Мабуть, кожен, навіть ставши дорослим, пам’ятає книжки, прочитані ним чи йому в дитинстві. Це і не дивно, адже перші враження залишаються в нашій свідомості на все життя. Ось чому батькам так важливо уважно обирати книги для своїх дітей. Сучасний асортимент дитячої літератури на полицях книжкових магазинів досить широкий і представлений переважно казками. І не дивно, адже це найулюбленіший жанр для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Спробуємо розібратися – чим є казка з психологічної точки зору, який вплив на розвиток дитини вона здійснює.

Казки бувають народні та авторські. Народна казка, будучи елементом культури народу, вбирає та зберігає мудрість, особливості національного характеру, загальнолюдські цінності та ідеали, відображає його життєву філософію. Характерними особливостями для неї є поетичність, душевність, поєднання дитячої наївності з глибокою народною мудрістю. Авторська казка здебільшого є відображенням індивідуально-психологічних рис і проекцій самого письменника.

Різні психологічні підходи аналізують казку по-різному. Для біхевіористичного напрямку казка – це опис можливих форм поведінки, вона пояснює дитині наслідки різних вчинків.

В трансактному аналізі головна увага спрямована на рольову взаємодію та маніпуляції. Казкові персонажі розкривають зміст ролей та ігор, якими живуть люди в реальному житті.

Юнгіанський підхід зосереджується на процесі трансформації. В багатьох казках головний герой на початку є маленьким і слабким, а наприкінці перетворюється на сильного і значимого. Для дитини казка є рушієм вперед, а для дорослого – навпаки, вона повертає його назад, у дитинство.

Екзистенціалісти, аналізуючи казку, особливу увагу звертають на такі важливі явища людського існування як вміння приймати рішення, здатність бути вільним та незалежним, ставлення до смерті, вибір (стоїть головний герой на роздоріжжі: на право підеш – коня втратиш, на ліво підеш – дружину знайдеш, прямо підеш – себе загубиш).

В народних казках головним героєм найчастіше персонаж є в чомусь слабкий (найменший син, падчерка). Це полегшує процес ідентифікації, адже дитині значно легше ототожнити себе з невмілим, слабким персонажем, ніж з сильним, могутнім героєм (як в міфах). Ототожнення дозволяє дитині глибше зрозуміти казку, внутрішньо пережити та подолати перешкоди, які стоять перед головним героєм, отримати новий досвід. Народні казки допомагають засвоїти морально-етичні норми поведінки, зрозуміти, що є добром, а що - злом. Казка сприяє вирішенню багатьох емоційно-особистісних проблем дитини через зняття їх унікальності (персонажі казок, потрапляючи у складні ситуації, не завжди долають їх успішно). Завдяки казкам дитина набуває якостей, потрібних для виходу зі складних ситуацій, будує внутрішні моделі зовнішнього світу.

Постоянный адрес данной публикации: