Упор. Я. Федорук; наук. ред. І.Бутич, Я. Дашкевич, О. Купчинський. - К.; Л., 2005. - XXX, 252 с.

Академік Іван Крип'якевич належить до знакових постатей української історичної науки XX ст. як за своїм творчим доробком, так і за діапазоном організаційної та громадської діяльності. Невипадково його наукова спадщина є об'єктом найрізноманітніших дослідницьких зацікавлень. Утім, ще й до сьогодні зберігається великий пласт маловідомих документів і матеріалів, які зосереджені в приватному (домашньому) архіві видатного історика.

Попри обставини воєнного лихоліття та радянського тоталітаризму цей архів зберігся у родині завдяки зусиллям синів історика (Петра-Богдана й Романа) майже в первісному вигляді та повному обсязі. Якщо взяти до уваги розмаїття академічних інтересів І. Крип'якевича, його розгалужені зв'язки з багатьма вченими й інституціями, ретельний педантизм у документуванні робочих матеріалів, то можна дійти висновку, що в архіві відклалися унікальні комплекси джерел з історії української науки XX ст. і з багатьох питань нашої минувшини.

стр. 221

Першим кроком у систематичному опрацюванні приватного архіву І. Крип'якевича стало підготовлене Ярославом Федоруком видання інвентарного опису останнього, що дозволяє не тільки скласти загальне уявлення про нього, а й задовольняє нагальні евристичні потреби дослідників.

У вступі упорядник стисло висвітлює історію формування домашнього архіву І. Крип'якевича, розглядає питання, пов'язані з наданням різним історикам матеріалів із цього приватного зібрання та їхньою публікацією, окреслює його склад, виділяє і характеризує найважливіші комплекси джерел тощо.

Передусім варто згадати автобіографічні матеріали, щоденник та спогади вченого, частина з яких була опублікована в журналі "Український історик" і збірнику "Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність". Зауважимо, що мемуари Крип'якевича присвячено як певним періодам його життя, так і окремим постатям (В. Гнатюк, І. Свєнціцький), навчальним закладам (Львівський університет) та ін.

На спеціальну згадку заслуговує "Біографічний словник моїх знайомих" (літери А-П), укладений істориком. Ці матеріали дозволяють із достатньою репрезентативністю й достовірністю відтворити інтелектуальне середовище та соціокультурне оточення визначного вченого.

Крім того, у зібранні представлено чимало матеріалів про рід і сім'ю І. Крип'якевича (генеалогія, родинні листи, метричні свідоцтва, автобіографії, документи про освіту тощо).

Помітне місце в архіві посідають епістолярні матеріали науковця. З-поміж них є листи відомих українських учених та громадсько-політичних діячів (М. Андрусяк, І. Борщак, М. Брайчевський, М. Возняк, М. Грушевський, А. Жук, М. Кордуба, І. Кревецький, В. Липинський, О. Назарук, І. Огієнко, Д. Олянчин, Є. Петрушевич, О. Пріцак, Н. Суровцева, С. Томашівський й ін.), а також багатьох сучасників академіка, шанувальників історії, краєзнавців, сільських учителів тощо.

В архіві відклалося й чимало документів з історії відомих науково-дослідних установ та інституцій, зокрема про боротьбу за Український університет у 1905 - 1907 рр., НТШ і його семінари, викладання І. Крип'якевича в Рогатинській гімназії, філії академічної гімназії в Львові, Українському таємному університеті, Богословській академії, Львівському державному університеті, співпрацю вченого з ВУАН, з Львівським філіалом Інституту історії України АН УРСР у 1939 - 1941 й 1944 - 1946 рр. та ін.

Збереглися і документи про діяльність українських науковців за доби німецької окупації 1941 - 1943 рр., а також про співпрацю київських та львівських істориків за радянських часів. Варто відзначити й значний пласт матеріалів про роботу І. Крип'якевича в радянських наукових установах, зокрема його участь у заходах із відзначення 300-ліття возз'єднання України з Росією.

Поряд із матеріалами про науково-організаційну працю академіка в архіві представлено численні документи про його громадську і культурно-просвітницьку діяльність. До них слід віднести матеріали про участь історика у наукових курсах Товариства прихильників української літератури, науки і штуки 1904 р., просвітньому гуртку Академічної громади 1908 р. та історичному гуртку філії академічної гімназії 1917 р., заснуванні школи ім. короля Данила (1912 р.) і відзначенні її 25-літнього ювілею 1937 р., а також документи про діяльність І.Крип'якевича як депутата обласної ради тощо.

У приватному зібранні академіка представлено й чимало біографічних матеріалів відомих істориків, зокрема М. Андрусяка, М. Голубця, О. Домбровського, І. Карпинця, М. Кордуби, Т. Коструби, Л. Окіншевича, О. Пріцака, О. Терлецького та ін.

Виняткове значення мають документи і матеріали з дослідницького інструментарію вченого й організації його наукової роботи. Зокрема в архіві зберігаються зшитки з курсом лекцій І. Крип'якевича 1920 - 1930-х рр. про методику історичного дослідження, а також матеріали з означеної проблематики.

Відзначимо, що у зібранні представлена не тільки велика кількість робочих нотаток, копій та фотокопій різних джерел, підготовчих рукописів дослідника, а й низка численних картотек різноманітного спрямування, складених і упорядкованих за певною системою.

Останні дають можливість не тільки реконструювати коло наукових зацікавлень та з'ясувати горизонти евристичного пошуку вченого, а й проаналізувати його техніку і методику роботи, перспективні плани тощо.

Зауважимо, що вивчення великих картотек відомих науковців, особливо масштабу І. Крип'якевича, і донині перебуває на марґінесі сучасних досліджень та приховує величез-

стр. 222

ні потенційні перспективи для міждисциплінарних студій (історіографічних, біографічних, бібліографічних, культурологічних) на теренах української соціогуманітаристики.

В архіві зберігається чимало матеріалів із фахових зацікавлень ученого: минуле Галицько-Волинського князівства і Львова, козацтва XVI - першої половини XVII ст. й Хмельниччини, церковна історія, друкарство, книгознавство, малярство, культурні та мистецькі проблеми, архітектура, народні промисли, історія освіти, картографія, дипломатика, епіграфіка, палеографія й ін.

Слід згадати і про неопубліковані праці І.Крип'якевича, які є в цьому архіві. Це - монографія "Київська Русь" (1963 р.), машинопис та автографи різних статей, рецензії й відгуки на них історика тощо.

У зібранні є чимало фотографій із видами Львова середини XX ст., які збиралися академіком для видання альбому із зображенням картин, гравюр, архітектури і пам'яток міста. Крім того, в архіві зберігається багато світлин відомих українських істориків та різних громадсько-політичних діячів.

Науковий апарат інвентарного опису укладений на належному рівні й складається з покажчика імен, географічних і етнічних назв та передмови упорядника.

Видання, безперечно, зацікавить багатьох дослідників з різними науковими інтересами й стане у пригоді архівістам для майбутньої повної інвентаризації рукописів та інших матеріалів з приватного архіву І. Крип'якевича. Однак малий наклад інвентарного опису (60 примірників) суттєво звужує можливості вчених із різних регіонів України користуватися цим корисним і необхідним виданням.

Утім, сподіваємося, що публікація інвентарного опису архіву академіка спричиниться як до невідкладних заходів щодо його збереження й забезпечення доступності для всіх дослідників, так і для активізації наукових студій, присвячених творчому спадку цього видатного вченого.

О. В. Ясь (Київ)

Публикатор:

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Комментарии: