У історії археології є знахідки, які шокують світ не менше, ніж саме відкриття стародавніх цивілізацій. Одна з них — відома «Клад Приама», знайдена Генріхом Шліманом у 1873 році на місці легендарної Трої. Це зібрання цінних предметів стало не лише науковою сенсацією, але й символом пристрасті, авантюризму та суперечок про те, кому належить велике культурне спадщину стародавності.

Відкриття: день, який змінив археологію

27 травня 1873 року, як стверджував сам Шліман, став днем його найбільшого триумфу. Під час розкопок на пагорбі Гісарлик, який він вважав місцем стародавньої Трої, Шліман наткнувся на велике зібрання цінних виробів. Щоб зберегти знахідку від посягань та суперечок з турецькими владами, він секретно вивіз її з місця розкопок, пізніше оголосивши, що це скарби царя Приама, легендарного правителя Трої.

Сам Шліман описував знахідку як дивовижне видовище: з землі показалися золоті діадеми, намиста, браслети, сережки, фіали та багато інших предметів, покритих шаром багатовікової пилу. Знахідка моментально стала світовою сенсацією. Вперше перед учonymи та громадськістю предстали матеріальні свідчення гомерівської епохи, які, здавалося, підтверджували реальність подій «Іліади». Однак пізніше було встановлено, що скарб був складений з предметів, знайдених у різних місцях та в різних шарах, і був штучно зібраний Шліманом для створення більш ефектного враження.

Що входило до скарбу

Скарб Приама представляв собою неймовірно багате зібрання ювелірних виробів та предметів побуту. До нього входили:

• Дві відомі золоті діадеми з довгими ланцюгами та підвесками.
• Восемь тисяч дрібних золотих намистин та підвесок.
• Шість золотих браслетів, прикрашених витою проволокою.
• Шістнадцять золотих фібул та три золоті сережки.
• Золоту чашу для пиття, кілька золотих посудин.
• Срібні чашки, вази та ритони.
• Ножі та наконечники копій, включаючи рідкісні матеріали.

За оцінками, загальна вага золота в скарбі становила майже 9 кілограмів. Стиль прикрас вказував на те, що вони були створені в період розквіту Трої (приблизно 2500–2300 років до н. е.) і належали, ймовірно, до місцевої троянської культури, а не мікенським майстерам.

Судьба скарбу

Після знахідки Шліман намагався передати скарб у дар Греції, але отримав відмову. Потім він запропонував його Франції, Італії та США, але всюди стикнувся з нежеланням створювати для нього окремий музей. В результаті скарб був подарований «німецькому народу» і з 1881 року зберігався в Берлінському музеї стародавньої історії. Однак з приходом нацистів до влади цінності були перевезені в бункер для захисту від бомбардувань.

У кінці Другої світової війни, у серпні 1945 року, професор Вільгельм Унферцагт передав скарби Трої радянським владам. Після цього вони були вивезені з Німеччини до СРСР як трофейне майно. Довгі роки їхнє місцезнаходження трималося в таємниці. Лишь у 1993 році Росія офіційно підтвердила, що «Золото Трої» знаходиться в Москві, а в 1996 році воно було вперше виставлено в Державному музеї образотворчих мистецтв імені А. С. Пушкіна.

Сьогодні Скарб Приама (або велика його частина) є частиною постійної експозиції Пушкінського музею. Деякі предмети з цього ж зібрання зберігаються в Державному ермитажі в Санкт-Петербурзі. Спори про його належність тривають до сих пір: Німеччина та Туреччина неодноразово заявляли про свої права на скарби, однак Росія вважає їх законним військовим трофеєм.

Постоянный адрес данной публикации: