Представте: літній вечір, ви виходите на балкон з чашкою чаю і раптом бачите, як по дорозі шуршить маленький сірий колючий комочок. Їжак! У вашому саду. Це не просто приємна зустріч. Це ціле подія для садівника-любителя і біолога-натураліста. Але що робити далі? Радіти, годувати або акуратно виганяти? Давайте розбиратися.
Частіше за все в садах середньої смуги Росії зустрічається їжак звичайний. Це звір вагою від 600 грамів до півтора кілограмів, з довжиною тіла до 30 сантиметрів. Його головне озброєння і захист — колючки, яких нараховується до п'яти тисяч. Кожна колючка — порожня всередині, з м'язом, який піднімає її в момент небезпеки. У спокійному стані колючки лежать вздовж тіла, і їжак виглядає як пухнастий звір. Але варто собакі або лисиці наблизитися — їжак миттєво скручуються в куль, колючки встають кінцями вгору, і доторкатися до нього болить.
Їжак — нічне тварина. Днем він спить в укритому місці: під коренями дерев, в купі хворосту або в старій норі. А з настанням сутінків виходить на полювання. І ось тут починається найцікавіше. Пpomimo дитячих казок, їжак не носить на колючках яблука і гриби. Це міф. Насправді він — хижак. Його природний раціон — жуки, гусеніці, слизні, дощові черви, равлики. І ось чому їжак — найкращий друг садівника.
Якщо ви боретеся з слизнями, які обїдають капусти і полуницю, їжак буде вашим союзником. За ніч він з'їдає до 200 грамів комах і молюсків. Колорадський жук? Їжак теж не брезгує. Медведка? Тоже в меню. Личинки майського жука, які підгризають корені? Їжак викопує їх з землі з удивительным упорством. Тобто цей колючий звір — природний санітар, який працює безкоштовно і цілодобово (або цілодобово, краще кажучи, цілодобово).
Крім того, їжак рыхлить ґрунт. Коли він шукає черевиків і личинок, він копає в землі, покращуючи її структуру. І при цьому не руйнує газон так, як крот. Сліди їжакової діяльності — невеликі воронки глибиною до п'яти сантиметрів, які швидко заливаються. Загалом, їжак корисний, безшумний і екологічний. Ідеальний сусід для дачника, який не травить ділянку хімією.
Примети не складні. Поутрам ви знаходите невеликі чорні блискучі катиші — це послід їжака (подібно до великого изюма, вибачте за натурализм). На дорозі видніються маленькі ямки — сліди нічного харчування. Іноді можна почути сопіння і топоток за стіною беседки або під балконом. Ночі, якщо спокійно сидіти на лавці, можна почути, як їжак пыхтить і перебирає лапками. А якщо повезе, він вийде на відкрите простір, і ви побачите його тінь на тлі місяця. Волшебне зображення.
Найбільша помилка — поставити блюдце з молоком. Молоко для їжака — яд. У дорослих їжаків немає ферменту, що розщеплює лактозу. Від молока у звірка починається сильний понос, обезводнення, і через кілька днів він може загинути. Друга помилка — годувати солодким: печінкою, цукерками, хлібом. У їжака від солодкого руйнуються зуби і порочується шлунок. Третя помилка — залишати на ділянці старі сітки, веревки, шматки плівки. Їжак в них запутується і загине. Четверта — намагатися взяти звірка голими руками. Їжак не агресивний, але колючки колють. А якщо він укусить — болить і потім запалюється. П'ята — забирати їжака додому в квартиру. Це диke тварина. У домі він буде страждати від стресу, не засне взимку і, ймовірно, загине.
Найкраща турбота — не заважати. Відібрати небезпечні предмети, не годувати шкідливим, залишити доступ до води (чиста вода в плошці, без молока). І спостерігати здалеку.
Якщо ви все-таки хочете годувати їжака (наприклад, в посушливе літо, коли мало черевиків), робіть це правильно. Найкращий корм — нежирний кішачий корм сухий або вологий без соусів, шматочки відвареної курки без солі, перепелині яйця, нарізане варене м'ясо. Можна купити спеціальний корм для насекомоядних в зоомагазині. Ставте їжу ввечері, коли їжак прокидається. І обов'язково поруч — блюдце з чистою водою. Годуйте одне і те ж час, тоді їжак звикне і буде приходити точно на вечерю. Головне правило: не перекармливати. Жирний їжак погано переносять зиму.
Осінню, коли холодне, їжак починає шукати місце для зимової сплячки. Він вибирає сухе укрите місце: купу листя, старий пень з дуплом, порожнечу під дошками. Заповнює це сухою травою і мхом, скручується в куль і засинає з жовтня-листопада по березень-квітень. У сні він температура його тіла падає з 34 до 2 градусів. Серце б'ється не 180 ударів у хвилину, а 6-8. Він дихає раз у кілька хвилин. Пробудитися може лише від стійкого тепла. Якщо ви випадково знайдете сплячого їжака при прибиранні саду — не торкайтеся. Якщо звір прокинувся взимку — він загине. Акуратно прикрийте його зверху листям і відійдіть.
На жаль, сад для їжака — це не тільки столова, але й поле бою. Головні вороги — собаки і кішки. Собака може загризти їжака, розірвавши куль. Кішка — поранити когтями. Друга небезпека — газонокосилка і триммер. Кожен рік сотні їжаків гинуть під ножами, тому що вони не встигають убігти. Перед тим як косити, завжди пройдіть по ділянці і перевірте, не спить лижак у високій траві. Третя небезпека — хімія. Слизнециди і інсектициди, які ви сипите на грядки, потрапляють в організм їжака через з'їдених слизнів і жуків. Зверь загинає і гине. Четверта — відкриті ями, бетонні колодязі, басейни без пандуса. Їжак падає і не може вибратися.
Зробіть сад безпечним: огородіть небезпечні місця, приберіть хімію, косіть акуратно. І їжак віддячить вам багатим врожаєм без слизнів.
Що робити, якщо ви бачите їжака вдень? Нормальний їжак вдень спить. Якщо він бродить по траві в полудень, втомлений, шатиться або у нього видимі рани — він хворий. Не беріть голими руками, одягніть щільні рукавички. Посадіть у коробку з хустками і сіном. Напоїть водою з піпетки. І відразу зв'яжіться з центром реабілітації диких тварин — такі є в багатьох областях. Не намагайтеся лікувати самі. У їжаків багато специфічних хвороб (клещовий бореліоз, капилляриоз), небезпечних і для людини. Після контакту з хворим їжаком ретельно мийте руки з милом.
Їжак звичайний не занесений до Червоної книги Росії, але в деяких областях — до регіональних червоних книг. Наприклад, в Підмосков'ї їжак охороняється. Це означає, що ловити, вбивати, тримати їжака вдома без дозволу заборонено. Штраф — до кількох десятків тисяч рублів. Тобто, якщо їжак сам прийшов у ваш сад — це його право. А ваше право — радіти і створювати йому безпечні умови. Не більше того.
Останнє і найважливіше: їжак у саду — це ознака здорової екосистеми. Якщо у вас на ділянці живуть їжаки, значить, ви мало травите хімією, не спалюєте траву, залишаєте кутки дикой природи. Це честно для садівника. Крім того, спостереження за їжаками заспокоює нерви. У епоху безперервної поспішності посидіти ввечері на балконі з фонариком, слухати пыхтіння і спостерігати, як колючий комочок старанно досліджує грядки, — найкраще ліки від міського стресу. І діти в захваті. Заведіть традицію: в червні ввечері виходити дивитися «ёжикову доріжку». Це дешевше акваріума, веселіше телевізора і набагато екологічніше.
Тобто не виганяйте їжака. Він не ворог, а помічник і сусід. Дайте йому трохи місця, не травіть слизнів хімією, приберіть провода і веревки. І якщо повезе і він захоче — він сам вийде на світ фонаря. І тоді ваша дачна життя стане трохи магічнішою.
Новые публикации: |
Популярные у читателей: |
Новинки из других стран: |
![]() |
Контакты редакции |
О проекте · Новости · Реклама |
Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту) Сохраняя наследие Украины |
Россия
Беларусь
Украина
Казахстан
Молдова
Таджикистан
Эстония
Россия-2
Беларусь-2
США-Великобритания
Швеция
Сербия