Автор: Б. Л. ДЕМ'ЯНЕНКО (Переяслав-Хмельницький)

У січні 2004 р. буде відзначатися 350 років Переяславської козацької ради, на якій Військо Запорозьке на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким визнало своїм сувереном московського царя Олексія Михайловича. Ця подія в радянській історичній науці трактувалася як "основна подія всієї української історії, яка здійснила споконвічну мрію українського народу про возз'єднання України з Росією". Проте у період становлення самостійної України на зламі 1980-90-х рр., що супроводжувався сплеском інтересу громадськості до вітчизняної історії, значення й наслідки Переяславської ради почали кардинально переосмислюватися. Договір між Україною й Московським царем розглядається більшістю сучасних істориків як цілком ординарний військово- політичний союз, у якому обидві сторони брали на себе певні обов'язки. Існує думка, що Переяславський договір був лише одним з епізодів у дипломатичній діяльності Богдана Хмельницького, оскільки гетьман зі згоди царя проводив власну зовнішню політику.

Для відродження історичної істини потрібно відтворити правдиву картину договору 1654 р., передумов і процедури його укладення, розкрити його юридичну природу й політичний характер, а також показати наслідки договору для української історії. Подібне завдання ускладнюється тією обставиною, що на Переяславській раді ніяких документів не було підписано - козаки обмежилися усною присягою на вірність царю. Так звані "переяславські статті", що дійшли до нас, укладені в жовтні 1659 р. між Юрієм Хмельницьким і царським урядом. Новий гетьман був змушений підписати 14 "давніх статей" (буцімто 1654 р., але насправді сфальсифікованих) і 18 "нових статей".

До цієї дати в розрізі запланованих заходів у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті ім. Григорія Сковороди 26 лютого 2003 р. проводився "круглий стіл" на тему "Переяславська рада: історичне значення та політичні наслідки". Організаторами "круглого столу" виступили: Міністерство освіти та науки України, Центр українознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", Всеукраїнське товариство "Просвіта" ім. Тараса Шевченка та Національна асоціація українознавців.

З привітальним словом до учасників "круглого столу" звернувся міський голова Г. Р. Сокур.

Виступили з доповідями та взяли участь в обговоренні порушених проблем: доктор іст. наук, професор, ректор Переяслав-Хмельницького ДПУ В. П. Коцур, доктор іст. наук, професор, директор Центру україно-

стр. 158

знавства Київського національного університету В. І. Сергійчук, доктор юрид. наук, професор, народний депутат України С. Б. Гавриш, доктор іст. наук, професор, декан факультету гуманітарних наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" В. О. Щербак, доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Ю. А. Мицик, доктор іст. наук, професор Інституту археології НАН України Л. Л. Залізняк, доктор іст. наук, професор Київського Славістичного університету В. П. Шевчук, доктор філол. наук, професор Переяслав-Хмельницького ДНУ М. П. Корпанюк, канд. іст. наук (Інститут історії України НАН України) Т. В. Чухліб, канд. іст. наук (Інститут археології НАН України) Ю. В. Кухарчук, наукові працівники Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".

По завершенні роботи "круглого столу" учасники відвідали історичний музей та пам'ятні місця міста, пов'язані з Переяславською радою.

Permanent link to this publication: