Данія була окупована військами націстської Німеччини 9 квітня 1940 року в рамках операції «Везерюбунг». Однак данський випадок став унікальним у історії націстської окупації Європи. Вплітку до серпня 1943 року Данія зберігала формальний суверенітет, функціонуючий парламент, уряд на чолі з соціал-демократом Торвальдом Стаунінгом, армію та навіть короля Крістіана X. Цей особливий статус, отриманий назву «моделі співпраці» або «політики умиротворення», визначив специфічне становище країни та вплинув на долю данських євреїв.
Німецьке командування було зацікавлене в збереженні данської економіки як джерела сільськогосподарської продукції (м'ясо, масло) та безперебійної роботи промисловості. Данія отримала статус «образцового протекторату». В обмін на політичну лояльність та економічні поставки Німеччині данські влади зберігали контроль над внутрішніми справами. В перші роки окупації в Данії не було введено військовий стан, не діяли расові закони у їх німецькому варіанті, а невелика німецька адміністрація майже не втручалася в повсякденне життя.
Цікавий факт: Король Крістіан X, згідно поширеної, але історично не підтвердженої легенди, нібито носив жовту зірку Давида в якості знаку солідарності з євреями. Реального указу про носіння зірки в Данії ніколи не було. Однак король дійсно надавав непублічний тиск на уряд, захищаючи єврейських громадян, і його щоденні конні прогулянки по Копенгагену без посиленої охорони стали символом данського спокою та гідності.
Ситуація різко змінилася влітку-осені 1943 року. Зросло невдоволення окупацією, частіше ставали акти саботажу, а військові поразки Німеччини під Сталінградом та в Африці змінили стратегічну картину. 29 серпня 1943 року німецькі влади пред'явили данському уряду ультиматум з вимогою ввести смертну кару для диверсантів та жорстко обмежити заходи. Уряд відмовився та був розпущений. Німецький рейхскомісар Вернер Бест оголосив надзвичайний стан. Данський флот був частково затоплений своїми екіпажами, щоб не потрапити в руки німців. Почався новий етап — період відкритого опору.
Оперція з порятунку євреїв: колективний подвиг та його причини
Найвідомішою сторінкою данської історії Голокосту стало порятунок більшості єврейського населення в жовтні 1943 року. Отримавши від німецького дипломата Георга Фердинанда Дуквіца інформацію про готовящуся на ніч з 1 на 2 жовтня облаву, данське підпілля при підтримці багатьох звичайних громадян організувало беспрецедентну операцію.
За кілька тижнів приблизно 7200 данських євреїв та 700 їх неєврейських родичів були таємно переправлені рибальськими човнами через Ересунн у нейтральну Швецію, яка погодилася їх прийняти. В руки нацистів потрапило приблизно 470 євреїв, яких депортували в гетто Терезіенштадт. Примітно, що завдяки постійному тиску данських влад та Червоного Хреста навіть ці в'язні в основному пережили війну.
Відсутність глибокого антисемітизму: У данському суспільстві не було масової юдофобії. Євреї (менше 0.5% населення) були добре інтегровані, вважалися данцями іудейського віросповідання.
Громадянське непідкорення: У операції взяли участь тисячі людей — від поліцейських, попереджавших про облави, до лікарів, ховаючих людей у лікарнях, та звичайних рибалок, ризикуючи життям.
Особливий статус Данії: Навіть у 1943 році німці діяли тут обережніше, ніж на Сході, намагаючись уникати відкритого насильства та масових заворушень, які могли порушити економічні поставки.
Приклад: Одна з рибальських човнів, «Егір», під командуванням Ерика Кроеера, зробила за кілька ночей безліч небезпечних рейсів через протоку, перевезши сотні людей. Подібних історій було сотні. Шведський дипломат Рауль Валленберг, що рятував євреїв у Будапешті, пізніше натхновився саме данським прикладом.
Історіографія данського періоду війни пройшла кілька етапів:
Післявоєнний міф про «єдиний народ-опірник», де акцент робився на героїзмі порятунку євреїв та руху Опору, замовчуючи період співпраці 1940-1943 рр.
Критичний перегляд 1960-80-х років, коли історики почали вивчати компроміси та економічне співпрацю данських влад та бізнесу з націстами.
Сучасний комплексний підхід, що визнає обидві сторони: і прагматичну співпрацю, що зберегла країну від руйнації, і масову громадянську мобілізацію для порятунку співгромадян, що стала можливою саме завдяки збереженим інститутам суспільства.
Цікавий факт: Данські євреї в Терезіенштадті продовжували отримувати від данського уряду та Червоного Хреста посилки з їжею та медикаментами. У 1944 році, щоб развеять чутки про табори смерті, нацисти навіть дозволили інспекційну поїздку делегації Данського Червоного Хреста та данських чиновників у Терезіенштадт, який заздалегідь «отримали» та перетворили на «образцове гетто» для показу. Цей візит, хоча і був пропагандистською акцією, косвено сприяв виживанню в'язнів.
Історія Данії у роки війни представляє собою парадокс прагматизму та гуманізму. З одного боку, країна пішла на беспрецедентний компроміс з окупаційником, що дозволило уникнути жертв і руйнацій у перші роки. З іншого — саме збережені інститути громадянського суспільства, почуття загальної відповідальності та національної солідарності дозволили в критичний момент організувати беспрецедентну за ефективністю операцію порятунку.
Данський випадок Голокосту унікальний не лише низьким відсотком жертв, але й тим, що демонструє: навіть у умовах тотальної окупації та терору активна позиція суспільства та держави може бути вирішальним фактором порятунку людських життів. Цей досвід продовжує вивчуватися як приклад того, як правова культура, соціальна сплоченість та громадянське мужество здатні протистояти машині знищення.
New publications: |
Popular with readers: |
News from other countries: |
![]() |
Editorial Contacts |
About · News · For Advertisers |
Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map) Keeping the heritage of Ukraine |
US-Great Britain
Sweden
Serbia
Russia
Belarus
Ukraine
Kazakhstan
Moldova
Tajikistan
Estonia
Russia-2
Belarus-2