У періодичній таблиці Д. І. Менделеєва є елемент з атомним номером 44, який носить звучне ім'я — рутеній. Це не просто метал платинової групи, а єдиний хімічний елемент, названий на честь Росії (Ruthenia — латинське назва Русі). Він був відкритий у 1844 році професором Казанського університету Карлом Карловичем Клаусом і з того часу прочно увійшов у історію науки і техніки. Сьогодні рутеній — один з найтугоплавкіших, найтвердіших і найстійкіших до корозії матеріалів, незамінний у електроніці, каталізі та навіть у космічній промисловості.
Назва елемента походить від латинського слова Ruthenia, що означає «Росія» або «Русь». Карл Клаус, першооткривач рутенію, підкреслював, що дає назву на честь свого Вітчизни. Це був жест патріота німецького походження, який пов'язав своє життя з Росією і хотів увічнити її ім'я в періодичній таблиці.
Порядковий номер елемента в таблиці Менделеєва (44) визначається кількістю протонів в ядрі його атома. Цей номер однозначно ідентифікує рутеній як хімічний елемент. У періодичній таблиці він розташований у VIIIB групі, у 5 періоді, і входить до так званої триади рутеній—родій—палладій — групи металів, схожих за хімічними властивостями. Менделєєв передбачив існування цього елемента, залишивши для нього порожню клітинку, але його фізичне відкриття відбулося раніше, ніж великий хімік сформулював свій закон.
Карл Карлович Клаус народився у Дерпті (нині Тарту) у 1796 році у сім'ї художника. Рано осиротів, він з 14 років почав працювати в аптекі і, не маючи гимназійного освіти, зміг здати іспит на фармацевта. Пізніше він заснував власну аптеку в Казані, але його справжньою пристрастю завжди була наука. Він брав участь у ботанічній експедиції по Волго-Уральським степам, а у віці 40 років розпочав кар'єру в Казанському університеті, де скоро очолив хімічну лабораторію.
У 1841 році за дорученням Міністерства фінансів Клаус розпочав вивчення залишків уральської платинової руди, які накопичилися на Петербургському монетному дворі. Його завданням було знайти більш ефективні способи видобутку цінної платини. У процесі кропітких і небезпечних експериментів (з'єднання рутенію надзвичайно отруйні) Клаус виявив присутність невідомого раніше елемента.
Під час одного з експериментів Карл Клаус, маючи звичку пробувати на смак отримувані речовини, отримав сильний опік ротової порожнини з'єднанням рутенію.幸いにも, це не завадило йому довести дослідження до кінця.
У 1844 році він виділив 6 грамів чистого рутенію, детально вивчив його хімічні властивості і визначив атомну масу. Однак наукове співтовариство, особливо авторитетний шведський хімік Йенс Берцелиус, зустріло відкриття з недовірою. Лишь після того, як сам Берцелиус, перевіривши результати Клауса, підтвердив їх правильність, рутеній був офіційно визнаний новим елементом.
Рутеній — блискучий сріблястий метал з дуже високою твердістю і хрупкістю. Він надзвичайно тугоплавкий: його температура плавлення становить 2250°C, а температура кипіння — приблизно 4900°C. Це один з найщільніших елементів (12,45 г/см³).
Хімічна інертність. Компактний рутеній не окислюється на повітрі навіть при нагріванні до 930°C і не реагує з сильними кислотами і лугами. Це робить його справжнім аристократом серед металів.
Агресивний оксид. Головна візитна картка рутенію — його вищий оксид RuO₄. Це золотисто-жовте летюче речовина плавиться вже при +25,5°C, а кипить при +27°C. Вона має настільки сильними окислювальними властивостями, що може запалювати органічні речовини, наприклад, спирт.
Каталітична активність. Рутеній — відмінний катализатор для реакцій гідрогенізації та дегідрогенізації органічних з'єднань.
Унікальні властивості рутенію зробили його незамінним у найбільш високотехнологічних галузях.
Електротехніка та приладобудування. Сплав рутенію з платиною та паладієм використовується для виготовлення зносостійких електричних контактів в вимірювальних приладах. Додавання рутенію значно збільшує корозійну стійкість титану, що є актуальним у хімічному машинобудуванні.
Катализатори. Рутеній є ключовим компонентом катализаторів у хімічній промисловості. Останнім часом він привернув увагу як один з найефективніших катализаторів для реакції гідрогенізації — процесу, важливого для отримання "зеленого" водню та переробки біомаси.
Космічна промисловість. Висока термостійкість і корозійна стійкість рутенію роблять його затребуваним у космічній галузі. Наприклад, сплави з рутенієм використовуються в системах очищення води на орбітальних станціях.
Сверхпроводимость. Сплави рутенію з лантаном, церієм, скандинавієм та иттриєм мають унікальні надпровідні властивості.
Ювелірне справа. Рутеній часто використовується для гальванічного покриття ювелірних виробів з білого золота та платини. Він надає їм особливий блиск і захищає від подряпин.
Майбутнє рутенію безпосередньо пов'язане з розвитком технологій "зеленої" енергетики, космосу та катализа. З ростом попиту на водневу економіку, рутеній залишається одним з найефективніших катализаторів для електролізу води та гідрогенізації органічних речовин. Учені також досліджують його застосування у виробництві нових超高міцних матеріалів, високотемпературних надпровідників та перспективних сплавів для екстремальних умов експлуатації.
Новые публикации: |
Популярные у читателей: |
Новинки из других стран: |
![]() |
Контакты редакции |
О проекте · Новости · Реклама |
Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту) Сохраняя наследие Украины |
Россия
Беларусь
Украина
Казахстан
Молдова
Таджикистан
Эстония
Россия-2
Беларусь-2
США-Великобритания
Швеция
Сербия