Libmonster ID: UA-2909

Автор: М. Ф. ДМИТРIЄНКО

Днiпропетровськ, 1999. - 460 с.

Представляючи науковiй громадськостi збiрник великої епiстолярної спадщини видатного українського iсторика запорозького козацтва академiка Д.I.Яворницького (1855-1940) - листи дiячiв культури (письменникiв, поетiв, акторiв, режисерiв та iн.), необхiдно вiдразу наголосити, що вiн є продовженням реалiзацiї програми публiкацiї епiстолярної спадщини видатного iсторика, який тривалий час (1902-1933) був директором Днiпропетровського iсторичного музею. Перший випуск1 епiстолярiю вченого, до якого ввiйшло 800 листiв представникiв рiзних галузей наук i передової громадськостi до Дмитра Iвановича Яворницького, це тiльки частина iз тих 6000 одиниць зберiгання даного типу джерел, якi перебувають у фондах Днiпропетровського державного iсторичного музею2 .

За останнi роки вiтчизняна археографiчна наука поповнилася десятками видань, якi представляють собою публiкацiю епiстолярних комплексiв видатних вiтчизняних учених. Однак, як не сумно констатувати, серед них не так уже й багато таких, якi б мiстили листування українських iсторикiв та їх адресатiв. Тут немає потреби переконувати науковцiв стосовно того, яке велике значення має особисте листування вiдомих представникiв науки, що дають рiзнопланову iнформацiю стосовно iдейних позицiй служителiв музи Клiо, передачi ними в листах до колег, однодумцiв, визначних громадських дiячiв своїх поглядiв на перебiг подiй, сучасниками яких вони стали, на факти з минулого, що привернули їх особливу увагу, або на iсторiю та її складовi взагалi. Чим вищим був iнтелект, коло iнтересiв, захоплень особи, чим значнiше мiсце посiдала вона у суспiльному життi, чим бiльше вiддавала снаги й хисту для правдивого i всебiчного висвiтлення кардинальних проблем у галузi iсторичних знань, тим цiкавiшi й змiстовнiшi її листи. Вони сповненi роздумами, якi в рядi випадкiв так i залишилися неоприлюдненими на сторiнках їх праць iз багатьох на те причин. У них висвiтлюється все те, чим жило суспiльство, чим було сповнене творче життя та дiяльнiсть учених на крутих зламах iсторичного буття.

Особливо привертають увагу листи-вiдповiдi на листи-звернення, листи-вiд-гуки на працi, що вийшли друком. У даному випадку дослiдники життя i творчостi видатних осiб мають змогу вiдчути ту адекватну реакцiю, яку справили на адресатiв рядки з роздумiв їх визначних сучасникiв. Обмiн думками у листах - неодмiнна складова їх змiсту. Листи, як документи особистого походження, чи не якнайкраще характеризують їх авторiв у планi реакцiї на появу визначних iсторичних та лiтературних творiв, публiкацiй у часописах та iншiй перiодицi.

У рецензований збiрник увiйшли листи, надiсланi Д.I.Яворницькому дiячами української та росiйської культури, переважно письменниками, поетами, драматургами, публiцистами, журналiстами, а також видавцями i редакторами перiодичних видань.

Творчiсть Д.I.Яворницького вiдзначається широтою дослiдницьких iнтересiв. Це, закономiрно, завжди викликало у вчених пильну увагу до його рiзнопланових наукових надбань. Достатньо звернутися навiть до бiблiографiї праць тих дослiдникiв, якi тiєю чи iншою мiрою тiльки в останнє десятилiття вивчали окремi складовi великої творчої спадщини Дмитра Iвановича, щоб переконатись у постiйному незгасаючому iнтересi до його творчостi3 . Укладачi у кiнцi рецензованої працi (i це заслуговує схвалення) подали великий список лiтератури, який свiдчить про залучення i використання ними у роботi значного наукового доробку українських учених, присвяченого творчостi видатного iсторика.

Оскiльки творчiсть Д.I.Яворницького позначена широтою дослiдницьких напрямiв, то у його науковому доробку, крiм значної кiлькостi iсторичних4 та архео-

стр. 210


логiчних5 творiв, праць iз музейної справи6 й органiзацiї дiяльностi iсторичних товариств7 , краєзнавства8 , археографiї, етнографiї, фольклору, є вражаючий список художнiх творiв, завдяки яким вiн був добре знаний сучасниками, як талановитий популяризатор iсторiї українського народу, передусiм iсторiї запорiзького козацтва. Обдарований талантом прозаїка i поета, Дмитро Iванович залишив нащадкам у спадщину низку художнiх творiв - повiстi "Наша доля - Божа воля" (1901), автобiографiчний роман "За чужий грiх" (1097), "Де люди там i лихо" (1911), "Помiж панами" (1911). Серед його оповiдань слiд видiлити "Русалчине озеро"(1909), "Драний хутiр" (1910), збiрку поезiй "Вечiрнi зорi" (1910) та публiкацiї вiршiв у перiодицi.

Д.I.Яворницький любив повторювати: "Ми - археологи-поети", "Ми - iсторики-маляри"9 , що чи не найкраще говорить про його життєву позицiю: змалювати минувшину таким чином, щоб вона була схожа на правдиве, реалiстичне полотно, побачивши яке, тобто прочитавши iсторичний твiр, читач немов би став свiдком подiй, про якi йдеться. Тож художнi твори Д.I.Яворницького стали закономiрним продовженням його iсторичних дослiдницьких, фундаментальних праць, якi вражають нас i досi не тiльки чудовим стилем викладу думок, а й широкомасштабнiстю наукової палiтри автора, прагненням залучити якомога бiльше документiв.

Усi художнi твори Д.I.Яворницького публiкувалися в численних часописах, ("Киевская старина", "Днiпровi хвилi", "Рада" та iн.) i вiдразу ставали вiдомими українськiй iнтелiгенцiї, широкому загалу студентства, молодi. Чи не цим можна пояснити ту багатющу кореспонденцiю, яка лягала на стiл ученого? Письменники i поети, громадськi дiячi, науковцi - представники гуманiтарних i природничих наук, бiблiотекарi i лiкарi - всiх не перелiчити!

За час перебування у Петербурзi Д.I.Яворницький зумiв у своєму помешканнi органiзувати т. з. "суботки", на якi сходилися не тiльки українцi, якi жили там, а й усi, хто приїздив до "Пiвнiчної Пальмiри". Тож жаданими гостями i бажаними спiврозмовниками ставали корифеї українського театру - М.Л.Кропивницький, П.Саксаганський, М.Заньковецька (Адасовська). Iз українцями, якi проживали у Москвi, Яворницький не тiльки листувався, а й приїздив до них.

На вечорах у Д.I.Тихомирова, росiйського педагога й освiтнього дiяча, (вiдвiдини "гостинної хатини"), який у листах до Д.I.Яворницького завжди звертався не iнакше, як "дорогий милий друг", останнiй познайомився з видатними росiйськими письменниками I.Бунiним, М.Телєшовим, В. Вересаєвим, I.Бєлоусо-вим. Саме М.Телешов у спогадах вiдзначив особливостi "суботнiх" петербурзьких вечорiв Дмитра Iвановича, оскiльки "в пам'ятi залишився один професор - Яворницький Дмитро Iванович, правовiрний українець iз веселими запорозькими оповiданнями, який завжди цiкаво i весело розповiдав про Запорожжя i запорожцiв"10 . Особливо близько Дмитро Iванович затоваришував у Москвi i з Володимиром Олексiєвичем Гiляровським, "дядьком Гiляєм", знаним росiйським письменником i журналiстом, про що свiдчать його численнi листи у рецензованiй книзi (N 148-184. - С. 121-136).

Московськi друзi академiка, українськi живописцi С.Василькiвський i М.Самокиш 1900 р. спiльно з Д.I.Яворницьким, який прислужився їм своїми унiкальними знаннями як етнограф та iсторик, створили й видали чудовий альбом "Из украинской старины", що став знаковою подiєю в культурному життi України на початку XX ст.

Кожна з пiдбiрок листiв до Д.I.Яворницького, вмiщена у рецензованiй книзi за українською абеткою початкових лiтер кореспондентiв, розповiдає не тiльки про приязнi стосунки дописувачiв з обох сторiн, а й розкриває щедрi душевнi риси обдарованої людини, яка не могла залишатися осторонь питань, що торкалися не тiльки iсторiї, а й широкого кола проблем суспiльства.

стр. 211


Спiвпраця з однодумцями, для яких авторитет Д.I.Яворницького був дуже високим, у катеринославський перiод життя вченого дала ряснi плоди. Саме завдяки клопотанню Дмитра Iвановича товариство "Просвiта" отримало дозвiл на святкування у 1914 р. 100-рiччя вiд дня народження Т.Шевченка. У виданому 2-му випуску епiстолярiю знаходимо листи просвiтян iз проханням прочитати лекцiї для громади про козакiв. Це не тiльки листи вiд дiячiв iз Катеринослава - Є.Вирового, I.Рудичева, К.Котова, Т.Сулими-Бичихина, I.Труби, Н.Дорошенко та iн., а й вiд просвiтянських дiячiв Кубанi, що свiдчить про широту географiї листування.

Окремої уваги заслуговує розповiдь про працю Д.I.Яворницького з вiдродження дiяльностi, а насправдi - фактичного створення iсторичного музею iм. О.Поля. Вiн став наочним свiдченням велетенської органiзацiйно-наукової працi Громадянина з великої лiтери, що невтомно пропагував українську iсторiю та культуру, збирав по свiтах крихти того, що залишили нам у спадок славнi предки. Чого тiльки вартi безцiннi слова з листiв до Дмитра Iвановича, в яких iдеться про прагнення людей рiзних прошаркiв суспiльства, якi намагалися долучити свою частку до великої справи! Про значення музею, розумiння сучасниками його цiнностi дiзнаємося з листiв акторки Н.Дорошенко, архiвiста С.Л.Дроздова, який свої враження вiд експозицiї виклав у листi до Дмитра Iвановича, констатуючи наявнiсть "дорогоцiнного музейного скарбу"..., що зiбрав вчений "на протязi довгих рокiв [своєї] корисної для української людностi працi" (видiлення наше. - Авт.).

А сiльський учитель i письменник, збирач i колекцiонер української старовини Андрiй Вержбицький писав до Д.I.Яворницького 1905 p.: "Знаючи трошки Вас, а бiльше ту енергiю, з якою Ви одшукуєте та збираєте шматочки нашої старовини, хочеться допомогти Вам". Листiв такого змiсту у даному виданнi чимало.

Дописувачами Д.I.Яворницького свого часу стали Остап Вишня, Микола Вороний (український поет, театрознавець, перекладач, актор, культурно-громадський дiяч), батько українського театру М.Л.Кропивницький (чудовий драматичний актор, режисер, композитор), письменниця, фольклорист, етнограф, член-кореспондент АН УРСР О.П.Косач (Олена Пчiлка, мати Лесi Українки), народний артист СРСР i Герой Працi П.К.Саксаганський (Тобiлевич - брат I.Карпенка-Карого, М.Садовського, М.Садовської), українська письменниця i громадська дiячка Л.М.Старицька-Черняхiвська та багато iн.

Ми навiть не беремося окреслити коло проблем, якi порушенi в 457-ми листах, оприлюднених днiпропетровськими науковцями. Це вже справа тих, хто отримав, дякуючи цьому та попередньому виданню, можливiсть користуватися унiкальними джерелами особистого походження.

I нинi, коли Україна вiдзначає 150-рiччя вiд дня народження Д.I.Яворницького, науковiй громадськостi варто нагадати про безцiннi скарби зi спадщини видатного вченого, що дають нам можливiсть зазирнути за "лаштунки рокiв", перебiг яких безжально вiддаляє нас вiд тих, хто свого часу працював, докладав багато зусиль для того, щоб ми не забули українських вольностей козацьких i врештi збудували свою незалежну державу.

Наостанку ще раз необхiдно подякувати нашим колегам-iсторикам iз музею, упорядникам епiстолярної спадщини Д.I.Яворницького i побажати, щоб i надалi наукова громадськiсть отримувала вiд них такi потрiбнi, на високому науковому рiвнi створенi, належно археографiчно оформленi працi з документами унiкального значення.

-----

1 Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького. Вип. 1: Листи вчених до Д.I.Яворницького / Упоряд.: С.В.Абросимова, А.I.Перкова, О.В.Пiцик, Н.Г.Чередник. -Днiпропетровськ, 1997. - 888 с.

2 Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького: Каталог музейної колекцiї / Укладачi: С.В.Абросимова, А.I.Перкова, О.В.Пiщак, А.С.Журба. - Днiпропетровськ, 1992. - 221 с

стр. 212


3 Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького. Вип. 2. Листи дiячiв культури до Д.I.Яворницького / Упоряд.: С.В.Абросимова, Н.Є.Василенко, А.I.Перкова та iн.: Вступ. ст. С.В.Абросимової. - Днiпропетровськ, 1999. - С. 449-458.

4 Швидько Г.К. Д.I.Яворницький i дослiдження iсторiї України в Катеринославському IНО // 3 минулого Поднiпров'я.- Днiпропетровськ, 1995.- С. 33-36; Шаповал I. Козацький батько: Образ Д.I.Яворницького у спогадах письменникiв, дiячiв культури i науки. - Кривий Рiг, 1998; Двiрна К.П. Сучаснi проблеми iсторiографiчної дослiдженостi Д.I.Яворницького // Регiональне i загальне в iсторiї. - Днiпропетровськ, 1995.

5 Ковальова I.Ф. Внесок Д.I.Яворницького у розвиток археологiї України // Регiональне i загальне в iсторiї. - Днiпропетровськ, 1995. - С 39-41.

6 Кондратьева I.Ю. Д.I.Яворницький як фундатор Катеринославського iсторичного музею // Днiпропетровський iсторико-археографiчний збiрник. - Днiпропетровськ, 1997.- Вип. 1. - С. 511-516.

7 Савчук B.C. Д.I.Яворницький i Катеринославське наукове товариство // Загальне i регiональне в iсторiї. - Днiпропетровськ, 1995. - С. 6-8.

8 Фумарова О.М. Краєзнавча дiяльнiсть Д.I.Яворницького // Проблеми музейництва та iсторичного краєзнавства: Наук. конф. - Харкiв, 1993. - С. 64-74.

9 Див.: Єфремов П. Письменник - колорист // Записки iст.-фiлолог, вiддiлу УАН. -1927. - Т. XII. - С. 213-230; Скупейко Л.I. Художня спадщина Д.I.Яворницького: Проблеми вивчення // Вчений - подвижник. - Днiпропетровськ, 1995. - С. 52-54; Василенко Н.С. Художнє вiдображення iсторичного минулого України в наукових дослiдженнях та лiтературних творах Д.I.Яворницького // Лiтература й iсторiя: Тези Всеук. наук.-прак. конф. - Запорiжжя, 1993. - С. 89-91.

10 Епiстолярна спадщина академiка Д.I.Яворницького. Вип. 2. - С. 4.

М.Ф.Дмитрiєнко (Київ)


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Рецензiї-ЕПIСТОЛЯРНА-СПАДЩИНА-АКАДЕМIКА-Д-I-ЯВОРНИЦЬКОГО-ВИП-2-ЛИСТИ-ДIЯЧIВ-КУЛЬТУРИ-ДО-Д-I-ЯВОРНИЦЬКОГО

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Рецензiї. ЕПIСТОЛЯРНА СПАДЩИНА АКАДЕМIКА Д. I. ЯВОРНИЦЬКОГО. ВИП. 2. ЛИСТИ ДIЯЧIВ КУЛЬТУРИ ДО Д. I. ЯВОРНИЦЬКОГО // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Рецензiї-ЕПIСТОЛЯРНА-СПАДЩИНА-АКАДЕМIКА-Д-I-ЯВОРНИЦЬКОГО-ВИП-2-ЛИСТИ-ДIЯЧIВ-КУЛЬТУРИ-ДО-Д-I-ЯВОРНИЦЬКОГО (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
490 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3504 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
9 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
12 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
26 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
32 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

Рецензiї. ЕПIСТОЛЯРНА СПАДЩИНА АКАДЕМIКА Д. I. ЯВОРНИЦЬКОГО. ВИП. 2. ЛИСТИ ДIЯЧIВ КУЛЬТУРИ ДО Д. I. ЯВОРНИЦЬКОГО
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android