Libmonster ID: UA-3905

Заглавие статьи "ВЪШЕСТВИЄ В ІЄРОУСАЛИМЪ" АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО. "ХРОНІКА" ГЕОРГІЯ АМАРТОЛА В "АЛЕКСАНДРІЇ ХРОНОГРАФІЧНІЙ"
Автор(ы) Т. Л. ВІЛКУЛ
Источник Український історичний журнал,  № 5, 2011, C. 162-178

Стаття присвячена текстологічному дослідженню одного з фрагментів "Хроніки" Георгія Амартола - "Входженню в Єрусалим", що зберігся в давньослов'янському перекладі грецького роману про Александра Македонського -"Александра Хронографічній". "Хроніка" Амартола справила великий вплив на давньоруські світські твори й аналіз її версій дає певний матеріал для обговорення ранньої історії літописів і хронографів. В "Александрії" знаходимо "контрольний текст", який дозволяє коригувати традиційні схеми дослідників хронографії й літописання.

"Хроніка" грецького ченця Георгія Амартола ("грішника"), що писав у середині IX ст., а точніше - її слов'янський переклад разом із "Продовжувачем", доведеним до 948 р., стала найрозробленішим хронографічним твором у вітчизняному джерелознавстві Давньої Русі. Підвищена увага до тексту закономірно пояснюється тим, що "Хроніка" Амартола належить до перших світських давньоруських (?)* перекладів. Для літописознавців її значення важко переоцінити, адже історія перекладу Амартола тісно переплетена з історією початкового давньоруського літописання. Запозичення з "Хроніки" простежуються в "Повісті временних літ" ("ПВЛ"), деякі з них, вірогідно, походять із літописних зводів, що їй передували. Найбільш традиційною і поширеною є схема співвідношення літописів О. О. Шахматова, котрий стверджував, що "ПВЛ" зроблена на основі так званого Початкового зводу 1090-х рр., де використовувався "Хронограф по Великому ізложенію", що складався переважно з уривків із твору Амартола2. Однак творець ідеї першого давньоруського хронографа - В. М. Істрін - уявляв собі початкові етапи літописання кардинально інакше3, і запропонована ним реконструкція також не була єдиною альтернативою ідеям О. О. Шахматова. Нині навко-


Вілкул Тетяна Леонідівна - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник сектору досліджень з історії Київської Русі Інституту історії України НАНУ.

E-mail: t-vilkul-l@yandex.ru

Автор щиро вдячна Є. Г. Водолазкіну, О. О. Гіппіусу й Т. В. Анісімовій, чиї поради були надзвичайно корисними при написанні цієї статті.

1 Щодо давньоруського походження - питання досі остаточно не розв'язане (див.: ПичхадзеАЛ. О происхождении славянского перевода Хроники Георгия Амартола // Лингвистическое источниковедение и история русского языка. 2001. - Москва, 2002. - С. 232 - 249; Станков Р. К проблеме происхождения древнейшего славянского перевода Хроники Георгия Амартола // Преславска книжовна школа. Изследвания в памет на професор Иван Гълъбовъ. - Шумен, 2004. - Т. 7. - С. 57 - 72).

2Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. - Санкт-Петербург, 1908 [перевидане у: Его же. История русского летописания. - Т. 1. - Кн.1. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 27, 84, 268 та ін.]; Его же. Повесть временных лет. - Т. 1. - Санкт-Петербург, 1916 [перевидане у: Его же. История русского летописания. - Т. 1. - Кн. 2. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 579 - 583]. Стислий огляд розвитку концепції Початкового зводу див.: Толочко О. П. Початкове літописне зведення // Енциклопедія історії України (у друку).

3Истрин И. М. Замечания о начале русского летописания // Известия Отделения русского языка и словесности АН. - Т. 26. - Петроград, 1923. - С. 45 - 102; Т. 27. - Ленинград, 1924. - С. 207 - 251.

стр. 162

ло раннього літописання та хронографії точиться доволі гостра полеміка, і "Хроніка" Амартола займає у різноманітних дослідницьких реконструкціях не останнє місце. Загалом, ідеться про тексти, що використовувалися книжниками середини XI - початку XII ст., тексти, чи не найбільш ранні, приступні русисту-досліднику історичних творів.

Зусиллями видатного фахівця з давньоруської хронографії4 В. М. Істріна поширилося уявлення про редакції тексту слов'янського Амартола, збережені у списках повного перекладу та уривках із "Хроніки" в різноманітних хронографічних компіляціях: "Іудейському хронографі", "Літописці Еллінському і Римському" двох редакцій, "Повній хронографічній палеї". Що стосується копій повного перекладу "Хроніки" Амартола, за схемою В. М. Істріна, найточніше першооршїналу відповідає Троїцький список5, котрий єдиний зберіг першу редакцію цій статті скорочене позначення - Ам. тр.). Решта повних списків, сукупність яких учений позначив літерою S, складають другу редакцію (тут - Ам. S.)6. ЩОДО хронографічних компіляцій, у них усіх, на думку В. М.Істріна, збереглися проміжні між першою й другою редакціями версії. Завдяки переплетенню історії слов'янського Амартола з історією літописних зводів, хронографів і палей, учені мали змогу добирати певні хронологічні репери. Наприклад, "Іудейський хронограф" дослідниками датується другою половиною XIII ст., "Еллінський та Римський літописець" 2-ї редакції в часи В. М. Істріна також відносили до XIII ст.7 Таким чином, взаємозалежність версій "Хроніки" Амартола та різноманітних пам'яток ніби давала можливість не лише на підставі суто внутрішніх текстуальних свідчень розрізняти раніші й пізніші стадії побутування тексту, а й датувати їх, хоча б і не надто чітко.

Якщо твір відомий у великій кількості версій (редакцій та груп), особливої ваги набувають ранні запозичення з нього. Попри нашарування інновацій і помилок, вони часто дозволяють побачити зріз тексту саме того часу, коли їх було включено, а за сприятливих умов - і суттєво зкоригувати текстологічну картину. Для "Хроніки" Амартола одним із таких контрольних текстів є уривок під умовною назвою "Въшествие в Іероусалимъ" Александра Македонського, збережений в "Александрії Хронографічній".

У першому давньослов'янському перекладі грецького романа Псевдо-Калісфена8 вміщено велику інтерполяцію з "Хроніки" Георгія Амартола.


4 До хронографічної літератури зараховують твори, що належать до компіляцій зі всесвітньої історії - перекладних хронік, давньоруських збірників-хронографів та палей.

5 Це найдавніший більш-менш повний список "Хроніки" Амартола, багато ілюмінований. Нині: ф. 173/1 (МДА) N 100 (РГБ); датований дослідниками кінцем XIII - початком XIV ст.

6 S - summa; ученому було відомо сім таких списків.

7 Інша річ, що зараз деякі з пам'яток "передатовані", а певні спроби однозначно визначити хронологію написання виявилися спірними. Скажімо, "Еллінський літописець" другої редакції (ЕЛ-2) нині датується другою чвертю XV ст. (див.: Шибаев М. А. Летописные источники Еллинского летописца второго вида // Рукописная книга Древней Руси и славянских стран: от кодикологии к текстологии. - Санкт-Петербург, 2004. - С. 187 - 204). "Еллінський літописець" першої редакції' (ЕЛ-1) запропоновано датувати не XI ст., а XIII-XIV ст. (див.: Творогов О. В. Древнерусские хронографы. - Москва, 1975. - С. 28).

8 Твір написано у III ст. н.е. в Александрії, його авторство приписують соратнику Александра Македонського - Калісфену (Псевдо-Калісфену). Перший давньослов'янський переклад з'явився у списках хронографів та "Еллінського й Римського літописця" (звідси "Александрія" і називається "Хронографічною"). Пізніше з'явився новий переклад романа, що побутував в окремих списках - це так звана "Сербська Александрія" (див.: Истрин В. М. Александрия русских хронографов. Исследование и текст. - Москва, 1893. - С. 69 - 70).

стр. 163

Описується входження Александра в Єрусалим і зустріч македонського царя першосвящеником та населенням міста. Цю вставку мають усі редакції "Александра"9, і включена вона була, як вважається, на давньоруському грунті10 - перекладачем або котримсь із перших переписувачів "Александра" було використано вже готовий слов'янський переклад "Хроніки" Амартола. В. М. Істрін припускав, що роман про Александра Македонського було перекладено чи не в XI ст.11 Дійсно, давньоруські книжники виявляють знайомство з текстом, і найбільш важливими з цього погляду є найраніші запозичення: у "Сказанні про св. Бориса та Гліба" початку XII ст. та Київському літописному зводі кінця XII - початку XIII ст.12 Відповідно, "Входження в Єрусалим" - цінне свідчення побутування "Хроніки" Амартола, найраніші списки якої дійшли з XIII та XIV ст.13, і може послугувати реконструкції утворення її редакцій.

Як дослідники уявляли собі місце фрагмента у загальній картині співвідношення версій Амартола? У своїй праці "Книгы временьныя и


9 Тобто, "Іудейський хронограф" (що репрезентує першу редакцію "Александрії", групу 1а), "Еллінський літописець" першої редакції (ЕЛ-1, группа 1 b), "Троїцький хронограф" (друга редакція), "Еллінський літописець" другої редакції (ЕЛ-2, що доніс до нас третю редакцію "Александрії"), а також пізніші хронографи. В. М. Істрін припускав існування лише двох ранніх редакції "Александрії", перша - в "Іудейському хронографі" та ЕЛ-1, друга - в ЕЛ-2 (див.: Истрин В. М. Александрия русских хронографов... - С. 124 - 134, 139 - 140). Однак пізніше О. В. Творогов переконливо довів, що "Троїцький хронограф" є самостійною пам'яткою (див.: Творогов О. В. Древнерусские хронографы. - С. 86 - 87; Его же. Материалы к истории русских хронографов. 3. Троицкий Хронограф // Труды Отдела древнерусской литературы (далі - ТОДРЛ). - Т. 42. - С. 287 - 290). Автором цієї статті було виявлено контамінації в тексті "Александрії" з ЕЛ-2, де використано текст типу "Троїцького хронографа" та ЕЛ-1 (див.: Вилкул Т. Л. Александрия Хронографическая в Троицком хронографе // Palaeoslavica. - XVI/1. - Cambridge, Mass., 2008. - P. 108 - 110; Вілкул Т. Н. Вплив Троїцького хронографа на Еллінський і Римський літописець другої редакції // Україна крізь віки: Збірник на пошану академіка В. А. Смолія. - К., 2010. - С. 9). Усе це дозволяє зкоригувати схему і доводить наявність трьох ранніх редакцій.

10 Певні грецькі версії роману Псевдо-Калісфена також мають запозичення з тексту Амартола, однак вони скомпоновані інакше. Крім того, ці запозичення відсутні в основних редакціях, у тому числі в редакції 6; як припускають, "Александрія Хронографічна" перекладена з грецького списка, близького до редакції 6. Текст ред. α, β, λ, γ див.: Historia Alexandri Magni (Pseudo-Callisthenes). Recensio vetusta / Ed. W.Kroll. - Berlin, 1926; Bergson L. Der griechische Alexanderroman. Rezension 6. - Uppsala, 1965; Leben und Taten Alexanders von Makedonien, Der Griechische Alexanderroman nach der Handschrift L / Ed. H. van Thiel. - Darmstadt, 1983; Lauenstein U. von. Der griechishce Alexanderroman. Rezension y. - Buch I. - Meisenhaim am Glan, 1962 [Beitrage zur klassischen Philologie / Hrsg. von R.Merkelbach, heft 4], Engelmann H. Idem. - Buch II (1963) [B.K.P.H. 12]; Parthe F. Idem. - Buch III (1969) [B.K.P.H.H. 33].

11 У першій праці, присвяченій "Александрії", учений писав, що час та місце перекладу не можуть бути визначеними з точністю, однак у XII ст. вона вже напевно існувала (див.: Истрин В. М. Александрия русских хронографов... - С. 139). Пізніше появу в Давній Русі цієї пам'ятки В. М.Істрін відніс до часів Ярослава Мудрого, зарахувавши її до низки привезених та перекладених у Києві книг. Тобто, час появи було визначено як близько середини XI ст. (див.: Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника Георгия Амартола в древнем славяно-русском переводе. - Т. 2: Греческий текст "Продолжения Амартола". Исследование. - Петроград, 1922. - С. 308 - 309).

12 Про ці запозичення див.: Вилкул Т. Л. "Литредакция" летописи (о вставках из Александрии Хронографической в Киевском своде XII в.) // Герменевтика древнерусской литературы. - Сб. 13. - Москва, 2008. - С. 425 - 446. На жаль, свідчення обох текстів дозволяють стверджувати лише про існування власне слов'янського перекладу Псевдо-Калісфена, а не про те, чи була вже інтерпольованою оповідь з Амартола. "Іудейський хронограф" створено у другій половині ХНІ ст., "Троїцький хронограф" орієнтовно належить до XIH-XTV ст., ЕЛ-2 нині датується другою чвертю XV в. Таким чином, дати укладення хронографічних компіляцій суттєво пізніші за переклади "Александрії" та Амартола.

13 Перший повний список Амартола - кінець XIII - початок XIV ст., уривки відомі зі збірників другої половини XIII ст. Огляд рукописної традиції див.: Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола в древнерусских списках XIV-XVII вв. - Москва, 2009. - С. 11 та ін.

стр. 164

образныя..." В. М. Істрін писав, що версія "Входження в Єрусалим" в "Александра" віддаляється від "першооригіналу" перекладу "Хроніки" Амартола. Загалом, у хронографічних творах текст запозичень з Амартола наближений до читань Ам. s., хоча можна зустріти й початкові варіанти, переважно близькі до Ам. тр. Тому хронографічна редакція (скорочено - Ам. хр.) має вважатися проміжною14. Що стосується власне "Входження в Єрусалим", на думку вченого, ця інтерполяція репрезентує здебільшого "другу редакцію" (Ам. s.) І не могла бути включеною в "Александрію Хронографічну" пізніше кінця XII ст. - початку XIII ст.15 А відповідно, вторинна редакція Амартола у XII ст. вже існувала16.

О. В. Творогов не погодився з деякими положеннями В. М .Істріна: вчений знайшов аргументи на користь того, що хронографічна редакція (Ам. хр.) незалежно від Ам. тр. походить від першооригіналу перекладу17. У наш час розширилося знання рукописної традиції: зараз відомо близько 20 повних списків "Хроніки Амартола"18. Що суттєво, поповнено групу списків Ам. тр.: крім знаменитого ілюмінованого Троїцького кодекса, який довгий час уважався єдиним представником першої редакції, до неї віднесли також Синодальний та Ермітажний списки19. Ранню версію перекладу Амартола виявили у Кирило-Білозерському збірнику, який містить великі ексцерпти з "Хроніки" і, на думку О. В. Творогова, належить до редакції Ам. хр.20 Крім того, було детальніше проаналізовано виписки з Амартола, включені у "Хроніку" Георгія Сінкелла21, запропоновано інші дати укладення кількох хронографічних компіляцій тощо.


14Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя... - С. 395, 399 - 403.

13 Підставою для такого твердження було те, що В. М. Істрін датував дві пам'ятки, що, на його думку, містили дві основні ранні редакції "Александріх", тобто "Іудейський хронограф" та ЕЛ-2, XIII ст. Логіка була такою: обидві редакції виникли не пізніше XIII ст., відповідно, вставка є більш ранньою. Зараз ця схема потребує виправлень, оскількі змінені й дати пам'яток, і кількість редакцій.

16 "[...] "друга" редакція хроніки Георгія Амартола, з якої взято уривок в "Александрію", у будь-якому випадку в XII ст. вже існувала (курсив мій - Т. В.)" (див.: Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя... - Т. 2. - С. 403).

17Творогов О. В. Древнерусские хронографы. - Москва, 1975. - С. 99 - 110.

18 Див.: Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные и образные Георгия Монаха. - Т. 1. - Ч. 1 - 2. -Москва, 2006. - С. 32 - 38. У недавньому найповнішому дослідженні списків "Хроніки" Амартола, де враховано також деякі фрагменти хроніки у збірниках та хронографічних компіляціях, наводиться понад три десятки рукописних копій (див.: Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола. - С. 11).

19 Синодальний список (удвох томах): Синодальное собр., N 1008, N 732 (ГИМ); Ермітажний список: Музейное собр. N 10277 (РГБ). Більш детальна інформація у: Водолазкин Е. Г. Хроника Амартола в новонайденных списках // ТОДРЛ. - Т. 45. - С. 323 - 326; Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные... - С. 34 - 36; Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола... -С. 83 - 88, 124 - 131. У цій статті Синодальний список позначено як Ам.син.

20 Кирилло-Белозерское собр. N 7/1084 (РНБ). Див.: Творогов О. В. Древнерусские хронографы. - С. 12 - 13, с. 109, прим. 38. Див. різночитання у новому виданні слов'янського Амартола: Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные... - Т. 1. - Ч. 2. Щодо Кирило-Білозерського див. також: Водолазкин Е. Г. Хроника Амартола... - С. 327 - 328; Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные... - С. 34; Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола... - С. 101 - 107, 269 - 272. У цій статті список позначено як Ам. кб.

21 Т. В. Анісімова називає два списки "Хроніки" Сінкелла, що вміщують доповнення з "Хроніки" Амартола: Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола... - С. 267 - 269. За моїми спостереженнями, фрагменти з Амартола містить ще один рукопис: РНБ, Соловецкое собрание N 829/939, л. 221 об. - 302 об. (при тому, у більшому обсязі, ніж указує Т. ВАнісімова). Слід додати, що списків слов'янського Сінкелла небагато, у новому виданні найменовано чотири: Тотоманова А. М. Славянската версия на Хрониката на Георги Синкел. - София, 2008. - С. 15. У праці Н. В. Бражникової перераховано п'ять: Бражникова Н. В. Из наблюдений над списками славянского перевода Хроники Георгия Синкелла // Лингвистическое источниковедение и история русского языка. - Москва, 2000. - С. 106 - 118.

стр. 165

Утім, уточнення практично не заторкнули загальної схеми В. М. Істріна. Зокрема, незважаючи на всі ці корективи, висновки щодо "Входження в Єрусалим" у сучасній науковій літературі не переглядалися22. Початок утворення редакції Ам. s. учені, відтак, змушені датувати доволі раннім періодом - XII ст., близьким до часу утворення "ПВЛ"23. Що тягне наступні висновки: текст "Хроніки" Амартола розпадався на редакції мало не з початку побутування, версії виникали не внаслідок поступового накопичення варіативних читань у процесі, що тривав декілька століть, а завдяки одномоментному редагуванню. Усе це, між іншим, передбачає досить велику активність давніх книжників раннього часу і свідому переробку ними такого складного за мовою і, меншою мірою, структурою твору зі "всесвітньої історії", яким є "Хроніка" Амартола.

Існують певні перешкоди для того, аби прийняти висновки В. М. Істріна. На перший погляд, аргументація дослідника абсолютно переконлива: у "Входженні в Єрусалим" він відзначив сорок п'ять прикладів, коли текст Амартола в "Александрії" збігається з редакцією Ам. s., І лише три таких, коли він тотожній Ам. тр. При тому, у порівняно невеликому уривку нарахував чотирнадцять вторинних читань, спільних з Ам. s. (!)24. їх було визначено через зіставлення з грецьким Амартолом, а також на підставі виведення більш архаїчних виразів. Однак свої висновки вчений базував майже винятково на тексті одного зі списків "Іудейського хронографа", а саме Архівському25. Зовсім не враховувалися читання "Троїцького хронографа", і лише в одному випадку В. М. Істрін залучив варіант з "Еллінського літописця" 1-ї редації26. Такий підхід не є коректним - читання "Еллінського літописця" обох редакцій (ЕЛ-1 та ЕЛ-2), так само, як і "Троїцького хронографа", не можна оминати, оскільки ними засвідчуються початкові варіанти.

Далі у цій статті поклики на сторінки та рядки - за виданням "Александрії Хронографічної" В. М. Істріна (напр., 38.24 - Александрия, Текст, с.38, рядок 24)27. Він наводить такі приклади вторинних читань: 38.24, 39.15, 39.21, 40.5, 40.9, 40.18 (два приклади), 41.10 - 11, 41.12 - 13, 42.1, 42.7 (2),


22 Див., напр.: Анисимова Т. В. Хроника Георгия Амартола... - С. 33 - 34.

23 Найпізніший час, який можна було б припускати, виходячи з міркувань В. М. Істріна, - до другої половини XIII ст., коли утворено власне "Іудейський хронограф", що включає "Александрію" першої редакції. Тут у так званій "глосі про Совія" вміщено розрахунок часу, що веде, як припустив уже М. О. Оболенський, до 1262 р. (див.: Оболенский М. А. Предисловие // Летописец Переяславля-Суздальского. - Москва, 1851. - С. ХХІ-ХХII). Це припущення загалом не зустріло заперечень (див.: Истрин В. М. Александрия русских хронографов... - С. 124 - 125). Контекст "глоси про Совія" дозволяє зараз підтвердити це початкове датування (див.: Вилкул Т. Создание Совия: работа составителя Иудейского хронографа (XIII в.) // Istorijos saltiniu turimai. -Vilnius, 2010. - S. 11 - 32).

24 Крім того, із наведених ним варіантів - чотирнадцять таких, де в "Александрії" та Ам. s. початкові читання, та сімнадцять таких, де початковий варіант визначити важко, однак текст "Александрії" збігається з Ам. s. і розходиться з Аж. тр. (див.: ИсгпринВ. М. Книгы временьныя и образныя... - Т. 2. - С. 399 - 401).

23 Списки "Іудейського хронографа": Архівський (РГАДА, собр. ГАМИД N 279/658), Віденський (Бібліотека АН Литви, F19 - 109/1 - 3), Варшавський (Biblioteka Narodowa, Dziat zbiorow spe-cjalnych, BOZ cim 83). Для "Александрії" - лише два перших, оскільки Варшавський неповний.

26 У цьому місці "Іудейського хронографа" читання вторинне, і тільки залучення ЕЛ-1 дало змогу визначити варіант (див.: Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя... - Т. 2. - С. 400).

27Истрин В. М. Александрия русских хронографов... Приложения. Текст Александрии первой редакции (друга пагінація). Така схема покликів вироблена В. М Істріним і використовувалася ним в інших його працях.

сполучаються в Ам.тр. з масою інновацій, внесених у текст спільного протографа. "Входження в Єрусалим" з "Александры", як воно реконструюється при зіставленні редакцій повних списків Амартола, найдавніших хронографів та Еллінського літописця, є близьким до початкового перекладу "Хроніки" Амартола. Відповідно, укладення "другої" редакції, або Ам. s., не можна датувати ані XII, ані XIII ст. Принаймні, "Александрія Хронографічна" таких даних не дає.

Насамкінець залишається сказати, що вчені, здається, дещо перебільшували ступінь свідомого втручання книжників домонгольського часу в повний текст "Хроніки" Амартола. Судячи з характеру варіантів у списках, такий важкий і часто занадто буквальний переклад із грецької, яким була ця хроніка, намагалися переписувати точно. Різночитання наростали поступово, протягом століть, і утворення редакцій слов'янського Амартола є підстави датувати пізнішими часами, жодним чином не пов'язаними з історією перших давньоруських літописних зводів.

The paper concerns textual history of one fragment of Chronicle George Hamartolos -namely, "Entering Jerusalem by Aleksander the Great" from Chronographical Alexandria (Old Slavonic translation of the Greek Alexander Romance). Chronicle Hamartolos had great impact on non-ecclesestical Old Rus' writings. By examining their versions, we can discuss some unresolved questions of early Old Rus' chronicles and chronographical compilations. Alexandria provides us with the so called "control text" that allows to check traditional scholar's schemata.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/-ВЪШЕСТВИЄ-В-ІЄРОУСАЛИМЪ-АЛЕКСАНДРА-МАКЕДОНСЬКОГО-ХРОНІКА-ГЕОРГІЯ-АМАРТОЛА-В-АЛЕКСАНДРІЇ-ХРОНОГРАФІЧНІЙ

Similar publications: LUkraine LWorld Y G


Publisher:

Александра ШеллоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Calenda

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

"ВЪШЕСТВИЄ В ІЄРОУСАЛИМЪ" АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО. "ХРОНІКА" ГЕОРГІЯ АМАРТОЛА В "АЛЕКСАНДРІЇ ХРОНОГРАФІЧНІЙ" // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 15.09.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/-ВЪШЕСТВИЄ-В-ІЄРОУСАЛИМЪ-АЛЕКСАНДРА-МАКЕДОНСЬКОГО-ХРОНІКА-ГЕОРГІЯ-АМАРТОЛА-В-АЛЕКСАНДРІЇ-ХРОНОГРАФІЧНІЙ (date of access: 24.06.2024).

Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Rating
0 votes
Related Articles
Розуміння Жертви Ісуса Христа Розуміння Воскресіння Ісуса Христа Основа Гносеології Основа Антропології Основа Онтології Це перша публікація цієї роботи - ексклюзив для www.elibrary.com.ua ! Контакт: maximshvets100@gmail.com
6 days ago · From Максим Швець
МЕЖДУНАРОДНАЯ ЛИКВИДНОСТЬ ИНДИИ: ПРИНЦИПИАЛЬНЫЙ СДВИГ
8 days ago · From Petro Semidolya
ЮГО-ВОСТОЧНАЯ ЕВРОПА В ПРЕДСТАВЛЕНИИ АРАБСКИХ ГЕОГРАФОВ IX В.
Catalog: География 
11 days ago · From Petro Semidolya
"ТУРЕЦКОЕ ОЗЕРО": ЧЕРНОЕ МОРЕ В XV-XVII ВВ.
Catalog: География 
11 days ago · From Petro Semidolya
АВСТРАЛИЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XX ВЕКА: В ПОИСКАХ НАЦИОНАЛЬНОЙ И ПОЛИТИЧЕСКОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ
11 days ago · From Petro Semidolya
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ВІДНОСИН У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ XVI ст.
Catalog: Право 
14 days ago · From Україна Онлайн
СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ҐРАНД-НАРАТИВ: ПІДХОДИ, КОНЦЕПЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЯ
14 days ago · From Україна Онлайн
The majority of theoretical misconceptions and the most significant misunderstandings in modern astronomy, cosmology and physics are caused by a purely mathematical approach and ignoring philosophical comprehension of physical reality and, as a result, by not deep enough understanding of the essence of certain physical phenomena and objects.
17 days ago · From Павло Даныльченко
The cardinal difference between relativistic gravithermodynamics (RGTD) and general relativity (GR) is that in RGTD the extranuclear thermodynamic characteristics of matter are used in the tensor of energy-momentum to describe only its quasi-equilibrium motion.
17 days ago · From Павло Даныльченко
Якщо за лексикою саме балтські мови є найбільш близькими до санскриту, то праслов'янська мова є найбільш близькою як до більш архаїчної сатемної ведичної стародавньоіндійської мови, так і до стародавньокитайської мови, що згідно з дослідженнями Цун-тунг Чанга була індоевропейською мовою.
19 days ago · From Павло Даныльченко

New publications:

Popular with readers:

News from other countries:

ELIBRARY.COM.UA - Digital Library of Ukraine

Create your author's collection of articles, books, author's works, biographies, photographic documents, files. Save forever your author's legacy in digital form. Click here to register as an author.
Library Partners

"ВЪШЕСТВИЄ В ІЄРОУСАЛИМЪ" АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО. "ХРОНІКА" ГЕОРГІЯ АМАРТОЛА В "АЛЕКСАНДРІЇ ХРОНОГРАФІЧНІЙ"
 

Editorial Contacts
Chat for Authors: UA LIVE: We are in social networks:

About · News · For Advertisers

Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of affiliates, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. Once you register, you have more than 100 tools at your disposal to build your own author collection. It's free: it was, it is, and it always will be.

Download app for Android