Автор: В. М. НIКОЛЬСЬКИЙ

У статтi на основi документiв Державного галузевого архiву Служби безпеки України вперше розглянуто процес розгортання масових полiтичних репресiй у 1937 р. Публiкацiя є продовженням дослiджень автора iз цiєї проблематики.

Питання "великої чистки", здiйсненої органами НКВС СРСР пiд керiвництвом правлячої партiї у 1937 - 1938 рр. i сьогоднi знаходяться в полi зору дослiдникiв. 2005 р. було започатковано мiжнародний проект "Великий терор у регiонах СРСР", який реалiзується спiльними зусиллями вчених Нiмеччини, Росiї й України. Основнi моменти проблематики найбiльш повно викладено в монографiї дослiдникiв iз Рурського унiверситету (Бохум, Нiмеччина) Марка Юнге й Рольфа Бiннера¹ , проте в цiй працi вiдсутнi матерiали, що стосуються України. Автор запропонованої розвiдки окремi аспекти цiєї проблеми висвiтлив у серiї публiкацiй² , i, певною мiрою, в монографiї "Репресивна дiяльнiсть органiв державної безпеки СРСР в Українi (кiнець 1920-х-1950-тi рр.). Iсторико-статистичне дослiдження"³ .

Джерельну основу працi становлять документи фондiв Державного галузевого архiву Служби безпеки України (Київ) та матерiали, отриманi з Московського музею й громадського центру "Мир, прогрес, права людини" iм. А. Сахарова. Метою даної публiкацiї є узагальнення фактiв, що стосуються проведення органами НКВС так званої "масової операцiї" у 1937 - 1938 рр. в Українi.

Дослiдники полiтичних репресiй радянських часiв пов'язують початок так званої "великої чистки" з лютнево-березневим пленумом ЦК ВКП(б) 1937 р. Аналiз стенограми цих зборiв керiвних кiл правлячої партiї доводить, що там iшлося про необхiднiсть нещадної боротьби та знищення нiмецько-японсько-троцькiстсько-бухаринських шпигунiв i шкiдникiв та їхнiх органiзацiй⁴ . Безумовно, "боротьба" органiв Управлiння держбезпеки Народного комiсарiату внутрiшнiх справ у цьому напрямку розгорталася й посилювалася. Але проведення так званої "масової операцiї", яку згодом охрестили "великою чисткою", розпочалося без будь-якого посилання на рiшення чи матерiали зазначеного пленуму. 2 липня 1937 р. полiтбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову "Про антирадянськi елементи", за якою пропонувалося надiслати секретарям обкомiв, крайкомiв, ЦК республiканських компартiй телеграму такого змiсту:

"Помiчено, що бiльша частина колишнiх куркулiв та кримiнальникiв, яких вислано свого часу з рiзних областей у пiвнiчнi та сибiрськi райони, що потiм, по закiнченню термiну висилки, повернулися до своїх областей, - є головними призвiдниками всiляких антирадянських та диверсiйних злочинiв, як у колгоспах та радгоспах, так i на транспортi та в деяких галузях промисловостi.

ЦК ВКП(б) пропонує всiм секретарям обласних i крайових органiзацiй та всiм обласним, крайовим i республiканським представникам НКВС узяти на облiк усiх куркулiв та кримiнальникiв, якi повернулися на батькiвщину, щоб найбiльш ворожi з них були негайно заарештованi та розстрiлянi в порядку адмiнiстративного провадження їхнiх справ через трiйки, а iншi - менш активнi, але все ж ворожi елементи, були б переписанi та висланi в райони за вказiвкою НКВС.

ЦК ВКП(б) пропонує у п'ятиденний термiн подати до ЦК склад трiйок, а також кiлькiсть тих, хто пiдлягає розстрiлу, рiвно як i кiлькiсть тих, хто пiдлягає висланню.

Секретар ЦК Й. Сталiн"⁵ .

Нiкольський Володимир Миколайович - д-р iст. наук, професор кафедри iсторiї України Донецького нацiонального унiверситету.

стр. 210

4 липня 1937 р. о 22.30 НКВС УРСР отримав iз Москви телеграму N 11924:

"Усiм нач. НКВС i нач. У НКВС країв та областей

З отриманням цього вiзьмiть на облiк усiх куркулiв i кримiнальникiв, що повернулися пiсля вiдбуття покарання та втекли з таборiв i осiли у Вашiй областi. Усiх обрахованих куркулiв i кримiнальникiв роздiлiть на 2 категорiї:

1) Найбiльш ворожi елементи, що пiдлягають арешту та розстрiлу в порядку адмiнiстративного проведення їх справ через трiйки.

2) Менш активнi, але ворожi елементи, що пiдлягають висиланню в райони за вказiвкою НКВС СРСР.

До 8/VII телеграфом надайте менi кiлькiсть осiб 1-ї та 2-ї категорiй iз визначенням окремо куркулiв i кримiнальникiв.

Щодо часу операцiї та порядку її проведення - вказiвки дам додатково.

N 266

ЄЖОВ

Вiрно (пiдпис)"⁶

Того ж дня нарком внутрiшнiх справ УРСР I. Леплевський пiдписав телеграму:

"Усiм начальникам обласних управлiнь НКВС. Негайно ознайомтеся в секретарiв обкомiв iз директивою ЦК щодо антирадянської ворожої дiяльностi куркулiв та кримiнальникiв, що повернулися iз заслання. На пiдставi цiєї директиви дайте негайно вказiвку всiм начальниками мiськрайвiддiлiв, начальникам прикордонних загонiв, начальникам оперпунктiв, щоби вони на протязi двох дiб, мобiлiзувавши для цього весь апарат УДБ та мiлiцiї, перевiрили в себе облiковi й агентурнi матерiали стосовно кримiнального та куркульського елементу, що повернувся iз заслання, перевiрили всiх заарештованих у цих категорiях, щоб 5 - 6 липня в облуправлiння були викликанi всi начальники органiв, якi б мали точнi списки обрахованих куркулiв та кримiнальникiв, що повернулися iз заслання, з розподiлом на двi категорiї: перша категорiя - що виявляють активнiсть i пiдлягають розстрiлу, та друга категорiя - що пiдлягають виселенню. 7 липня надайте менi цифровi данi у вiдповiдностi до наведеної вище телеграми ЦК ВКП(б).

З метою нерозголошення в телеграмах районам вказати, що перша категорiя намiчається до суворої iзоляцiї, друга - до висилки.

4/VII-37 р.

ЛЕПЛЕВСЬКИЙ"⁷ .

Проведенню операцiї передували вiдповiднi органiзацiйнi дiї. Так, згiдно з "Оперативним планом щодо вилучення куркулiв та кримiнальникiв 1-ї категорiї", обласнi управлiння НКВС зобов'язувалися органiзувати на мiсцях перевiрку якостi та повноти матерiалiв, зiбраних на найбiльш "озлоблених" iз намiчених до арешту. Органи УДБ повиннi були провести практичну пiдготовчу роботу та провадити слiдство щодо куркулiв, а мiлiцiя - стосовно кримiналiтету. Операцiя з їх вилучення проводилася одночасно по всiй країнi. Термiн для провадження слiдства визначався в 7 дiб. Було окреслено перелiк документiв, необхiдних для справ: 1) данi для з'ясування мiсцезнаходження осiб, намiчених до арешту, та щодо складу їх сiмей; 2) довiдка й характеристика сiльської ради й колгоспу (щодо соцiально-майнового стану, соцiальної небезпеки тощо); 3) довiдка судово-слiдчих та адмiнiстративних органiв щодо судимостi й реєстрацiї; 4) протоколи допитiв свiдкiв, очних ставок; 5) довiдки, складенi за агентурними матерiалами; 6) санкцiя прокурора на арешт; 7) висновки в справi. До участi в операцiї залучався перевiрений актив партiйцiв. Беручи до уваги значну територiю республiки, у колишнiх окружних центрах та iнших пунктах за 5 днiв до початку операцiї створювалися мiжрайоннi оперативнi групи. Усiх заарештованих розмiщували у в'язницях або мiсцях формування цих груп. На чолi мiжрайгруп ставилися вiдповiдальнi представники облуправлiнь НКВС або начальники вiдповiдних мiськрайвiддiлiв чи окрвiддiлiв. Арешти санкцiонувалися начальниками мiжрайопергруп на пiдставi матерiалiв справ та узгоджувалися з районним прокурором.

стр. 211

Пiсля арешту куркулiв i кримiнальникiв перед вiдправкою у в'язницю начальник мiжрайопергрупи повинен був особисто провести допит кожного заарештованого та звiрити об'єктивнi данi з матерiалами справи. Час, що залишався до початку операцiї, необхiдно було використати для уточнення й поглиблення компрометуючого матерiалу. Найбiльш озлобленi куркулi та соцiально небезпечнi кримiнальники пiдлягали негайному арешту. Обласнi трiйки мусили виїжджати в мiсця концентрацiї заарештованих i розглядати їхнi справи з викликом кожного (пiдкреслено в документi. - В. Н.).

Наголошувалося, що начальники облуправлiнь i мiськрайвiддiлiв НКВС персонально вiдповiдають за якiсть зiбраних матерiалiв, визначених як пiдгрунтя для арешту. Задля перевiрки органiзацiї роботи з вилучення куркулiв i кримiнальникiв, НКВС УРСР надсилав своїх представникiв до обласних управлiнь. Було також акцентовано увагу на необхiдностi використання матерiалiв на куркулiв - членiв релiгiйних сект, якi пiдтримували зв'язки з iноземними консульствами, засуджених ранiше за шпигунство, колишнiх полiт-бандитiв, а також тих, хто отримував допомогу з Нiмеччини.

Iз метою запобiгання спробам втечi за кордон iз боку окремих куркулiв i злочинцiв, прикордонним загонам було надiслано розпорядження - за 5 днiв до початку операцiї перейти на посилений режим охорони кордону⁸ .

Згiдно з оперативним планом, було створено 45 мiжрайонних оперативних груп iз такою дислокацiєю:

Вiнницька область: Вiнниця, Бердичiв, Шепетiвка, Тульчин, Проскурiв, Кам'янець-Подiльський, Могилiв-Подiльський.

Днiпропетровська область: Днiпропетровськ, Запорiжжя, Кривий Рiг, Мелiтополь, Олександрiя.

Донецька область: Сталiно, Марiуполь, Артемiвськ, Ворошиловград, Старобiльськ.

Київська область: Київ, Житомир, Коростень, Черкаси, Умань, Бiла Церква, Новгород-Волинський.

Молдавська АРСР: Тирасполь, Балта.

Одеська область: Одеса, Миколаїв, Кiров, Первомайськ.

Харкiвська область: Харкiв, Полтава, Кременчук, Лубни, Суми, Куп'янськ, Iзюм.

Чернiгiвська область: Чернiгiв, Конотоп, Нiжин, Глухiв, Прилуки, Ромни, Городня⁹ .

23 липня 1937 р. у НКВС УРСР вiдбулася перша нарада з питань "пiдготовки до вилучення куркулiв та кримiналiтету в Українi", у якiй взяли участь М. Герзон (тодi - начальник 4-го вiддiлу УДБ НКВС УРСР), Я. Камiнський (т.в.о. начальника Управлiння робiтничо-селянської мiлiцiї НКВС УРСР), Вольфсон (начальник тюремного управлiння НКВС УРСР), Мунвез (начальник 8-го вiддiлу УДБ НКВС УРСР). Було схвалено такi рiшення (протокол пiдписано М. Герзоном, затверджено заступником наркома внутрiшнiх справ УРСР В. Iвановим): розподiлити особовий склад за областями; припинити дiяльнiсть лiтнiх таборiв мiлiцiї та вiдрядити їх учасникiв до областей; залишити резерв у 669 осiб зi складу командного та рядового складу Київської, Харкiвської, Полтавської, Одеської шкiл мiлiцiї; припинити вiдпустки для мiлiцiонерiв; залучити до операцiї прикордоннi загони, курсантiв школи УДБ, 2-го Харкiвського вiйськового училища вiйськ НКВС i Харкiвської школи ГУЛАГ'у; посилити охорону в'язниць конвойними вiйськами; скласти план "завантаження" в'язниць з огляду на їх максимальне використання; вiдправляти у в'язницi лише "контингент" першої категорiї, а другу утримувати в КПЗ; орiєнтовнi данi додаткового "розмiщення" - до 8000 осiб; в областях пiдготувати для заарештованих додатковi примiщення в пунктах знаходження мiжрайопергруп; органiзува-

стр. 212

ти облiкову роботу стосовно заарештованих iз перiодичнiстю звiтiв один раз на два днi; за угодою з Москвою розробити єдину форму звiтностi¹⁰ . Другий протокол наради щодо пiдготовки "куркульської операцiї" в архiвi не зберiгся.

28 липня 1937 р. було проведено третю нараду, в якiй узяли участь, окрiм названих вище осiб, С. Заславський (т.в.о. начальника 6-го транспортного вiддiлу УДБ НКВС УРСР), Ярошевський (посада не з'ясована, займався питаннями фiнансування проведення операцiї) та Б. Борисов (т.в.о. начальника вiддiлення 4-го вiддiлу УДБ НКВС УРСР). Розглядалися два питання: щодо коштiв та в'язниць.

Було визначено розподiл витрат на проведення "куркульської операцiї", за яким передбачалося: виплати 5000 ос. iз залученого активу (на 10 днiв) до 7 руб. на особу; скорочення вдвiчi канцелярських i друкарських витрат по мiжрайопергрупах та облвiддiлах; централiзоване видiлення коштiв на виготовлення бланкiв звiтностi; збiльшення виплат по 2-му Харкiвському училищу вiйськ НКВС до 30 днiв; додатковi витрати по Управлiнню мiсць ув'язнень на речове забезпечення; збiльшення часу утримання в КПЗ до 15 дiб iз вiдповiдними витратами. Також узяли до вiдома, що у в'язницях i КПЗ, за умови дотримання черговостi, можна було розмiстити до 40 тис. заарештованих¹¹ .

З серпня 1937 р. вiдбулася четверта нарада, за участi всiх названих вище осiб. Був здiйснений розподiл особового складу шкiл УДБ та мiлiцiї за областями, зокрема: Одеська - 181 особа, Харкiвська - 169, Донецька - 95, Київська - 111, Днiпропетровська - 88, Чернiгiвська - 35, Вiнницька - 120, Молдавська АРСР - 60 осiб¹² .

Згiдно з оперативним наказом народного комiсара внутрiшнiх справ СРСР за N 00447 вiд ЗО липня 1937 р. "Про операцiю з репресування колишнiх куркулiв, кримiнальникiв та iн. антирадянських елементiв", було встановлено:

"1. Усi куркулi, кримiнальники та iн. антирадянськi елементи, що пiдлягають ре-пресуванню, подiляються на двi категорiї:

а) до першої категорiї належать усi найбiльш ворожi з перелiчених вище елементiв. Вони пiдлягають негайному арешту та. пiсля розгляду їх справ на трiйках - РОЗСТРIЛУ (тут i далi пiдкреслено в документi - В. Н.)

б) до другої категорiї вiдносяться всi iншi, менш активнi, але все ж ворожi елементи. Вони пiдлягають арешту та ув'язненню в таборах на термiн вiд 8 до 10 рокiв, а найбiльш злiснi та соцiально небезпечнi з них ув'язненню на такi ж термiни у в'язницях за визначенням трiйок .

2. Згiдно з наданими облiковими даними наркомами республiканських НКВС та начальниками крайових i обласних управлiнь НКВС затверджується така кiлькiсть тих, хто пiдлягає репресуванню:

(....)

(...)¹³ .

стр. 213

Виконання наказу планувалося розпочати з 5 серпня 1937 р. (за винятком республiк Середньої Азiї, Сибiру та Далекого Сходу, де було встановлено iншi термiни - 10 та 15 серпня)¹⁴ . Передбачалося створення особливих трiйок УНКВС по областях. Головою трiйки призначався начальник обласного управлiння НКВС, членами - перший секретар (або секретар) обкому ВКП(б) - КП(б)У та обласний прокурор. Зокрема по Українi до складу трiйок входили: у Харкiвськiй областi: голова - Шумський, члени - Гикало та Леонов, Київськiй - Шаров, Кудрявцев, Гiнзбург; Вiнницькiй - Гришин, Чернявський, Ярошевський; Донецькiй - Соколинський, Прамнек, Руденко; Одеськiй - Федоров, Євтушенко; Днiпропетровськiй - Кривець, Марголiн, Цвик; Чернiгiвськiй - Корнєв, Маркитан, Склярський; Молдавськiй АРСР - Рогаль, Тодрес, Колодiй¹⁵ .

Згiдно з нашими пiдрахунками за наведеним вище документом, загальна кiлькiсть осiб, якi пiдлягали репресуванню по СРСР, становила 268950 чол., зокрема: за першою категорiєю - 75950 (28,2%), за другою - 193000 (71,8%).

На пiдставi зазначеного оперативного наказу НКВС N 00447 можна створити таку порiвняльну таблицю.

Таблиця 1. Розподiл "лiмiтiв" по республiках СРСР¹⁶

Як бачимо, iснували певнi закономiрностi, перш за все в питаннi щодо частки запланованих смертних вирокiв серед загальної кiлькостi репресiй по республiках. На першому мiсцi тут була Грузинська РСР (40% вищої мiри соцiального захисту в загальнiй сумi репресованих), на другому - Вiрменська, Казахська та Киргизька республiки (по 33,3% розстрiлiв), далi - Азербайджанська РСР (28,6%), Українська та Таджицька РСР (по 27,8%), РРФСР i Туркменська республiка (по 25%), Бiлоруська РСР (16,7%), остання - Узбецька республiка (15,8% розстрiлiв). По таборах НКВС передбачалося розстрiляти весь склад "лiмiту". Слiд вiдзначити, що пересiчний показник по всiх республiках становив 27,9% розстрiлiв вiд загальної кiлькостi майбутнiх репресованих. Тобто, лiмiт по Українi був близьким до пересiчного показника.

Таблиця наочно демонструє спiввiдношення запланованих смертних вирокiв по республiках. Найбiльша частка припадала на РРФСР (62,5%), на другому загалом мiсцi були табори НКВС, а друге мiсце серед республiк посiдала Україна (заплановано 10,5% розстрiлiв вiд загалу цього показника по СРСР). По 3% бу-

стр. 214

ло заплановано в Бiлорусiї, Грузiї, Казахстанi. 2% планувалися для Азербайджану та 1% - для Узбекистану. В iнших республiках частки розстрiлiв дорiвнювали 0,6% вiд загальної кiлькостi по країнi.

Водночас, зiставлення розподiлу "лiмiтiв" по республiках на арешти та на розстрiли дає таку картину. Майже однаковими або близькими (iз рiзницею в 0,1 - 0,2%) був цей показник по Азербайджану, Вiрменiї, Казахстану, Киргизiї, Таджикистану, Туркменiї та Українi. В Узбекистанi було заплановано до розстрiлу на 1% менше, у Бiлорусiї - на 1,4%, а в РРФСР - на 8%. Тiльки по Грузiї цей показник був бiльшим - на 1,2%.

Для встановлення вiдсоткiв "охоплення" населення репресiями по республiках ми використали данi Всесоюзного перепису 1937 р., на пiдставi яких, з урахуванням даних оперативного наказу N 00447, було складено наступну таблицю.

Таблиця 2. Спiввiдношення запланованих показникiв репресiй до кiлькостi населення республiк СРСР¹⁷

Аналiз таблицi дозволяє дiйти таких висновкiв. Тiльки в Туркменськiй РСР спостерiгається збiг частки населення в загалi СРСР iз часткою запланованих репресiй. У бiльшостi iнших республiк мiж цими показниками була значна рiзниця. Так, в Азербайджанi - частка запланованих репресiй на 0,1% бiльша вiд частки населення, у Вiрменiї, Грузiї, Казахстанi, Киргизiї, Таджикистанi й Узбекистанi частки запланованих репресiй були дещо меншими (вiдповiдно, на 0,1%, 0,3%, 0,4%, 0,5%, 0,2%, 1,8%). Дещо бiльшою частка репресiй була по Бiлорусiї (на 1,2%). Великою була рiзниця цих показникiв тiльки в РРФСР та У РСР. У Росiйськiй Федерацiї частка запланованих репресiй перевищувала частку населення на 6,4%. А в Українi, навпаки, - була меншою частки населення на 6,8%.

Тут треба враховувати декiлька принципових моментiв. По-перше, для кожної республiки визначенi показники мали принципово рiзнi значення. Так, скажiмо, для Таджицької РСР 1% населення - це 13822 чол., для РРФСР - 1039679 чол., а для України - 283876 чол. По-друге, кожен вiдсоток збiльшення репресованих - це великi людськi жертви, i, навпаки, зменшення на вiдсоток - урятованi життя. Про це свiдчать розрахунки, що демонструють, якою мiрою впливали незначнi перебiльшення або зменшення часток запланованих репресiй та розстрiлiв у разi розбiжностей iз вiдповiдними частками населення вiд загалу СРСР:

стр. 215

Таблиця 3. Змiни в обсягах арештiв¹⁸

Якщо зiставити всi наведенi вище данi, розрахунки й таблицi з абзацом оперативного наказу "N 00447 ("...згiдно з наданими облiковими даними наркомами республiканських НКВС та начальниками крайових i обласних управлiнь НКВС (видiлення моє - В. Н.), затверджується така кiлькiсть тих, хто пiдлягає репресуванню..."), можна зробити принципово важливий висновок, що процес створення "лiмiтiв" iшов знизу пiсля отримання вiдповiдної вказiвки керiвництва НКВС СРСР.

Сам процес вiдбувався так: в обласних управлiннях НКВС, згiдно з картотеками архiвно-облiкових вiддiлкiв перших спецвiддiлiв, формувалися зведенi данi щодо вiдповiдних категорiй осiб, передбачених до репресування органами держбезпеки НКВС. Цi данi надходили до 8-го вiддiлу УДБ НКВС вiдповiдної республiки (у нашому випадку - УРСР), де їх узагальнювали, можливо навiть дещо "уточнювали" та надсилали до 8-го вiддiлу НКВС СРСР. Цей пiдроздiл, яким керував Цесарський, готував остаточнi "лiмiти" для республiк, країв та областей, "округлюючи" цифри. Пiсля цього вони ввiйшли до оперативного наказу N 00447 i виглядали вже як директива центру. А далi на мiсцях цi "лiмiти" повиннi були виконувати.

У НКВС УРСР було розроблено два оперативних плани "вилучення куркулiв i кримiнальникiв" за 1-ю та 2-ю категорiями. Оперативний план стосовно 1-ї категорiї передбачав такi показники арештiв: куркулiв - 3749 осiб, кримiнальникiв - 1234 особи.

Таблиця 4. Розподiл арештiв щодо 1-ї категорiї за областями¹⁹

Судячи з усього, це був первiсний варiант, пiдготовлений за матерiалами реального облiку куркулiв i кримiнальникiв. Якщо порiвняти цi данi з наказом N 00447, то рiзниця виявиться суттєвою:

стр. 216

Харкiвська область: остаточнi данi за наказом - 1500 осiб, за даними оперативного плану - 1983 особи; тобто в наказi менше на 483 особи.

Далi вiдповiдно: Київська обл. - 2000 i 1095 осiб; за наказом бiльше на 905 осiб. Вiнницька обл. - 1000 i 550 осiб; за наказом бiльше на 450 осiб. Донецька обл. - 1000 i 466 осiб; за наказом бiльше на 534 особи. Одеська обл. - 1000 i 400 осiб; за наказом бiльше на 600 осiб. Днiпропетровська обл. - 1000 i 234 осiб; за наказом бiльше на 766 осiб. Чернiгiвська обл. - 300 i 244 осiб; за наказом бiльше на 56 осiб. Молдавська АРСР - 11 i 200 осiб; за наказом бiльше на 189 осiб. Таким чином, загальна кiлькiсть у визначеному лiмiтi по УРСР за першою категорiєю була бiльшою, нiж данi республiканського оперативного плану на 3017 осiб.

Згiдно з "Оперативним планом вилучення куркулiв та кримiнальних злочинцiв за 2-ю категорiєю" було передбачено заарештувати куркулiв - 10 364 особи, кримiнальникiв - 8589.

Таблиця 5. Розподiл арештiв за 2-ю категорiєю по областях²⁰

Порiвнявши цi данi з указаними за наказом N 00447, з'ясуємо рiзницю:

Харкiвська область - статочнi данi за наказом - 4000 осiб, за даними оперативного плану - 4080 осiб; тобто, згiдно з наказом, менше на 80 осiб.

Визначимо цi ж показники в iнших областях: Київська обл. - 3500 i 5521 осiб; за наказом менше на 2021 особу. Вiнницька обл. - 3000 i 2999 осiб; за наказом бiльше на 1 особу. Донецька обл. - 3000 i 1355 осiб; за наказом бiльше на 1645 осiб. Одеська обл. - 3500 i 1400 осiб; за наказом бiльше на 2100 осiб. Днiпропетровська обл. - 2000 i 1971 осiб; за наказом бiльше на 29 осiб. Чернiгiвська обл. - 1300 i 1379 осiб; за наказом менше на 79 осiб. Молдавська АРСР - 500 i 248 осiб; за наказом бiльше на 252 особи. Отже, у другiй категорiї визначений лiмiт по УРСР був бiльшимнiж данi республiканського оперативного плану на 1847 осiб.

Розглянемо ще один аспект питання щодо проведення "куркульської операцiї". Маються на увазi так званi "мiсцевi iнiцiативи", або "зустрiчнi плани". Наведемо ще один пункт з оперативного наказу НКВС СРСР N 00447: " ... 3. Затвердженi цифри є орiєнтовними. Але наркоми республiканських НКВС та начальники крайових i обласних управлiнь НКВС не мають права самостiйно їх перевищувати. Будь-яке самочинне збiльшення цифр неприпустиме.

У випадках, коли обстановка вимагатиме збiльшення затверджених цифр, наркоми республiканських НКВС та начальники крайових i обласних управлiнь НКВС зобов'язанi надавати менi (наркому внутрiшнiх справ СРСР М. Єжову - В. Н.) вiдповiднi мотивованi клопотання.

Зменшення цифр, як i перевiд осiб, намiчених до репресування за першою категорiєю - в другу категорiю та, навпаки - дозволяється"²¹ .

стр. 217

Тобто, завчасно досить прозоро натякали на можливiсть змiн у планах-лiмiтах репресiй. Треба мати на увазi, що в радянському плановому господарствi зменшення директивних показникiв було одним iз найтяжчих злочинiв. Зважаючи на це, на мiсцях могли корегувати показники тiльки в бiк їх збiльшення. Що й робили!

У справi "Вiдомостi та листування щодо ходу операцiї куркульства за 1937 р." Державного галузевого архiву Служби безпеки України значну частку документiв становлять саме пов'язанi з "корегуванням" лiмiтiв.

29 вересня 1937 р. нарком внутрiшнiх справ УРСР I. Леплевський надiслав М. Єжову доповiдну записку, в якiй нагадував, що за його клопотанням вiд 5 вересня Москва збiльшила лiмiт для УРСР у 1-й категорiї на 4200 осiб. Iз початку операцiї до 27 вересня обласнi трiйки засудили за 1-ю категорiєю 9458 осiб, за 2-ю - 13700. На найближчi днi було заплановано розглянути справи на 2742 особи з 1-ї категорiї та на 7100 - iз 2-ї. Станом на 28 вересня, у ходi куркульської операцiї по Українi було заарештовано 13704 особи, справи на яких ще не були розглянутi трiйками. I. Леплевський повiдомляв, що в обласних управлiннях НКВС є матерiали, на пiдставi яких доречно репресувати ще понад 15000 осiб. За цих обставин порушувалося клопотання щодо збiльшення лiмiтiв по УРСР на 4500 осiб у 1-й категорiї та на 15200 осiб у 2-й. На додаток повiдомлялося, що "у зв'язку з органiзацiєю в Українi чотирьох нових областей (Полтавська, Миколаївська, Житомирська та Кам'янець-Подiльська) i наближенням керiвництва з обласних центрiв до районiв, посилюється оперативний натиск на куркульський та iн. контрреволюцiйний елемент"²² .

17 жовтня 1937 р. було визначено додатковий лiмiт у 3000 осiб за 1-ю категорiєю та 5100 осiб за 2-ю, зокрема: Одеському облуправлiнню НКВС - 300 i 500 осiб, Київському - 300 i 400 осiб, Вiнницькому - 300 i 400 осiб, Днiпропетровському - 300 i 500 осiб, Чернiгiвському - 200 i 300 осiб, Харкiвському - 200 i 200 осiб, Донецькому - у 1-й категорiї не було, у другiй - 500 осiб, по НКВС Молдавської АРСР - 200 i 400 осiб. Було також встановлено лiмiти для новоутворених областей: Миколаївська - 300 i 400 осiб, Житомирська - 300 i 500 осiб, Полтавська - 300 i 500 осiб, Кам'янець-Подiльська - 300 i 500 осiб (порiвняно невеликi лiмiти по нових областях пояснюються тим, що основну кiлькiсть репресованих було заплановано в управлiннях НКВС регiонiв, з яких видiлилися новi областi)²³ .

Того ж дня за пiдписом I. Леплевського до обласних управлiнь НКВС надiйшли телеграми такого змiсту: "Начальнику обласного управлiння НКВС старшому майору тов. Шарову, м. Київ. Повiдомляю додатковий лiмiт за першою категорiєю - 300, за другою - 400. Форсуйте роботу трiйки. Майте на увазi, що цей лiмiт є попереднiм, як по першiй, так i по другiй категорiях. За декiлька днiв повiдомлю щодо збiльшення лiмiту. Звертаю Вашу увагу, що до цих пiр Ви трiйкою засудили до таборiв старцiв, непридатних для роботи. У подальшiй роботi трiйки це потрiбно лiквiдувати". Аналогiчнi телеграми було вiдправлено в усi УНКВС²⁴ .

21 жовтня 1937 р. I. Леплевський повiдомив телеграфом начальникiв обласних управлiнь НКВС, що видiляються новi лiмiти в таких розмiрах: Одеська область: перша категорiя - 900, друга - 1500 осiб, загалом - 2800 та 5000; Київська: додатково - 800 i 1900, загалом - 3700 i 5400; Вiнницька: додатково - 700 i 1100, загалом - 2200 i 4100; Харкiвська: додатково - 600 i 1200; загалом - 2600 i 5200; Сталiнська: додатково - 500 i 1500, загалом - 2300 та 4500; Днiпропетровська: додатково - 700 i 1500, загалом - 2000 i 3500; Чернiгiвська: додатково - 600 i 1500, загалом - 1100 i 2800; Молдавська АРСР: додатково -500 i 900, загалом - 800 i 1400; Житомирська: встановлено 800 i 1500; Полтавська: встановлено - 500 i 1500; Миколаївська: встановлено 600 i 1400; Кам'янець-Подiльська: встановлено 750 i 1500²⁵ .

стр. 218

26 жовтня 1937 р. лiмiт по областях було збiльшено знову: Миколаївська - на 200 осiб у 1-й категорiї та 400 у 2-й, Вiнницька - на 100 i 600 осiб; Днiпропетровська - на 300 i 900; Київська - на 500 i 1000; Чернiгiвська - на 200 i 500 осiб; Житомирська - на 200 i 500; Харкiвська - на 200 i 500; Одеська - на 300 i 600 осiб²⁶ .

13 листопада 1937 р. I. Леплевський надiслав до Москви таку телеграму:

"Народному комiсару внутрiшнiх справ СРСР, генеральному комiсару державної безпеки тов. Єжову М. I.

У зв'язку з необхiднiстю завершення до 10 грудня операцiї стосовно антирадянських куркульських та кримiнальних елементiв, мною 10 листопада цього року з метою форсування операцiї проведено нараду з начальниками обласних управлiнь. У результатi наради виникає необхiднiсть просити Вас збiльшити лiмiт для розгляду на обласних трiйках. Збiльшення лiмiту пояснюється так: на 10-ХI по операцiї щодо куркулiв та кримiнальникiв є ще нерозглянутих справ на 11000 осiб. З українських нацiоналiстiв пiд слiдством перебуває 4868 осiб, переважну бiльшiсть яких пропоную розглянути на обласних трiйках. Окрiм того, намiчено додатковi арешти антирадянського, куркульського та кримiнального елементу по 7 областях (Донецькiй, Київськiй, Одеськiй та iн.) до 15 000 осiб. У зв'язку з цим прошу Вас збiльшити лiмiт на 4000 осiб у першiй категорiї та 10 000 осiб у другiй.

11/ХI-37 р.

N 89155

Леплевський"²⁷ .

13 листопада 1937 р. I. Леплевський телеграмою (N 109767) повiдомив начальниковi УНКВС Київської областi М. Шарову, що дозволяє збiльшити лiмiт за 1-ю категорiєю на 235 осiб. Того ж дня було збiльшено лiмiти щодо розстрiлiв по Днiпропетровськiй областi на 200 осiб (телеграма N 89156). По Донецькiй областi лiмiт був зменшений на 435 осiб у 1-й категорiї, але начальнику обласного УНКВС повiдомили, що у зв'язку iз перебуванням у м. Сталiно заступника наркома внутрiшнiх справ СРСР Л. Бєльського, питання щодо додаткового лiмiту буде вирiшено на мiсцi²⁸ .

1 грудня 1937 р. начальник 8-го вiддiлу НКВС УРСР Мунвез здiйснив "розкладку" додаткового лiмiту для обласних трiйок у таких розмiрах: Кам'янець-Подiльська область - 300 осiб у 1-й категорiї та 500 - у 2-й; Житомирська - 200 i 500, Полтавська - 300 i 700, Харкiвська - 250 i 700, Миколаївська - 200 i 600, Одеська - 200 i 400, Вiнницька - 150 i 550, Днiпропетровська - 100 i 500; резерв - 300 i 500. Загалом: 2000 i 5000 осiб. Вiдповiднi телеграми було надiслано до обласних УНКВС за пiдписом заступника наркома внутрiшнiх справ Лєпiна²⁹ .

9 грудня 1937 р. за пiдписом наркома I. Леплевського були вiдправленi телеграми ще з одним повiдомленням про збiльшення лiмiтiв: Кам'янець-Подiльська область - на 100 осiб у 2-й категорiї, Чернiгiвська - на 50 осiб у 1-й категорiї та 150 - у 2-й, Миколаївська - на 110 у 2-й, Днiпропетровська - на 60 у 1-й та 40 у 2-й, Житомирська - на 125 у 1-й³⁰ .

11 грудня 1937 р. за N 89183 на iм'я М. Єжова надiйшла телеграма такого змiсту:

"Повiдомляю, що наданий Вами для України лiмiт, згiдно з наказом N 00447, за 1-ю категорiєю 24150 та за 2-ю 47800 вичерпано. Згiдно з Вашою телеграмою N 50194 вiд 11 грудня прошу додатково надати лiмiт для всiх обласних управлiнь НКВС України в 1-й категорiї - 6000, у 2-й - 10000. Леплевський"³¹ .

17 грудня 1937 р. в межах НКВС УРСР здiйснили "розкладку" додаткових лiмiтiв стосовно 1-ї категорiї для обласних трiйок у таких розмiрах: Донецька обл. - 1000 осiб, Київська - 800, Днiпропетровська - 600, Харкiвська - 500, Житомирська - 500, Кам'янець-Подiльська - 500, Миколаївська - 400, Полтавська - 400, Одеська - 350, Чернiгiвська - 350, Вiнницька - 500 осiб, Мол-

стр. 219

давська АРСР - 100 осiб. Загалом: 6000 осiб. Того ж дня вiдповiднi телеграми були спрямованi до областей³² .

Начальники обласних управлiнь органiв безпеки неодноразово зверталися до НКВС УРСР з iнiцiативами щодо збiльшення лiмiтiв. Ось що повiдомляв начальник УНКВС по Одеськiй областi полковник М. Федоров:

"Народному комiсару внутрiшнiх справ УРСР комiсару державної безпеки 2-го рангу тов. Леплевському РАПОРТ

На 20 вересня 1937 р. кiлькiсть заарештованих у зв'язку з вилученням к.р. куркульського та активно дiючого к.р. елементу по Одеськiй обл. складає 2412 осiб. Усiх їх заарештовано на пiдставi конкретних матерiалiв та справ вiдносно практичної к.р. дiяльностi.

Намiчений по Одеськiй обл. лiмiт за 2-ю категорiєю у 3500 осiб недостатнiй i вже майже використаний.

Мiж тим, iснує кiлька найсерйознiших за своїми показниками районiв, в яких справи ще зовсiм не розглядалися або проведене вилучення нiякою мiрою не забезпечує очищення цих районiв вiд активно дiючого к.р. елемента. До таких районiв належать: Баштанський, М.-Висковський, Н.-Воронцовський, Н.-Архангельський, Снiгiрьовський та А.-Iванiвський, надзвичайно засмiченi повстанськими, петлюрiвськими, есерiвськими та українсько-нацiоналiстичними кадрами; Благоєвський, Октябрьський, Очакiвський, Т.-Березанський райони, що є прикордонними режимними, iз змiшано-нацiональним (болгарським, нiмецьким та українським) складом населення, мають значну кiлькiсть активно дiючого к.р. елемента та переправщикiв; Володимирський район, в якому осiв весь вигнаний з м. Миколаєва антирадянський, паразитуючий елемент.

Цi райони були зайнятi операцiєю стосовно румунiв та полякiв i до операцiї щодо куркульства, до цього часу, не мали можливостi включитися та значно вiдстали.

Виходячи з викладеного, прошу Вашого клопотання перед нар. ком. вн. справ СРСР генеральним комiсаром державної безпеки тов. Єжовим щодо збiльшення лiмiту в 2-й категорiї для Одеської областi на 1500 осiб.

Нач. управлiння НКВС по Одеськiй областi

Полковник Федоров

20 вересня 1937 р.

м. Одеса"³³ .

"Змагання" за збiльшення лiмiтiв продовжилось i пiсля призначення 25 сiчня 1938 р. на посаду голови НКВС УРСР комiсара державної безпеки 2-го рангу О. Успенського.

1 лютого 1938 р. начальник УНКВС по Одеськiй обл. М. Федоров повiдомив новому наркомовi, що "викритi контрреволюцiйнi формування, неповнiстю розгромленi колишнi учасники контрреволюцiйних банд, повстань, шпигуни, колишнi бiлогвардiйцi, нерозгромлене петлюрiвське, нацiоналiстичне, нiмецько-фашистське, церковно-сектантське контрреволюцiйне пiдпiлля... При цьому враховуються вказiвки щодо викриття вiйськових формувань, данi Вами на нарадi в Києвi 30 сiчня 1938 р. ...". У цiй телеграмi порушувалося клопотання щодо збiльшення лiмiту по Одеськiй областi та Одеськiй залiзницi на 1000 осiб за 1-ю категорiєю та на 1000 - за 2-ю³⁴ .

3 лютого 1938 р. т.в.о. начальника УНКВС по Полтавськiй областi А. Петерс звернувся до начальника 8-го вiддiлу НКВС УРСР Мунвеза з проханням збiльшити лiмiт у 1-й категорiї на 300 осiб та в 2-й - на 700³⁵ .

У листi начальника Миколаївського УНКВС капiтана держбезпеки Й. Фiшера на iм'я О. Успенського вiд 5 лютого 1938 р. висловлювалася потреба щодо збiльшення лiмiту по областi на 2000 осiб стосовно 1-ї категорiї та на 1000 осiб щодо 2-ї³⁶ .

На початку лютого (точну дату не визначено) заступник наркома НКВС СРСР М. Фриновський повiдомив (телеграма N 211) О. Успенському, що додатко-

стр. 220

вий лiмiт по Українi становив 6000 осiб у 1-й категорiї, а роботу трiйок продовжено до 15 березня. Наголошувалося на необхiдностi звернути особливу увагу на транспорт³⁷ .

НКВС УРСР розподiлив цей лiмiт таким чином: Київська обл. - 800 осiб, Сталiнська - 800, Кам'янець-Подiльська - 600, Вiнницька - 500, Харкiвська -500, Полтавська - 500, Житомирська - 500, Одеська - 400, Миколаївська - 300, Чернiгiвська - 300, Молдавська АРСР - 200 осiб³⁸ .

15 лютого 1938 р. начальник УНКВС Одеської областi звернувся безпосередньо до наркома внутрiшнiх справ СРСР М. Єжова: "Для Одеської областi надано додатковий лiмiт 400 осiб, що недостатньо. Прошу збiльшити лiмiт у 1-й категорiї до 3000 (включаючи 400, що є в мене), у 2-й категорiї - до 2500. Загалом - 5500. Термiн роботи трiйок встановити до 15 квiтня"³⁹ .

16 лютого 1938 р. в НКВС УРСР було узагальнено заявки на лiмiти для обласних трiйок, згiдна з доповiдними записками обласних управлiнь НКВС.

Таблиця 6. Данi щодо клопотань про збiльшення лiмiтiв станом на 1 квiтня 1938 р.⁴⁰

У примiтцi до цього документа вiдзначено, що з Донецької та Днiпропетровської областей доповiдних записок щодо збiльшення лiмiтiв не було.

Якщо взяти до уваги той факт, що за первiсними даними оперативного наказу N 00447 лiмiт для УРСР становив у 1-й категорiї - 8000 та в 2-й - 20 800 осiб, то данi останньої таблицi свiдчать, що обласнi управлiння НКВС влаштували справжнє змагання за "вилучення куркульського та кримiнального елементу".

У заключнiй частинi документа було вмiщено загальне "мотивування" щодо збiльшення лiмiтiв: "Результат проведених на Українi масових операцiй свiдчить, що по куркульсько-нацiоналiстичшiх контрреволюцiйних кадрах повстанських формувань не було завдано достатньо рiшучого оперативного удару та не було викрито наявних i дiючих кадрiв пiдпiлля. Пiдсумки проведеного обласними управлiннями НКВС облiку антирадянських елементiв свiдчать про значну засмiченiсть українським контрреволюцiйним куркульським, нацiоналiстичним, петлюрiвсько-бiлогвардiйським елементом, що є базою для рiзних контрреволюцiйних формувань. Одночасно управлiння НКВС прикордонних областей вважають за необхiдне провести висилку членiв родин репресованих у тиловi райони. На пiдставi поданих заявок висилання пiдлягають: по Житомирськiй обл. - 8000 членiв родин, Одеськiй - 6000, Вiнницькiй - 2000, МА РСР - 3500"⁴¹ .

Пiсля цього начальники УНКВС звернулися до наркома О. Успенського з так званими "меморандумами", в яких знову порушували клопотання щодо збiльшення лiмiтiв: по Донецькiй обл. - на 4000 осiб у 1-й категорiї та 1300 осiб

стр. 221

- у 2-й, по Днiпропетровськiй - на 1500 i 500, по Кам'янець-Подiльськiй - на 1000 осiб (у 1-й категорiї), по Харкiвськiй - на 1200 i 800 осiб, по Молдавськiй АРСР - на 400 i 100 осiб⁴² . Документальнi свiдчення щодо реакцiї керiвництва НКВС УРСР на цi меморандуми в Державному галузевому архiвi СБУ вiдсутнi.

Таким чином, пiдгрунтя фальсифiкацiй i прямих перекручень мiсцевих органiв УДБ НКВС при реалiзацiї оперативного наказу N 00447 та iнших документiв подiбного змiсту було закладено спiльними зусиллями як центру (що був iнiцiатором, координатором та узагальнював цифрову iнформацiю), так i мiсцевих органiв держбезпеки. Усе це загнало саму структуру НКВС у глухий кут i стало в подальшому одним iз реальних приводiв для репресування самих працiвникiв держбезпеки, як "головних винуватцiв" полiтичних репресiй.

-----

¹ Юнге М., Биннер Р. Как террор стал "большим". Секретньш приказ N 00447 и технология его исполнения. - М., 2003. - 352 с.

² Нiкольський В. М. Полiтичнi репресiї щодо працiвникiв промисловостi Донбасу в 1937 - 1938 рр. // Вiсник Донецького унiверситету. Серiя Б. Гуманiтарнi науки. - 1998. - N 2. - С. 292 - 295; Його ж. Реалiзацiя директиви НКВС N 00447 у Донбасi (1937 - 1938 рр.) // Новi сторiнки iсторiї Донбасу. Статтi. Книга 7. - Донецьк, 1999. - С. 65 - 78; Його ж. Полiтичнi репресiї 1937 - 1938 рр. на залiзницях Донбасу // Iсторiя України. Маловiдомi iмена, подiї, факти: Збiрник статей. - Вип. 7. - К., 1999. - С. 349 - 353; Його ж. Донбас у матерiалах лютнево-березневого (1937 р.) пленуму ЦК ВКП(б) // Вiсник Донецького унiверситету. Серiя Б. Гуманiтарнi науки. - 2000. - N 1. - С. 200 - 209; Його ж. Полiтичнi репресiї щодо iноземцiв та осiб без громадянства на Донеччинi у 1937 - 1938 рр. // Iсторичнi i полiтологiчнi дослiдження. - 2001. - N 2. - С.96 - 102; Його ж. Статистика полiтичних репресiй 1937 р. в Українськiй РСР // 3 архiвiв ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. -2000. - N 2/4. - С. 103 - 112; Його ж. Нацiональнi аспекти полiтичних репресiй 1937 р. в Українi // Укр. iст. журн. - 2001. - N 2. - С. 74 - 89; Його ж. Соцiальний склад репресованих в Українi у 1937 р.// Там само. - 2005. - N 2. - С. 141 - 162.

³ Нiкольський В. М. Репресивна дiяльнiсть органiв державної безпеки СРСР в Українi (кiнець 1920-х-1950-тi рр.). Iсторико-статистичне дослiдження. - Донецьк, 2003. - 624 с.

⁴ Див.: Вопросьi истории. - 1992. - N 2 - 12; 1993. - N 2, 5 - 10; 1994. - N 1 - 2, 6 - 8, 10, 12.

⁵ Цит. за: Труд. - 1992. - 4 червня.

⁶ Державний галузевий архiв Служби безпеки України (далi - ДА СБУ). - Ф. 41. - Спр. 32. - Арк. 22.

⁷ Там само. - Арк. 25.

⁸ Там само. - Арк. 9 - 13.

⁹ Там само. - Арк. 14.

¹⁰ Там само. - Арк. 16.

¹¹ Там само. - Арк. 17 - 18.

¹² Там само. - Арк. 21.

¹³ Ксерокопiю документа отримано з Московського музею та громадського центру "Мир, прогрес, права людини" iм. А. Сахарова (далi - ММГЦ) - П. ГУ. - Спр. 18. -Арк. 56 - 57.

¹⁴ Там же. - Арк. 58.

¹⁵ Там же. - Арк. 65.

¹⁶ Складено за: Там же. - Арк. 55 - 57.

¹⁷ Складено за: Всесоюзная перепись населення 1937 г. Краткие итоги. - М., 1991. - С.58 - 61; Оперативний наказ НКВС N 00447. - ММГЦ. - П. IV. - Спр. 18. - Арк. 56 - 58. Не враховано "лiмiт" по таборах НКВС.

¹⁸ Пiдраховано за: ДА СБУ. - Ф. 42. - Спр. 32. - Арк. 9.

¹⁹ Складено: Там само.

²⁰ Складено: Там само.

²¹ ММГЦ. - IV. - Спр. 18. - Арк. 57.

²² ДА СБУ. - Ф. 42. - Спр. 32. - Арк. 52.

²³ Там само. - Арк. 54.

²⁴ Там само. - Арк. 55 - 56.

стр. 222

²⁵ Там само. - Арк. 67 - 77.

²⁶ Там само. - Арк. 83 - 90.

²⁷ Там само. - Арк. 79.

²⁸ Там само. - Арк. 80 - 82.

²⁹ Там само. - Арк. 92.

³⁰ Там само. - Арк. 99 - 107.

³¹ Там само. - Арк. 108.

³² Там само. - Арк. 109 - 120.

³³ Там само. - Арк. 123.

³⁴ Там само. - Арк. 128.

³⁵ Там само. - Арк. 137.

³⁶ Там само. - Арк. 133.

³⁷ Там само. - Арк. 134 - 144.

³⁸ Там само. - Арк. 145.

³⁹ Складено за: Там само. - Арк. 146 - 147.

⁴⁰ Там само.

⁴¹ Там само. - Арк. 149.

⁴² Там само.

In clause on the basis of the documents of State branch archive of a Service of safety of Ukraine process of deployment of mass political reprisals in 1937 for the first time is considered. The publication is continuation of researches of the author on this problematic.

Постоянный адрес данной публикации: