Конотопська битва 1659 р. мала непересічне значення в історії України, відтак цілком логічним було видання 11 березня 2008 р. указу Президента України "Про відзначення 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського у Конотопській битві". Відповідно до нього відбулася низка заходів, серед яких слід вирізнити наукові читання, що їх провів 9 жовтня 2009 р. єдиний в Україні музей-меморіал гетьмана Івана Виговського у с. Руда Жидачівського р-ну Львівської обл. (директор С. Ревуцький) разом зі Львівською галереєю мистецтв (директор Герой України Б. Возницький). Відкриваючи конференцію, останній підкреслив необхідність глибокого дослідження життя й діяльності І.Виговського, подолання фальсифікацій та стереотипів, що стосуються його особи, Конотопської битви і взагалі історії України доби Руїни. Б. Возницький, С. Ревуцький та В. Пшик презентували збірник статей попередньої наукової конференції у Жидачеві (2008 р.) "Іван Виговський. Збірник статей наукової конференції, присвяченої 350-літтю Гадяцької угоди" (Львів, 2009 p.). Учасників наукових читань привітали крайовий отаман Прикарпатської Січі В. Стинячів, письменник і кінорежисер З. Суходуб та ін.

Першу із заявлених доповідей (д-р іст. наук., проф. Ю. Мицик, канд. іст. наук І. Тарасенко (Київ)) було присвячено безпосередньо гетьману: "Класики польської історіографії другої половини XVII ст. про І.Виговського (В. Коховський, С. Твардовський)". У ній зазначалося про малодосліджені сюжети найвизначніших польських хронік XVII ст., які стосувалися українського гетьмана. Зокрема, було звернено увагу на звістку В. Коховського, згідно з якою молодий І. Виговський навчався разом із Б. Хмельницьким в єзуїтській школі у Львові. Також вказувалося на деякі незнані досі документи польських архівів, які свідчать про діяльність його в останній період життя як барського старости. Пов'язаним із даною доповіддю було повідомлення аспірантки Є. Литвиненко (Київ), яка розглянула дані про І. Виговського та Конотопську битву у німецькій хроніці "Театр Європи". І хоч вони займають небагато місця, містять помилки і неточності, ця хроніка чимало прислужилася в поширенні знань про Україну й гетьмана І.Виговського у тогочасній Європі. Повідомлення д-ра іст. наук Т. Чухліба (Київ) стосувалося значення Конотопської битви в контексті європейської історії. Завідувач кафедри історії південних і західних слов'ян Чернігівського державного педуніверситету д-р іст. наук, проф. С. Леп'явко проаналізував формування ідеї "Козацького князівства" й внесок у цю справу І. Виговського. Д-р іст. наук В. Брехуненко (Київ) порівняв концепції Люблінської та Гадяцької уній, а д-р іст. наук М. Пасічник (Львів) розглянув основні етапи біографії політичного опонента І. Виговського - переяславського полковника Т. Цицюри.

Науковий співробітник Конотопського краєзнавчого музею Ш. Акічев зосередив увагу на успішній обороні Конотопа 1659 p., підкресливши полководницький талант її організатора полковника Г. Гуляницького. Доповідь була доповнена демонстрацією документального фільму, знятого безпосередньо на місцях боїв. Військові аспекти гетьманування І. Виговського розглянула студентка Національного університету "Києво-Могилянська академія" Н. Матяш ("Гетьман І. Виговський і Миргородський полк"). Важливих біографічних сюжетів стосувалися повідомлення В. Пшика (Львів) ("Землеволодіння гетьмана І. Виговського") й канд. іст. наук В. Рудого ("Деякі зауваги до заповітів Івана Виговського та Олени Стеткевич").

Окремий блок доповідей було присвячено Жидачівщині, оскільки саме тут містилися маєтності І. Виговського, його дружини Олени та сина Остапа. Це - повідомлення завідувачів кафедр Львівського національного університету ім. Івана Франка д-ра іст. наук, проф. Л. Войтовича ("Жидачівське князівство - Жидачівська земля - Жидачівський повіт"), д-ра іст. наук, проф. М. Кріля ("Конфесійна боротьба на дрогобицько-самбірському Підгір'ї у першій половині XVII ст."), а також канд. іст. наук В. Слободяна ("Церкви Любомльського староства за часів старости Івана Виговського").

Для учасників читань було організовано цікаву культурну програму, що включала відвідини Музею-меморіалу Івана Виговського, екскурсію до трьох галицьких замків - Золо-чівського, Одеського, Підгорецького тощо. Безумовно, наукові читання у Музеї-меморіалі Івана Виговського стали новим кроком як у дослідженні життя й діяльності цього гетьмана України, так і у справі вивчення одного з найцікавіших регіонів нашої країни.

Київ

Публикатор:

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Комментарии: