Актуальність наукових досліджень з юдаїки вкотре підтвердили учасники XI Міжнародної молодіжної конференції, що відбулася у Москві 11 - 13 липня 2006 р. Організував цей форум центр наукових співробітників та викладачів юдаїки у вузах "Сефер" за фінансової підтримки благодійного фонду "Аві Хай", фонду Стенлі Чейза й Американського єврейського об'єднаного розподільчого комітету "Джойнт". До участі в роботі конференції були запрошені студенти, аспіранти, молоді науковці з країн СНД і Балтії - загалом понад 120 осіб.

Відкриття форуму та його пленарне засідання відбулися в актовому залі московської єврейської національної загальноосвітньої школи N 1311 ("Школа Ліпмана"). Першою зі зверненням до учасників конференції виступила директор центру "Сефер" В. Кончелова. Вона підкреслила важливість таких зустрічей для формування і розвитку нових концепцій у дослідженні історії й культури єврейського народу, висловила побажання молодим науковцям наполегливіше вивчати проблеми юдаїки та брати активну участь у різноманітних програмах центру "Сефер". Директор центру юдаїки і єврейської цивілізації Інституту країн Азії й Африки МДУ ім. М. Ломоносова, д-р іст. наук, проф. А. Б. Ковельман у своїй промові наголосив, що метою гуманітарних наук є пошук правди. Голова академічної ради центру "Сефер", президент Європейської асоціації юдаїки, наук, співроб. Інституту загальної історії РАН, канд. іст. наук Р. М. Капланов підкреслив, що молодіжна юдаїка живе та процвітає, а рівень доповідачів вселяє оптимізм щодо фаховості майбутніх студій з єврейської історії, культури й мистецтва. Представниця "Джойнт" в Єрусалимі Т. Манусова привітала учасників форуму з черговим зібранням і побажала успіхів у розвитку наукових досліджень із відповідної проблематики.

Наступним етапом роботи конференції стали секції, на яких було представлено широкий спектр проблем, пов'язаних із вивченням місця та ролі юдаїки у всесвітній історії, культурі й мистецтві, методологічними засадами дослідження минулого єврейського народу, історіософських позицій і поглядів окремих видатних особистостей тощо. Секції працювали паралельно. У кожній із 14 виступили від 5 до 12 доповідачів.

Секцію "Єврейська самоідентифікація. Соціологія" було представлено учасниками з Росії та України. Студент Вищої школи економіки Москви В. Курське (Тула) проаналізував позиції М. Вебера і В. Зомбарта щодо впливу протестантизму і юдаїзму на становлення капіталістичних відносин. Аспірант Європейського університету Санкт-Петербурга Д. Нечипорук розглянув образ російського єврея на шпальтах американського журналу "Free Russia". Його колега із СПбДУ О. Шайдук дослідила єврейську ідентичність на прикладі громади Петербурга. Аспірантка педагогічного університету Єкатеринбурга С. Василюк проаналізувала соціальні та етнічні стереотипи представників єврейської нації у сучасному російському суспільстві. Аспірантка Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ О. Мучник виступила з дослідженням про плюралізм і міжрелігійний діалог в юдаїзмі.

Секцію "Антисемітизм та голокост" представляли дослідники з України й Російської Федерації. Канд. іст. наук, доц. О. Сучкова (Донецьк) порушила питання про форми прояву антисемітизму в Донбасі в міжвоєнний період. Аспірант Чернівецького державного університету О. Суровцев доповів про перебування депортованих євреїв із Північної Буковини і Хотинщини у таборах та гетто Трансністрії в 1941 - 1944 рр. Його колега зі Ставропольського державного університету В. Бельтран і канд. іст. наук, ст. викладач однойменного державного педагогічного університету О. Войтенко виступили з дослідженням про голокост на Ставропольщині, зокрема про методи ліквідації й порятунку єврейських дітей. Аспірантка Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова М. Михайлюк (Київ) акцентувала увагу на ефективності антисемітської наочної нацистської пропаганди засобами образотворчого мистецтва за допомогою демонстрації різноманітних виставок, що проходили в Україні під час окупації. Канд. психол. наук, викладач Одеського національного університету ім. І.Мечникова С. Чачко проаналізувала особливості психічного здоров'я євреїв, які пережили голокост, зокрема тих, хто перебував у таборах і гетто. Канд. іст. наук, ст. викладач Запорізького інституту післядипломної педагогічної освіти С. Гузенков розповів про антисемітську риторику в деяких сучасних періодичних виданнях України.

