МОТИВУЮЧА РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

(на матеріалі іспанської мови)

Якісне володіння іноземними мовами у сучасному світі потребує відповідного якісного підходу до викладання іноземних мов з урахуванням національно-культурних та історичних реалій кожного окремого мовного середовища, та особливостей менталітету народу, мова якого вивчається. Останнім часом фразеологізми, як об'єкт вивчення та вагомий мотиваційний компонент навчального процесу, привертають увагу українських дослідників та науковців багатьох країн світу.

Термін фразеологізм (з грецької phrasis - зворот і logismos - вислів) детермінує неподільні цілісні за значенням сполучення слів, які відтворюються в мовленні. У фразеологізмах акумульовані, відображені та збережені досвід, традиції, культура та реалії, минуле народу, його історія. Вивчення фразеологізмів є необхідним та важливим для забезпечення адекватного сприйняття інформації людиною, що вивчає мову, та коректного відтворення її у мовленні. Крім того, фразеологізми, завдяки своїй експресивності, можуть бути яскравим вербальним відображенням емоційного стану людини, допомагають влучно відтворювати систему цінностей у комунікативно-прагматичному плані такі як мораль, норма поведінки та інше.

За допомогою вивчення фразеологізмів може відбуватися знайомство із внеском народу, мова якого вивчається, у спадщину світової культури. Фразеологізми є джерелом історичної інформації. Наприклад, в іспанській мові широко використовуються оціночні фразеологізми з національно-культурною семантикою. Ім'я Сіда, одного з видатних героїв Реконкісти, яке згадується у поемі «Пісня про мого Сіда», стало зразком хоробрості для іспанців, та знайшло своє відображення у фразеологізмі «ser más valiente que el Cid» (бути хоробрішим за Сіда).

 Імена відомих літературних героїв також відображені в іспанській фразеології. Наприклад, ім'я Дона Жуана (іспанською – дон Хуан), героя драми «Севільській бешкетник, або Кам'яний гість» іспанського письменника Тірсо де Моліна (1625) та п'єси Х. Сорілья (1849) «Дон Хуан Теноріо» використовується у багатьох культурах світу, як синонім чоловіка, який дуже любить жінок. Вживанням фразеологізму ser un donjuan/tenorio дається певна оцінка поведінці чоловіка: (досл. бути донжуаном).

"Залучення фразеологічного матеріалу до вивчення іноземної мови з метою формування комунікативної компетенції вимагає механізмів збереження і трансляції культурних кодів фразеологічними одиницями, а також навичок виявляти, розшифровувати, коментувати культурну інформацію, закладену в різного типу фраземах". Якщо розглядати залучені фразеологізми за семантикою та структурою, можна поділити їх на такі, що мають фразеологічні відповідники в рідній мові, коли значення всіх його компонентів повністю відтворюється, наприклад: más vale tarde que nunca – краще пізно, ніж ніколи; no es tan feo el diablo como le pintan – не такий страшний чорт, як його малюють; todo o nada – або все, або нічогo, та фразеологізми, які потребують пошук відповідників або семантично ідентичних трансформаторів концептів та часткової або повної адаптації його компонентів в рідній мові. Наприклад: фразеологізм más feo que Picio –страшний, як смертний гріх – потребує часткової адаптації своїх компонентів для якісного відтворення в українській мові. Реалією іспанського мовного середовища є компонент Picio – ім'я дуже некрасивої людини, яка жила колись в Іспанії. Ser aceite y vinagre – живуть, як кішка з собакою (досл. бути олією і оцетом) – фразеологізм потребує пошуку еквівалентних відповідників в українській мові схожих за змістом та структурою.

 Лінгвокраїнознавчий підхід до вивчення іноземної мови передбачає дозоване включення так званих „фонових знань”, які враховують рівень володіння мовою студентів. Фразеологічні поєднання в такому ракурсі треба розглядати як носіїв культурної практики, яка втрачена або „сховала” своє коріння в колективному несвідомому. У процесі опанування „фонових знань” використовують різні дидактичні методи і прийоми. Цікавим та пізнавальним є порівняння культурних явищ із фактами рідної культури на основі аналізу підібраного мовного матеріалу, а також заглиблення в історію фразеологізмів, однакових за структурою та семантикою в іспанській та українській мовах. Наприклад, фразеологізм dar calabazas – дати гарбуза в українській мові означає відмовити у сватанні жениху, відмовити, в іспанській мові також має значення відмовити, або сказати "ні" у відповідь на будь-яку пропозицію. Етимологія фразеологізму пов'язана із стародавньою Грецією, де гарбуз вважався антиафродізіаком. Дати гарбуза означало охолодити пристрасть. За іншими джерелами – у християнстві гарбуз вважався символом чистоти. Manzana de la discordia – яблуко розбрату – цей фразеологізм має коріння в античній міфології та є частиною фразеологічного корпусу багатьох мов світу.

Ефективна робота із фразеологічним матеріалом потребує забезпечення якісними словниками. Що стосується саме іспанської мови, треба зазначити, що на жаль, на сьогоднішній день, існує проблема наявності українсько-іспанських та іспано-українських фразеологічних словників.

Таким чином, фразеологізми, як компоненти навчального процесу та мотивуючий чинник у вивченні іноземних мов, відіграють дуже важливу роль. Знайомство із фразеологією іншої мови розширює світогляд людини та дозволяє не тільки опанувати фразеологічні одиниці іноземної мови, але й краще пізнати свою рідну мову.

Permanent link to this publication: