Libmonster ID: UA-3244

К.: КНЕУ, 2006. - 368 с.

Науку, як складне суспільне явище, з давніх-давен досліджували й тепер досліджують у багатьох ракурсах - культурологічному, філософському, історичному, соціологічному, економічному, бібліографічному й ін. Майже сто років минуло з того часу, коли оформилася спеціальна галузь - наукознавство. Але дослідженням з історії української науки не таланило. Причина - у самому їх об'єкті. У той час, коли кожна країна, розвиваючи науку, створювала особливий відповідний простір, що співвідносився з національним, українська розвивалася всупереч державній політиці, а тому мала статус опо-

стр. 220


зиційної. Не випадково філософи, характеризуючи історію вітчизняної науки, акцентували увагу на її феномені, що полягав у стані "буття - небуття". Не внутрішня логіка її розвитку, а зовнішні фактори визначали долю українського наукового руху та його найвидніших представників. Трагізм вітчизняної науки - це дзеркальне відображення такої ж історії всієї нації. А тому вихідним моментом аналізу відповідного руху, як правило, поставали індивіди, а не інститути. Монографія 3. І. Зайцевої, яка добре відома як серйозний дослідник, виводить студії з наукознавства на новий, якісно інший рівень. Методологічною основою праці є інституціональний підхід, основні пізнавальні ідеї якого були сформульовані в кінці XIX ст. Г. Спенсером, М. Вебером, Е. Дюркгаймом, Т. Вебленом та ін.

Інституціональний підхід сприяє ліквідації фрагментарності та дискретності у висвітленні українського наукового руху, дозволяє залучити до нього ширший матеріал, висвітлити зв'язки позаособового характеру.

Виходячи із засад зазначеного підходу, автор визначила предметом дослідження актуальну для сучасного етапу зміцнення вітчизняної державності й забезпечення цілісності українського народу проблему історичної генези потреб у сформованих інституціях національної культури й науки.

В Україні кілька років точиться дискусія стосовно шляхів виходу з кризового стану науки, часто висловлюється думка про необхідність відмови від успадкованих структур її організації, котрі при цьому розглядаються з близької ретроспективи та трактуються як належні до колишньої радянської системи й уже тому начебто є неефективними в нових умовах.

У монографії розкрито, як національна еліта на межі ХІХ-ХХ ст., будучи розділеною державними кордонами, усвідомлювала цілісність і унікальність українського народу та відповідно шукала доступні на той час форми й методи окреслення й поглиблення його власної ідентичності. У тодішній ситуації серед таких форм на перший план вийшли процеси кристалізації інституціональних ознак "високої", плеканої модерними засобами національної культури, з-поміж різних сфер котрої, як-от: література, журналістика, професійне мистецтво, особливе місце належало науці. Як соціально значима та престижна сфера вона відкривала широкі можливості для обгрунтування на раціоналістичних засадах болючих і дискутабельних проблем суспільного та економічного життя, в тому числі й на парламентському рівні (райхсрат у Відні та госдума у Санкт-Петербурзі).

Можливість формування національної науки в умовах існування українського народу в правовому полі різних держав можна пояснити насамперед тим, що інтелектуальний капітал кожної людини, окремої інституції має високий ступінь автономії, незалежності та не може тотально контролюватися силами будь-якої імперії. Формування українського наукового співтовариства з власною видавничою базою, сталим колом авторів, практикуванням у студіях національної мови засвідчило, з одного боку, як високі можливості незалежної дослідницької праці, так і творчий потенціал українського народу та його інтелігенції, - з іншого. Тогочасні здобутки в галузі науки, виховання нової генерації вітчизняних учених згодом мали практичне значення для здійснення перших кроків націоналізації громадського життя, освіти, преси, розбудови державно-адміністративного апарату в умовах УНР. Безперечно, що розгортання організаційно-інституціональних форм національно орієнтованої творчості до початку Першої світової війни й революцій, найважливіше значення з яких належить Науковому товариству імені Шевченка (Львів) та Українському науковому товариству (Київ), спричинило своєрідний синергетичний ефект, забезпечивши позитивну критичну масу суспільної свідомості для проголошення української державності й утворення академії наук.

Вітчизняна історіографія за роки незалежності (1991 - 2006 рр.) збагатилася низкою монографій, присвячених періоду кінця XIX - початку XX ст. Абсолютна більшість із них присвячена політичним аспектам української історії. Що стосується питань розвитку національної науки, то наявні публікації висвітлюють окремі, найчастіше культурно-освітні сторони діяльності українських творчих товариств, внесок українських учених у розвиток історіографії, етнографії, мовознавства, географії та інших дисциплін. Значне місце в сучасному гуманітарному дискурсі займає біоісторіографія. Постатям українських учених зазначеної доби присвячено низку публікацій, переважно науково-популярного характеру. Монографічні дослідження української науки як цілісного явища в його організаційному, онтологічному, гносеологічному, концептуальному сенсах відсутні. Можна вважати, що праця 3. І. Зайцевої значною мірою заповнює цю лакуну сучасної історіографії.

стр. 221


Структура дослідження сприяє з'ясуванню як історично-політичного контексту становлення української науки, так і внутрішніх складників процесу трансформації її початкових форм існування в більш адекватні новим потребам та можливостям функціонування знань загалом та українознавчого їх комплексу зокрема. У праці виділено розділи, присвячені аналізу передумов створення й перспектив розвитку Наукового товариства імені Шевченка (Львів), галузевим напрямам та формам структуризації НТШ, комунікативним аспектам його видавничої діяльності, особливостям становлення й функціонування Українського наукового товариства (УНТ, Київ), боротьбі за створення національних кафедр і запровадження лекційних курсів українознавчого змісту в університетах підросійської України, за відкриття відповідного університету у Львові на зразок існуючого в Празі чеського.

Інституціональний підхід дозволив автору відтворити доволі цілісну картину процесів, що відбувалися на межі ХІХ-ХХ ст. в інтелектуальному середовищі, розкрити механізми переходу української науки зі стану інстлтуціональної невизначеності в достатньо потужне, системне явище суспільного життя.

Заслуговує на схвалення те, що в монографічному дослідженні основну увагу зосереджено не на структурних та політичних обмеженнях творчої діяльності в національному форматі, а на способах утвердження організаційно-академічного й концептуально-онтологічного факторів розвитку української науки, якій, на думку дослідниці, як соціальному інституту притаманна характерна взаємодія знань, їх змісту, концептуальних засад з організаційно-науковими структурами - кафедрами, товариствами, творчими школами, університетами, академіями.

Авторка відійшла від звичної вже українознавчої парадигми трактування українського наукового руху на межі ХІХ-ХХ ст. і, висвітлюючи діяльність природничих секцій НТШ та УНТ, обгрунтовано доводить його галузеву розлогість. З огляду на академічні інтенції українського наукового руху така акцентуація вдало доповнює його характеристику.

На увагу заслуговує підхід дослідниці до аналізу процесів інституціоналізації української науки в окреслений період шляхом виокремлення основного творчого ядра - історично знакових постатей епохи, творців національних шкіл, першою величиною з-поміж яких був М. Грушевський. Ось чому значне місце в монографії займає, власне, його науково-організаційна діяльність в НТШ й УНТ.

У праці послідовно спростовуються деякі історіографічні стереотипи щодо висвітлення діяльності М. Грушевського у Львові та Києві, стосунків ученого зі своїми учнями й співробітниками, джерел і характеру опозиційних настроїв та акцій у НТШ проти його голови в період до початку Першої світової війни. Достатньо аргументовано з'ясовано, що в основі колізій, які виникали в українських творчих товариствах, лежали різні концептуальні підходи до організації досліджень, бачення їх перспектив, розбіжності в розумінні науки загалом і її можливостей зокрема.

Монографію написано з використанням великого масиву літератури. Різноманітною є джерельна база дослідження. Широко використані документи й матеріали, опубліковані в розглядуваний період, зокрема низка статутів наукових товариств, звіти про їх діяльність, бібліографічно-інформативні публікації того часу, праці вчених-українознавців (етнографів, істориків, географів, мовознавців, економістів). Надзвичайно цінним з інформативного та аналітичного поглядів є використання в монографії матеріалів інформаційних рубрик наукової періодики - рецензій і бібліографічних нотаток українських часописів ("Киевская старина", "Літературно-науковий вістник", "Украинская жизнь", "Україна"), а також відповідних матеріалів інших видань.

Репрезентативно представлено джерела архівного походження. Використано документи та матеріали фондів ЦДІА України в Києві й Львові, державних архівів Одеської, Чернівецької областей, відділів рукописів низки академічних інститутів і наукових бібліотек.

Рецензована книга є, на наш погляд, грунтовною, цілісною та творчою працею, основні матеріали, положення й висновки якої дозволяють не лише з'ясувати й поглибити розуміння історичних обставин та внутріакадемічних процесів формування національної науки, а й продовжити в інституціональному ключі досліджувати особливості її розвитку в подальші часи.

До переваг монографії 3. І. Зайцевої слід додати її високу редакційно-видавничу культуру на рівні вибагливих сучасних канонів, що теж є свідченням нового, якісного рівня

стр. 222


наукових видань. Мається на увазі фахове редагування (а не сумнозвісне "в авторській редакції"), досконале технічне й художнє оформлення, наявність іменного покажчика, високої культури бібліографічних посилань та ін. Отже, є впевненість, що книга 3. І. Зайцевої "Український науковий рух: інституціональні аспекти розвитку (кінець XIX - початок XX ст.)" стане помітним явищем у сучасній українській історіографії.

(Київ)


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/З-І-ЗАЙЦЕВА-УКРАЇНСЬКИЙ-НАУКОВИЙ-РУХ-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ-АСПЕКТИ-РОЗВИТКУ-КІНЕЦЬ-XIX-ПОЧАТОК-XX-ст

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Николай СидоренкоКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Sidorenko

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

З. І. ЗАЙЦЕВА. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ РУХ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ (КІНЕЦЬ XIX - ПОЧАТОК XX ст.) // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 27.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/З-І-ЗАЙЦЕВА-УКРАЇНСЬКИЙ-НАУКОВИЙ-РУХ-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ-АСПЕКТИ-РОЗВИТКУ-КІНЕЦЬ-XIX-ПОЧАТОК-XX-ст (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Николай Сидоренко
Киев, Украина
761 просмотров рейтинг
27.08.2014 (3501 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
9 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
12 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
26 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
32 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

З. І. ЗАЙЦЕВА. УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ РУХ: ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ (КІНЕЦЬ XIX - ПОЧАТОК XX ст.)
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android