Секція "Євреї у Російській імперії" була представлена учасниками з Росії та України. Виступ А. Воробйова (Москва) присвячено внеску родини Цедербаумів в історію і культуру Російської імперії. Аспірант Інституту сходознавства НАНУ Я. Герштейн (Київ) розповів про історію караїмів у Росії до XX ст. Його колега з Європейського університету О. Мінкіна (Санкт-Петербург) зупинилася на політичній культурі євреїв Російської імперії у першій чверті XIX ст. Аспірантка СПбДУ С. Певзнер доповіла про діяльність Товариства охорони здоров'я єврейського населення. їх пітерський колега з Інституту юдаїки П. Фарберов торкнувся питання служби євреїв на російському військово-морському флоті в 1827 - 1856 рр. Канд. іст. наук, наук, співроб. Інституту монголознавства, буддології й тибетології С. Курас (Іркутськ) дослідила життя єврейських родин, яких було вислано в Східний Сибір наприкінці XIX ст. Студенти факультету культурології Уральського державного університету Є. Рабинович та В. Ніколаєва (Єкатеринбург) представили доповідь про етапи формування єврейської

стр. 235

громади на Уралі до Першої світової війни, а також діяльність її представників, зокрема на Ірбітському ярмарку. Студентка Московської державної класичної академії ім. Маймоніда Д. Носонова розповіла про діяльність купецької родини Магідсонів із м. Рославля у ХІХ-ХХ ст. Дослідник з Ульяновська І.Сивопляс ознайомив слухачів з єврейською взаємодопомогою у повітових містечках Симбірської губернії в період Першої світової війни. О. Занемонець (Москва) розглянув питання: чи існував у XVIII-XIX ст. взаємовплив між хасидським подвір'ям і православними монастирями Російської імперії? Канд. іст. наук І. Зибачинський (Чернівці) розповів про діяльність Хотинського єврейського благочинного товариства на початку XX ст. Канд. іст. наук І. Дружкова (Одеса) дослідила питання про єврейські погроми в Росії у 1905 р., використовуючи публікації місцевих газет.

Секцію "Держава Ізраїль: історія становлення й сучасні проблеми" представляли учасники з Російської Федерації, України та Білорусі. Відкрив секцію виступ С. Жука (Луховиці) "Релігійно-політичні основи створення держави Ізраїль". Р. Сулейманов (Казань) зіставив риси лідерів єврейського і татарського народів Д. Бен-Гуріона й М. Шаймієва. Д. та М. Шевельови (Мінськ) проаналізували історіографію угоди Мак-Магона - Хусейна і палестино-ізраїльський переговорний процес із використанням спогадів учасників подій. Дослідники П. Кушнір (Донецьк) й АЛодрядчиков (Єлець) свої доповіді присвятили палестинській проблемі періоду 1980-х рр. та пошуку шляхів вирішення арабського питання. А. Іокша (Мінськ) розкрила позиції політичних партій Ізраїлю щодо проблеми врегулювання конфлікту з палестинцями на сучасному етапі. її колега з Одеси А. Захарченко розглянула політику Російської Федерації щодо арабо-ізраїльського мирного врегулювання. І. Бауліна (Москва) зупинилася на проблемах розвитку партійної системи Ізраїлю, зокрема на результатах виборів у кнесет XVII скликання.

Секцію "Євреї Східної Європи: джерела, історіографія і дослідження" теж представляли учасники з Російської Федерації, України й Білорусі. Роботу її розпочала доповідь студента Російського державного гуманітарного університету Ю. Парсамова про єврейські хроніки епохи Б. Хмельницького, зокрема масштаби "різанини" 1648 - 1649 рр. І. Рутман (Ярославль) розглянув процес виявлення та використання архівних джерел з історії єврейського народу. Аспірантка Гельсінського університету Д. Михайлова зупинилася на "хозарській теорії" походження караїмів, що була популярною серед російських дослідників у XIX ст. Викладач із Гродна Ю. Жуковська ознайомила слухачів зі світоглядом відомого історика М. О. Гершензона. Про праці С. Я. Борового, що зберігаються в рукописному фонді ОДНБ, розповіла Т. Подкупко (Одеса). Дослідниці з Бреста І. Єленська й А. Вовк розглянули документи ДАРФ про єврейські погроми у Білорусі в 1918 - 1922 рр., а також джерела з історії євреїв Східної Європи на прикладі родини Берковичів. С. Чарний (Москва) зупинився на історіографії офіційної юдаїки у постсталінському СРСР.

Секцію "Історія євреїв у давнину і раннє середньовіччя" представляли в основному учасники з Російської Федерації. М. Каранаєв (Нижньокамськ) та М. Куртсеітова (Казань) показали трансформацію структури іудейської армії від Маккавейського повстання до становлення держави Хасмонеїв та її придворне суспільство. Х. Панченко (Бахчисарай) і С. Бабкіна (Москва) дослідили календар та законодавчі акти Кумрану. Р. Абрамян (Москва) познайомив із позицією вірменської історіографії щодо юдейського походження Багратидів.

Секцію "Євреї в СРСР" відкрила доповідь віденського дослідника Б. Куцмані "Радянська реформа правопису ідиш у 1920 р." В. Клюєва (Тюмень) представила систему світської єврейської освіти в Західному Сибіру у 1920-х рр. на прикладі шкіл м. Тобольська. Д. Толочко (Гомель) розповів про долю польських євреїв-біженців на території Білорусії в умовах репресивної радянської політики (вересень 1939 - червень 1941 рр.). Львівські дослідники В. Гулай і Х. Крупка порушили питання етнічної самоідентифікації євреїв Західної України у 1944 - 1946 рр., а також деякі аспекти етнорелігійної ідентичності їх у Львові (1940 - 1960 рр.).

Секцію "Етнологія. Нумізматика" представляли учасники з Росії й України. А. Страхова (Харків) дослідила витоки єврейської етнографії, зокрема початковий етап діяльності Російського географічного товариства другої половини XIX ст. С. Амосова і С. Ніколаєва (Санкт-Петербург) розповіли про традиційний єврейський пологовий обряд на Поділлі, згідно з польовими дослідженнями 2004 - 2005 рр. Л. Ланда (Санкт-Петербург) акцентував увагу на становищі деяких єврейських родин пострадянського Кавказу. Питання функціонування монетного двору в місті Кирк-Єра порушив М. Чореф (Бахчисарай).

Секцію "Історія євреїв Східної Європи" представляли учасники з країн СНД та Балтії. Литовська дослідниця М. Якуліте Васіл (Вільнюс) ознайомила слухачів з історією єврейської громади Тракаю. В. Любченко (Київ) проаналізував дані різних джерел про демографічні втрати єврейського населення в роки Хмельниччини. Ю. Данів (Львів) розповіла про єврейський погром у Львові 1664 р. Студентка Брестського державного університету А. Іванюк розглянула правовий аспект розвитку єврейських шкіл у Польщі в 1921 - 1939 рр. Аспірант Білоруського державного університету В. Серпухов (Мінськ) дослідив діяльність єврейських студентських організацій Віленського університету Стефана Баторія протягом 1921 - 1939 рр.

Найкращі доповіді заплановано опублікувати в збірнику наукових статей центру "Сефер" -" Праці з юдаїки ".

М. В. Михайлюк (Київ)

Publisher:

Permanent link for scientific papers (for citations):

Comments: