Вулицю Коперника з площею Кропивницького з’єднує вулиця Бандери, названа так 1992 року на честь видатного діяча українського національного руху, провідника ОУН Степана Бандери (1909-1959). Від 1840-го мала назву Новий Світ, від 1886 р. називалася Сапєги на честь польського галицького політичного та громадського діяча Л еона Сапєги (1803-1878), у часи німецької окупації — Фюрстенштрассе (Князівська), у 1944-1961 роках — Сталіна на честь російського комуністичного диктатора Іосіфа Сталіна (1878-1953), у 1961-1992pp. — Миру.

* * *

Адресу №1 до 1939 року мало Управління повітової поліції та міський комісаріат №6, від часів СРСР тут міститься міське управління внутрішніх справ. Це приміщення відоме як тюрма на вулиці Лонцького (тепер сусідня вулиця Брюллова), де під час радянської та німецької окупацій було закатовано тисячі львів’ян. На фасаді будівлі містяться пам’ятні дошки на честь жертв НКВС, гестапо та МДБ, закатованих тут у 1939-1953 pp. на честь зв’язкової Романа ПІухевича Марії Кизимович, замордованої тут 24 жовтня 1948 року, та на честь члена ОУН Григорія Голяша (Бея), який загинув тут 16 червня 1950-го. У будинку №3 за польських часів містилися Спілка польського нафтового промислу, Нафтовий банк, фабрика глиняного посуду Рад-зівілла, магазин квітів Гелени Боднар (діяв до кінця 1940-х років) і пекарня Шпроцера; від часів СРСР тут Ощадбанк, 5-та нотаріальна контора та Залізничний районний суд. У будівлі №5 у 50-х роках минулого століття було ательє індпошиву одягу та ремонт взуття, у 1960-1980 pp. — фоторепортерське бюро та навчальний пункт фабрики художніх виробів, нині тут адвокатська контора. У будинку №6 у 1950-х містилася перукарня, від часів СРСР тут працює продуктовий магазин (у 70-80-х роках минулого століття тут був салон замовлень). Адресу №8 має костел Марії Магдалини, після війни храм зачинили, а у 1950-1960 роках тут улаштували студентський клуб Політехнічного інституту, де проводили танці. Від 1970-х у храмі міститься Львівський будинок органної та камерної музики, від 1998 року громада місцевих римо-католиків відновила у храмі літургії. За польських часів цю саму адресу (№8) мала виставка машин і техніки.

У будинку №9 за часів СРСР у 1950-х містилася прокуратура Червоноармійського району й індпошив і ремонт взуття, у 1960-1980 роках тут працював книжковий магазин, тепер тут ресторан "Семеро поросят". Будинків №№ 11 і 13 немає. Адресу №12 від часів Австрії та Польщі має Національний університет "Львівська політехніка", за польських часів її також мала Астрономічна обсерваторія при "Полі-техніці". У будинку №14 від часів польського панування міститься Львівська академічна гімназія, за СРСР тут була середня школа №1 і середня школа робітничої молоді №6 з українською мовою викладання, а також неповна середня школа №61 із російською мовою викладання. У будинку №15 за Польщі була цукерня Новака та дві аптеки — "Під срібним орлом" Германа Рубе-ля й аптека Брюкнера — одна з них існує і нині. За Радянського Союзу тут також працював фотосалон артілі "Фотохудож-ник". Від часів незалежності в будинку міститься також магазин "Цифровичок". У будівлі № 17 у 1950-х працювало ательє індпошиву одягу, в 1960-1980 ро-ках був магазин "Молоко", нині тут крамниця канцтоварів "Глобус" і магазин "Мобілоч-ка". У будинку №19 за часів Польщі був магазин канцелярського приладдя Буріана, у 1950-1960 pp. — ательє індпошиву одягу, згодом ательє мод 1 - го розряду "Силует", нині тут банк "Форум". У будівлі №21 до війни містилося ательє дамських капелюхів Шміда, аптека Канєвського та магазин взуття Рамерів, у 50-х роках минулого століття — ремонт взуття, тепер тут ательє мод вищого розряду "Арія" та магазин взуття "Велфер".

У будинку №23 за СРСР працювали продовольчий і взуттєвий магазини, нині тут фінансовий центр "Конкорд" і крамниця "Мобік". У №25 у 1950-1960 роках містилося кафе та пошиття й ремонт головних уборів. У будинку №26 за часів Польщі були магазини меблів Томашевського та квітів "Тубероза" Тиховського, нині тут крамниця "Побутові товари". У будівлі №27 за часів Польщі містився магазин галантереї та взуття Германа Ахта, від часів СРСР і до 2000-х років тут працював відомий у цьому районі гастроном "Прод-торг", нині — відділення "Укрсоцбанку". У будинку №28 до 1939 року був пансіонат Пон-чосінської та галантерея Медвецького, за часів СРСР - опорний пункт правопорядку та Залізничний районний штаб народної дружини. Адресу №28-а має корпус "Львівської політехніки", збудований у 1970-х на місці саду колишнього монастиря Сакракерок. Частину сучасної вулиці Митрополита Андрея від Бандери між корпусами "Політеху" №28-аі №30/32 проклали у 60-х роках минулого століття. У будинку №29 за польських часів містилася перукарня Костиновича, яка проіснувала донині, за СРСР тут працювала пиріжкова, тапер тут, окрім перукарні, відділення "Приватбанку" та бутик інтимних товарів "Жуїр". Адресу №30/32 мають розташовані в колишніх приміщеннях монастиря святої Терези навчальні корпуси "Львівської політехніки" та Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків із діаспорою, у 1950-1960 pp. тут містився також гуртожиток Політехнічного інституту.

У будинку №31 за польських часів працювала крамниця хімічних товарів "Аргон", від радянських — продовольчий і хлібний магазини. У будівлі №33 за Польщі містився магазин дзеркал Сокаля, тепер тут гральні автомати. На відрізку вулиці Бандери між нинішніми вулицею Митрополита Андрея та площею Кропивницького до Другої світової стояв збудований 1910 року постсецесійний торговельний пасаж (Hala Sklepowa), або базар братів Грьодлів, повністю зруйновний бомбою під час війни 1944 року. За Польщі він мав адресу №34 і тут містилися кінотеатр "Ґражина" Атляса, кравецька спілка й ательє "Поступ", фабрика люксусового ортопедичного взуття "Поспіх". У часи СРСР тут був сквер із

Дошкою пошани передовиків виробництва Залізничного району, в жовтні 2007 року тут відкрили пам’ятник Степанові Бандері. У будинку №37 за польських часів працювала молочарня Помповського, нині тут піцерія "Манхеттен". У будинку №43 за СРСР був Львівський будинок грамплатівок всесоюзної фірми "Мелодія", тепер тут банк "Форум", магазини "Львівські солодощі" та "Родинна ковбаска". У будинку №45 за Польщі містилося будівництво коминів Кустоді-са, у 1950-х тут була перукарня, у 1960-1980 роках — промтоварний і галантерейний магазини, нині тут гральні автомати. У будівлі №47 за часів Радянського Союзу працював магазин "Культтовари", тепер тут крамниця "Подарунки". У будинку № 47-а до 1939-го містилася цукерня Снігура, за СРСР — молочний магазин, зараз тут кафе "Академія" та продуктовий магазин. У будівлі №57 за польських часів розміщувався продаж нафтопродуктів і вугілля "Карбопет-роль", за радянських — Держстрах, нині тут аптека, страхова компанія "Оранта" та бутик жіночого одягу "Гемеллі". У будинку №65 за Польщі працювала перукарня Фукса, тепер тут комп’ютерний магазин "Елітний". У будівля №67 за польських часів була книгарня Жепки та цукерні Гофмана й Стецьківа, зараз тут кафе "Цісар". У житловому будинку №69 за Польщі був ресторан Френкеля. У будинку №71 за часів польського панування містилася кондитерська Бру-дінґера, за радянських працював продовольчий магазин, нині тут аптека та відділення " Електрон-Банку".

У будинку №73 у 50-х роках минулого століття був ремонт взуття та перукарня, тепер тут магазин тютюнових виробів. У будівлі № 77 до 1939 року містилася Народна спілка друкарів, фабрика кахлю Цверан-ського та молочарня Миш-ковської, зараз тут в одноповерховому приміщенні працює магазин канцтоварів і мобільних телефонів. У будинку №81 у 1950-х був гуртожиток Лісотехнічного інституту, нині тут магазин побутової техніки. У будинку №83 за Польщі діяв магазин меблів Купфершміда, тапер тут крамниці канцтоварів і шкіргалантереї. У будинку №85 до 1939-го була молочарня Бре-ненштуля, у 1950-х роках тут містився ремонт взуття, який існує й нині, зараз тут також працює ювелірний магазин "Золото", відділення "Укрпромбан-ку" та ремонт взуття. У будівлі №87 за Польщі працювала крамниця готового чоловічого та жіночого одягу Геллера, нині тут магазин оргтехніки "Фантом". У будинку №89 від часів СРСР працює продуктовий магазин й Ощадбанк, також тут є мобільний салон "Київстар" і перукарня. Забудова вулиці: бароко, класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм.

Постоянный адрес данной публикации: