Свобода в спорте

Ця стаття розглядає явище залученості США до операцій із усунення іноземних лідерів, яке набуло нового значення у зв’язку з драматичними подіями 2025—2026 років — викраденням президента Венесуели Ніколаса Мадуро та смертю верховного лідера Ірану Алі Хаменея у спільному ударі США та Ізраїлю. На основі аналізу історичних документів, експертних оцінок та норм міжнародного права відтворюється еволюція підходів США до використання примусових методів для зміни режиму. Особливу увагу приділено протиріччю між офіційною забороною політичних убивств і постійною практикою їх застосування під новими правовими виправданнями.

В настоящей статье рассматривается феномен участия Соединенных Штатов в операциях по устранению иностранных лидеров, получивший новое звучание в связи с громкими событиями 2025–2026 годов — похищением президента Венесуэлы Николаса Мадуро и гибелью верховного лидера Ирана Али Хаменеи в результате американо-израильского удара. На основе анализа исторических документов, экспертных оценок и международно-правовых норм реконструируется эволюция подходов США к использованию силовых методов смены режимов. Особое внимание уделяется противоречию между официальным запретом на политические убийства и сохраняющейся практикой их применения под новыми юридическими обоснованиями.