Автор: В. В. КУРЧЕНКО

(Нью-Йорк, США)

16 лютого 2005 р. в Колумбiйському унiверситетi з iнiцiативи Центру українознавчих студiй вiдбулися IV Григоренкiвськi читання "Вiд українського правозахисного руху 1970-х pp. до Помаранчевої революцiї" ("From the Ukrainian Human Rights Movement of the 1970's to the Orange Revolution"). Вiдкрив захiд керiвник програми професор iсторiї Марк фон Гаґен (Mark von Hagen).

Доповiдь президента iнституту "Схiд-Захiд" Адрiана Геврика (Adrian Hewryk) присвячувалася подiям в Українi кiнця 2004 p., пов'язаним iз президентськими виборами, i професiйнiй роботi аналiтичних iнституцiй, до числа яких входив iнститут "Схiд-Захiд".

Полiтолог Андрiй Григоренко, який очолює фонд iменi свого батька, ґенерала Петра Григоренка, повiдомив про розширення дiяльностi фонду та вiдкриття самостiйного вебсайту за адресою www.grigorenko.org. Головною метою дiяльностi фундацiї є збереження, використання й експонування документiв, публiкацiй та iнших пам'яток боротьби з тоталiтаризмом, зокрема Української Гельсинської групи. А.Григоренко нагадав присутнiм етапи з життя П.Григоренка, наголосивши, що важливiсть вiдстоювання нацiональних прав гноблених народiв Петро Григорович збагнув ще в 1960-х pp. Вiдтодi цi проблеми були осердям його правозахисної дiяльностi.

Д-р Павло Литвинов, один iз дiячiв правозахисного руху, у своїй доповiдi змiг передати атмосферу помешкання подружжя Григоренкiв пiд час їхнього перебування в Москвi. На нього, тодi ще молодого чоловiка, сильне враження справила особистiсть Петра Григоренка. На вiдмiну вiд iнших, здебiльшого студентiв-романтикiв, вiн цiлком усвiдомлював механiзм системи покарань iнакодумцiв у СРСР. Професор П.Литвинов емiгрував до СIЛА ранiше, нiж сiм'я Григоренкiв i зустрiвся з ними тодi, коли ґенерала вдалося вирвати з радянської психiатричної неволi.

Надiя Свiтлична пiдкреслила, що вже 1976 р. Петро Григорович став членом-засновником Української Гельсинської групи. На її думку, ця подiя була дуже важливою, хоча сприймалася неоднозначно. У листопадi 1978 р. Надiя Свiтлична разом iз Петром Григоренком узяли участь у з'їздi Свiтового конґресу вiльних українцiв. "Пригадую, яку хвилю невдоволення певної частини делеґатiв викликало те мiсце у виступi Григоренка, де вiн сказав, що сподiвається на самостiйнiсть України, але йому небайдуже, чи вона буде демократична, чи фашистська", - промовила Н.Свiтлична. Петро Григорович не дожив до повалення радянської системи, але iдеї, якi вiн сповiдував - гiдностi й свободи кожної людини - проросли у виступах на Майданi наприкiнцi 2004 p., завершила свiй виступ Н.Свiтлична. По цьому вiдбулася дискусiя.

Постоянный адрес данной публикации: