Автор: Л. Д. САКАДА

Останнi днi вересня 2004 р. ознаменувалися проведенням у Львовi врочистої академiї з нагоди 138-х роковин вiд дня народження Михайла Грушевського та 110-ї рiчницi його приїзду до Галичини. Iнiцiаторами заходу стали Державний меморiальний музей Михайла Грушевського у Львовi, Iсторико-меморiальний музей Михайла Грушевського в Києвi, Свiтова наукова рада при Свiтовому конґресi українцiв, Українське iсторичне товариство, Наукове товариство iм. Шевченка, Iнститут українознавства iм. I.Крип'якевича НАН України, управлiння культури Львiвської облдержадмiнiстрацiї.

Центральною подiєю академiї стала мiжнародна наукова конференцiя. Вiдбулася вона 29-30 вересня 2004 р. на базi Державного меморiального музею Михайла Грушевського у Львовi, який пiсля капiтального ремонту вiлли Грушевських (вул. Iвана Франка, 54) став центром науково-пошукової та культурно-просвiтницької дiяльностi. Вiдкриваючи роботу конференцiї, директор меморiального музею Марiя Магунь назвала подiю 1894 р. - переїзд до Львова - вiхою в життi Михайла Грушевського, яка стала знаковою в науковому й громадському життi не лише Галичини, а й усiєї України.

Вiтаючи учасникiв зiбрання, представник Львiвської облдержадмiнiстрацiї Володимир Герич наголосив, що приїзд М.С.Грушевського до Львова засвiдчив, що Україна - це не Схiд i Захiд, а єдина нацiональна спiльнота, однак усвiдомлення цього донинi залишається актуальною проблемою в життi нашого суспiльства.

Голова Українського iсторичного товариства Любомир Винар (Кент, США) привiтав учасникiв конференцiї вiд iменi українських науково-громадських iнституцiй - Свiтової наукової ради при Свiтовому конґресi українцiв, президiї Українського iсторичного товариства, Української вiльної академiї наук та Асоцiацiї українських унiверситетських професорiв у США. У виголошенiй доповiдi "Українське iсторичне товариство та грушевськознавство" вiн окреслив iнiцiативи товариства в справi вiдновлення правдивої оцiнки М.С.Грушевського в Українi на зламi 1990-х pp., роль УIТ у виданнi творчої спадщини вченого. Доповiдач також зупинився на структурi грушевськознавства як академiчного напряму дослiджень, наголосив на ролi музейництва, яке має своїм завданням вiдтворення та iнтерпретацiю науково-громадської дiяльностi й життя вченого.

Директор Iнституту українознавства iм. I.П.Крип'якевича НАН України академiк Ярослав Iсаєвич нагадав присутнiм, що фундаторами й першими працiвниками iнституту були саме львiвськi учнi Михайла Сергiйовича, а в окремо виголошенiй доповiдi на тему "Михайло Грушевський про концепцiю українознавчих дисциплiн" уточнювався й розмежовувався змiст понять "українознавство" та "українознавчi студiї".

Вiд iменi НТШ зi словом вiтання виступив голова Наукового товариства iм. Шевченка академiк Олег Романiв, а у виголошенiй ним доповiдi "Михайло Грушевський i галичанство: до проблеми взаємопроникнення й суспiльної спiвдiї" наголошувалося, що переїзд iсторика з Києва до Львова започаткував цiлу епоху в життi Галичини й України: розбудова наукової бази українознавства (фактично пiд керiвництвом М.С.Грушевського у НТШ було проведено 570 наукових семiнарiв) i реальна науково-аналiтична робота замiнили попередню нацiонально-просвiтницьку дiяльнiсть "галицьких сеньйорiв".

стр. 226

Проф. Iван Головацький (Львiв) на документальних матерiалах вкотре звернувся до теми "Академiк Михайло Грушевський у тенетах ВЧК". Д-р фiл. наук Михайло Гнатюк (Львiв) дослiджував вплив ученого на лiтературознавчi студiї у Львiвському унiверситетi, а канд. фiл. наук Наталiя Черниш (Львiв) висвiтлила його внесок у формування теоретичних та методичних засад видавничої справи.

Музеєзнавцi з Києва та Львова продемонстрували на конференцiї результати своїх наукових пошукiв. Доповiдь-екскурсiю "Життєпис Михайла Грушевського у свiтлинах" iз докладними посиланнями на архiвнi джерела та фотодокументи, якi були привезенi киянами й представленi всiм присутнiм, провела Свiтлана Панькова, завiдуюча Iсторико-меморiальним музеєм Михайла Груше-вського в Києвi. Доповiдачкою було розкрито таємницi родинних альбомiв Гру-шевських, викрито випадки хибної атрибуцiї та публiкацiї кiлькох фальшивих портретiв, де зображено аж нiяк не М.С.Грушевського. Спираючись на джерела, завiдувач сектору київського музею Микола Кучеренко, найкращий знавець родоводу Грушевських, доповiдав про першi львiвськi роки iсторика у свiтлi родинного листування.

У перервах мiж засiданнями учасники конференцiї мали можливiсть оглянути оновлену садибу Грушевських, а спiвробiтники музею провели змiстовну екскурсiю по експозицiйних залах. Усi присутнi тепло зустрiли прибулих до Львова представникiв родини Грушевських. Зi словами щирої подяки музейним працiвникам за невтомну працю з вiдродження й збереження пам'ятi про Грушевських до присутнiх звернулася прибула з Києва Вiкторiя Сергiївна Слупська-Шамрай, її пiдтримали в цьому родичi з волинської гiлки Воякiвських, якi також були запрошенi на врочистостi. Авторка монографiчного дослiдження про "Український iсторик", який по праву називають "журналом грушевськознавства", канд. iст. наук Людмила Сакада (Київ) наголосила, що докладному й документальному висвiтленню доробку часопису та внеску його редактора-засновника Любомира Винара в наукове грушевськознавство було присвячено значний за обсягом роздiл монографiї, примiрник якої вона пiднесла в дар бiблiотецi львiвського меморiального музею.

Пiд час конференцiї було виголошено багато доповiдей iз рiзних аспектiв грушевськознавства. Проблематика особистих i наукових взаємин ученого стала темою виступiв канд. фiл. наук Галини Бурлаки (Київ) - "Роль Олександра Кониського в переїздi Михайла Грушевського до Львова", канд. iст. наук Володимира Пришляка (Луцьк) - "Михайло Грушевський та Iван Джиджора: професор i студент", канд. iст. наук Леонiда Тимошенка (Дрогобич) - "Дискусiя Михайла Грушевського з Антонiєм Прохаскою з церковної iсторiї Дрогобича XVI ст.", канд. iст. наук Феодосiя Стеблiя (Львiв) - "Листування Михайла Грушевського з Iваном Кревецьким". Аспекти наукової дiяльностi видатного вченого у своїх виступах аналiзували: Оксана Маланчук-Рибак (Львiв) - "Проблема "Жiнка i суспiльство" в оцiнцi Михайла Грушевського", маґiстр Ольга Попович (Львiв) - "Михайло Грушевський на чолi Археографiчної комiсiї НТШ" та iн. Завершальною темою стала доповiдь Марiї Магунь (Львiв) - "Грушевськознавство в музейнiй справi".

Зазначимо, що на адресу органiзаторiв конференцiї тези своїх доповiдей надiслали значно бiльше авторiв, та, на жаль, не всi з них (i навiть дехто з присутнiх) через поважнi причини змогли особисто виступити перед учасниками заходу. З iнiцiативи Українського iсторичного товариства було повiдомлено, що всi вартiснi матерiали з тематики грушевськознавства, якi доповiдалися або були надiсланi авторами до оргкомiтету конференцiї, будуть опублiкованi в наступних числах журналу "Український iсторик", який, хоча й друкується в СIЛА, нинi є спiльним виданням учених України й дiаспори.

стр. 227

Пiд кiнець роботи конференцiї було проведено круглий стiл, де науковцi мали можливiсть обмiнятися думками щодо окремих дискусiйних моментiв та тих актуальних завдань грушевськознавства, якi стоять перед українською й свiтовою iсторичною наукою.

Постоянный адрес данной публикации: