Прикреплённые файлы
1819 дней(я) назад
РОЗВ\'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ



Постоянный адрес файла на сервере Либмонстра:

Постоянный адрес документа (прямая ссылка на файл):

https://elibrary.com.ua/m/articles/download/11249/3488

Дата загрузки ИЛИ последнего изменения файла:

06.04.2019

Готовая обратная ссылка на данную страницу для научной работы (для цитирования):

РОЗВ\'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 06.04.2019 . URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/download/11249/3488 (дата обращения: 28.03.2024 )

Вирусов нет! Проверено Либмонстром.
© https://elibrary.com.ua
1819 дней(я) назад
РОЗВ\'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ



Постоянный адрес файла на сервере Либмонстра:

Постоянный адрес документа (прямая ссылка на файл):

https://elibrary.com.ua/m/articles/download/11249/3489

Дата загрузки ИЛИ последнего изменения файла:

06.04.2019

Готовая обратная ссылка на данную страницу для научной работы (для цитирования):

РОЗВ\'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 06.04.2019 . URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/download/11249/3489 (дата обращения: 28.03.2024 )

Вирусов нет! Проверено Либмонстром.
© https://elibrary.com.ua
Libmonster ID: UA-11249
Автор(ы) публикации: П.І. ДАНИЛЬЧЕНКО

THE SOLUTION OF GENERAL RELATIVITY EQUATIONS, IN THE CASE OF EXISTANCE OF MINIMUM OF MATTER ENTHALPY

Summary

Overcoming of limiting value of mass, which is inherent to ordinary astronomical bodies, is possible for the normal space-time state of matter. It’s necessary and enough for this to supplement GR gravitational field equations with the condition of minimization of enthalpy of body whole matter and to assume the physical reality of mathematically inevitable hollow topological form of the body and configuration of its space-time continuum at which internal intrinsic space is “turned inside out”. Absolute stability of antimatter is possible inside such hollow body.

Попередній варіант статті, що була опублікована на російській мові під назвою "Совместное решение уравнений гравитационного поля ОТО и термодинамики для идеальной жидкости в состоянии ее теплового равновесия (верификация физической нереализуемости гравитационных сингулярностей)"

У власній системі відліку координат та часу (СВ) ідеальної рідини, що неоднорідно стиснута гравітаційними силами, лінійний елемент має статичну та сферично симетричну форму [1]. Функції, що характеризують відповідно кривину та фізичну неоднорідність власного простору рідини, визначаються в загальній теорії відносності (ЗТВ) розв'язком відповідних диференціальних рівнянь гравітаційного поля [1] з врахуванням просторового розподілу власної густини маси та власного тиску . У цьому розв'язку інтегрування починається з нульового значення фотометричного радіуса рідини. Тому, верхні шари рідини (навіть коли вони як завгодно масивні) безпосередньо не впливають на кривину власного простору тіла, що утворене рідиною, в нижніх шарах, у той час як нижні шари рідини безпосередньо впливають на кривину цього простору в верхніх шарах. І більш того, у гіпотетичної абсолютно нестисливої рідини функція  в точках нижніх шарів речовини взагалі не залежить від наявності рідини вище цих шарів. Адже тиск верхніх шарів абсолютно нестисливої рідини не впливає на розподіл її власної густини в нижніх шарах. Це не тільки є парадоксальним, а і не завжди може бути фізично реальним. Верхні шари рідини, якщо їх маса дуже велика, повинні безпосередньо впливати на кривину простору тіла в нижніх шарах через будь-яку інтегральну характеристику. Це можливо, якщо у власних просторах дуже масивних астрономічних тіл фізично здійсненні значення фотометричного радіуса обмежуються не лише зверху (горизонтом видимості з радіусом ), а і знизу . Це обмеження знизу значення фотометричного радіуса тіла з сильним гравітаційним полем може бути пов’язано з існуванням метричної сингулярності  всередині тіла. Воно має місце при немонотонності радіальної зміни напруженості гравітаційного поля в абсолютному та в супутньому просторах. При такому просторовому розподілі напруженості гравітаційного поля зі зменшенням значення метричної радіальної відстані  фотометричний радіус  спочатку зменшується до свого мінімального значення, а потім починає зростати  всередині не порожнього власного простору цього тіла. Фізична сингулярність, яка завжди супроводжує метричну сингулярність, буде мати місце лише в нескінченно малій околиці поверхні з певним фотометричним радіусом. Тому, можна очікувати розмиття фізичної сингулярності квантовими флуктуаціями мікронеоднорідної структури просторово-часового континуума (ПЧК) рідини. В цьому випадку вона не порушить повністю взаємодію між речовиною зовнішньої і внутрішньої частин такого тіла, завдяки можливості тунелювання формально абсолютно тонкого бар’єра, що утворений нею. Згідно з квантово-механічними уявами, рух речовини це не просто механічне переміщення, а поступова зміна її просторово-часових станів. Тому, сингулярна поверхня не може бути абсолютно нездоланним бар’єром проникненню речовини через неї.

Завдяки коваріантності рівнянь гравітаційного поля ЗТВ, їх розв'язок можна отримати також і в несупутній рідині СВ Вейля [2], в якій (згідно до гіпотези Вейля [3,4]) галактики Всесвіту, що розширюється, здійснюють лише малі пекулярні рухи.

Власне значення радіальні координати  визначається за власним еталоном довжини в світовій точці з заданими абсолютними координатами і є тотожним фотометричному радіусу у власній СВ рідини. Співвідношення  вказує на неоднаковість абсолютних розмірів ідентичних об’єктів речовини в різних точках евклідового простору СВ Вейля. Середньостатистичне відносне значення стандартної частоти взаємодії елементарних частинок  вказує на неоднаковість темпів ідентичних фізичних процесів в різних точках простору СВ Вейля і, тому, характеризує фізичну неоднорідність цього простору для речовини.

Рівняння гравітаційного поля ЗТВ дійсно допускають можливість існування метричної сингулярності всередині фізичного тіла. А отож, згідно з (5), в будь-які моменти космологічного і власного часу речовини вони гарантують відповідність значень фотометричного радіуса, не менших певного значення. Тому, жодна область простору СВ Вейля не може відповідати розв'язку рівнянь ЗТВ для фотометричних радіусів, менших гравітаційного радіуса всієї рідини. При цьому, як у зовнішньому (), так і у внутрішньому () порожніх власних просторах рідини швидкість об’єктів, що нерухомі в СВ Вейля, визначається залежністю Хаббла.

Такий сингулярний розв'язок рівнянь ЗТВ відповідає порожнистому сферично симетричному тілу з дзеркально симетричним власним простором та множиною центрів тяжіння  в точках серединної сингулярної сферичної поверхні, що концентрична зовнішній та внутрішній крайнім поверхням тіла. При  подібна конфігурація власного простору складається з двох асимптотично евклідових півпросторів, з’єднаних вузькою горловиною. Її отримали Фуллер з Уілером [7, 8] на основі геометродинамічної моделі маси. При l¹0 внутрішній порожній простір масивного астрономічного тіла обмежується фіктивною сферою псевдогоризонту майбутнього. В цьому внутрішньому порожньому просторі, якого дуже сильним гравітаційним полем нібито «обернуто навиворіт», замість явища розширювання Всесвіту буде спостерігатися явище скорочення «внутрішнього всесвіту» і може сформуватися внутрішня планетна система. У власних СВ цих планет внутрішня крайня поверхня такого астрономічного тіла спостережеться опуклою, як і крайня зовнішня. Адже фотометричні радіуси орбіт планет більше радіуса цієї поверхні. І більше того, ці планети, як і вся внутрішня частина порожнистого астрономічного тіла, складаються з антиречовини. Адже, якщо абсолютна стійкість елементарних частинок, що мають спіральнохвильову природу, обумовлена наявністю розширювання Всесвіту [2], то абсолютна стійкість античастинок забезпечується при наявності явища скорочення Всесвіту.

Значення фотометричного радіуса в центрі тяжіння визначається однозначно лише при звичайній конфігурації ПЧК рідини ( при ). Його принципово неможливо визначити з рівнянь ЗТВ, якщо конфігурація ПЧК неординарна . Отож, необхідно погодитися з наступним твердженням Хокінга [9]. ЗТВ сама по собі (без використання додаткових закономірностей, отриманих у класичній фізиці) не забезпечує в сингулярних точках граничні умови для рівнянь поля. І, тому, вона стає «неповною» поблизу цих точок. Стійкість рівноважного стану речовини, що утримується гравітаційним полем та самостискується у СВ Вейля як одне ціле, може гарантуватися при сталості ентропії та зовнішнього тиску лише при виконанні наступної вимоги. Просторовий розподіл функції  повинен забезпечувати наявність у СВ Вейля мінімуму лагранжіану ентальпії всієї рідини тіла.

Розподіли невласного (координатного) значення густини ентальпії  та власної густини маси знаходяться спільним розв'язком рівнянь гравітаційного поля ЗТВ і рівнянь термодинамічного стану речовини. В нежорсткій власній СВ такого двошарового порожнистого тіла, що остигає та має неоднакові температури зовнішньої і внутрішньої крайніх поверхонь, власні значення маси зовнішнього і внутрішнього шарів порожнистого тіла будуть також неоднаковими. І тому, знадобиться задовольняння, замість умови (8), умови, що враховує значення цих температур. Отож, ЗТВ треба розглядати як складову частину гравітермодинаміки, яка враховує також інтенсивні та екстенсивні параметри, що характеризують калібрувальну дію на стан речовини руху і гравітації.

Якщо кількість речовини не перевищує свого критичного значення, функція  не має мінімуму. При цьому нульове значення фотометричного радіуса  відповідає найменшому значенню цієї функції. І отож, астрономічне тіло може бути лише суцільним кулястим. Коли ж маса астрономічного тіла близька до критичного значення, куляста топологічна форма стає нестійкою навіть до малих збурень напруженості гравітаційного поля. Це може призвести до її трансформації в порожнисту сферично симетричну топологічну форму , що відповідає мінімуму ентальпії тіла і, тому, є гравітаційно абсолютно стійкою. При цьому, завдяки оберненню хвильових фронтів спіральнохвильових утворень, що відповідають елементарним частинкам, частина речовини тіла трансформується в антиречовину. Через зменшення значення , така катастрофічна зміна топології тіла може вважатися релятивістським гравітаційним колапсом речовини. Однак, ця катастрофічна зміна на відміну від чорної діри, не супроводжується самоізолюванням усієї речовини тіла всередині сфери фізичної сингулярності . Таке порожнисте тіло, що утримує загублений антисвіт Фуллера – Уілера, на завершальній стадії своєї еволюції є альтернативним гіпотетичній чорній дірі. Воно може бути дуже масивною порожнистою нейтронною зіркою, що не відрізняється зовнішніми спостережуваними ознаками від чорної діри і можливо є наслідком повільного остигання квазара. Дуже великі значення енергії та маси квазарів указують на наявність у них порожнистої топологічної форми. Швидка втрата енергії квазарами через надзвичайно велику їх світність призводить до їх нетривалого активного існування. В теперішній момент космологічного часу всі вони перейшли на нові форми свого існування. На це вказують дуже значні відстані до квазарів. Однак, лише невелика частина квазарів перетворилась у порожнисті нейтронні зірки. Більшість з них поступово перетворились в зірки, які подалі не можуть зберегти стійкість порожнистої топологічної форми з-за великої втрати енергії. Як тільки їх енергія досягає критичного значення вони перетворюються в наднові. Опісля скидання надновою зовнішнього шару речовини, що є надмірним при звичайній (не порожнистій) топологічній формі зірки, її еволюція подовжується вже з новою конфігурацією власного ПЧК. 

Серединна сингулярна поверхня порожнистого тіла є природнім бар’єром між речовиною та антиречовиною, що запобігає їх катастрофічній анігіляції. Спорадичне ж просочування речовини чи антиречовини через цей бар’єр можливе, через не повністю взаємно скоординоване (без цього просочування) остигання зовнішнього і внутрішнього шарів порожнистого тіла. Це остигання порушує загальну рівновагу і, отже, призводить до радіальної міграції сингулярної поверхні відносно речовини та антиречовини. Завдяки їх анігіляції, що є наслідком цього просочування, можливе необмежене в часі підтримування слабкої випромінювальної здатності порожнистого тіла з як завгодно холодними крайніми поверхнями. В нежорстких і квазіжорстких СВ порожнистих тіл, що остигають, фотометричний радіус серединної сингулярної поверхні поступово зменшується . І кожному конкретному значенню цього радіуса (як і значенню радіуса горизонту видимості [10, 11]) можливо зіставити всі події, що співпадають одна з одною у СВ речовини. Через поступове переміщування серединної сингулярної поверхні  порожнистого тіла, що остигає, в його власному просторі, значення швидкості світла на цій поверхні (як і на сингулярних поверхнях псевдогоризонтів минулого і майбутнього [11]) в нежорстких і квазіжорстких СВ може бути як завгодно малим, але не нульовим. Це обумовлює можливість безперешкодного однобічного подолання бар’єра між речовиною і антиречовиною, а саме, - можливість безперервного проникання лише антиречовини до речовини (в зовнішній шар порожнистого тіла). Тому, безперервне відбування поступової анігіляції антиречовини і речовини в гарячих порожнистих тілах гарантується. А отже, головним джерелом енергії порожнистих тіл є анігіляція антиречовини і речовини. Найбільш інтенсивно анігіляція відбувається в квазарах. Це і є причиною їх надвисокої світності. Утворення наднових з порожнистих зірок теж супроводжується анігіляцією антиречовини і речовини, а отож, – і надвисокою світністю наднових.

Як і очікувалося, згідно з (9), коли значення співвідношення  як завгодно велике, порожнисте тіло може мати як завгодно велику масу. 

Резюме

Подолання граничного значення маси, що встановлено для звичайних астрономічних тіл, можливо і при нормальному просторово-часовому стані речовини. Для цього необхідно і достатньо доповнити рівняння гравітаційного поля ЗТВ умовою досягнення мінімуму ентальпії всієї речовини тіла та допустити фізичну реальність математично неминучих порожнистої топологічної форми тіла і конфігурації його просторово-часового континууму з начебто «оберненим навиворіт» внутрішнім власним простором. Абсолютна стійкість антиречовини  можлива всередині такого порожнистого тіла.

1. Мёллер К. Теория относительности. – М.: Атомиздат, 1975. –  400 с.

2. Данильченко П. І. О возможностях физической нереализуемости космологической и гравитационной сингулярностей в общей теории относительности // Калибровочно-эволюционная интерпретация специальной и общей теорий относительности – Винница: О. Власюк, 2004. – С. 35–81.

3. Weyl H. // Phys. Z. – 1923. – Bd. 24. – S. 230.

4. Weyl H. // Philos. Mag. – 1930. – V. 9. – P. 936.

5. Даныльченко П. Псевдоинерциально сжимающиеся системы отсчета координат и времени // Калибровочно-эволюционная теория Мироздания. – Винница: 1994. – Вып. 1. – С. 22–51.

6. Хокинг С., Эллис Дж. Крупномасштабная структура пространства-времени. – М.: Мир, 1977.

7. Fuller R. W., Wheeler J. A. // Phis. Rev.  – 1962. – V. 128. – P. 919

8. Уиллер Дж. Гравитация как геометрия (II) // Гравитация и относительность /Под ред. Х. Цзю и В. Гоффмана . – М.: Мир, 1965. – С. 141–178.

9. Хокинг С. Интегралы по траекториям в приложении к квантовой гравитации // Общая теория относительности /Под ред. С. Хокинга и В. Израэля. – М.: Мир, 1983. – С. 363–406.

10. Даныльченко П. Основы калибровочно-эволюционной теории Мироздания (пространства, времени, тяготения и расширения Вселенной). – Винница: 1994.– 78c.

11. Даныльченко П. Феноменологическое обоснование лоренцева сокращения длины движущегося тела // Калибровочно-эволюционная теория Мироздания. – Винница: 1994. – Вып. 1. – С. 5–9.

 

Розв'язок рівнянь загальної теорії відносності при наявності мінімуму ентальпії речовини. / Данильченко П. І         

Знайдено розв'язок рівнянь гравітаційного поля при наявності мінімуму ентальпії всьої речовини, що стиснута цим полем. Встановлено відсутність будь-якого обмеження маси астрономічного тіла, якщо це тіло має порожнисту топологічну форму в абсолютному просторі та дзеркальну симетрію власного простору (що відповідає наявності мінімуму ентальпії). Через цю симетрію, як зовнішня, так і внутрішня крайні поверхні тіла спостерігаються опуклими. При цьому в буцімто «оберненій навиворіт» внутрішній частині власного простору (в загубленому антисвіті Фуллера-Уілера), на відміну від зовнішньої частини цього простору, замість явища розширювання спостерігається явище скорочування «внутрішнього всесвіту». Тому у внутрішній частині простору замість речовини міститься антиречо-вина, що відокремлена від речовини сингулярною поверхнею. Надвисока світність квазарів та порожнистих наднових зірок, обумовлена анігіляцією речовини і антиречовини. Надмасивна порожниста нейтронна зірка є альтернативою чорній дірі.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/РОЗВ-ЯЗОК-РІВНЯНЬ-ЗАГАЛЬНОЇ-ТЕОРІЇ-ВІДНОСНОСТІ-ПРИ-НАЯВНОСТІ-МІНІМУМУ-ЕНТАЛЬПІЇ-РЕЧОВИНИ

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Павло ДаныльченкоКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/pavlovin

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

П.І. ДАНИЛЬЧЕНКО, РОЗВ'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 06.04.2019. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/РОЗВ-ЯЗОК-РІВНЯНЬ-ЗАГАЛЬНОЇ-ТЕОРІЇ-ВІДНОСНОСТІ-ПРИ-НАЯВНОСТІ-МІНІМУМУ-ЕНТАЛЬПІЇ-РЕЧОВИНИ (дата обращения: 28.03.2024).

Найденный поисковым роботом источник:


Автор(ы) публикации - П.І. ДАНИЛЬЧЕНКО:

П.І. ДАНИЛЬЧЕНКО → другие работы, поиск: Либмонстр - УкраинаЛибмонстр - мирGoogleYandex

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Публикатор
Павло Даныльченко
Винница, Украина
506 просмотров рейтинг
06.04.2019 (1819 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
Відсутність фізичної здійсненності космологічної сингулярності в ЗТВ можлива за умов постулювання відліку космологічного часу в СВ Вейля та ненульового значення космологічної сталої λ в рівняннях гравітаційного поля (а отож, і при допущенні фізичної реальності нескінченно довгого калібрувального процесу самостискування речовини у просторі СВ Вейля. Процес розширювання Всесвіту в цілому може мати місце лише тоді, коли він відбувається і в кожній окремій точці його нескінченного космічного простору. І наявність цього процесу може бути обумовлена лише еволюційною мінливістю властивостей фізичного вакууму, а отже, й адаптацією елементарних частинок речовини до кожного разу оновлених умов їх взаємодії.
1820 дней(я) назад · от Павло Даныльченко

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

РОЗВ'ЯЗОК РІВНЯНЬ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ВІДНОСНОСТІ ПРИ НАЯВНОСТІ МІНІМУМУ ЕНТАЛЬПІЇ РЕЧОВИНИ
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android