Історія виникнення аліментів, давні закони, правові традиції, еволюція інституту утримання, обов'язки по догляду, сімейне право, юридичні норми, соціальна підтримка, фінансове забезпечення, законодавчі акти.
Відмінності росіян від казахів: мова, культура, релігія, традиції, кухня, менталітет, клімат, історичне спадщина.
Образ святої Анни в іконографії
Образ святой Анни в іконографії
Культура святкування дня народження, іменин та Дня ангела
Ідентичність південних слов'ян у контексті Кирилло-Мефодіївського спадщини
Пам'ять Онуфрія Великого (IV)
Внесок святих Кирила та Мефодія у єднання слов'ян
Спонсори на чемпіонатах світу з футболу
Римське право: фундамент сучасної юриспруденції
Братство, пам'ять та прагматизм
Ця стаття розглядає явище залученості США до операцій із усунення іноземних лідерів, яке набуло нового значення у зв’язку з драматичними подіями 2025—2026 років — викраденням президента Венесуели Ніколаса Мадуро та смертю верховного лідера Ірану Алі Хаменея у спільному ударі США та Ізраїлю. На основі аналізу історичних документів, експертних оцінок та норм міжнародного права відтворюється еволюція підходів США до використання примусових методів для зміни режиму. Особливу увагу приділено протиріччю між офіційною забороною політичних убивств і постійною практикою їх застосування під новими правовими виправданнями.
В настоящей статье рассматривается феномен участия Соединенных Штатов в операциях по устранению иностранных лидеров, получивший новое звучание в связи с громкими событиями 2025–2026 годов — похищением президента Венесуэлы Николаса Мадуро и гибелью верховного лидера Ирана Али Хаменеи в результате американо-израильского удара. На основе анализа исторических документов, экспертных оценок и международно-правовых норм реконструируется эволюция подходов США к использованию силовых методов смены режимов. Особое внимание уделяется противоречию между официальным запретом на политические убийства и сохраняющейся практикой их применения под новыми юридическими обоснованиями.
У даній статті розглядається феномен протипіхотних мін як виду озброєння, що становить особливу гуманітарну загрозу. На основі аналізу міжнародних конвенцій, статистичних даних та історичних свідчень реконструюється комплексна картина впливу цього озброєння на цивільне населення, зусилля міжнародної спільноти щодо його заборони та сучасні тенденції, пов’язані з виходом ряду держав із Оттавської конвенції. Особливу увагу приділяється визначенню протипіхотних мін, їх класифікації, історії застосування та поточного стану проблеми.