Автор: А. В. БЛАНУЦА, Д. П. ВАЩУК

12-24 вересня 2005 р. в Парижi вiдбулася друга лiтня мiжнародна наукова школа. Головнi проблеми школи були об'єднанi у двох ключових напрямах: "На шляху до iмперiї: кризи та iнновацiї Московського царства в європейському контекстi (кiнець XVI - початок XVIII ст.)" та "Школи iсторiографiї в державах Схiдної Європи пiсля 1991 p.: "класичнi" джерела й новi методи аналiзу (XVI-XVII ст.)".

Iнiцiаторами та органiзаторами школи стали Центр вивчення Росiї, СРСР i пострадянських держав Школи вищих дослiджень у сферi соцiальних наук та Нацiональний центр наукових дослiджень (EHESS-CNRS, Париж) у спiвпрацi з Iнститутом загальної iсторiї Росiйської академiї наук (ИВИ РАН, Москва). Керiвний склад школи очолили вiдомi iсторики: Андре Берелович (Париж, Францiя), Владислав Назаров (Москва, Росiя) i Павел Уваров (Москва, Росiя). Робота школи проходила за двома напрямками: 1) курс лекцiй провiдних учених Францiї, СIЛА, Росiї, України; 2) захист слухачами школи авторських проектiв.

Лекцiя Марка Ферро (Париж, Францiя) була присвячена основним напрямам свiтової iсторiографiї. Особливу увагу вчений звернув на концепцiї формування французької нацiї. Питання появи в європейських країнах у XVI ст. псевдомонархiв висвiтлив Iв-Марi Вереє (Париж, Францiя). На прикладi Португалiї вiн докладно з'ясував полiтичну боротьбу за престол пiсля "загибелi" короля Себастьяна в останнiй третинi XVI - на початку XVII ст., а також провiв порiвняльний аналiз iз подiями Смути в Московiї. Основнi досягнення сучасної української археографiї та джерелознавства були предметом доповiдi Олени Русиної (Київ, Україна). Дослiдниця звернула увагу на останнi публiкацiї джерел з iсторiї України XVI-XVII ст. та окреслила коло нагальних проблем.

Чималий iнтерес викликала лекцiя Ґi Бyа (Париж, Францiя). Iсторик представив картину економiчної кризи в Захiднiй Європi XIV-XV ст. На його думку, економiчний прогрес вiдбувався не революцiйно, а поступово. Чим дужчий опiр чинив старий лад, тим сильнiшим був прорив за межi Європи. Валерi Кiвельсон (Ен-Арбор, СIЛА) проаналiзувала сприйняття московитами XVI-XVII ст. навколишнього свiту та свого мiсця в ньому крiзь призму географiчних карт (основним прикладом була хорографiчна книга С Ремезова). Цiкавим був виступ Данiеля Толле (Париж, Францiя), присвячений польськiй релiгiйнiй "толеран-цiї" (XV - перша половина XVII ст.), яка проявлялася тiльки в етнiчнiй Польщi, а з другої половини XVI ст. почалися серйознi утиски українського населення, якi особливо посилились iз початком XVII ст.

Сєрґєй Боґатирьов (Лондон, Велика Британiя) у своїй доповiдi розглянув питання спадковостi династiї та влади в Росiйськiй iмперiї на прикладi династичних iконографiчних зображень царської сiм'ї, а Владiслав Назаров (Москва, Росiя) окреслив коло проблем, пов'язаних iз дослiдженням перiоду Смути та їх вплив на полiтичну ситуацiю в державi. Основнi етапи полiтичного шляху Петра I - "вiд царя до iмператора" - представив Євґєнiй Анiсiмов (Санкт-Петербурґ, Росiя), а в лекцiї Враяна Девiса (Сан-Антонiо, СIЛА) крiзь призму подiєво-фактологiчної iсторiї були проаналiзованi подiї Переяславської ради 1654 р. Iсторик зосередився на причинах укладення українсько-московського договору, акцентуючи на релiгiйному аспектi.

Андре Берелович (Париж, Францiя) у своїй доповiдi сконцентрував увагу на дворянських родах Росiї XVII ст. Iсторик з'ясував особливостi iнституту мiсництва в XVI - на початку XVII ст. в загальноєвропейському контекстi та причини його лiквiдацiї. Есхатологiї та кризi у Францiї XVI ст. присвя-

стр. 231

тив свою лекцiю Денi Крузе (Париж, Францiя). Вiн висвiтлив причини поширення уявлень про наближення кiнця свiту у французькому соцiумi, показав вплив Реформацiї на внутрiшню ситуацiю у Францiї.

Повiдомлення Александра Лаврова (Париж, Францiя) стосувалося Стрiлецького повстання 1682 р. ("Хованщина"), яке було складовою загальної кризи XVI ст. Головну причину соцiального конфлiкту дослiдник убачає у фiнансовiй кризi в державi. Династичнiй кризi та монаршому арбiтражу свою доповiдь присвятив П'єр Ґонно (Париж, Францiя), на думку якого в росiйської iсторiї було три кризових перiоди: 1) Київська Русь; 2) часи правлiння Васiлiя II i Юрiя Шемяки; 3) Смута.

Цiкавими виявилися й авторськi проекти слухачiв школи. Так, Iґорь Анкудiнов (Новґород, Росiя) розглянув динамiку розвитку Новґорода й Старої Руси в умовах соцiально-економiчних криз кiнця XVI - початку XVII ст. Алексей Фролов (Твер, Росiя) проаналiзував iнформативнi можливостi географiчних даних "писцовых книг" кiнця XV - початку XVIII ст., а також продемонстрував авторську методику створення картографiчних матерiалiв на прикладi Деревської п'ятини.

Дмитро Рыбаков (Київ, Україна) на прикладi "Временника" Iвана Тимофеева показав своє бачення iсторiї iсторичної думки пiзнього середньовiччя й раннього Нового часу, а Андрiй Блануца (Київ, Україна) проаналiзував актовi книги земських i ґродських судiв на предмет можливостi використання дiлової документацiї в дослiдженнi рiзних аспектiв iсторiї Великого князiвства Литовського й Речi Посполитої. Автор також висвiтлив здобутки української iсторiографiї в дослiдженнi правової й соцiальної iсторiї українських земель XVI-XVII ст.

Дмитро Ващук (Київ, Україна) у своєму проектi на прикладi Київської уставної грамоти показав невiдповiднiсть постулату великих князiв литовських "старины не рухаєм, а новин не вводим" реалiям щоденного життя українських земель у складi Великого князiвства Литовського XV-XVI ст. Крiстоф Вiтценрат (Берлiн, Нiмеччина) розглянув iсторiю будiвництва Софiйського собору в Тобольську в першiй половинi XVII ст. Народнi уявлення про царя i його владу в XVII ст. стали предметом доповiдi Павла Лукiна (Москва, Росiя), а Алег Дзярнович (Мiнськ, Бiлорусь) у своїй доповiдi проаналiзував джерела про московсько-литовсько-польськi вiйни XVI-XVII ст., основну увагу звернувши на їх наслiдки для цивiльного населення. Андрей Мацук (Мiнськ, Бiлорусь) подав образ Росiйської iмперiї в уявленнях маґнатiв i шляхти ВКЛ першої третини XVIII ст. Образ росiйського православ'я у Швецiї першої половини XVII ст. показав у своєму виступi Александр Толстиков (Москва, Росiя).

Мамi Гамамото (Токiо, Японiя) у своєму проектi розглянула стосунки мусульманської елiти з вихiдцями iз захiдних країн у Московськiй державi XVI-XVII ст. Сєрґєй Польський (Самара, Росiя) проаналiзував династичну кризу 1730 р. в контекстi дослiдження правлячої елiти Росiї XVII - першої третини XVIII ст. Вадим Михайлiн (Саратов, Росiя) розглянув традицiї архаїчних вiйськових чоловiчих союзiв в органiзацiї владних структур i в самоорганiзацiї воєнiзованих груп у кризову добу XVI-XVII ст. Ольга Ковалєвська (Київ, Україна) проаналiзувала полiтичну акцiю Iвана Мазепи через призму структурного елементу суспiльно-полiтичної кризи початку XVIII ст., а Iлья Зайцев (Москва, Росiя) розглянув стосунки Московiї, українського козацтва й Кримського ханства в 60-70-х pp. XVII ст. в контекстi антиосманської полiтики європейських держав.

Обговорення та дискусiї дали молодим ученим змогу ознайомитися з новими методиками дослiдження кризових та iнновацiйних явищ європейської iсторiї. Вiдзначимо й органiзований керiвниками школи круглий стiл на тему моделювання iсторичних подiй, який викликав жваву дискусiю. Ученi з рiзних країн здобули виняткову нагоду обмiнятися думками й налагодити контакти для спiвпрацi.

Permanent link to this publication: