Бертран Рассел (1872–1970) — британський філософ, логік, математик і громадський діяч — підходив до питання загальнолюдських цінностей не як мораліст, що проголошує готові істини, а як скептик-раціоналіст. Він відкидав надприродне обґрунтування моралі (релігійні догми) та інтуїтивістські теорії, прагнучи знайти міцне підґрунтя для цінностей у людських потребах, здоровому глузді та емпіричних знаннях. Його підхід можна назвати науковим гуманізмом або космополітичним раціоналізмом, де універсальні цінності виводяться не з авторитету, а з аналізу умов людського процвітання та співіснування.
Рассел був обережним із поняттям «абсолютних цінностей». У праці «Наука і релігія» він стверджував, що помилково приписувати цінність речам самі по собі, поза відношенням до чиїхось бажань. Однак це не означало морального релятивізму. Його позицію можна сформулювати так: цінності відносні до людської природи та умов виживання виду, але, враховуючи схожість цих умов для всього людства, вони набувають де-факто універсального характеру.
Рассел виділяв два джерела моралі:
Соціальні інстинкти (співчуття, співпраця), що беруть коріння в біологічній еволюції.
Розум, який дозволяє зрозуміти, що задоволення бажань інших і співпраця ведуть до більш повного задоволення і моїх власних бажань у довгостроковій перспективі.
Отже, загальнолюдські цінності для Рассела — це не божественні заповіді, а раціональні принципи виживання та добробуту людської спільноти.
Виходячи з цього підходу, можна виділити кілька стрижневих цінностей у філософії Рассела.
Розум для Рассела — головний інструмент розв’язання людських проблем і основа будь-якої справжньої моралі. Цінність розуму полягає в його здатності:
Придушувати руйнівні пристрасті (фанатизм, жагу влади, агресію).
Знаходити компроміси і неупереджено оцінювати факти.
Служити основою для наукового пізнання світу, яке, в свою чергу, має вести до покращення людського життя.
Приклад: у своїй знаменитій статті «Чому я не християнин» Рассел критикує релігійну догматику не з позиції іншої догми, а саме з позиції розуму, емпіризму та логічної послідовності, стверджуючи, що сліпа віра перешкоджає вільному пошуку істини і часто служить виправданням страждань.
Рассел вважав, що фундаментальною метою етики має бути зменшення страждань у світі. Він писав: «Хороше життя — це життя, натхненне любов’ю і кероване знанням». При цьому «любов» він розумів не лише як особисте почуття, а й як активне, універсальне співчуття (benevolence) — бажання добра для інших. Ця цінність прямо випливає зі здатності до співчуття та раціонального розуміння того, що страждання — це зло, де б воно не відбувалося.
Цікавий факт: під час Першої світової війни Рассел зайняв пацифістську позицію, за що був звільнений з Кембриджа і ув’язнений. Його антивоєнна активність була прямим наслідком цінності співчуття і віри в те, що розум має шукати шляхи розв’язання конфліктів, а не їх ескалації.
Свобода для Рассела — необхідна умова для реалізації розуму і особистісного розвитку. Він бачив загрозу свободі у трьох формах: релігійний догматизм, політична тиранія і економічна експлуатація. Його класична праця «Свобода і організація» досліджує ці загрози. Особливо він наполягав на свободі думки і слова, без яких неможливі ні наукове пізнання, ні здорове суспільство.
Рассел розумів справедливість не в платонівському чи релігійному сенсі, а як принцип неупередженого врахування інтересів усіх залучених сторін. Розумна і співчутлива людина, за Расселом, не віддасть перевагу своїм інтересам чи інтересам своєї групи лише через належність до неї. Це універсальна цінність, що випливає зі здатності до раціонального узагальнення.
Цінність сумніву і готовності переглядати переконання у світлі нових доказів — частина культу розуму. Догматизм, за Расселом, є джерелом більшості соціальних зол (воєн, переслідувань). Науковий метод, заснований на доказах і фальсифікуваності, він вважав етично вищим за будь-який інший підхід до ствердження істин.
Рассел не вважав ці цінності «вродженими ідеями». Їх універсальний статус спирається на два стовпи:
Спільність людської природи: усі люди прагнуть уникнути страждань, мають у різній мірі здатність до співчуття і залежать від співпраці для виживання.
Утилітарно-раціональний розрахунок: розумна істота, що розуміє взаємозв’язок світу, бачить, що життя в суспільстві, побудованому на розумі, співчутті та справедливості, більше сприяє задоволенню її власних глибинних потреб у безпеці, розвитку і щасті, ніж життя в суспільстві насильства, обману та гніту.
Практичне втілення: політичний і соціальний активізм
Теорія цінностей Рассела не була кабінетною. Він втілював її в життя як публічний інтелектуал і активіст:
Боротьба за світську освіту і права жінок.
Активна антивоєнна та антиімперіалістична позиція (проти В’єтнамської війни, за ядерне роззброєння в рамках Пагуошського руху).
Підтримка соціальних реформ, спрямованих на зменшення економічної нерівності (він симпатизував гільдійському соціалізму).
Його знаменитий маніфест, написаний разом з Альбертом Ейнштейном, закликав уряди відмовитися від війни і вирішувати конфлікти мирним шляхом, що було прямим вираженням його цінностей розуму, співчуття і справедливості в міжнародних відносинах.
Загальнолюдські цінності в теорії Бертрана Рассела — це проєкт раціонального гуманізму, позбавленого метафізичних підстав. Вони не дані згори і не є таємними законами світобудови. Це — розумні конвенції, вироблені людством (і що продовжують вироблятися) для того, щоб спільне життя на обмеженій планеті не перетворилося на пекло. Їх сила — не в їх святості, а в їх практичній доцільності та відповідності тим аспектам людської природи, які ведуть до творення, а не до руйнування.
Філософія Рассела нагадує, що цінності крихкі і потребують постійного захисту розуму від ірраціональних пристрастей. У сучасному світі, роздираному новими формами фанатизму та ірраціональності, його заклик до розуму, співчуття, свободи і справедливості, заснований не на вірі, а на тверезому аналізі людських потреб, звучить не менш актуально, ніж століття тому. Це гуманізм для дорослих, які беруть на себе відповідальність за свої цінності і готові відстоювати їх силою аргументу, а не силою зброї.
New publications: |
Popular with readers: |
News from other countries: |
![]() |
Editorial Contacts |
About · News · For Advertisers |
Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map) Keeping the heritage of Ukraine |
US-Great Britain
Sweden
Serbia
Russia
Belarus
Ukraine
Kazakhstan
Moldova
Tajikistan
Estonia
Russia-2
Belarus-2