакта с внеземными цивилизациями. На основе анализа исторических документов, официальных отчетов военно-воздушных сил и журналистских расследований реконструируется подлинная хронология событий июля 1947 года и их последующая мифологизация. Особое внимание уделяется проекту «Могол» как реальному источнику обнаруженных обломков, роли уфологов в создании легенды, а также превращению маленького городка в Нью-Мексико в эпицентр глобальной индустрии туризма, основанной на вере в инопланетян.
Ця стаття розглядає гіпотетичний сценарій повномасштабної ядерної війни та оцінює потенціал різних країн щодо виживання за умов глобальної катастрофи. Базуючись на аналізі наукових досліджень та експертних оцінок, відтворюються ключові чинники, що визначають здатність нації та її населення витримати ядерний конфлікт та наступну ядерну зиму. Особливу увагу приділено висновкам дослідників, що лише обмежена кількість країн, переважно розташованих у південній півкулі, володіє необхідними умовами для збереження сільськогосподарського виробництва та соціальної стабільності в постапокаліптичний період.
У цій статті розглядається гіпотетичний сценарій повномасштабної ядерної війни та оцінюється потенціал різних країн щодо виживання у умовах глобальної катастрофи. На основі аналізу наукових досліджень та експертних оцінок реконструюються ключові фактори, що визначають здатність держави та її населення пережити ядерний конфлікт та подальшу ядерну зиму. Особлива увага приділяється висновкам дослідників про те, що лише обмежена кількість країн, насамперед розташованих у Південній півкулі, має необхідні умови для збереження сільськогосподарського виробництва та соціальної стабільності в постапокаліптичний період.
This article examines the Strait of Hormuz, a narrow maritime artery connecting the Persian Gulf with the Gulf of Oman, which holds critical importance for global energy supplies. Based on analysis of geographical characteristics, economic statistics, and current events from February-March 2026, the article reconstructs the comprehensive significance of the strait and the consequences of its blockade. Particular attention is devoted to the geopolitical context of the ongoing conflict between Iran and the coalition led by the United States and Israel, as well as the potential impact on global oil, gas, and related product markets.
Ця стаття розглядає протоку Хормуз, вузьку морську артерію, що з'єднує Перську затоку з Оманською затокою, яка має критичне значення для світових поставок енергії. Ґрунтуючись на аналізі географічних характеристик, економічних показників та поточних подій лютого—березня 2026 року, стаття відтворює всебічне значення протоки та наслідки її блокади. Особлива увага приділяється геополітичному контексту триваючого конфлікту між Іраном та коаліцією під проводом США та Ізраїлю, а також потенційний вплив на глобальні ринки нафти, газу та пов’язаних з ними продуктів.
У даній статті розглядається феномен протипіхотних мін як виду озброєння, що становить особливу гуманітарну загрозу. На основі аналізу міжнародних конвенцій, статистичних даних та історичних свідчень реконструюється комплексна картина впливу цього озброєння на цивільне населення, зусилля міжнародної спільноти щодо його заборони та сучасні тенденції, пов’язані з виходом ряду держав із Оттавської конвенції. Особливу увагу приділяється визначенню протипіхотних мін, їх класифікації, історії застосування та поточного стану проблеми.
This article examines the complex question of whether Russia could successfully capture Latvia, a NATO member state since 2004. Based on analysis of current intelligence assessments, military simulations, and geopolitical dynamics as of February 2026, the article reconstructs the multifaceted nature of the threat, ranging from hybrid warfare to conventional invasion scenarios. Particular attention is devoted to the balance between Russian capabilities, NATO's defensive commitments, and the specific vulnerabilities of the Baltic region. The consensus among Western intelligence agencies indicates that while Russia poses significant hybrid and cyber threats, a conventional military invasion capable of capturing Latvia faces formidable obstacles, primarily Latvia's NATO membership and the alliance's collective defense guarantee under Article 5.
У цій статті розглядається питання щодо кількості людських жертв, пов’язаних із застосуванням автомата Калашникова за всю історію його існування. На основі аналізу доступних статистичних оцінок, історичних свідчень та експертних висновків реконструюється діапазон ймовірних цифр, а також досліджуються методологічні складнощі таких підрахунків. Особлива увага приділяється порівнянню різних джерел, щорічними показниками летальності та місцю АК у ряді інших видів озброєння за критерієм летальності.
Громадське населення як об'єкт і суб'єкт у війнах
Громадське населення як об'єкт і суб'єкт у війнах
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