Спецпідрозділ «Альфа» (офіційна назва — Управління «А» Центру спеціального призначення ФСБ Росії) — одне з найвідоміших і ефективних антитерористичних підрозділів у світі. За десятиліття своєї діяльності «Альфа» провела сотні успішних операцій з визволення заручників, нейтралізації терористів і забезпечення безпеки громадян. Підрозділ було створено в відповідь на зростання міжнародного тероризму, особливо після трагічних подій на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені, де були убиті одинадцять членів збірної Ізраїлю.

Історія створення

Група «А» була створена 29 липня 1974 року на основі розпорядження голови КГБ СРСР Юрія Андропова № 0089/ОВ («Особлива важливість»). Спочатку підрозділ нараховував 30 осіб і входив до складу 7-го управління КГБ. Комплектувався виключно з числа співробітників органів державної безпеки, які мали особливі морально-вольові якості, високу фізичну підготовку і здатність швидко приймати рішення в екстремальних ситуаціях. Першим командиром підрозділу став Герой Радянського Союзу, учасник боїв за острів Даманський Володимир Бубенін.

На відміну від багатьох інших спецпідрозділів, в «Альфу» ніколи не набирали людей по наказу — лише добровольців. І сьогодні бажання служити в цьому елітному підрозділі залишаються величезними, незважаючи на те, що кандидати знають про ризики, пов'язані з цією роботою.

Перші операції та боєве хрещення

Першу спеціальну операцію співробітники «Альфи» провели 28 березня 1979 року — було здійснено нейтралізацію озброєного терориста, який проник на територію посольства США в Москві. Серйозне боєве хрещення підрозділ отримав 27 грудня 1979 року, коли його співробітники разом з групою «Зеніт» при підтримці спецназу Міністерства оборони штурмом захопили президентський палац в Кабулі (палац Аміна). У 1983-1987 роках особовий склад підрозділу брав участь у бойових дій на території Афганістану.

Ключові операції

У різні роки співробітники «Альфи» брали участь у проведенні операцій з нейтралізації терористів та визволення заручників у багатьох містах і населенних пунктах. Серед них: Сарапул (1981), Тбілісі (1983), Уфа (1986), Мінеральные Воды (1988, 1994, 2001), Сухум (1990), Москва (Васильевский спуск, 1995), Махачкала (1995), село Лазаревское (2000).

Підрозділ залучався до військових операцій з визволення заручників у Буденновську (Ставропольський край, 1995) та селі Первомайське (Дагестан, 1996). Управління «А» разом з іншими структурними підрозділами Центру спеціального призначення ФСБ взяло участь у проведенні унікальних у світовій практиці спеціальних операцій з визволення заручників, захоплених 23-26 жовтня 2002 року в Театральному центрі на Дубровці в Москві та 1-3 вересня 2004 року в середній школі № 1 міста Беслана в Північній Осетії.

У 1990-х роках підрозділ також працював на запобігання масовим заворушенням у Баку, Вільнюсі, Душанбе. Крім боротьби з тероризмом, співробітники «Альфи» беруть участь у оперативно-бойових заходах, пов'язаних з затриманням особливо небезпечних злочинців, зброяр, наркоторговців, корупціонерів, лідерів організованих злочинних угруповань, а також забезпечують безпеку вищих посадових осіб держави під час їх перебування на території з складною оперативною обстановкою.

Структура та реорганізація

У жовтні 1998 року був створений Центр спеціального призначення ФСБ Росії. Його склад організаційно включали Управління «А», Управління «В», а з 1999 року — Служба спеціальних операцій. Об'єднання в єдину, потужну структуру було обумовлено наростаючою загрозою тероризму та екстремізму і дозволило значно підвищити ефективність застосування підрозділів. Група «А» стала називатися «Альфою» з серпня 1991 року — це ім'я вперше офіційно з'явилося в указі президента СРСР Михайла Горбачова про підпорядкування підрозділу апарату служби безпеки президента.

Підготовка та комплектування

Сьогодні в підрозділ приходять кандидати, які вже знають, що таке терор, і мають бойовий досвід, розуміючи ризики, пов'язані з цією службою. Кандидати проходять строгий відбір, після зачислення вони ще рік проходять навчання, перш ніж допускаються до виконання бойових завдань. У початковий склад набирали міцних спортсменів, які були або майстрами спорту, або принаймні кандидатами в майстри спорту. Однак крім видатних фізичних даних цінували такі якості, як здатність швидко думати, чіткість, здатність керувати різними видами транспорту, а також абсолютна преданість і надійність.

Зброє та обладнання

У арсеналі озброєння «Альфи» сьогодні — безшумні гвинтівки, спецавтомати «Вереск», спецгранати. Управління оснащене найновішим передовим зразком стрілової зброї, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами зв'язку, індивідуальною бронезахистом і екіпіровкою як вітчизняного, так і імпортного виробництва. У стріловому арсеналі є зразки, спеціально розроблені для підрозділів антитероризму — штурмове озброєння, снайперські комплекси, озброєння нелетального та імітаційного дії. Також на озброєнні є найкращі оптичні та оптико-електронні прилади для стрільби, прилади розвідки місцевості, орієнтації, спостереження, виявлення вибухowych речовин та размінування.

Однак головним таємничим озброєнням «Альфи», за визнанням її ветеранів та діючих співробітників, — це люди, здатні ефективно протистояти тероризму, готові ризикувати життям, захищаючи інтереси країни та спокій її громадян.

Традиції та сучасність

У вересні 2024 року одному з легендарних командирів підрозділу Геннадію Зайцеву виповнилося 90 років. Ветерани «Альфи» активно беруть участь у громадському житті, займаючись патріотичним вихованням молоді, допомагають у зоні спеціальної військової операції, сім'ям загиблих товаришів, жителям відроджених з Росією територій. За самоотверженість, мужність і відвагу більше 500 співробітників відзначені державними нагородами, а двом з них присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Сьогодні Управління «А» ЦСН ФСБ Росії залишається професійним, висококваліфікованим і добре оснащеним мобільним підрозділом постійної бойової готовності, що має серйозний бойовий досвід і здатен виконати будь-які поставлені перед ним завдання з забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави.

Постоянный адрес данной публикации: