КОНЦЕПТ «ДЕРБІНГ» – «ВІЛЬНИЙ; СЛУГА; РОБІТНИК; ГОРЯНИ ТА ІНШЕ»

Данильченко, Павло Іванович

ДНВП «Геосистема», pavlodanylchenko@gmail.com

Якщо за лексикою саме балтські мови є найбільш близькими до санскриту, то праслов'янська мова є найбільш близькою як до більш архаїчної сатемної ведичної стародавньоіндійської мови, так і до стародавньокитайської мови, що згідно з дослідженнями Цун-тунг Чанга [1] була індоевропейською мовою. До того ж перша держава на теренах Китаю Шан-Інь була державою зовсім не пращурів хуася чи ханьців, а насправді пращурів праслов'янськомовних сарматів та тунгузькомовних маньчжурів, що на протязі багатьох тисячоліть мешкали черезсмужно без будь-якої ворожнечі переважно в високогірних улоговинах. Якщо завдяки лексиці позбавлену флексій туранську за граматикою англійську мову і можна вважати індоевропейською, то маньчжурську мову тим паче слід вважати праслов'янсько-стародавньокитайською мовою. Адже вона має дуже багато не тільки лексичних, а і граматичних сходжень з праслов'янською мовою [2].

На те, що пращури більшості чувашів темно-червоношкірі горяни гуни савіри (жуни сувари), караболгари та каракозари прийшли до Европи з Далекого Сходу разом зі слов'янськомовними темно-червоношкірими сарматами та аланами-торками свідчить велика кількість чувасько-евенських та чувасько-корейсько-японських лексичних ізоглос, більшість з лексем яких мають праслов'янське походження [2, 3] подібно тим, що приналежать до концепту «дербінг» – «свобідний, вільний; слуга; робітник; чистити, очищати; дерти, луб, кора, деревина; дьоргати, смикати, дорога, шлях; обличчя, лоб, череп; черево; ярмарок, дерібан; горяни; тервінги, черв'яни, серби, сармати; араби, арамейці, вірмени та інше»:

чув. «тарҫӑ» / *тарбӑ < *тэрб- > *сэрб-, евенк. «кэ̄лӯмэ» / *[с]кэ̄лӯбэ < дэ̄рӯбэ > *склаб- > *склав-, «гэрбэн» / *сэрбэн < *тэрб- < *дэрб-, япон. «dorei» / *der[b]ei – слуга; чув. «ирӗк» / *[с]ир[б]ӗк < *дěрб-, «шалпар» / *салбар < *сэрб- < *тэрб- < *дэрб-, евенк. «дэрӯмкӣн» / *дэрбкӣн[г], «чумку» / *ту[р]бгу < *дэ[р]бгу, «ты̄нмукӣт» / *тэрбукӣт < *дэрб- – «слобідний / свобідний, вільний; де[р]белий»; чув. «тирпейлӗ» / *дирбейлӗ – «вільний від бруду; чистий»; евенк. «дылам» / *дыраб – «чистий [про звук]»; чув. «çул» / *дул, кит. «dàolù», кор. «dolo», себ., яван. «dalan», япон. «dōro» – «звільнений від рослинності прохід; дорога, шлях»; чув. «ҫурӑк» / *дур[б]ӑк, евенк. «дэрбилгэчэ̄, дэлпэргэчэ̄» – «вільний проміжок [в суцільній деревині]; тріщина», «дэрбилгэ-мӣ / дэлпэргэ-мӣ» – тріснути; чув. «чӑрмала», «тӑлпала» / *дӑрбала, евенк. «талума̄де-мӣ» / *дарба̄де-мӣ, монг. «цууранхай» / *диур[б]анг-, «урах» / *[д]ур[б]а[н]г – «дербти / дерти, здирати [шкіру, луб, кору]»; чув. «тир» / *дэр, маньчж. «sukū» / *sukū[ra] – шкіра, чув. «чӗрей» / *дӗрэй, нан. «дэрэл», евенк. «дэрэ» – «поверхня голови, що вільна від волосся; обличчя», евенк. «дэллэ» / *дэрбэ – «череп, лоб»; чув. «хуп» / *луб, «хупӑ» – «луб, кора», нан. «хоракта», діал.-евенк. «эрэктэ» / *[д]эрэбтэ – кора, евенк. «дэллэ» / *дэрбэ- – «кора, поверхня дерева; деревина»; чув. «хӑрӑмла» / *дӑрӑбла – «звільняти від кіптяви, бруду; чистити», евенк. «гэрбэ-мӣ» / *дэрбэ-мӣ – «звільняти, очищати дерево від гілок; обрубувати суччя», чув. «çарамас» / *дарабас – «роздітий, голий, оголений [первинно про обдертий стовбур, що не має гілочок]», евенк. «чиримчā» / *дирибчā – «дикі [вільні] рослини: цибуля чи часник, що не мають гілочок; черемша / *деребша»; чув. «сельдерей» / *дерберей, япон. «serori»/ *der[b]ori, кор. «selleoli» / *derbeoli, монг. «селөдерей» – «дика [некультивована, вільна] рослина; селера»; чув. «ярмӑркка»[1] / *[д]эрб[т]орг- – «відторгання, торгівля за вільними цінами; ярмарок», евенк. «дярбан» / *дэр[и]бан, *дэрб[т]ор[г] – «велике стійбище; ярмарок»; евенк. «ирэмӣмэ̄тчэ-мӣ» / *[д]эрб- – «ходити [в гості]»; маньчж. «yabumbi» / *[d]ya[r]bumbi, кит. «yóulì» / *[d]yóulì – «ходити [повільно]» (слова, що походять від праслов'янської лексеми *derbing > *terb[ing] > *s[e]rb > [*srb // *sueb-] > *slebodan > slob[od]an > sloven > slav- // sveb[odan] > svav – «слобідний / свобідний, вільний; свеб = серб; шваб = словен; германець / гермундур = серменд / жирмунт» і є спорідненими лексемам: *derib > dulib – «вільна, некняжа людина; дуліб[2]»; *paderbnyk > *paserbnyk – «нерідна = вільна дитина»; *derbun[g] > *tě[r]vun > tivun – «вільнонаймана людина = слуга в Київській Русі; тивун»; прасл.-і.е. *derbʰ- – «теребити / *дербити; шкрябати; здирати; злупити; зрізати [звільняючи від чогось]»; прасл. *der[b]ga[m]ti > *d^ьrgati – «звільняти від рослинності; дьоргати, смикати, тягти, рвати»; *der[b]ga > *dorga – «звільнений від рослинності прохід, проїзд; дорога, тропа, стежка»; *der[bm]ti > *derti – «дерти, здирати; звільняти від кори чи будь-якого іншого поверхневого шару»; *derbo > *dervo – «звільнений від кори будівельний матеріал = деревина[3]»; *[su]derb[m]ti > *serbti – «звільняти [очищати[4]] від домішок метал»; *[su]derebro > sudrabs, serebro – «очищений метал; срібло[5]»; *derbo > *červо – «вільна від будь-чого порожнина; черево[6]»; *derb > *čerp- – «кістяк голови, звільнений від мозку; щось обдерте; череп»; *derbo < *derdo > *žьrdio – «вільна частина будь-чого суцільного = отвір; шийка великої посудини для вина; жерло»; *derba > *torba > *korab – «вільна ємність для речей; торба, короб»; *derb' > *želbъ – «пристрій для вільного стоку води; жолоб»; *derbent – «вільний прохід»; *derberey > *serberey > *selderey – «вільна [дика, некультивована] рослина»; *derb > *terv > *čr̥vь – «вільний прохід для їжі; черв'як, хробак; змія»; *derbec' > *žerbec' – «звільнившийся з черева та ще досі вільний від вузди кінь, тобто жеребець»; *derbec' > *ѵorbьcь – «вільний, дикий птах; горобець»; *derab > *žerаѵъ – «вільний, дикий птах; журавель; *derb[t]org > *jermark > *jārmark – «торгівля за вільними цінами; ярмарок»; *deryban[7] – «звільнення нерухомості від державної опіки»; *dereb > *žerbьjь – «спосіб звільнення вій відповідальності за прийняте рішення, уживаний з метою довільного встановлення певної черговості, прав та обов'язків на що-небудь, оснований на випадковості; жереб»; *deribat – «довільне похідне; дериват [споріднене лат. «derivatus» – відведений]»; прасл. *derbend > *sermend, нім. «Diener» / *De[rb]ner, лит. «tarnas» / *der[b]nas, вірм. «tsarra» / *tsarba < *derba, лат. «servus»[8] / *derbus – «вільна, незалежна людина, що прихильна до когось; слуга»; лтс. «brīvība» / *d[e]rib-, лаос. «seliphab» / *derib-, узб. erkinlik / *[s]er[b]kin- < *derb- – свобода; англ. «derby» – «висока непокрита [звільнена від покриття] посудина; котелок»; турец. «serbest» / *derb- – «вільний, безкоштовний»; перс. «talk» – визволитися; лит. «drabažas» – «відпала кора»; рум. «țelină», блг. «целина» / *дер[б]ина, мкд. «целер», слвц. «zeler», чес. «celer» / *der[b]er – селера; грец. «δρόμος», рум. «drum» / *d[e]rub, порт. «caminho», франц. «chemin» / *de[r]bin, лтс. «ceļu» / *deru[b] – «дорога, шлях»; н.-луж. «jermank», «jermark» / *der[b]mark < *derbtorg, адиг. «ермэлыкъ» / *[д]эрб[т]орг – «торгівля за вільними цінами; ярмарок»; франц. «marche», англ. «market» / *torget – «ринок, торг»; англ. «bargain» / *torgain, нім. «Markt», лит. «derėtis» / *der[b]ėtis – торг; ґаліс. «burato» / *durabo, слвц. «diera» / dier[b]a, хрв. «rupa» / *[die]ruba, мкд. «дупка» / *ду[р]бка – «вільний прохід через перепону; дюрка, дірка»; япон. «kubo» / *du[r]bo, тадж. «холӣ» / *дорӣ[б], англ. «hollow» / *dorob, лтс. «dobi» / *do[r]bi, пол. «dziupla» / *dziurba – дупло; япон. «karappo» / *darabo – «незайнятий, вільний; порожній»; пол. «dziurawy» / *diuraby» – дірявий).

Вочевидь, гуни савіри (темношкірі) були антропологічно змішаним народом, – так званими зараз, гуранами. Їхня шляхта була нащадками слов'янськомовних сарматок, що одружували своїх синів переважно з жінками дружніх алано-сарматських племен. Адже навіть до самого падіння маньчжурської династії Китаю його імператриці одружували своїх синів лише на жінках зі шляхетного европеоїдного роду нірунів (ніра). І навіть наложниць для майбутніх імператорів Китаю обирали переважно саме з цього славетного роду.

На те ж, що шляхетні маньчжури у гіршому випадку були лише гуранами[9], тобто незначно метисованими нащадками слов'янськомовних сарматів, вказує не лише наявність великої кількості слов'янсько-маньчжурських ізоглос, а і майже відсутність у них всіх типових монголоїдних рис (а саме, чорне, але не жорстке волосся, добре профільоване, а не сплощене обличчя, великий ніс, що не слабо, на відміну від монголоїдів, а навпаки дуже сильно виступає, відсутність азіатської розкосості очей і смаглявість замість жовтини шкіри). Саме про це свідчить і опис вигляду китайської імператриці – вольової нащадиці сарматів нірунки Цисі[10] [2, 3].

«Всі дами увійшли до аудієнц-зали, в якій вже перебувала на троні імператриця, що овдовіла... За кілька кроків від Цисі, з лівого боку, на такому ж троні сидів імператор[11] Гуансюй. Вона середнього зросту, добре складена, але тримається дещо сутулувато. Її обличчя довгасте, чисте, смагляве, ненабілене і ненарум'янене. Очі чорні, невеликі, у них видно розум і проникливість, дуже живі й анітрохи не розкосі, а нагадують своїм розміром мигдалину…» [4].

Список літератури

1. Чанг, Цун-тунг: Індоевропейська лексика в старокитайській мові, https://publikationen.ub.uni-frankfurt.de/frontdoor/index/index/year/2009/docId/7147.

2. Данильченко, П.: 2024, Хрестоматія зі стародавньої історії праслов'янськомовного сарматського суперетносу і його генетичних нащадків: стародавнього аланського і античного германського споріднених суперетносів, а також і українського-давньоруського етносу середньовічної України-Русі, https://elibrary.com.ua/m/articles/download/12624/3881, https://elibrary.com.ua/pavlovin, https://chtyvo.org.ua/authors/Danylchenko_Pavlo/.

3. Данильченко, П.: 2024, Божественне військо, https://elibrary.com.ua/m/articles/download/12724/3892, https://elibrary.com.ua/pavlovin, https://chtyvo.org.ua/authors/Danylchenko_Pavlo/.

4. Сідіхменов, В. «Маньчжурські правителі Китаю», http://maxima-library.org/opds/b/241458?format=read

Постоянный адрес данной публикации: