За ніч із синьоокою українкою білявкою багатенькі турки готові викласти чималу суму

"Шерше ля фам" - цей вислів придумали французи, радячи чоловікам вирішувати сердечні проблеми з допомогою прекрасної статі. А спритні львів'яни зрозуміли таку пораду по своєму: завдяки молодим жінкам вирішили подолати матеріальні негаразди.

"Однорукий бандит" і його жертва

27 річна мешканка Сихова Оксана, вирішивши, що в Україні великих грошей не заробиш, подалася на заробітки в Італію. Там їй пощастило: синьйори, в яких мила посуд і прибирала будинок, добре ставилися до української служниці, непогано платили, не перевантажували роботою. Було лише декілька "залізних" умов: обов'язки виконувати сумлінно, на роботу приходити вчасно, а головне - повністю відмовитися від цигарок та алкоголю. Такі вимоги не припали жінці до душі, проте заради грошей, які їй пропонували, погодилася. Через певний час, коли Оксана зібрала три тисячі доларів, вирішила з'їздити додому.

В Україну мікроавтобус однієї львівської тур фірми, яка возить заробітчан до Італії, дістався без пригод. Уже на нашій території Оксана та декілька заробітчанок вирішили "зняти стрес" - у салоні з'явилася горілка. Неподалік Львова "бус" зупинився в одному з райцентрів - водієві треба було поміняти колесо. А пасажири тим часом зайшли в місцевий бар, де стояли гральні автомати. І тут у захмелілої Оксани, як кажуть, "поїхав дах" - вона вирішила, що удача тепер буде з нею завжди. Розмінявши "бакси", купила перші 100 жетонів.

Бог азарту - жорстокий бог, і той, хто потрапляє в його тенета, стає глухим до голосу розуму. Так сталось і з Оксаною: вона протринькала все, що заробила в Італії. Але це не зупинило жінку, і щоб відігратися, вона позичила у водія ще три тисячі доларів, які також проковтнули "однорукі бандити".

* * *

Ірина Ханум

Додому заробітчанка приїхала деморалізованою. Матері сказала, що дорогою їх пограбували рекетири. Проте невдовзі шило вилізло з мішка: на зв'язок вийшов водій "буса", який вимагав повернути борг. Урешті решт, налякав боржницю "лічильником" і "пацанами". Оксана впала у відчай. І тут мама згадала про родичку Ірину, яка виїхала на заробітки до Туреччини. П'ять місяців тому, коли Іра приїздила додому, всі помітили, наскільки змінив її Схід. Із природної брюнетки жінка стала блондинкою, на шиї та пальцях брязкало золото, трималася доволі впевнено, хоча і словом не обмовилася про свою роботу в Стамбулі.

Тож до неї, як до єдиної рятівниці, і звернулася мама Оксани. Родичка виручила: вислала три "штуки" баксів, які Оксана повернула водієві. Невдовзі Ірина приїхала до Львова. Ввечері на кухні гостя нагадала Оксані, що гроші треба повернути, тому пропонує їй та мамі роботу, яка допоможе і з боргів вибратися, і певний запас залишити. Абсолютно спокійно Ірина розповіла, що в Стамбулі працює не продавцем у магазині, як усі думали, а... повією. "Ну, і що тут такого? - сказала вона вкрай здивованим родичкам. - Сотні дівчат з України так "працюють". Турки люблять слов'янок, називають їх "Наташами", за секс послуги готові платити непогані суми".

Далі Ірина повідомила, що "обслужила" чи не весь Стамбул, налагодила зв'язки в місцевих кримінальних колах і зрозуміла: заробляти валюту тепер можна, продаючи вже не своє, а чиєсь тіло. Так Ірина перекваліфікувалася з повії на сутенерку. Ірина ханум почала заробляти значно більше. Справи йшли непогано, але невгамовні до еротичних забав яничари вимагали все нових і нових "Наташок". Власне по них Ірина приїхала до Львова. Допомогти знайти таких дівчат сутенерка запропонувала Оксані та її матері. "За кожну дівчину, яка погодиться поїхати в Стамбул, даватиму 500 доларів, - пообіцяла. - Як не ми тих дівок до Туреччини завеземо, то це зробить хтось інший. Якщо згодні, то шукайте натуральних синьооких блондинок, на них особливий попит. За красунь, окрім 500 баксів, платитиму премію".

* * *

"Потрібні дівчата, бажано блондинки. Інтим гарантуємо"

Мама з донькою погодилися відразу й уже наступного дня розпочали "кастинг." Обходячи численних подруг і знайомих, пропонували "гарну роботу в екзотичній країні". Причому того, що працювати доведеться проституткою, не приховували. Закордонний паспорт, турецька віза, проїзд до Стамбула, пошук клієнтів - ці проблеми організатори брали на себе. На руки, вже з вирахуваними відсотками за посередництво та за умови регулярного виходу "на роботу" дівчата зможуть отримувати 700-800 доларів щомісяця.

Охочі знайшлися. Одних приваблював заробіток, інших - жага пригод, надія вийти заміж за багатого турка. Були й такі, котрі погоджувалися стати повіями, щоб помститися невірним чоловікам. Словом, процес пішов. Щоб не потрапити в поле зору міліції, Оксана, її мама, Ірина та ще одна їхня спільниця Оля відправляли партії "Наташ" з інших міст - Одеси, Борисполя, Чернівців, куди зі Львова їх привозили "свої" таксисти. До Стамбула жриць кохання супроводжувала Ольга, там передавала їх Ірині, а та вже розселяла й шукала клієнтів.

Й Оксана, і її мати вважали, що гріха на них немає, адже нічого не приховували, чесно попереджали, чим доведеться займатися в Туреччині. Але, незалежно від того, попередили дівчину чи ні, щойно вона перетне державний кордон і її передадуть клієнтові для надання секс послуг, людину, яка організувала виїзд, вважатимуть винуватою в особливо важкому злочині - торгівлі людьми.

* * *

Бідна Настя

Система вивозу дівчат, яка діяла з 2002 року, одного разу дала збій. Якось Оксана з мамою зустріли дуже симпатичну 19 річну дівчину Анастасію. Сподіваючись отримати за неї, крім "ставки", ще й "премію", вони взяли дівчину "в оборот". Настя була з бідної сім'ї, не працювала. Але сутенерки чомусь злякалися, що коли сказати правду, дівчина може відмовитися. Тож Оксана розповіла, що в Туреччині Настя працюватиме офіціанткою в готелі. Наївна Анастасія погодилася. Та щойно опинилася в Туреччині, в неї відразу відібрали паспорт, видавши замість нього якийсь турецький бланк, пригрозили розправою та відправили до клієнта. А тому запала в душу тендітна русява українка, і він перед тим, як повести її в номер, вирішив пошикувати з дівчиною в готельному ресторані. Проте того дня турецька поліція проводила облаву. Оскільки, згідно з турецькими законами, в закладах, де наливають алкоголь, не можна перебувати особам, яким іще не виповнився 21 рік (Насті було лише 19), то її депортували, причому дівчина була страшенно рада такому несподіваному повороту.

Але Львів - маленьке місто, одного дня на Сихові біля "Санта-Барбари" вона зустріла Оксану. Та почала кричати: "Неси фотографії, робитимемо новий паспорт. Найближчим часом ти маєш бути у Стамбулі - треба відробляти гроші, які на тебе витратили". Анастасія відмовилася. Тоді їй почали погрожувати, вимагали повернути гроші за літак, візу тощо. Довели дівчину до відчаю - і Настя звернулася в міліцію.

* * *

Полювання на "радистку Кет"

Відстежуючи зв'язки Оксани та її матері, оперативники невдовзі вийшли й на організатора - Ірину. Вона, як виявилося, була вагітною, планувала народжувати у Львові (в Стамбулі за пологи потрібно заплатити значно більше). Коханець Іри - колишній працівник однієї серйозної силової структури - через старі зв'язки довідався, що на сутенерку відкрито полювання, й попередив її. Вагітна Ірина, мов радистка Кет, змінювала одну підпільну квартиру на іншу. Однак її таки затримали. Дитину жінка народила, вже будучи під охороною.

Невдовзі сутенерки постали перед судом. Вину Ольги, яка супроводжувала майбутніх "Наташ" до Стамбула, довести не вдалося. Зате Ірина, Оксана та її мама від покарання не відкараскалися. Їхні дії кваліфікували як торгівлю людьми. Причому найгірша доля випала матері Оксани - 47 річній пані Тетяні "впаяли" п'ять років позбавлення волі. Натомість Оксана та головна організаторка Ірина відбулися умовними термінами, оскільки на момент винесення вироку народили дітей.

Постоянный адрес данной публикации: