Південна Америка — це континент, де футбол не просто спорт, а релігія, а танець і пісня — її священні ритуали. Звідси dribling зливається з самбо, а крики з трибун звучать як симфонія. Аргентинці танцюють танго, бразильці — самбу, колумбійці — кумбію, і всі ці ритми вплетені в футбольну культуру. Гравці не просто забивають голи, вони виконують святкові хореографії, а уболівальники зігрівають на аренах так, що земля дрожить. Давайте вирушимо в це карнавальне подорож.

Бразилія: футбол під звуки самби

У Бразилії танці — частина національної ідентичності. Самба народилася в фавелах і виплиснулася на арени. Гравці бразильської збірної завжди славилися святкуванням голів у танці: так звана «dança do hexa». У 1970 році після перемоги на чемпіонаті світу Пеле танцював з колегами по команді, заснувавши традицію. Сьогодні Неймар, Винісіус Жуніор, Родріго продовжують цей ритуал. Після гола вони можуть виконати «пассу» (пассу — крок), «фуракао» (ураган), «пернаду» (хромий). Це не просто танець — це спосіб висловити радість життя і повагу до предків. І хоча європейські тренери часто незадоволені (вважають, що це неуваження до суперника), бразильці не здаються. Для них футбол без танцю — як самба без барабанів.

Аргентина: танго і пристрасті

Аргентинський футбол — це пристрасті, агресія і... танго. Хоча на полі гравці рідко виконують танцювальні па (танго вимагає двох осіб), в їхніх рухах, в їхній походці відчувається ритм. Диего Марадона не танцював, але його dribling був схожий на обводку в танго. Ліонель Мессі — більш стриманий, але його фірмове святкування (указання в небо) — це теж танець душі. Однак справжні танці розгортаються на трибунах. Аргентинські уболівальники співають і танцюють «La Mufa» і «Vamos, vamos, Argentina» годинами. Их «качорра» (танець з підскоками) сотрясає арени. У Аргентині пісні — це спосіб зберегти пам'ять про загиблих уболівальників.

Колумбія: чампа і кумбія

Колумбійські уболівальники та гравці обожнюють чампу — танець, який виконують, зігнувшись вперед і роблячи швидкі рухи ногами. У 2014 році на ЧМ у Бразилії Хамес Родрігес після гола підбігав до углового флажка і чампив. Це стало мемом. А кумбія — це музичний ритм, під який уболівальники співають крики. У Колумбії немає єдиного стилю танцю, але є енергія. Гравці називають себе «танцорами».

Уругвай: танці без правил

Уругвай — країна, де футбол і танець також переплітаються. Відомча «la celeste» відома своєю сплоченістю. Гравці часто виконують «perro» (танець, схожий на собачку) після великих перемог. Луїс Суарес у 2018 році, забивши гол, зобразив щось схоже на румбу. Уболівальники співають «El Pibe de Oro» для Суареса, пританцюючи. У Уругваї немає офіційного танцю, але є пристрасті.

Чилі: куэка на арені

Чилійці танцюють куэку — національний парний танець з платочками. На футболі уболівальники можуть танцювати її в одиночку. Гравці збірної Чилі, особливо «золоте покоління» (Відаль, Санчес, Браво), часто виконували «сю-сю» (танець з піднятій рукою) і «качо» (імітация рогов). Після перемоги в Кубку Америки 2016 року вони організували танцювальний батл з уболівальниками.

Парагвай, Перу, Еквадор: голос андських барабанів

У Перу популярна «морерада» — танець з яскравими костюмами. На трибунах її не побачиш, але гравці іноді заряджаються нею. У Парагваї люблять «полку» (танець швидких кроків). Уболівальники співають «¡Vamos, Paraguay!» під звуки арфи. У Еквадорі гравці після голу імітують танець індіанців. Пісні різні, але об'єднує одне — гучність.

Венесуела: сальса і калабосо

Венесуела — країна сальси. Уболівальники танцюють на аренах не гірше, ніж на карнавалах. Гравці, особливо Саломон Рондон, часто дарують танцювальні виступи. На жаль, через кризис країна рідко потрапляє на ЧМ, але її уболівальники відомі оптимізмом: вони танцюють навіть коли команда програє.

Пісні: від кrikів до гімнів

Южноамериканські арени — це музичні шкатулки. У Бразилії співають «Hino do Brasil» і фан-пісні типу «Vamos, meu Brasil». У Аргентині — відому «Muchachos» (тепер гімн збірної). У Уругваї — «Cielo» (Небо). У Колумбії — «Y ya está» (І все). Ці пісні часто містять елементи фольклору, несподівані ритми. Їх співають хором, з акордеоном, барабанами, гітарами.

Танець і пісня у южноамериканському футболі — це спосіб бути живими, незважаючи на поразки. Гравці танцюють, тому що гра дарує їм щастя. Уболівальники танцюють, тому що це їхня культура. Нігде в світі футбол не схожий на карнавал, як у Південній Америці. І поки звучать барабани і співаються пісні, континент буде народжувати нових танцівників з м'ячем.

Постоянный адрес данной публикации: