М. В. Михайлюк (Київ)

14 березня 2008 р. в Інституті історичної освіти (ІІО) Національного педагогічного університету (НПУ) ім. М. Драгоманова (Київ) відбулася II всеукраїнська наукова конференція молодих учених, на якій розглядалися актуальні проблеми вітчизняної й світової історії. Її організувала кафедра джерелознавства і спеціальних історичних дисциплін за підтримки Інституту історії НАНУ. Фо-

рум зібрав широке коло молодих науковців (студентів, магістрантів, аспірантів, кандидатів наук) з усіх регіонів України.

Відкриття конференції та її пленарне засідання відбулося в актовому залі ПО НПУ. З вітальним словом до учасників форуму звернулися проректор із наукової роботи університету ім. М. Драгоманова, д-р філософ. наук, проф. Г. І. Волинка, котрий розповів про історію становлення НПУ, зокрема історичного факультету, що згодом став ПО; а також директор Інституту історичної освіти, д-р іст. наук, проф. О. О. Сушко і завідувач кафедри джерелознавства й спеціальних історичних дисциплін цього ж Інституту, д-р іст. наук, проф. О. В. Потильчак.

З науковими доповідями виступили провідні фахівці Інституту історії НАН України. Заступник директора інституту, чл. -кор. НАНУ, д-р іст. наук, проф. О. П. Реєнт зробив історичний зріз життєвого та творчого шляху відомої поетеси, публіциста, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Косач) - племінниці М. Драгоманова. Провідний наук. співроб. відділу історії України 20 - 30-х рр. XX ст. Інституту історії НАНУ, д-р іст. наук, проф. В. І. Марочко озвучив проблему, що викликала у світовій суспільній думці значний ідеологічний та науковий резонанс, проаналізувавши сучасні історіографічні рефлексії в західній і вітчизняній історичній науці й дискусії довкола політико-правової оцінки голодомору 1932 - 1933 рр. в УСРР. Доповідач наголосив, що останній як акт геноциду проти українського народу визнали 15 країн світу, незважаючи на опір окремих із них.

Завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАНУ, д-р іст. наук, проф. О. Є. Лисенко зосередив увагу на методологічних проблемах та малодосліджених аспектах історії УРСР воєнної доби. Зокрема доповідач наголосив на потребі глибокого дослідження тем, пов'язаних з остарбайтерами, військовополоненими, релігійним життям у роки війни, реабілітацією репресованих (як цілих народів, так й окремих осіб) в епоху сталінізму, самостійницьким рухом. О. Лисенко закликав аудиторію не плутати міф і реальну подію, розрізняти "правду-істину" та "правду одного факту", зважати на те, що не завжди міф є носієм негативного потенціалу, а здатен формувати й позитивний героїчний образ війни. Доповідач також зупинився на проблемах використання термінологічного апарату.

Подальша робота конференції проходила у семи секціях, на котрих обговорювалися малодосліджені сторінки минулого України в контексті світової історії, починаючи зі стародавніх часів до початку нового тисячоліття. Увагу молодих науковців було зосереджено на недостатньо висвітлених питаннях археології, медієвістики, біографістики. Потужний імпульс для подальших наукових досліджень надали грунтовні історіографічні та джерелознавчі розвідки учасників форуму. З кожного блоку тем, представлених на конференції, відбувся жвавий обмін думками, який часом набував ознак дискусії.

На секції "Археологія. Стародавня історія. Медієвістика. Ранній модерний час" (керівники - к.і.н., доц. В. В. Крижанівська, к.і.н., доц. Р. Г. Шишкін) розглядалися питання, пов'язані з дослідженням поховань катакомбної культури на Криворіжжі, існуванням у середньовічній Європі тендерної проблеми, вихованням дитини в добу Просвітництва. Магістрант Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова О. Шапецький проаналізував міжнародні відносини української шляхти в II половині XVI - І половині XVII ст. Аспірант Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАНУ Я. Пилипчук ознайомив із маловідомими епізодами монгольського завоювання Північного Кавказу і Приазов'я впродовж 1237 - 1239 рр.

В роботі секції "Питання історії України та всесвітньої історії XIX - початку XX ст." (керівники - к.і.н., доц. Н. В. Руденко, к.і.н., викладач Р. А. Сегеда) взяли участь 10 молодих істориків із різних куточків України. Присутні заслухали доповіді студентів історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка й Інституту історичної освіти НПУ про участь волинських селян у польському повстанні 1863 - 1864 рр., діяльність у той час судових органів Волинської губернії, ставлення М. Драгоманова до проблем європейського соціалізму і його роль у формуванні ідеології політичних партій Наддніпрянської України. Магістрант Інституту історичної освіти НПУ М. Срібна простежила еволюцію ірландського національно-визвольного руху. Аспіранти Інституту української філології НПУ ім. М. Драгоманова, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди, Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка зосередили увагу на взаємодії земських установ та державної адміністрації правобережних губерній України (О. Огієнко), антиукраїнських виступах П. Струве (І. Демуз) і проблемі становлення й розвитку земської медицини на Чернігівщині (А. Католик) тощо.

Третю секцію "Україна і світ у першій половині XX ст." (керівники - к.і.н., доц. К. П. Двірна, асист. О. О. Сапотницька) було представлено 12 доповідями. Студентки історичного факультету Криворізького державного педагогічного університету зробили спробу компаративного аналізу "Статуту про державний устрій, права і вольності" УНР (28 квітня 1918) та Конституції України (28 червня 1996), а також проаналізували зовнішню політику урядів УНР, Гетьманату й Директорії. Магістран-

ти Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова озвучили проблему європейського економічного співробітництва у політичних дискусіях 20-х рр. XX ст. (О. Мальований), розвитку освіти в нацистській Німеччині (Л. Пригодська). Канд. іст. наук, доц. К. Двірна та аспірант С. Костюк охарактеризували діяльність учительських і робітничих профспілок у період національно-визвольної боротьби й у перші роки встановлення радянської влади в Україні.

У роботі секції "Актуальні проблеми історії Другої світової війни (1939 - 1945)" (керівники - к.і.н., доц. І. Г. Ветров, к.і.н. М. В. Михайлюк) в основному взяли участь молоді науковці Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова. Студенти проаналізували використання праці німецьких та польських військовополонених у СРСР протягом 1939 - 1945 рр., фінансову реформу Е. Коха від 4 липня 1942 р. Магістрант А. Проненко зупинився на юридичних питаннях відповідальності військових злочинців у СРСР протягом 1941 - 1955 рр. Аспірантка Н. Саєнко виокремила особливості організаційно-кадрового забезпечення табірної системи Управління у справах військовополонених та інтернованих (УСВІ) НКВС на території УРСР восени 1939 р. Канд. іст. наук М. Михайлюк акцентувала увагу на вертикально-горизонтальній структурі німецького військово-поліцейського управління в окупованій Україні.

На секції "Історія постіндустріального суспільства (друга половина XX - початок XXI ст.)" (керівники - к.і.н., доц. В. І. Абакумова, к.і.н., доц. Т. Ю. Анпілогова) студенти Інституту історичної освіти НПУ здійснили наукову реконструкцію основних напрямів зовнішньої й внутрішньої політики Росії протягом XX ст., прослідкували процес запровадження євро і його наслідки. Магістранти цього ж вузу проаналізували ідею самостійності України у програмі УРСС (В. Падалка), особливості формування багатопартійної політичної системи в нашій державі наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. (С. Воронов), регіонально-економічну інтеграцію України у світове співтовариство (Т. Хавер) тощо. Аспірант Криворізького державного педагогічного університету Р. Шляхтич охарактеризував повоєнну антирелігійну політику радянської влади щодо української греко-католицької церкви. Канд. іст. наук, доцент кафедри історії України Луганського національного педагогічного університету Т. Анпілогова зосередила увагу на організації літнього відпочинку та оздоровлення молоді Донбасу в 60-х рр. минулого століття.

На секції "Історіографія і джерелознавство" (керівники - к.і.н., ст. викладач М. К. Кеда, к.і.н., викл. І. О. Шандра) було заслухано 12 доповідей та повідомлень. Студенти Інституту історичної освіти НПУ й історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка представили доповіді про відображення українського козацтва у творчості письменника П. Куліша, українознавчі студії південно-західного відділу Російського географічного товариства, вплив західної дипломатії на трансформаційні процеси в Османській імперії, новітню історіографію історичних поглядів В. Липинського і конфлікт між світською та духовною владою в середньовічній Європі.

Магістранти історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету й Інституту історичної освіти НПУ проаналізували історіографічні аспекти проблеми утворення централізованої держави у Франції (М. Петришин), відображення містики в середньовічних джерелах (І. Безгубенко) і дослідження школи "Анналів" (К. Кривонос). Аспіранти Луганського національного педагогічного університету та Уманського державного педагогічного університету представили дипломатичне листування Міністерства закордонних справ Австро-Угорщини як джерело дослідження історії українсько-німецьких відносин навесні 1918 р. (У. Єловських), а також історіографію проблеми реформування народної освіти в Україні у добу "хрущовської відлиги" (Ж. Кукуруза). Кандидати історичних наук доповіли про діяльність часопису гірничопромисловців Донбасу й Придніпров'я кінця XIX - початку XX ст. (І. Шандра) і наукову спадщину М. Петрова (М. Кеда).

На секції "Історична біографістика" (керівники - к.і.н., доц. Г. В. Стрельський, викл. А. Б. Кліш, асист. С. М. Горобець) досить цікавими виявилися наукові розвідки студентів Інституту української філології НПУ ім. М. Драгоманова про громадсько-політичну діяльність В. Винниченка у Франції та науково-організаційну роботу А. Кримського. Магістранти Інституту історичної освіти В. Франчук і В. Ковальчук представили доповіді про Нестора Махна й мистецький феномен кінорежисера О. Довженка, що працював в умовах радянського тоталітаризму. Аспірант Чернігівського державного педагогічного університету С. Горобець зосередив увагу на біографії сотника Чернігівського полку І. Крашевського.

На заключному пленарному засіданні керівники секцій підбили підсумки роботи наукового заходу, відзначивши високий рівень доповідей та повідомлень молодих учених, широкий спектр питань, винесених на розгляд конференції, бажання молоді працювати на творчій ниві. Організатори форуму висунули ідею створити спеціальний інтернет-сайт, котрий би містив інформацію про вже затверджені в Україні теми кандидатських дисертацій для орієнтації магістрантів і аспірантів у виборі актуальної тематики для своїх праць й уникнення їх дублювання. Доповіді учасників конференції заплановано опублікувати у збірнику статей університету.

Публикатор:

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Комментарии: