Libmonster ID: UA-2888

Автор: Д. В. ТОЇЧКIН

У статтi за матерiалами зображальних джерел дослiджуються морфологiчнi типи шабель, поширених серед вiйськової верстви українського населення у XVII-XVIII ст.

У комплексi дослiджень матерiальної культури України XVII-XVIII ст. важливе значення має вивчення оригiнального озброєння українського козацтва. Особлива роль при цьому належить дослiдженням холодної зброї, зокрема шаблi.

Козацька шабля була основним рiзновидом холодної клинкової зброї ближнього бою у реєстрових пiдроздiлах, з самого початку iснування останнiх1 . Серед широких мас нереєстрового козацтва шабля набула особливої популярностi у зв'язку з розвитком козацької кiнноти з другої половини XVII ст.


Тоїчкiн Денис Вiталiйович - молодший науковий спiвробiтник Iнституту iсторiї України НАНУ.

стр. 180


У середовищi української та польської шляхти шабля стала частиною костюма, показником заможностi та знатностi її власника.

Наприкiнцi XVIII ст. в народному живописi та уснiй творчостi сформувався композицiйно завершений образ козака - захисника рiдного краю, славного лицаря героїчної доби. Саме тодi образ самого козака та предметiв його оточення типiзується, втрачає iндивiдуальнi особливостi, набуває узагальненого символiчного змiсту. Серед предметiв, що в народнiй уявi нерозривно пов'язанi з козацтвом, шаблi належить провiдне мiсце.

Термiн "козацькi шаблi" визначимо як сукупнiсть типiв шабель, що знаходилися на озброєннi вiйськової верстви українського населення. Отже зброю дослiджуємо тiльки з огляду її типоутворення, за сукупнiстю морфологiчних ознак.

Для всебiчного аналiзу козацької шаблi як речового iсторичного джерела, на нашу думку, доцiльно залучити представницький комплекс зображальних джерел XVII-XVIII ст. - народних картин, портретних та iсторичних полотен. До цього часу фахiвцi, якi вивчали козацьку зброю, iнодi зверталися до творiв українського живопису XVII-XVIII ст.2 , проте детальне дослiдження з даної проблематики досi вiдсутнє.

Для аналiзу зображення шаблi, серед народних картин варто видiлити, як найбiльш iнформативно насичену, серiю - "Козак-Мамай". Мистецтвознавцi твердять, раннi картини означеного циклу (поч. XVIII ст.) написанi з реальних прототипiв - козакiв-запорожцiв3 . Композицiя постатi Мамая прийшла з самого життя, а традицiя тiльки пiдтвердила цi образи4 . Тобто на раннiй стадiї образи козака та предметiв його озброєння ще зберiгали безпосереднi зв'язки з натурою.

На 11 картинах з фондiв Днiпропетровського державного iсторичного музею iм. Д.I.Яворницького зображено 9 шабель. Зазвичай всi вони дещо стилiзованi. Клинок, як правило, знаходиться в пiхвах, що не дозволяє виявити його конструктивнi особливостi. Проте, в абсолютнiй бiльшостi випадкiв, на картинах представленi характернi верхiв'я, що дає змогу класифiкувати зброю.

На 7 з 9 полотен (XVII - перша половина XIX ст.) зображена форма верхiв'я свiдчить, що перед нами - типовi рiзновиди шабель турецького типу5 (рис. 1.1-1.3). В єдиному випадку (XVIII ст., рис. 1.4) можна бачити шаблю з верхiв'ям вiдмiнного типу. Його продовгувата форма дозволяє класифiкувати зброю як стилiзований пiампiир6 .

Остання картина за художньою манерою та особливостями зображених предметiв суттєво вiдрiзняється вiд попереднiх. Представлена шабля без пiхв, лежить перед козаком на передньому планi. Форма зброї стилiзована, проте зберiгає характернi риси (XIX ст., рис. 1.5).

Дослiдник холодної зброї з Львiвського державного iсторичного музею Б.В.Мельник зазначає, що шаблi з аналогiчними клинками були поширенi також у Росiї XVI ст.7 Єлмань8 такого (старого) типу зустрiчається навiть у деяких екземплярiв XVII ст. Зокрема вiдомий польський зброєзнавець В.Дзевановський датує угорську шаблю з аналогiчною єлманню XVII ст. (рис. 2).9 Згiдно з iнформацiєю, запозиченою з польських церковних зображень, клинок та верхiв'я шаблi, що розглядається справдi мають форми, поширенi у XV-XVI ст. в Центральнiй Європi. На Рис. 3.1-3.3 наведено зображення аналогiчних шабель на iконi 1467 р. з каплицi Св. Трiйцi кафедрального соборi у Вавелi (рис. 3.1), образу "Узяття Христа" в костьолi Св. Катерини (обидвi - Кракiв, Польща)(рис. 3.2) та з образу, орiєнтовно 1480 p., "Коронування терновим вiнцем" з єпархiального музею в Пелплiнi (Польща) (рис. 3.3). Шаблями з такими ж короткими та широкими клинками, аналогiчними верхiв'ями та хрестовинами, озброєнi козаки на галицькiй картинi "Воїни на вартi при гробi господньому"10 (рис. 4). Необхiд-

стр. 181


но зауважити, що на шабельних клинках згаданої композицiї єлмань вiдсутня, що цiлком характерно для шабель XVIII ст. Взагалi, українськi церковнi зображення, особливо графiка київської школи XVII ст., становлять багате iнформацiйне джерело при вирiшеннi питання щодо поширених типiв клинкової зброї. Так на гравюрi видатного київського майстра Iллi "Iсус Навiн вiшає переможених царiв" (1640-вi pp.) зображено шаблю польсько-угорського типу з напiвзакритим ефесом11 (рис. 5). Зображення шаблi цього ж типу, але вже з вiдкритим ефесом зустрiчаємо на гравюрi невiдомого київського художника "Iсус перед Каяфою" ("Трiодь квiтна", 1631). Шаблю турецького типу, подiбну до тих, що часто зустрiчаються на картинах з циклу "Козак-Мамай", вiдтворено на гравюрi Федора "Випадок iз Савлом" ("Апостол", Київ, 1695).

Важливий матерiал для нашого дослiдження надає професiйна свiтська художня творчiсть XVII-XVIII ст. Багато художникiв, створюючи картини, намагалися бути точними при передачi iнформацiї побутового характеру. Тому мистецькi твори, на яких можна спостерiгати костюми та предмети повсякденного вжитку представникiв рiзних верств українського населення - вiд гетьманiв до писарчукiв та звичайних козакiв, часто дозволяють з документальною точнiстю вiдтворити характернi для XVII-XVIII ст. рiзновиди клинкової зброї та пов'язати їх з певними соцiальними групами.

Свiтськi гравюри та рисунки XVII-XVIII ст. надають iнформацiю стосовно того, якiй саме зброї вiдомих типiв вiддавали перевагу представники української елiти.

Шаблю старого турецького типу з характерним нахиленим рукiв'ям та плоско зрiзаним верхiв'ям зустрiчаємо у композицiї єдиного, як вважають iсторики та мистецтвознавцi12 , вiрогiдного образу Богдана Хмельницького на гравюрi голландського художника В.Гондiуса (1651 p., рис. 6), виконаної, очевидно, з оригiналу Абрахама ван Вестерфельда13 .

Збереглися i деякi твори самого А.Вестерфельда. Це, зокрема, гравюра, на якiй зображено прийом литовським гетьманом Я.Радзивiлом посольства Вiйська Запорiзького на чолi з полковником С.Подобайлом (сер. XVII ст.). У козакiв з оточення полковника спостерiгаємо шаблi гусарського типу14 - одну iз найвдалiших конструкцiй свого часу.

Холодну зброю зображено на гетьманських портретах з лiтопису С.Велич-ка. У бiльшостi випадкiв серед конструктивних елементiв зразкiв тих шабель зустрiчаються верхiв'я, характернi для турецького кiлiджа. Iлюстрацiї лiтопису свiдчать: турецькi шаблi мали Богдан Хмельницький, Михайло Ханенко, Iван Мазепа15 (рис. 7). На портретi ж Петра Дорошенка з лiтопису С.Величка, зображено ефес з верхiв'ям у виглядi голови птаха - т. зв. "шаблю орла"16 (рис. 8).

На копiї з живописного портрета Юрiя Хмельницького, виконанiй О.Iраклiївським у 1749 p., гетьман озброєний ординкою17 (рис. 9).

На думку фахiвцiв, для гравюр вiдомого українського майстра О.Тарасеви-ча характерна велика схожiсть зображення художнього образу з оригiналом18 . На портретi охтирського старости, полковника Iвана Перехриста (гравюра 1689р.) бачимо "...оригiнально скомпонований натюрморт з мальовничим зображенням кожного вiйськового предмета"19 . Серед представленої зброї - двi шаблi: турецького типу та карабеля (рис. 10).

Цiкаву iнформацiю щодо форм козацьких шабель надають твори малярської школи Києво-Печерської лаври, датованi ЗО - поч. 50-х pp. XVIII ст. У лаврських "кужбушках" (шкiльних пiдручниках) представлено найдавнiшi зображення, створенi на пiдставi безпосереднiх вражень художникiв, якi на власнi очi бачили козакiв та їх озброєння. На рис. 11.1 наведено iлюстрацiю, що зображує козака-бандуриста. При боцi вояка легко розрiзнити "шаблю орла".

стр. 182


На рис. 11.2 - ще одна iлюстрацiя з "кужбушкiв" на якiй зображено козака з шаблею турецького типу.

При дослiдженнi шаблi одним iз найцiннiших в iсторичному вiдношеннi iконографiчних джерел стають ктиторський та свiтський портрети. З XVII ст. портретний живопис стає незалежним жанром, переважно поширившись у середовищi козацької старшини, польської шляхти та заможного мiщанства20 . Тому всi розглянутi в нашому дослiдженнi портрети надають iнформацiю щодо озброєння саме представникiв українських заможних верств.

На картинi "Отаман запорiзьких козакiв у XVIII ст." Норблiна де Гурдене бачимо шаблю старого турецького типу, таку ж, як на гравюрi Гондiуса "Богдан Хмельницький".

Про популярнiсть шабель турецького типу свiдчить той факт, що їх у значнiй кiлькостi спостерiгаємо при уважному дослiдженнi на iнших портретах української елiти, зокрема київського воєводи Адама Кисiля (1630-i), стародубського полковника Михайла Миклашевського21 , знатного вiйськового товариша Iвана Забiли22 , писаного з натури23 (рис. 12), прилуцького полковника Дмитра Горленка24 , а також "полковника малоросiйського козацького полку" роботи Т.Калинського (рис. IЗ)25 .

Важливими джерелами, що проливають свiтло на характер козацького озброєння, є портрети донської знатi. Так, на парсунi донця, ктитора Київської лаври Данила Єфремова26 зображено турецький ятаган. Таку ж зброю зустрiчаємо на посмертному поличчi бригадира Вiйська Донського Тимофiя Грекова27 (рис. 14). Проте на портретах української шляхти ятагани зображалися рiдко. У цьому зв'язку можна згадати хiба що шаблю зi стилiзованим "ятаганним" верхiв'ям, з портрету генерального обозного Вiйська Запорiзького Василя Каспаровича Дунiна-Борковського28 (рис. 15). Вона має безпосереднiй зв'язок з дослiдженим нами експонатом колекцiї Державного iсторичного музею iм. Д.I.Яворницького (iнв. N О-249)29 .

Згiдно з iнформацiєю, яку надає український портретний живопис, частина шабель української шляхти вiдносилася до центральноєвропейських типiв.

На портретi руського воєводи Iвана Даниловича роботи львiвського майстра30 зображено ординку.

Ординка з портрету знатного вiйськового товариша Василя Гамалiї31 (рис. 16) має точний вiдповiдник в колекцiї Чернiгiвського iсторичного музею iм. В.В.Тарновського (iнв. N И-2916).

Тип шаблi, представленої на портретi Iвана Самойловича (кiнець XVII- поч. XVIII ст., рис. 17), iдентифiкується дуже чiтко завдяки вiдтвореним деталям32 . Це так звана "козацька шабля", або "карабеля гусарська"33 .

На копiї XIX ст. з портрету Iвана Гуляницького, корсунського полковника (1656 p.), шаблю зображено надто стилiзовано (рис. 18). Надзвичайно видовженi кiльйони дозволяють припустити, що це один iз польсько-угорських рiзновидiв. Верхiв'я фiгурної форми нагадує голову птаха. В такому разi перед нами "шабля орла", що в XVII ст. була досить популярною серед верхiвки польської аристократiї. Адже орел - один з нацiональних символiв полякiв i вiдтворення його на шаблi є ознакою належностi її володаря до високого шляхетського стану. Твiр належить до найдавнiших з вiдомих нам старшинських портретiв приєднаного до Росiї Лiвобережжя. Надмiрна стилiзацiя оточуючих предметiв, озброєння очевидно пов'язана з тим, що даний твiр створено iконописцем34 .

Зброю з верхiв'ям, характерним для "шаблi орла", спостерiгаємо на реалiстичних портретах київського полковника Єфима Дарагана35 та ктитора Никопольської церкви Якова Шияна36 (рис. 19). Шабля такого ж типу належала i "охочекомонному полковнику" Новицькому (рис. 20, поч. XVIII ст.).

стр. 183


На портретi генерального суддi Вiйська Запорiзького Василя Кочубея37 вiдтворено композицiю з кiлькох вiйськових предметiв - арматюру. Один з них -"шабля орла" (рис. 21), про яку ми згадували вже неодноразово.

Шаблю польсько-угорського типу з вiдкритим ефесом вiдтворено на портретi "Знатного малоросiйського шляхтича" роботи Т.Калинського (рис. 22). Коштовно оздоблену польсько-угорську шаблю з напiвзакритим ефесом зустрiчаємо в iншому творi цього ж автора "Зображення малоросiйського сотника" 38 (рис. 22).

У надзвичайно реалiстичнiй манерi малював вiдомий художник В.Борови-ковський. При всiй умовностi його образiв, в них було бiльше "життя i натури", нiж в "книжному" академiзмовi його часу39 . Творче бачення художника, без сумнiву, позначилося на вiдтвореннi ним серед iншого i шабель. На портретi полтавського бурмiстра Павла Руденка40 зображено класичну карабелю41 (рис. 23). Таку ж зброю бачимо на портретi роботи невiдомого автора, обозного Миргородського полку Василя Родзянки42 (рис. 24).

Необхiдно зазначити, що серед шабельних верхiв'їв, вiдтворених на українських картинах XVII-XVIII ст., трапляються такi, яким не знаходимо точних оригiнальних вiдповiдникiв у музейних колекцiях зброї. Важко iдентифiкувати шаблi на портретах новгород-сiверського сотника Лук'яна Жоравки (1630-i), генерального хорунжого Семена Сулими та Семена Дениска43 . В усiх випадках, очевидно, можна твердити про варiанти карабелi, хоча оригiнальний "гребiнь" на декорованому верхiв'ї нам нiде бiльше до цього часу не траплявся.

Одним iз українських митцiв, значення творчостi якого для сучасного джерелознавства, зокрема в його зброєзнавчiй частинi, важко переоцiнити, був Ю.Я.Глоговський (XVIII ст.). Художник створив чимало малюнкiв костюмiв та серiю етнографiчно-побутових сцен з життя українського населення рiзних майнових станiв та нацiональностей. Його творчий доробок - понад 1700 акварелей i рисункiв пером, якi зберiгаються у вiддiлi мистецтв Львiвської наукової бiблiотеки iм. В.Стефаника.

Велике значення має iсторико-реконструктивна дiяльнiсть Ю.Глоговського. Для того, щоб вiдтворити одяг XVII-XVIII ст., художник залучив давнi гравюри, роботи Т.Калинського, Я.Норблiна, Я.Левицького, цiлий пласт творiв анонiмних авторiв, станковий та настiнний живопис, створений його попередниками.

Серед зображених художником постатей є представники козацького й шляхетського стану. Детальне вiдтворення найменших подробиць одягу (навiть зачiски), предметiв оточення дають пiдстави сподiватися на сумлiння художника й щодо зображення холодної зброї, хоча спецiального акценту на нiй не зроблено. Вона виступає як невiд'ємний атрибут станової належностi воякiв.

На урочистому портретi козацького полковника44 озброєно шаблею турецького типу (рис.25.1). Про це iнформує дослiдникiв характерна форма її верхiв'я. Особливостi декору на видимих частинах малюнку детально не вiдображенi, проте цiлком ясно, що то багато прикрашений зразок, в оздобленнi якого, як було прийнято за тих часiв, використано цiннi матерiали, коштовнi прикраси.

На iншому портретi - зброя козацького гетьмана, особу якого не встановлено45 (Рис. 25.2), майже схована пiд одягом, видно тiльки частину ефесу. Надзвичайно характерна форма верхiв'я дає пiдставу зробити незаперечний висновок: перед нами вже неодноразово згадана в текстi "шабля орла".

На зображеннi українського шляхтича XVII ст.46 (рис. 25.3) шаблю розмiщено на передньому планi. її можна детально розглянути та атрибутувати. За формою верхiв'я - це карабеля, яку розкiшно оздоблено. Аналогiчнi за типом та схожi за оформленням шаблi нерiдко зустрiчаються у колекцiях музеїв України та Росiї.

стр. 184


"Шляхтич з Червоної Русi" вiдтворює образ заможного власника з шаблею у руцi (Рис. 25.4). Клинок зброї, як i на всiх акварелях Ю.Глоговського, знаходиться у пiхвах. Все це утруднює iдентифiкацiю зброї. Проте форма хрестовини, зокрема довгi кiльйони, красномовно свiдчить: перед нами - шабля польсько-угорського типу.

Одяг та, вiдповiдно, майновий стан "Виборного козака"47 , набагато скромнiшi вiд розглянутих вище. Але особливостi костюму дозволяють вiднести його до заможних козакiв48 . Шабля має ефес закритого типу (Рис. 25.5). Не викликає сумнiвiв, що зображено шаблю саме гусарського типу.

Вбрання "Козака XVII ст." на рисунку49 досить наближено до селянського i свiдчить про його незаможнiсть50 . Вiн має, проте, "добру" гусарську шаблю, простiшого оформлення, та не гiршу за своїми бойовими якостями вiд дослiдженої вище (Рис. 25.6). Це ще раз пiдтверджує усталену думку про те, що козаки всiх майнових станiв передусiм пiклувалися про придбання доброї клинкової зброї, адже вiд її якостi залежало життя воїна на полi битви.

Розглянутi малюнки Ю.Глоговського свiдчать, що серед зброї козакiв рiзних майнових станiв зустрiчаються шаблi практично всiх вiдомих на той час схiдних та схiдноєвропейських типiв, окрiм перського.

Дослiджуючи всi виявленi нами зразки художнiх творiв з найбiльших живописних колекцiй, облишаємо полотна XIX ст. та пiзнiшого часу: їх можна використовувати як iсторичнi джерела з великою обережнiстю. Адже цi роботи написанi в часи, коли козацтва, як вiйськового стану, в Українi вже не iснувало. Художники не бачили своїми очима справжнiх козакiв i не могли у повнiй мiрi судити про подробицi їхнього побуту, зокрема про зброю, якiй вони вiддавали перевагу. I хоча на вiдомих картинах Т.Шевченка, I.Рєпiна, Г.Нарбута та iнших видатних митцiв ХIХ-ХХ ст. зображено реальнi зразки козацьких шабель, вони не можуть дати вiрогiдної iнформацiї щодо популярностi тих чи iнших типiв зброї у козацькому середовищi XVII-XVIII ст.

Результати зброєзнавчих дослiджень дозволяють не тiльки верифiкувати данi, одержанi за допомогою iнших методiв дослiдження зброї, але й зробити розширенi та ґрунтовнi висновки щодо прiоритетiв використання певних типiв шабель рiзними верствами українського населення.

Джерелознавчий аналiз народних картин з серiї "Козак Мамай" дозволяє дiйти таких висновкiв:

- шабля виступає важливим предметом озброєння, що формує образ козака-лицаря, захисника рiдної землi;

- народна традицiя закрiплює за козаками переважно зброю схiдного походження, зокрема турецьку. Це пiдтверджує думку про те, що в Українi використовувалась iмпортована (трофейна чи покупна) та виготовлена за iноземними взiрцями зброя.

Серед розглянутого матерiалу, виконаного у портретному жанрi, зустрiчаються такi типи шабель (у порядку зменшення їх кiлькостi): турецькi, карабелi, "шаблi орла", ординки, "козацькi". Велика кiлькiсть "шабель орла" та карабель пов'язана зi специфiкою жанру: адже видатнi особи зображувалися на парадних портретах при урочистих обставинах. Зазначенi рiзновиди шабель - то в першу чергу коштовна парадна зброя, що свiдчить про статус власника. Невелика кiлькiсть джерел, що супроводжують живописнi твори, як правило, не дозволяють говорити конкретно про справжню цiну зброї та її iсторiю.

При розглядi давнiх iконографiчних джерел звертає на себе увагу факт майже повної вiдсутностi шабель iранського типу (шамширiв). Це може свiдчити про те, що серед шляхетського стану ця зброя не набула особливої популярностi.

стр. 185


На дослiджених нами портретах представникiв української заможної верстви надзвичайно рiдко трапляються зображення зброї класичного польсько-угорського типу (виняток становлять тiльки 2 роботи Т.Калинського). Це створює несподiваний контраст iз зображеннями представникiв польської та литовської шляхти, де постiйно домiнують шаблi польсько-угорських типiв: такими є портрети К.Збаражського51 , А.Фiрлея52 , А.Каменського53 , М.Вольського54 , М.Вишневецького55 та iнших. Очевидно дана невiдповiднiсть пов'язана з певною модою на зброю, поширеною саме серед української шляхти.

Наведенi висновки пiдтверджуються i результатами аналiзу творчостi Ю.Глоговського. Так, зброя українських гетьманiв цiлком вiдповiдає рiзновидам, зображення яких зустрiчається на середньовiчних портретах. Це передусiм шаблi турецького типу та "орла".

Отже, пiсля аналiзу зображень з iконографiчних творiв, приходимо до висновку: шабля заможної української шляхти - високоякiсна, оформлена на високому художньому рiвнi iз застосуванням коштовних матерiалiв. Вiдповiдною була i цiна даної зброї, що значно перевищувала таку у простих козакiв. За типами це: турецькi (найбiльша кiлькiсть), "шаблi орла", карабелi, ординки, карабе-ля гусарська ("козацька").

Зброя бiдного або середньої заможностi козака - то проста бойова шабля одного з поширених в Українi типiв. У дослiджених джерелах нами частiше за все спостерiгається гусарська шабля.

Iлюстрацiї з "кужбушкiв" (лаврських шкiльних пiдручникiв) пiдтверджують попереднi висновки. На однiй - зображення козака з атрибутами, що пов'язувались з козацьким станом, - бандурою, самопалом i шаблею. Остання за типом становить "шаблю орла". Дане художнє рiшення, очевидно обумовлене намаганням надати зображенню бiльшої виразностi, пiдтримати пiднесений, святковий настрiй картини. На iншому зображеннi - традицiйна шабля турецького типу.

Отже "козацька шабля" - збiрне поняття, що об'єднує розмаїття морфологiчних типiв, поширених в українських землях. Унiкальнiсть дослiдженого масиву, яка дає право закрiпити за ним характерну назву, обумовлена його неоднорiдним у якiсному вiдношеннi складом: одночасне побутування схiдноєвропейських та схiдних типiв з кiлькiсною перевагою останнiх.

-----

1 Dziewanowski W. Zarys dziejow uzbrojenia w Polsce. - Warszawa, 1935. - S.51.

2 Мельник Б. В. Шабля. // Львiвський iсторичний музей. Науковi записки - Львiв, 1994. -Вип.2-3. - С 259.

3 Жолтовський П. М. Український живопис XVII-XVIII ст. - К., 1978. - С 291.

4 Бiлецький П. О. Українське мистецтво XVII-XVIII ст. - К., 1963. - С. 22-23.

5 В XVII ст. шаблi турецького типу мали широкий клинок та нахилене, плоско зрiзане, верхiв'я. В кiнцi столiття виникає новий тип з комоподiбним верхiв'ям та коротким кривим клинком з широкою єлманню- кiлiдж. Iснує ще один рiзновид турецької шаблi (т. зв. мамелюкський) з верхiв'ям кiлiджа, але довгим вузьким клинком, характерним як правило для перського, або польсько-угорського типу.

6 Шабля перського типу (шамшир). Гарда хрестоподiбна з перехрестям. Хрестовина довга з приплюснутими кiнцями, чи коротка або довга з кулькоподiбними кiнцями. Верхiв'я металеве, оливкоподiбної форми, нахилене до рукiв'я майже пiд прямим кутом. Клинок характерної форми, (доли та гранi вiдсутнi).

7 Мельник Б. В. Назв, праця. - С. 261.

8 Єлмань - розширення клинка в останнiй 1/5 - 1/3 частинi

9 Dziewanowski W. Op. cit. - S. 43

10 Перша половина XVIII ст., Львiвський музей українського мистецтва.

стр. 186


11 Польсько-угорський та угорський тип шаблi. Першi екземпляри цього типу нагадували турецькi. З другої половини XVI ст. вiн набув характерних рис, зокрема верхiв'я мигдалеподiбної форми, трохи нахилене вниз.

12 Белецкий П. А. Украинская портретная живопись XVII-XVIII вв. - Л., 1981. - С. 58.

13 Там само. - С. 59.

14 Найхарактернiша прикмета гусарської шаблi - ефес закритого типу. Гарда складається з довгої хрестовини, яка переходила у передню дужку, що захищала кисть. Морфологiчнi особливостi клинка наслiдують турецькi та угорськi зразки: вiн мiг бути рiзних типiв, вiдповiдно мати рiзну кiлькiсть дол, єлмань.

15 1720 p., Державна публiчна бiблiотека iм. М.Є.Салтикова-Щедрiна, Санкт-Петербург -далi - ДПБ.

16 1720 р., ДПБ.

17 Для ординки характернi клинок з невеликою кривизною i вузьким довгим бойцовим кiнцем та ефес вiдкритого типу з наперсткоподiбним верхiв'ям, скiсно нахиленим вiдносно рукiв'я.

18 Степовик Д. В. Українська графiка XVI-XVIII столiть. Еволюцiя образної системи. - К., 1982. - С.221.

19 Степовик Д. В. Назв, праця.- С.223.

20 Калакура Я.С., Войцехiвська I.Н., Корольов Б.I., та iн. Iсторичне джерелознавство. - К., 2002. - С.264.

21 XVIII ст., Державний музей українського образотворчого мистецтва, Київ (далi - ДМУОМ)

22 1713 p., ДМУОМ.

23 Белецкий П. А. Назв, праця. - С.196.

24 XVIII ст., Харкiвський державний iсторичний музей.

25 XVIII ст., Нацiональна бiблiотека України iм. В.I.Вернадського. Iнститут рукописiв, Київ (далi - НБУВ). IP, Київ.

26 1752 p., ДМУОМ.

27 1794 p., Державний iсторичний музей, Москва.

28 1701-1703, Чернiгiвський iсторико-краєзнавчий музей (далi - ЧIКМ).

29 Тоїчкiн Д. Шаблi XVII-XVIII ст. з колекцiї Днiпропетровського державного iсторичного музею iм. Д.I.Яворницького: iсторико-зброєзнавчий аналiз // Спецiальнi iсторичнi дисциплiни: питання теорiї та методики. У 2-х частинах. - К., 2003. - Число 10. - 4.1. - С. 338-339, 342.

30 Перша половина XVII ст., Львiвська картинна галерея.

31 XVIII ст., ДМУОМ.

32 Оригiнальний вiдповiдник зберiгається в Чернiгiвському iсторичному музеї iм. В.В.Тарновського (далi - ЧIМ), iнв. N И-2910.

33 Для шаблi т.зв. козацького типу (карабелi гусарської) характернi конiчне рукiв'я (генетично пов'язане з польсько-угорським типом) та сплющене витягнуте вперед верхiв'я.

34 Жолтовський П.М. Назв, праця. - С.147.

35 Копiя XIX ст. з оригiналу XVIII ст., ЧIКМ

36 1784, Одеський державний iсторико-краєзнавчий музей.

37 Перша пол. XVIII ст., Ермiтаж, Санкт-Петербург.

38 XVIII ст., НБУВ, IP.

39 Бiлецький П.О. Назв, праця.- С.294.

40 Близько 1778 p., Днiпропетровський державний художнiй музей.

41 Карабеля характеризується ефесом вiдкритого типу з верхiв'ям у виглядi стилiзованої голови орла.

42 1730-i pp., ДМУОМ.

43 XVIII ст., ДМУОМ.

44 Львiвська нацiональна бiблiотека iм. В.Стефаника НАН України. Вiддiл рукописiв (далi -ЛНБ), N 3222.

45 ЛНБ, N 3221.

46 ЛНБ, N 3090.

47 ЛНБ N 3223.

48 Крвавич Д. П., Стельмащук Г. Г. Український народний одяг XVII - поч. XIX ст. в акварелях Ю.Глоговського. - К., 1988. - С. 61.

49 ЛНБ, N 3225.

50 Крвавич Д. П., Стельмащук Г. Г. Назв, праця. - С. 60.

стр. 187


51 1620, Львiвський державний iсторичний музей (далi - ЛIМ).

52 XVI-поч. XVII ст., ЛIМ.

53 XVIII ст., Нацiональний музей, Вроцлав.

54 XVII ст., Вiльнюська картинна галерея.

55 Сер. XVIII ст., Києво-Печерський нацiональний iсторико-культурний заповiдник.

Рис. 1.1-5 Зображення шабель на картинах циклу "Козак Мамай" (з фондiв Днiпропетровського iсторичного музею iм. Д.I.Яворницького).

Рис. 2. Угорська шабля I XVII ст. за В. Дзевановським.

Рис. З

3.1 - шабля з iкони 1467 р. у каплицi св. Трiйцi в кафедральному соборi у Вавелi (Кракiв, Польща); 3.2 шабля з образу "Узяття Христа" в костелi св. Катерини в Краковi (Польща); 3.3 - шабля з образу, орiєнтовно 1480 p., "Коронування терновим вiнцем" з єпархiального музею в Пелплiнi (Польща)

стр. 188


Рис. 4

Шабля з картини "Воїни на вартi при гробi господньому" (перша пол. XVIII ст., ЛМУМ)

Рис. 5

Шабля з картини "Iсус Навiн вiшає переможених царiв" (1640-вi pp., Київ)

Рис. 6. Ефес шаблi з гравюри В.Гондiуса "Богдан Хмельницький "

Рис. 7. Фрагменти гетьманських шабель з лiтопису Самiйла Величка: Богдана Хмельницького (лiворуч), Михайла Ханенка (в центрi), Iвана Мазепи (праворуч).

Рис. 8. Ефес шаблi, зображений на портретi Петра Дорошенка з лiтопису Самiйла Величка.

Рис. 9.

Фрагмент шаблi з портрета Юрiя Хмельницького В. Iраклiївського

Рис. 10.

Ефеси шабель, зображених на портретi Iвана Перехреста О.Тарасевича.

стр. 189


Рис. 11.1-2 Зображення козака у лаврських "кужбушках"

Рис. 12. Фрагменти шабель, зображених на портретах Адама Кисiля (лiворуч), Михайла Миклашевського (в центрi) та Iвана Забiли (праворуч).

Рис. 13.

Ефес шаблi, зображеної на портретi полковника роботи Т.Калинського.

Рис. 14. Фрагменти шабель, зображених на портретах Данила Єфремовича (лiворуч) та Тимофiя Грекова (праворуч).

Рис. 15. Ефес шаблi, зображений на портретi Василя Дунiна-Борковського.

стр. 190


Рис. 16. Ефес шаблi, i зображений на портретi I Василя Гамалiї.

Рис. 17. Ефес шаблi, зображений на портретi Iвана Самойловича.

Рис. 18. Ефес шаблi, зображений на портретi Iвана Гуляницького.

Рис.19. Ефеси шабель, зображених на портретах Єфима Дарагана (зверху) та Якова Шияна (знизу)

Рис. 20. Ефес шаблi, зображений на портретi полковника Новицького.

Рис. 21. Ефес шаблi, зображений на портретi Василя Кочубея.

Рис. 22. Ефес шаблi "знатного малоросiйського шляхтича" (лiворуч) та " малоросiйського сотника" (праворуч) роботи Т.Калинського.

Рис. 23. Ефес шаблi, зображений на портретi Павла Руденка В.Боровиковського.

Рис. 24. Ефес шаблi, зображений на портретi Василя Родзянка.

Рис.25.1-6. Зображення шабель на картинах Ю.Глоговського


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Iсторiографiя-та-джерелознавство-КОЗАЦЬКI-ШАБЛI-В-ЗОБРАЖАЛЬНИХ-ДЖЕРЕЛАХ-УКРАЇНИ-XVII-XVIII-ст

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Iсторiографiя та джерелознавство. КОЗАЦЬКI ШАБЛI В ЗОБРАЖАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛАХ УКРАЇНИ XVII-XVIII ст. // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Iсторiографiя-та-джерелознавство-КОЗАЦЬКI-ШАБЛI-В-ЗОБРАЖАЛЬНИХ-ДЖЕРЕЛАХ-УКРАЇНИ-XVII-XVIII-ст (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
684 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3505 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
10 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
13 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
27 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
33 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

Iсторiографiя та джерелознавство. КОЗАЦЬКI ШАБЛI В ЗОБРАЖАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛАХ УКРАЇНИ XVII-XVIII ст.
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android