Ця стаття досліджує значний та багатогранний вплив військового конфлікту 2026 року між Іраном та коаліцією на чолі з США та Ізраїлем на туристичний сектор в Об'єднаних Арабських Еміратах. На основі аналізу нещодавніх новин, офіційних попереджень щодо подорожей та галузевих даних на початку березня 2026 року стаття реконструє негайні наслідки для туристичної індустрії Об'єднаних Арабських Еміратів, зокрема порушення роботи авіації, крах довіри мандрівників, фізичні загрози для інфраструктури та подальші фінансові збитки. Особливу увагу приділено стратегічній вразливості регіону, реакції владних органів ОАЕ та довгостроковим наслідкам для стратегії економічної диверсифікації Перської затоки.

This article examines the Strait of Hormuz, a narrow maritime artery connecting the Persian Gulf with the Gulf of Oman, which holds critical importance for global energy supplies. Based on analysis of geographical characteristics, economic statistics, and current events from February-March 2026, the article reconstructs the comprehensive significance of the strait and the consequences of its blockade. Particular attention is devoted to the geopolitical context of the ongoing conflict between Iran and the coalition led by the United States and Israel, as well as the potential impact on global oil, gas, and related product markets.

Ця стаття розглядає протоку Хормуз, вузьку морську артерію, що з'єднує Перську затоку з Оманською затокою, яка має критичне значення для світових поставок енергії. Ґрунтуючись на аналізі географічних характеристик, економічних показників та поточних подій лютого—березня 2026 року, стаття відтворює всебічне значення протоки та наслідки її блокади. Особлива увага приділяється геополітичному контексту триваючого конфлікту між Іраном та коаліцією під проводом США та Ізраїлю, а також потенційний вплив на глобальні ринки нафти, газу та пов’язаних з ними продуктів.

Іноземні лідери, ліквідацію яких приписують США.

Яких лідерів держав вбили США?

Ця стаття розглядає явище залученості США до операцій із усунення іноземних лідерів, яке набуло нового значення у зв’язку з драматичними подіями 2025—2026 років — викраденням президента Венесуели Ніколаса Мадуро та смертю верховного лідера Ірану Алі Хаменея у спільному ударі США та Ізраїлю. На основі аналізу історичних документів, експертних оцінок та норм міжнародного права відтворюється еволюція підходів США до використання примусових методів для зміни режиму. Особливу увагу приділено протиріччю між офіційною забороною політичних убивств і постійною практикою їх застосування під новими правовими виправданнями.

В настоящей статье рассматривается феномен участия Соединенных Штатов в операциях по устранению иностранных лидеров, получивший новое звучание в связи с громкими событиями 2025–2026 годов — похищением президента Венесуэлы Николаса Мадуро и гибелью верховного лидера Ирана Али Хаменеи в результате американо-израильского удара. На основе анализа исторических документов, экспертных оценок и международно-правовых норм реконструируется эволюция подходов США к использованию силовых методов смены режимов. Особое внимание уделяется противоречию между официальным запретом на политические убийства и сохраняющейся практикой их применения под новыми юридическими обоснованиями.

Ця стаття розглядає критичне стратегічне питання: чи має Росія здатність знищити Сполучені Штати ядерним першим ударом, водночас успішно запобігаючи нищівній відповіді. На основі аналізу відкритих джерел розвідданих, станів стратегічних сил, офіційних заяв та експертних коментарів це дослідження розкриває технічні, оперативні та доктринальні виміри цього питання. Зокрема приділяється увага структурі російських стратегічних сил, можливостям ядерної триади США та систем раннього попередження, ролі автоматичних систем відповіді на удар, таких як «Периметр», та базовій парадигмі стратегічної стабільності, яка десятиліттями визначає відносини США та Росії.

Ця стаття надає всебічний огляд крилатої ракети Tomahawk, однієї з найрізноманітніших та найпоширеніших засобів високоточної зброї у сучасному військовому арсеналі. На основі аналізу офіційних оборонних джерел, історичних бойових записів та технічних характеристик стаття реконструює еволюцію, конструкцію та стратегічну роль цієї системи озброєння. Особливу увагу приділено її технології наведення, бойовій історії, недавній модернізації до варіантів Block V та геополітичним наслідкам потенційного перенесення її до України.

This article examines the complex and enduring nature of Israel's conflicts with its neighboring states and actors. Based on an analysis of historical events, political declarations, international agreements, and contemporary geopolitical analyses, the article reconstructs the multifaceted reasons behind the persistent state of war and tension. Particular attention is devoted to the foundational ideological and territorial disputes, the impact of the 1967 War, the role of the Palestinian issue, the rise of non-state actors, and the recent resurgence of the "Greater Israel" discourse. The analysis also covers the strained relations with traditional peace partners Egypt and Jordan, as well as the challenges to the Abraham Accords framework in the context of the 2023–2026 war.

У даній статті розглядається феномен протипіхотних мін як виду озброєння, що становить особливу гуманітарну загрозу. На основі аналізу міжнародних конвенцій, статистичних даних та історичних свідчень реконструюється комплексна картина впливу цього озброєння на цивільне населення, зусилля міжнародної спільноти щодо його заборони та сучасні тенденції, пов’язані з виходом ряду держав із Оттавської конвенції. Особливу увагу приділяється визначенню протипіхотних мін, їх класифікації, історії застосування та поточного стану проблеми.

У цій статті розглядається складне та болюче питання впливу історичної пам’яті Голокосту на політику Держави Ізраїль щодо палестинського населення сектора Гази. На основі аналізу публічних дискусій, заяв політиків, позицій правозахисних організацій та академічних дебатів реконструюється багатогранна проблема співвідношення колективної травми єврейського народу та дій, які здійснює Ізраїль під час військової кампанії, що розпочалася після жовтня 2023 року. Особливу увагу приділяють феномену використання історичних аналогій, дискусіям щодо застосовності терміна «геноцид» та моральної дилеми, яка стоїть перед суспільством, яке пережило катастрофу.

Ця стаття досліджує складне та болюче питання того, як історична пам’ять про Голокост впливає на політику Держави Ізраїль щодо палестинського населення Сектора Гази. На основі аналізу публічних дискусій, політичних заяв, позицій правозахисних організацій та академічних дискусій стаття відтворює багатогранну проблему відносин між колективною травмою єврейського народу та діями Ізраїлю під час військової кампанії, розпочатої після 7 жовтня 2023 року. Особливу увагу приділено явищу використання історичних аналогій, суперечкам щодо застосовності терміну «геноцид» та моральній дилемі, з якою стикається суспільство, яке пережило катастрофу.

This article examines the complex question of whether Russia could successfully capture Latvia, a NATO member state since 2004. Based on analysis of current intelligence assessments, military simulations, and geopolitical dynamics as of February 2026, the article reconstructs the multifaceted nature of the threat, ranging from hybrid warfare to conventional invasion scenarios. Particular attention is devoted to the balance between Russian capabilities, NATO's defensive commitments, and the specific vulnerabilities of the Baltic region. The consensus among Western intelligence agencies indicates that while Russia poses significant hybrid and cyber threats, a conventional military invasion capable of capturing Latvia faces formidable obstacles, primarily Latvia's NATO membership and the alliance's collective defense guarantee under Article 5.