Гральний бізнес погано впливає на Держбюджет

Бюджет країни недоотримує значні суми від ігрового бізнесу через його неврегульованість і відсутність контролю. Таких висновків дійшли після перевірки, що її проводила Рахункова палата. В установі вважають, що підприємства, пов’язані з рулетками, казино, гральними автоматами тощо, зловживають відсутністю законодавчих норм та єдиної державної організації, яка б жорстко контролювала їх дотримання.

За результатами перевірки Рахункової палати 2007 року та першого півріччя 2008-го виявлено величезну кількість порушень діяльності грального бізнесу. Так, власники гральних закладів декларують довільні показники, оскільки ігрові ставки та виграші не реєструють. У гральних автоматах немає відповідних внутрішніх лічильників, які допомогли б облікувати кошти. Також існує проблема з програмним забезпеченням "одноруких бандитів" — його перевірку в Україні ніхто не здійснює, тому нікому, крім власника, не відомо, який відсоток виграшу закладено в ігрових автоматах і чи він взагалі передбачений.

Поза тим, у Рахунковій палаті констатують невідповідність кількості суб’єктів грального бізнесу та виданих обласними держадміністраціями ліцензій, уже не згадуючи про шкідливість азартних ігор — психічно залежними стає все більше громадян.

Щодо цифр, то Рахункова палата оцінює потенціал виведення з тіні доходів від грального бізнесу в межах 3-7 млрд. грн. на рік. Саме таку суму щорічно недоотримує держбюджет. Крім того, треба врахувати наслідки відсутності сертифікації: за даними палати, в Україні експлуатують більш ніж 120 тис. ігрових автоматів, на які немає сертифікатів, відтак вони є небезпечними.

У Львові сьогодні функціонують 173 об’єкти грального бізнесу. В червні у приміщеннях, які не були введені в експлуатацію, функціонувало 39 гральних закладів, близько 45% ігрових салонів працювали за відсутності ліцензій і патентів. Начальник відділу торгівлі та тендерних закупівель ЛМР Галина Заяць каже: непросто боротися зі "штрафниками", бо перевіряти їхню роботу уповноважений лише орган ліцензування. "У Львові систематичні обстеження гральних закладів проводять міська та районні робочі комісії. Вони фіксують порушення та скеровують листи у відповідні інстанції, але проводити перевірки із застосуванням санкцій у разі порушень можуть лише органи ліцензування — Львівська облдержадміністрація, Міністерство фінансів і Держкомпідприємництво", — констатує чиновник. За її словами, остання перевірка відбулася 17 липня у Галицькому районі міста. "Перевірено 13 об’єктів, два з яких — без ліцензій, один — без торгових патентів на гральні автомати. Ми підготували листи і скерували їх до ліцензійних органів і податкової", - продовжує Галина Заяць і додає: сподіватися на дієвість такого методу боротьби з порушеннями у гральному бізнесі марно. "Торік нас залучали до своїх перевірок відповідні органи, які згодом звернулися до Л ОД А з проханням продовжити практику перевірок за участю представників ЛМР. Проте 2008 року орган ліцензування не здійснив у місті жодної перевірки", — повідомила пані Заяць.

Експерти та борці з гральним бізнесом запевняють, що ситуація зміниться на краще, коли ухвалять Закон "Про азартні ігри в Україні", який передбачатиме жорсткіші ліцензійні вимоги до охочих провадити таку діяльність. У червні Міністерство фінансів України подало проект закону з такою назвою до профільного комітету ВР.

Відповідно до законопроекту, мінімальний статутний фонд грального закладу (казино) має становити 1 млн. євро в гривневому еквіваленті, а для проведення ігор у віртуальному гральному закладі (ігрові автомати) -0,5 млн. євро. Мінімальний статутний фонд букмекер-ської контори має становити 0,2 млн. євро. Видачу ж ліцензій планують встановити на 5 років і заборонити поєднання азартних ігор з іншими видами господарської діяльності.

Право видавати ліцензії на організацію азартних ігор у казино, в салонах гральних автоматів, букмекерських конторах, а також на виробництво, ремонт і продаж грального обладнання Мінфін хоче надати собі.

Також у числі обмежень - заборона на встановлення й експлуатацію гральних автоматів на зупинках автотранспорту, на вокзалах, ринках і територіях, які належать до державних історико-культурних заповідників або в музеях, у навчальних і закладах охорони здоров’я тощо. Щодо штрафів, то їх Мінфін пропонує встановити в розмірі 500 мінімальних зарплат.

Іще одна цікава річ — законопроект має передбачати вірогідність виграшу не менш ніж 80% обсягу ставок на гральному автоматі та заборонити проведення азартних ігор, де виграшем є майно (крім грошей) або майнові права.

На думку Галини Заяць, ухвалення Закону "Про азартні ігри в Україні" значно зменшить кількість порушників у цій сфері.

Окрім того, відповідний закон може збільшити надходження до Держбюджету. Принаймні такої думки дотримується член комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Владислав Лук’янов. "Коли відбудеться "укрупнення" грального бізнесу, з нього вийде тіньовий, який не дотримується законодавства, і цей вид бізнесу стане прозорим. Із нього піде величезна кількість дрібних гравців, які працюють у напівпідпіллі, яких складно проконтролювати щодо надходжень до бюджету", — каже він.

Голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська вважає: щоб вирішити проблему з гральним бізнесом, існують лише два варіанти. "Якщо буде переглянуто ставки оподаткування для ігрового бізнесу, тоді його монополізують. Але якщо залишити гральний бізнес у теперішньому вигляді, то необхідно реформувати принципи ліцензування, патентування, стандартизації обладнання, вимоги до місця розташування тощо", — каже вона.

Permanent link to this publication: