Виповнилося 80 років доктору історичних наук Аделіні Павлівні Гриценко - одній із провідних дослідниць історії революції та громадянської війни в Україні, авторці близько 100 наукових праць.

Народилася А. П. Гриценко 10 червня 1930 р. в Києві. У 1953 р. вона закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка і того ж року вступила до аспірантури при кафедрі історії УРСР. Із 1957 р. почала працювати в Інституті історії АН УРСР, де пройшла шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника. Від моменту створення в інституті у 1960 р. відділу історії Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни, в якому було зібрано кращих на той час фахівців із цього періоду, Аделіна Павлівна була його співробітницею.

У 1958 р. вона захистила кандидатську дисертацію на тему "Робітничий і селянський рух у Донецькому басейні в роки першої світової імперіалістичної війни (листопад 1914 - лютий 1917 рр.)". Надалі А. П. Гриценко продовжила дослідження історії пролетаріату України, результатом чого став вихід двох монографій - "Робітничі фортеці соціалістичної революції" (Київ, 1965 р.) і "Робітничий клас України у Жовтневій революції (березень 1917 - січень 1918 рр.)" (Київ, 1975 р.). Одночасно вона була членом авторського колективу низки фундаментальних видань інституту - "Історія робітничого класу Української РСР" (Київ, 1967 р.), тому "Київська область" багатотомного видання "Історія міст і сіл Української РСР" (Київ, 1971 р.), українського й російського видань відповідних томів "Історії Української РСР" (Київ, 1977 р.), 3-го тому "Історії Києва" (Київ, 1987 р.) тощо. За активну участь у створенні "Історії міст і сіл Української РСР" Аделіна Павлівна в 1976 р. була нагороджена почесною грамотою Президії Академії наук УРСР та Республіканського комітету профспілок працівників освіти, вищої школи й наукових установ.

У 1979 р. вона успішно захистила докторську дисертацію на тему "Робітничий клас України у період підготовки та проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції (березень 1917 - січень 1918 рр.)". Продовжуючи вивчати історію робітничого класу України, його професійних організацій, зокрема, залізничників, А. П. Гриценко стала співавтором кількох колективних монографій, ряду статей у наукових журналах. За роботу над написанням узагальнюючої праці "Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР" (Київ, 1983 р.) Аделіна Павлівна була нагороджена почесною грамотою Української республіканської ради профспілок.

А. П. Гриценко активно працювала в Українському товаристві охорони пам'яток історії і культури. Із 1979 р. вона - голова Печерського районного осередку УТОПІК, а також член президії міської організації. У 1980 р. опублікувала брошуру "Памятники истории и культуры Печерска". Водночас співпрацювала з республіканським товариством "Знання" - як член його науково-методичної ради з поширення історичних знань. Її перу належить також кілька праць з історії революційних подій в Україні.

Поряд із науковою діяльністю багато сил та уваги дослідниця приділила роботі у міжвідомчій раді Президії АН УРСР і Міністерства освіти УРСР "Наука - народній освіті" та

бюро координаційної ради з проблеми "Велика Жовтнева соціалістична революція на Україні". А. П. Гриценко взяла участь у написанні посібника для вчителів, стала автором низки методичних розробок для лекторів. За свою плідну працю в галузі освіти та педагогічної науки 1986 р. її було нагороджено медаллю А. С. Макаренка.

У другій половині 1980-х рр. із початком інтелектуального переосмислення вітчизняної історії активізувалася робота відділу щодо дослідження подій і процесів Української революції 1917 - 1921 рр., оскільки минуле вітчизняного національно-державного відродження було майже невідомим. Уведення до наукового обігу нових джерел і літератури вимагало творчих розробок актуальних проблем та їх узагальнюючих оцінок, позбавлених ідеологічних штампів й усталених схем. До цього процесу активно долучилася і доктор історичних наук А. П. Гриценко. Упродовж 1990-х рр. вийшов ряд її нових праць. Серед них: "Українські робітники на шляху творення національної держави (I Всеукраїнський робітничий з'їзд 11 - 14 (24 - 27) липня 1917 р.)" (1992 р.); "Політичні сили у боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 - поч. 1919 р.)" (1993 р.); "Політичні сили у боротьбі за владу в Україні: Рік 1919-й" (1996 р.); "Політичні сили у боротьбі за владу в Україні: Рік 1920-й" (1996 р.); "Діяльність українських організацій на теренах Росії за доби Української Центральної Ради" (1999 р.) та ін. А. П. Гриценко стала одним з авторів колективних праць з історії національних урядів ХХ ст. та політичного терору в Україні.

У той час розпочалася масштабна робота з виявлення документів, котрі перебували на спецзбереженні, із метою їх опублікування у відповідних збірниках. Як упорядник та автор приміток Аделіна Павлівна взяла активну участь у підготовці до друку таких, широко відомих тепер серед фахівців, видань, як "Український національно-визвольний рух. Березень - листопад 1917 року: Документи і матеріали" (Київ, 2003 р.) та двотомного збірника "Директорія. Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки (1918 - 1920 рр.)" (Київ, 2006 р.).

За десятиліття плідної наукової діяльності А. П. Гриценко співпрацювала з численними енциклопедичними виданнями, газетами, журналами, публікувала відгуки й рецензії на монографії, брошури, робила наукові огляди, брала участь у багатьох всеукраїнських і міжнародних конференціях істориків. Вона надавала постійну допомогу науковій молоді; під її керівництвом захищено дві кандидатські дисертації. Колектив Інституту історії України НАНУ, колеги, учні щиро бажають ювілярці доброго здоров'я!

О. Б. Кудлай (Київ)

Публикатор:

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Комментарии: