Libmonster ID: UA-2913

Автор: Т. В. ПАСТУШЕНКО

Мiжнародна наукова конференцiя "Незабутнi сторiнки iсторiї українського народу", яка вiдбулася в Iнститутi iсторiї України НАН України 17 грудня 2004 p., стала своєрiдним завершенням циклу ювiлейних заходiв iз нагоди 60-рiччя визволення України вiд гiтлерiвських загарбникiв. Непересiчнiсть iсторичної дати, актуальнiсть тематики Другої свiтової вiйни у вiтчизнянiй iсторичнiй науцi, а також гострота її звучання в суспiльствi зiбрали на конференцiю дослiдникiв з усiх регiонiв України та Росiйської Федерацiї, журналiстiв, працiвникiв музейних установ, членiв громадських органiзацiй - загалом понад 130 осiб. У роботi конференцiї взяли участь науковцi академiчних установ - Iнституту iсторiї України НАНУ й Iнституту полiтичних та етнонацiональних вiдносин НАНУ, Iнституту росiйської iсторiї та Iнституту загальної iсторiї Росiйської академiї наук, провiдних вузiв України: Київського нацiонального унiверситету iм. Т.Шевченка, Нацiонального педагогiчного унiверситету iм. М.Драгоманова, Харкiвського нацiонального унiверситету iм. В.Каразiна, Донецького нацiонального унiверситету, Прикарпатського нацiонального унiверситету iм. В.Стефаника, Одеського нацiонального унiверситету iм. I.Мечникова, Криворiзького технiчного унiверситету, Черкаського нацiонального унiверситету iм. Б.Хмельницького, Переяславського

стр. 228


державного педагогiчного унiверситету iм.Г.Сковороди, а також спiвробiтники музейних установ: Меморiального комплексу "Нацiональний музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 pp.", Музею iсторiї мiста Києва.

Пленарне засiдання конференцiї вiдкрив директор Iнституту iсторiї України НАНУ, академiк НАН України В.Смолiй. Привiтавши присутнiх iз визначною подiєю - 60-ю рiчницею визволення України вiд гiтлерiвських загарбникiв, вiн наголосив на винятковому значеннi iсторичної пам'ятi про Велику Вiтчизняну вiйну в суспiльно-полiтичному життi сучасної української громадськостi. Характеризуючи основнi етапи розвитку iсторiографiї Другої свiтової i Великої Вiтчизняної воєн, В.Смолiй окреслив перспективи наукового пошуку в данiй галузi iсторичних знань. За його словами, продовжує залишатися актуальним визначення геополiтичного мiсця України у передвоєнний та воєнний перiоди, оцiнка зовнiшньополiтичних наслiдкiв вiйни. Окремим напрямом наукового пошуку має залишатися з'ясування демографiчних i матерiальних втрат республiки, вплив вiйни на психологiю населення, його свiтогляд, звичаї, побут. На часi - перехiд вiд масштабних батальних полотен до прискiпливих детальних розвiдок про кожну з великих битв i менш значних боїв. Академiк В.Смолiй акцентував увагу присутнiх на актуальностi для сучасної вiтчизняної науки пошуку та залучення до обiгу нових джерел, насамперед з архiвiв Росiйської Федерацiї й Нiмеччини, де зберiгається основний масив документiв iз цього iсторичного перiоду. Тiльки на основi нової, всебiчної джерельної бази, наголосив В.Смолiй, можна переосмислити весь перiод Другої свiтової вiйни, генеруючи при цьому новi методичнi прийоми, авангарднi концептуальнi пiдходи. Навiть такий короткий перелiк малодослiджених i сфальсифiкованих проблем iсторiї України перiоду Другої свiтової вiйни переконливо свiдчить про нагальну необхiднiсть подальшого осмислення цього iсторичного процесу.

Широкий спектр питань про мiсце i роль України й українського народу у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi порушив у своєму виступi академiк НАН України П.Тронько. Розпочинаючи свою промову, вiн нагадав, що нинiшня конференцiя вiдбувається напередоднi великої дати - 60-рiччя Перемоги, однiєї з найбiльших iсторичних подiй XX ст. Коротко зупинившись на основних етапах та найважливiших подiях цiєї вiйни, вчений придiлив значну увагу проблемi "цiни Перемоги", яку заплатила Україна, величезним втратам як серед цивiльних громадян, так i серед вiйськовослужбовцiв. Академiк П.Тронько висловив надзвичайну стурбованiсть тими обставинами, що останнiм часом у багатьох академiчних виданнях, вузiвських i шкiльних пiдручниках, художнiх творах, кiнофiльмах, через засоби масової iнформацiї подiї Великої Вiтчизняної вiйни висвiтлюються у викривленому виглядi, замовчується або вiдкидається вирiшальний внесок Радянського Союзу в Перемогу над нацизмом та її iсторичне значення, часто спотворюються складовi Перемоги - героїзм воїнiв i трудiвникiв тилу, патрiотизм i дружба народiв Радянського Союзу. На переконання доповiдача, такий пiдхiд не має нiчого спiльного iз принципами наукової та iсторичної правди минулого нашого народу, веде до формування нiгiлiстичного ставлення до життя й дiяльностi старших поколiнь своєї Вiтчизни, деформує духовнiсть.

Академiк П.Тронько наголосив, що священним покликанням повоєнних поколiнь є збереження iсторичної пам'ятi в нашому суспiльствi, створення правдивого наукового i художнього лiтописiв безсмертного подвигу народiв нашої країни у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi. На часi є створення повноцiнного, на основi широкого кола архiвних джерел, наукового дослiдження "Україна в роки Другої свiтової вiйни". Для чого, на думку доповiдача, є важливим збiр спогадiв учасникiв вiйни, до якого необхiдно залучити школярiв i студентiв. Нинi надзвичайно ва-

стр. 229


жливо вiдновити у суспiльствi почуття справжнього патрiотизму як найважливiшої духовної i соцiальної цiнностi. Тому патрiотичному вихованню молодi необхiдно надати державний статус, для чого слiд опрацювати нацiональну програму патрiотичного виховання молодi з урахуванням iсторичного досвiду, який забезпечив Перемогу у цiй вiйнi.

Критичним осмисленням сучасної iсторiографiчної ситуацiї, кризових явищ у воєнно-iсторичнiй науцi позначена доповiдь зав. вiддiлу iсторiї України перiоду Другої свiтової вiйни, д-ра iст. наук О.Лисенка. Серед основних проблем є помiтна полiтизацiя цiєї теми у суспiльствi та вiдсутнiсть у наукових i громадських дискусiях стратегiї толерантностi. Саме у подоланнi тоталiтарного способу мислення як з боку авторiв, якi незмiнно стоять на позицiях, вироблених у 60-80-х pp., так i з боку iсторикiв молодшого поколiння i тих учених, якi цiлком стали на платформу критичного ставлення до радянського спадку, доповiдач вбачає поступ у розвитку української iсторiографiї воєнної доби.

Вiдзначаючи здобутки українських iсторикiв, О.Лисенко видiлив основнi напрями деструкцiї мiфiв: характер бойових дiй на фронтi та у ворожому тилу, комунiстичний рух Опору, втрати радянських збройних сил, самостiйницький рух, вiйськовий полон, використання Третiм райхом примусової працi остарбайтерiв, репресiї сталiнського режиму та iн. Однiєю з позитивних рис новiтньої вiтчизняної iсторiографiї став україноцентризм. Водночас говорити про "нову наукову революцiю", що вiдбувається в сучаснiй вiтчизнянiй iсторiографiї стосовно проблематики Другої свiтової вiйни, можна з великим застереженням, оскiльки бiльшiсть наукових дослiджень охоплюють значнi територiї та хронологiчнi межi, мають поверховий, описовий характер, позбавленi евристичного потенцiалу, а єдиною заслугою їх виконавцiв є введення до обiгу однотипного емпiричного матерiалу.

Окремої, детальної розмови, на думку О.Лисенка, заслуговує понятiйний апарат сучасної воєнно-iсторичної науки. Дослiдники оперують масивом архаїчних словосполучень, контрпродуктивних iдеологем, якi творилися ще в епоху сталiнiзму i перекочували у працi сучасних авторiв. Оновлення термiнологiчної бази також вимагає iнтелектуальних зусиль, широкої дискусiї. Найважливiшими напрямами розвитку вiтчизняної науки доповiдач вбачає у спецiалiзацiї фахiвцiв, якi займаються проблематикою Другої свiтової вiйни. Перехiд вiд масштабних полiтичних полотен, битв, економiчних, соцiокультурних звершень до живого iмпульсу iсторичного буття - такою уявляється доповiдачевi найближча перспектива дослiджень даного перiоду нашого минулого.

Концептуального осмислення й переосмислення вимагає практично кожен помiтний, знаковий процес воєнного перiоду, кожна сфера життєдiяльностi тогочасного суспiльного органiзму - iдеологiя, соцiально-економiчна, культурна сфери, настрої та морально-психологiчний стан населення. З огляду на викладене вище, серед найбiльш перспективних напрямiв у найближчому майбутньому, на переконання доповiдача, перебуватиме соцiальна iсторiя. При цьому йдеться про вивчення насамперед мiкропроцесiв, iсторiї "малих свiтiв", певних груп, категорiй та верств українського населення, короткотермiнових, ситуативних асоцiацiй, якi формувалися безпосередньо пiд впливом подiй i трансформувалися в залежностi вiд їх перебiгу.

Iдеї, що прозвучали у виступi О.Лисенка, знайшли розвиток у доповiдях науковцiв, якi виступили на пленарному засiданнi. Як методологiчну проблему iнтерпретував питання про необхiднiсть деромантизацiї iсторiї вiйни д-р iст. наук О.Удод. Антропологiчний аспект воєнної iсторiї прозвучав у доповiдi iсторика з Москви, канд. iст. наук В.Зими, який простежив роль росiйського менталiтету у

стр. 230


вiйнi 1941-1945 pp. На маловiдомих фактах визволення Правобережної України зупинився д-р iст. наук, проф. В.Король. Вiдомий росiйський дослiдник, канд. iст. наук В.Земсков зосередив увагу на недостатньо дослiдженому питаннi про долю радянських репатрiантiв у СРСР (1944-1947 рр). Погляди американських iсторикiв i полiтологiв на дискусiю мiж США, Англiєю та СРСР стосовно захiдних кордонiв Радянського Союзу впродовж Другої свiтової вiйни представив зав. центром воєнних конфлiктiв XX ст. Iнституту загальної iсторiї РАН, канд. iст. наук М.Мягков.

Рiзноманiтнiсть тем, напрямiв та методологiчних пiдходiв у дослiдженнi iсторiї Другої свiтової вiйни продемонстрували виступи й повiдомлення пiд час засiдань у чотирьох секцiях: "Iсторiографiя, методологiя, джерелознавство i проблеми iсторичної пам'ятi", "Вiйськовi дiї, вiйськово-промисловий комплекс, рух Опору", "Життя окупованої України" та "Суспiльно-полiтичнi й соцiокультурнi процеси воєнної пори". Iсторiографiчнi та джерелознавчi дослiдження окремих аспектiв iсторiї України у Другiй свiтовiй вiйнi представили доктори iст. наук В.Стецкевич та В.Шевченко, кандидати iст. наук О.Марущенко, I.Мазило, М.Дубик, спiвробiтниця Музею iсторiї мiста Києва Т.Євстаф'єва. Безпосередньо визвольним боям в Українi були присвяченi виступи докторiв iст. наук В.Кучера, I.Жуковського, В.Сергiйчука, Є.Скляренка, кандидатiв iст. наук Д.Вєдєнєєва, С.Гальчака, В.Корнiєнка, Л.Кочерги. Новий, нетрадицiйний погляд на хрестоматiйнi факти, подiї, вiйськових дiячiв Великої Вiтчизняної вiйни репрезентували д-р iст. наук В.Нєвежин, кандидати iст. наук В.Коваль, В.Гриневич, В.Дорошкевич, В.Макарчук, I.Патриляк. Виступи кандидатiв iст. наук М.Головка, С.Сидорова, Г.Стародубець, В.Шайкана, дослiдникiв А.Кентiя, С.Бутка, В.Гiнди, В.Мазурка були присвяченi проблематичним питанням радянського партизанського руху, дiяльностi ОУН i УПА.

Позитивною рисою нинiшньої конференцiї стало збiльшення кiлькостi науковцiв, якi займаються проблематикою окупацiйної полiтики гiтлерiвцiв в Українi та життям пiдокупацiйного населення. У виступах канд. iст. наук В.Шайкан та молодого науковця I.Дерейка дискутувалися проблеми колаборацiонiзму в Українi у роки Другої свiтової вiйни. Рiзнi аспекти окупацiйної дiйсностi розглянули у своїх виступах кандидати iст. наук Т.Першина, О.Кучерук, вiдомий дослiдник iсторiї м.Києва Д.Малаков, аспiранти Iнституту iсторiї України О.Гончаренко, Т'.Заболотна, Т.Пастушенко. Науковцi з Одеси, кандидати iст. наук М.Михайлуца та В.Щетнiков, аспiрантка В.Хаджираєва оголосили результати пошукових зусиль у напрямi вивчення полiтики румунських окупантiв у Транснiстрiї. Київськi дослiдники, кандати iст. наук О.Буцко, О.Потильчак, В.Левикiн у своїх виступах окреслили проблематику вiйськового полону (як радянського, так i нiмецького). Повiдомлення учасникiв конференцiї засвiдчили увагу до поглибленого осягнення суспiльно-полiтичних i соцiокультурних процесiв в Українi у роки вiйни, питань функцiонування вiйськово-промислового комплексу (повiдомлення кандидатiв iст. наук В.Волинця, I.Мазила, О.Перехреста, Л.Хойнацької, П.Чернеги, молодих науковцiв М.Лободи, I.Поїздник). Про дiяльнiсть радянських репресивних органiв в Українi у роки вiйни iшлося у виступах кандидатiв iст. наук Т.Вронської, Д.Омельчука, А.Шевченка.

Бiльшiсть матерiалiв, представлених на конференцiї, виконанi в традицiях позитивiзму. Водночас прозвучали виступи, в яких iшлося про найновiшi напрями європейських iсторикiв. Так, у руслi усної iсторiї працює харкiвська дослiдниця Г.Грiнченко. Виразно науковими, академiчними пiдходами вирiзняється джерелознавча розвiдка В.Нахмановича про реалiзацiю проекту "Бабин Яр: людина, влада, iсторiя". Поєднання музейних традицiй i нових iсторичних методiв дослiдження проблемних питань воєнної iсторiї представили у своїх повiдомленнях

стр. 231


спiвробiтники Нацiонального музею iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 pp. У їхнiх виступах iшлося про важливу роль музейних установ у збереженнi та вшануваннi iсторичної пам'ятi, формуваннi джерельної бази для подальших наукових дослiджень.

На конференцiї пiд час виступiв були репрезентованi новi книги українських науковцiв - науково-документальна розвiдка Л.Трохименко "Легендарний генерал: Документальна розвiдка", присвячена видатному українському воєначальнику i дипломату часiв Великої Вiтчизняної вiйни, генерал-лейтенанту К.М.Дерев'янку, збiрник спогадiв "Невигадане. Уснi iсторiї остарбайтерiв", пiдготовлений Г.Грiнченко й монографiя О.Потильчака "Радянський вiйськовий полон та iнтернування в Українi (1939-1954)". У ходi роботи конференцiї було оприлюднено чимало нових фактiв, статистичних даних, обговорено перспективи нових напрямiв дослiджень, налагоджено контакти мiж науковцями України i Росiйської Федерацiї, рiзних регiонiв нашої держави.

Традицiйно гостру дискусiю серед учасникiв конференцiї викликали питання оцiнки ролi й мiсця подiй Великої Вiтчизняної вiйни в iсторичнiй пам'ятi українського суспiльства. Iнiцiаторами дискусiї стали керiвник центру захисту правди iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни Органiзацiї ветеранiв України, канд. iст. наук Б.Яцко, член ради Органiзацiї ветеранiв України, заступник керiвника названого вище центру, д-р iст. наук, проф. Ю.Шиловцев, перший заступник голови Комiтету ветеранiв вiйни, член ради Органiзацiї ветеранiв України, контр-адмiрал Ю.Короткiн. На думку представникiв ветеранських органiзацiй, концепцiя iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни, що утверджується сьогоднi, не здатна закласти пiдвалини для виховання молодого поколiння у патрiотичному дусi, оскiльки нехтує героїзмом радянського народу. Виступаючi вказували на поверхове вивчення у школах i вузах України iсторiї Другої свiтової вiйни, внеску Радянського Союзу у Перемогу, невиваженi пiдходи авторiв пiдручникiв з iсторiї до викладу подiй iз цього перiоду. У ходi обговорення даного спектру питань виступили д-р iст. наук Р.Симоненко, директор бiблiотеки iм.О.Ольжича, канд. iст. наук О.Кучерук, професор Київського нацiонального унiверситету iм. Т.Шевченка, д-р iст. наук В.Король.

Завершуючи роботу конференцiї, О.Лисенко висловив думку про iснування нагальної необхiдностi координацiї зусиль фахiвцiв, якi вивчають воєнну проблематику. Вiн запропонував присутнiм створити асоцiацiю iсторикiв Другої свiтової вiйни, основними завданнями якої буде популяризацiя знань з iсторiї вiйни серед широких кiл громадськостi через науковi публiкацiї i засоби масової iнформацiї. Присутнi на конференцiї науковцi схвалили основнi завдання майбутньої асоцiацiї, серед яких буде сприяння державним органам у вирiшеннi складних питань, пов'язаних iз подiями i наслiдками Другої свiтової вiйни, нагромадження банку документальних даних i наративних джерел з iсторiї вiйни, створення власного сайту в Iнтернетi. Членами асоцiацiї можуть бути фахiвцi з iсторiї Другої свiтової вiйни, активiсти пошукової роботи, вчителi, викладачi середнiх та вищих навчальних закладiв. її керiвним органом було визначено раду у складi 7 осiб, у тому числi голова, заступник, скарбник i секретар. Витратнi кошти асоцiацiї планується формувати зi щорiчних членських внескiв i добровiльних пожертв окремих осiб та органiзацiй. Кошти з її бюджету витрачатимуться на видання бюлетня та iншi заходи. У ньому друкуватиметься iнформацiя про науковi конференцiї, затвердженi i захищенi кандидатськi та докторськi дисертацiї, про лауреатiв рiзноманiтних премiй за працi в галузi iсторiї Другої свiтової вiйни.

Матерiали мiжнародної конференцiї будуть опублiкованi окремим виданням.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МIЖНАРОДНА-НАУКОВА-КОНФЕРЕНЦIЯ-НЕЗАБУТНI-СТОРIНКИ-IСТОРIЇ-НАШОГО-НАРОДУ-до-60-рiччя-звiльнення-України-вiд-гiтлерiвських-загарбникiв

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ "НЕЗАБУТНI СТОРIНКИ IСТОРIЇ НАШОГО НАРОДУ" (до 60-рiччя звiльнення України вiд гiтлерiвських загарбникiв) // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МIЖНАРОДНА-НАУКОВА-КОНФЕРЕНЦIЯ-НЕЗАБУТНI-СТОРIНКИ-IСТОРIЇ-НАШОГО-НАРОДУ-до-60-рiччя-звiльнення-України-вiд-гiтлерiвських-загарбникiв (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
300 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3505 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
10 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
13 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
27 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
33 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

МIЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦIЯ "НЕЗАБУТНI СТОРIНКИ IСТОРIЇ НАШОГО НАРОДУ" (до 60-рiччя звiльнення України вiд гiтлерiвських загарбникiв)
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android