5 червня 2009 року Президент України Віктор Ющенко застосував вето до закону, ухваленого Верховною Радою про заборону в країні грального бізнесу. Він наголосив, що цей закон порушує положення Конституції України, є "популістським" і "невиваженим", бо спричинить втрату понад 200 тисяч робочих місць, і держава відтак зазнає фінансових втрат через недоотримання податкових надходжень в бюджет.

Можливо, уряд справді ухвалив поспішне рішення. Адже в сфері цього бізнесу задіяні багато громадян країни, і чимало власників салонів азартних ігор справно виконували всі ліцензійні вимоги.

Закон не передбачає такої форми, як відкликання всіх ліцензій без підстави.

Це можливо зробити лише за конкретні порушення. А якщо врахувати те, що плата за видачу ліцензій за кожний рік користування становить 150 тисяч евро, то стає зрозумілим, чому представники грального бізнесу подали до суду позови до держави з вимогою повернути їм гроші, сплачені наперед за отримання патентів. Більше того, багато хто з власників гральних салонів у такі досить стислі терміни не зміг перепрофілювати свій бізнес.

Після заборони грального бізнесу в Україні минув майже рік. І що ж ми маємо? А маємо натомість те, що чимало засновників гральних закладів вирішили не покидати вельми прибутковий бізнес.

Вони почали маскувати його під дозволені види діяльності, замінюючи вивіски на "інтерактивні клуби", "інтернет-кафе", "покер-клуби", де всі відвідувачі можуть зіграти в рулетку, зробити грошові ставки у віртуальному казино. Звісно, податкова міліція та компетентні органи проводять постійні перевірки, виявляючи факти незаконного розміщення гральних автоматів та викриваючи підпільні Інтернет-казино.

Чимало українських областей - зокрема Донецька, Херсонська, Миколаївська, Одеська - продовжують (хто обережно, а хто і відкрито) тримати приватні казино та інші заклади з гральними автоматами. Доходить до того, що гральні автомати розміщують у житлових квартирах і їхня загальна вартість сягає 150 000 грн. Особливо в цьому проблематичні, за даними проведеного в Україні рейду, Донецька область, а точніше - Горлівка та Макіївка. Цікаво, що там, як зазначають, "міліція у випадках порушення закону про гральний бізнес - загальмована" і завжди готова стати на бік підприємців казино, бо, бачте, наказу згори не отримала. Про це йшлося і на прес-конференції, присвяченій забороні гральних автоматів.

Нині часто під табличкою "Інтернет-клуб" приховується зала звичайнісінького казино; також є поширеною проблема віртуального казино, коли людина відвідує інтернет-клуб, платить гроші адміністратору чи ще комусь і виходить на он-лайн сайт віртуального казино. Подібні методи викрити вкрай тяжко, бо сидіти цілий день біля комп'ютера співробітникові Комітету боротьби з організованою злочинністю та корупцією, чи ще комусь, не до снаги.

Нині у Києві відкрито працюють два казино, вхід до яких здійснюється тільки за спеціальними клубними картками.

З початку дії закону про заборону грального бізнесу в Україні, за повідомленням прес-служби Державної податкової адміністрації України, підрозділами податкової міліції було вилучено 6,8 тисячі гральних автоматів та іншого устаткування на суму 101,6 мільйона гривень, встановлено 533 факти незаконного проведення азартних ігор, складено 174 адміністративні протоколи стосовно порушників, 205 матеріалів направлено до органів внутрішніх справ для порушення кримінальних справ за ст. 203 КК України (заняття забороненими видами господарської діяльності), 46 позовів направлено до суду.

Отже, як бачимо, те, що було загнано в "тінь", як будяк, розмножується і процвітає. Бо потрібно не забороняти, а грамотно регулювати гральний бізнес, спираючись на європейський досвід і враховуючи національні особливості. Кабінет Міністрів мусив у тримісячний термін винести на розгляд парламенту законопроект щодо створення певних гральних зон (щось на кшталт "грального містечка" Лас-Вегаса). Та, як мовиться, віз і нині там.

У Верховній Раді вже існує законопроект, що пропонує дві новації: "Нове визначення грального бізнесу" і "Кримінальна відповідальність за порушення закону про гральний бізнес". Чимало депутатів його підтримують. У статтю 203.2 додають нові функції щодо здійснення грального бізнесу. Порушникам загрожує термін позбавлення волі від 3 до 6 років.

Розмірковуючи щодо грального бізнесу, варто поставити на терези, з одного боку, його негативний вплив на суспільство. Адже навіть медики доводять небезпечну психологічну залежність від азартних ігор усіх вікових категорій населення. Однорукий бандит притягує до себе, мов магніт. Багато людей програють йому свої статки, отож можуть стати кримінальними злочинцями! Бо коли в людини закінчуються гроші, то "гральна жилка" змушує її десь знаходити кошти для продовження гри, здебільшого - з марними надіями на виграш.

З іншого боку, заборона цього виду діяльності під час кризи боляче вдарила по бюджету країни, а до армії безробітних приєдналося ще 200 тисяч працівників, задіяних раніше у цьому бізнесі. Крім того, варто зазначити, азартні ігри самі по собі не є чимось злочинним і до них завжди знайдуться охочі.

Насамперед цікава з цього приводу позиція молодого покоління, бо саме йому далі розбудовувати і зміцнювати нашу державу. Так от, поспілкувавшись із старшокласниками, можемо впевнено сказати: більшість з них - проти заборони азартних ігор в Україні, але за врегулювання і впорядкування цієї сфери діяльності. Слід заслухати також експертів, законодавців, держслужбовців і представників зацікавлених сторін, а відтак - виробити єдиний оптимальний проект закону, який би обмежив негативний вплив азартних ігор на суспільство і максимально збільшив надходження від грального бізнесу в бюджет.

Дуже важливо, щоб ці кошти були, зокрема, спрямовані на розвиток і організацію відпочинку молоді. Наразі майже не залишилося безплатних спортивних секцій, басейнів, стадіонів, клубів. Молоді люди, особливо зі "спальних районів" столиці, зовсім не мають змоги змістовно проводити дозвілля. Тому, можливо, гральні заклади, хоч інколи і сумнівної репутації, їх приваблюють більше.

Отже, шановна владо, запропонуй нам альтернативу азартним іграм! Ми готові піти назустріч розумним, виваженим рішенням, які не суперечитимуть законам і відповідатимуть європейським стандартам життя.

Постоянный адрес данной публикации: