Libmonster ID: UA-2946

Share this article with friends

Автор: Д. М. ЧОРНИЙ

У данiй статтi автор на основi опублiкованих джерел та знайдених ним архiвних даних щодо розвитку торгiвлi у Харковi на початку XX cm. прагне показати географiю розташування, загальну кiлькiсть торгових закладiв, спiввiдношення торговельних пiдприємств продовольчого та непродовольчого профiлiв, обсяги товарообiгу тощо.

Одним iз нагальних завдань, що постали перед сучасною iсторичною наукою в Українi, є дослiдження суспiльства в усiй його повнотi, взаємозв'язку економiчних, соцiальних та полiтичних компонентiв буття, розкриття процесу розвитку української нацiї на всiй етнiчнiй територiї, у мiстах i селах, в умовах рiзних форм господарювання, самоврядування1 .

Iсторiя постiйної торгiвлi залишається однiєю з найменш дослiджених сторiнок соцiально-економiчного життя мiст України. З великими труднощами на шляху наукового пошуку зiткнулися вже фахiвцi на самому початку XX ст. Д.I.Багалiй та Д.П.Мiллер - автори фундаментальної двотомної "Iсторiї мiста Харкова" - констатували (i небезпiдставно): матерiали стосовно постiйної торгiвлi в Харковi "попри всi пошуки, виявились мiзерними"2 . Варто зазначити, що Д.I.Багалiй був одним iз провiдних дiячiв харкiвського мiського самоврядування того часу i, працюючи над книгою, мав доступ до значної кiлькостi поточних матерiалiв, що проходили крiзь мiськi думу та управу.

У 1920-х роках С.Г.Струмилiн, а у другiй половинi 1950-х pp. Ю.А.Авдаков, А.П.Половников, Г.А.Дiхтяр трохи пiдняли завiсу над деякими аспектами розвитку цiєї сфери економiки на початку XX ст., визначили динамiку зростання торгової мережi, кiлькостi зайнятих, обсягiв товарообiгу в iмперiї в цiлому та у великих регiонах, не видiляючи окремо мiську торгiвлю. Дослiдники лише констатували, що осередками постiйної, стацiонарної, магазинної торгiвлi були переважно великi мiста, iлюструючи наведенi узагальнюючi данi прикладами розвитку великих фiрм у Санкт-Петербурзi та Москвi. Виходячи з головної мети радянської iсторичної науки - пошуку суперечностей капiталiстичного розвитку та передумов соцiалiстичної революцiї - вони дiйшли висновкiв, що Росiйська iмперiя "була перенасичена роздрiбною торговою мережею", мали мiсце "розбухання торгового апарату", незадовiльний загалом характер розвитку галузi3 . Але iсторики розiйшлися щодо визначення таких показникiв, як густота, динамiка змiн торгової мережi. Так, С.Г.Струмилiн, А.П.Половников стверджують, що мiж 1900-1913 pp. кiлькiсть потенцiйних покупцiв, що припадала на одне торгове пiдприємство (крамницю, лавку, палатку тощо), скоротилася з 159 до 1294 . Г.А.Дiхтяр вважає, Що i в 1912 р. на один торговий заклад в iмперiї в цiлому припадало 154 потенцiйних покупцi, зокрема, по українських губернiях та областi Вiйська Донського


* Чорний Дмитро Миколайович - канд. iст. наук, доцент кафедри українознавства Харкiвського нацiонального ун-ту iм. В.Н.Каразiна.

стр. 53


- 150 осiб5 . Iсторiя постiйної торгiвлi не отримала свого конкретного та неупередженого висвiтлення нi у вiтчизняних, нi в захiдних дослiдженнях з iсторiї українських мiст. У публiкацiях про Харкiв, Одесу, Катеринослав, повiтовi мiста будь-якi вiдомостi або вiдсутнi, або (здебiльшого це притаманне радянськiй добi) обмежуються згадками про фешенебельнi магазини центральних вулиць i кiлькiсть трактирiв, "питейных заведений" тощо, пiдводячи читача до думки про паразитичну, антинародну сутнiсть капiталiстичного мiста6 .

Стан, в якому перебуває сьогоднi уявлення про торгiвлю на початку XX ст. у мiстах Росiйської iмперiї, i не лише її українських губернiй, промовисто вiддзеркалено у дослiдженнi Б.Н.Миронова. Автор, фахiвець з урбанiстичних студiй, порiвнюючи середньостатистичне мiсто iмперiї в 1825 та 1910 pp., у першому випадку серед даних про населення, кiлькiсть споруд, лазень, "питейных заведений" тощо називає й лавки - осередки роздрiбної торгiвлi, а в другому - лише згадує, що на кожне мiсто припадало по 35-36 трактирiв, 18-19 пивних рундукiв та винниць, тобто торгових закладiв певного ґатунку7 .

Таким чином, уявлення про мiста, характер їх економiчного розвитку, соцiальних вiдносин залишається однобiчним. Деякi питання, зокрема кiлькiсть, розмiщення торгових закладiв, спiввiдношення торгових пiдприємств продовольчого та непродовольчого профiлiв, їх потужнiсть недослiдженi або не поставленi в порядок денний наукових студiй. Таке становище пояснюється кiлькома причинами, якi тiєю чи iншою мiрою пов'язанi з проблемою джерельної бази. По-перше, в торгiвлi ринкова стихiя проявляє себе чи не найяскравiше через постiйнi коливання цiн, сезоннi стрибки попиту товарiв, жорстку, навiть жорстоку конкурентну боротьбу, що тягне банкрутства, перехiд права власностi протягом короткого вiдрiзку часу тощо. По-друге, однiєю з ключових засад iснування торгiвлi було i залишається - збереження комерцiйної таємницi - головна передумова виживання у змаганнi з конкурентами за гаманцi покупцiв. Звiсно, все це обмежувало можливостi податкових, статистичних та iнших установ оперативно фiксувати стан справ. По-третє, негативно впливали деякi особливостi вiдкладання документiв в архiви та їх зберiгання. Переважна бiльшiсть джерел, особливо останнiх рокiв iснування Росiйської iмперiї, просто не встигли потрапити до мiсцевих архiвiв, зникли пiд час вiйн, революцiйних перетворень. Враховуючи сказане, стає зрозумiлим, чому публiкацiй з iсторiї торгiвлi замало.

В європейськiй науцi iсторiя розвитку мiської торгiвлi розглядається пiд iншим кутом зору. Дослiдники з'ясовують, як вона впливала на повсякденне життя мiст, якою мiрою в нiй виявляють себе загальнi тенденцiї економiчного розвитку, чи знаменував розвиток мережi крамниць поступ цивiлiзацiї. Так, Ф.Бродель розглядав крамничну торгiвлю як одну з ключових ознак урбанiзацiї8 . Вiн звернув увагу на iснування взаємозв'язку мiж розвитком економiки країни i густотою торговельної мережi, вважаючи, зокрема: "при нинiшньому станi наших знань можемо твердити, що ... збiльшення числа посередникiв у сферi розподiлу ... доводить всього-на-всього, що це зростання випереджало пiднесення економiки, надмiру покладаючись на нього"9 . Французький дослiдник наголошує на необхiдностi подальших поглиблених студiй у даному напрямку10 .

Мета даної статтi - з'ясувати iнформацiйнi можливостi як опублiкованих джерел, так i вiднайдених нами архiвних матерiалiв щодо розвитку торгiвлi, навести деякi показники (масштаби, географiю розташування, спецiалiзацiю точок роздрiбної торгiвлi) на прикладi одного з провiдних торговельних центрiв українських земель Росiйської iмперiї - Харкова - на початку XX ст., привернути увагу фахiвцiв до необхiдностi i можливих напрямiв подальшої пошукової роботи в архiвах. Вважаємо, дослiдження iсторiї розвитку крамничної торгiвлi в Українi перiоду зростання капiталiзму може бути корисним для з'ясування загальносвiто-

стр. 54


вих закономiрностей суспiльного розвитку. У сучаснiй Українськiй державi постiйна торгiвля розвивається не менш динамiчно, нiж i сто рокiв тому, викликаючи неоднозначнi оцiнки. Отже, з'ясування особливостей характеру, масштабiв її розвитку на тих чи iнших етапах сприятиме пошуку вiдповiдей на гострi питання сьогодення, оптимiзацiї та регулюванню вiдповiдних процесiв в економiцi українських мiст.

Матерiали щодо розвитку торгiвлi в Харковi представленi як в офiцiйних звiтах мiського самоврядування у виглядi "Вiдомостей про кiлькiсть виданих свiдоцтв промислового податку i iнших зборiв" за певний рiк (далi - "Вiдомостi..."), так i в рiзноманiтних довiдково-iнформацiйних публiкацiях, розрахованих на комерсантiв та широке коло споживачiв.

"Вiдомостi..." мiстять данi про кiлькiсть виданих мiською управою документiв на право пiдприємницької дiяльностi, зокрема, свiдоцтв на торгове пiдприємство, склади, ярмаркову торгiвлю та купецьких, про суми державного, мiського, земського й мiсцевого зборiв, що виплачувалися загалом по кожнiй категорiї свiдоцтв11 . У довiдниках "Весь Харьков" (видавався в 1906-1917 ст.) та "Список купцов и промышленников города Харькова за 1913 год" (далi - "Список...") друкувалися вiдомостi про адреси, профiль, назви та прiзвища власникiв пiдприємств, беручи за основу данi, поданi останнiми, тобто данi лише про тi торговi точки, власники яких бажали заявити про себе (оголошення приймались i друкувалися безкоштовно)12 .

Суттєво розширюють iнформацiйнi можливостi названих публiкацiй матерiали податкових iнспекторiв мiста Харкова, що зберiгаються в Державному архiвi Харкiвської областi (далi - ДАХО), фонди 536-541. До 1910 р. у мiстi iснувало три податковi дiльницi. Але великi темпи розвитку торгiвлi, перш за все постiйної роздрiбної, примусили мiсцеву владу вдатися до упорядкування роботи податкiвцiв. Мiсто було подiлене на п'ять, аЧ 1912 р. - на шiсть дiльниць. У 1910-1913 pp. мав мiсце пошук оптимальних розмiрiв дiльниць, розподiл повноважень мiж iнспекторами. Очевидно, внаслiдок цiєї реформи та iнтенсифiкацiї процесу заснування нових пiдприємств, ускладнилася робота податкiвцiв, що призвело до неоднакового вiдкладання та збереження документiв. Бiльш повно в ДАХО представленi документи по першiй (Ф.536), другiй (Ф.537), четвертiй (Ф.539) та шостiй (Ф.541) дiльницях, якi до 1910 р. становили першу (I та IV) i другу (II та VI) дiльницi. По третiй (Ф.538) i п'ятiй (Ф.540) дiльницях (колишня третя) збереглись окремi розрiзненi справи за деякi роки.

Бiльшiсть документiв становлять собою iнформацiю щодо нагляду за правильнiстю сплати рiзних податкiв, перш за все квартирного, переважно неплатниками; поточне листування з полiцiєю, органами мiсцевого самоврядування; скарги, заяви тощо самих пiдприємцiв. Найбiльшу цiннiсть становлять списки усiх закладiв торгiвлi i промисловостi, що мали сплачувати розкладочний збiр у 1910-1912 pp. по I i IV дiльницях, вiднайденi нами у фондах 536 (справа 110 "Матерiали до розкладки") та 539 (справа 3 "Поточне листування щодо розкладочного збору")13 . Складенi податковими iнспекторами, вони мiстять iнформацiю про прiзвища, iм'я та по батьковi власника, вiдомостi про спецiалiзацiю закладу торгiвлi й адресу, iнформацiю про розряд, за яким ведеться торгiвля, суми зборiв та обiгу i вiдповiднi прогнози на наступний податковий рiк.

Зiставлення опублiкованих i архiвних матерiалiв дозволяє дiйти таких висновкiв:

По-перше, "Вiдомостi..." дають уявлення про загальну кiлькiсть торгових закладiв, темпи розвитку мережi постiйної торгiвлi в мiстi на початку XX ст. Так, якщо в 1904 р. у Харковi функцiонувало 3936 магазинiв, лавок, рундукiв та iнших торгових точок, то в 1912 р. мiське управлiння видало 5268 посвiдчень на торговельнi заклади14 . Таким чином, протягом восьми рокiв мережа зросла щонайменше на 1332 одиницi, або на 33,8%. По Росiйськiй iмперiї, за даними С.Г.Струми-лiна, кiлькiсть торгових закладiв, зобов'язаних вибирати патент, у 1905-1912 pp.

стр. 55


збiльшилася на 279,8 тис, або на 31,6%15 . Темп приросту торговельної мережi Харкова бiльш нiж удвiчi випереджав прирiст мiського населення, чисельнiсть якого зросла мiж 1904-1912 pp. iз 206 315 до 239 904 осiб, або на 16,3%16 . Таким чином, якщо в середньому по мiсту на один торговий заклад у 1904 р. припадало 52,4, то у 1912 р. уже 45,5 мешканцi.

По-друге, "Список..." вiдзначається малою репрезентативнiстю, оскiльки мiстить iнформацiю лише про 1213 торгових точки (23% вiд даних "Вiдомостей...") i може бути джерелом вивчення лише мережi закладiв найбiльших у мiстi торговцiв, примiром, С.М.Жевержеєва i поступається за iнформативнiстю iншим матерiалам.

По-третє, архiвнi матерiали дозволяють скласти цiлiсне уявлення про торгiвлю на певнiй територiї, що охоплює пiвденно-захiдну, пiвденну та пiвденно-схiдну частини мiста, на якiй проживали в 1912 р. 124 805 або 52% харкiв'ян. Сюди входили як центральнi райони Харкова з так званими "великими торговими вулицями", де концентрувалася значна кiлькiсть торговельних закладiв (Унiверситетська, Катеринославська, Рибна вулицi), а також Кiнний базар, так i окраїни iз середньо- i малоторговими (Григiрiвська, Ново-Проїжджа, Семiнарська, Москалiвська, Заїкiвська, Основ'янська та iн.) вулицями.

Репрезентативнiсть даних податкових iнспекторiв значно перевищує наявнi публiкацiї. Примiром, якщо в довiднику "Весь Харьков" по вулицi Петинськiй, яка належала до I податкової дiльницi, фiксується 16 закладiв торгiвлi, то податковим iнспектором - 62, тобто в чотири рази бiльше. По малоторговiй вул. Мар'їнськiй довiдник подає п'ять торгових точок, iнспектор - 16; по Рибнiй вул. (парний бiк якої входив у зону "вiдповiдальностi" iнспектора I дiльницi) "Весь Харьков" називає 35 торгових закладiв, а документи податкової служби - 51.

Проведений аналiз дозволяє дiйти висновку, що в довiднику "Весь Харьков" за 1913 р. вiдсутнi данi щодо пiдприємств iз незначними - менше 10 тис. руб. - торговим обiгом.

У 1910-1911 pp. у районi I податкової дiльницi функцiонували 567 торгових закладiв, з яких 487 вели торгiвлю не менше одного року17 . Майже 3/4 торговельних закладiв (408) мали продовольчий профiль, у тому числi 357 функцiонували не менше одного року. Отже, частка нових становила 12,5% вiд загальної кiлькостi дiючих18 . Бакалiєю та гастрономiчним товаром торгували 244 заклади (43% вiд загальної кiлькостi), у тому числi 35 - вiдкритих у поточному роцi. Торгiвлю хлiбом вели 38 крамниць та булочних (три нових); їдалень, трактирiв i ресторанiв працювало 45 (вiсiм нових), пивних - 33 (п'ять нових). 159 торгових закладiв забезпечували мешканцiв товарами непродовольчого характеру, з них нових було 29 (18,2%). Майже третину (48 - становили тi, що спецiалiзувалися по продажу вугiлля, дров, гасу; 29 торгували галантерейними та мануфактурними виробами. У районi дiяли також 20 аптек, 16 крамниць iз продажу взуття, шкiр, пуху, хутра, картузiв; 12 - iз продажу залiзних виробiв. Решта закладiв припадала на торгiвлю технiчними знаряддями, годинниками, насiнням, меблями, книжками тощо.

У районi IV дiльницi функцiонувало 536 торгових закладiв, з яких 479 вели торгiвлю не менше одного року19 . Бiльшiсть крамниць та iнших торгових точок стацiонарного характеру - 369 (69% вiд загальної кiлькостi) становили тi, що пропонували населенню продовольчi вироби, з них 329 дiяли не менше одного року. Бакалiйних i гастрономiчних магазинiв було 260 (48,5% вiд загальної кiлькостi). Хлiбом торгували 52 заклади, горiлчаними виробами - ЗО, їдалень, ресторанiв та iнших закладiв харчування - 27. Також у районi вели торгiвлю 167 крамниць непродовольчого характеру, з яких нових було 17 (10%). Майже п'яту частину (31 заклад) становили склади вугiлля, дров, гасу. 21 крамниця торгувала галантерейними та мануфактурними виробами, 17 - взуттям, шкiрами, пухом, хутром, картузами тощо, 7 - виробами iз залiза, функцiонувало також 14 аптек. Особливiстю цього району був великий вiдсоток - 46% вiд загальної кiлькостi закладiв

стр. 56


непродовольчого характеру - 77 крамниць, що торгували годинниками, зоологiчним товаром, книжками, автомобiлями, меблями тощо. На нашу думку, це пояснюється тим, що по Катеринославськiй та прилеглих до неї вулицях мешкало значно заможнiше населення, нiж у районi I дiльницi, де зосереджувалися великi заводи.

Переважна бiльшiсть торгових точок у районi I дiльницi - 249 (69,8% вiд кiлькостi тих, про оборот яких вiдомостi збереглися) - були дрiбними, тобто такими, де сума рiчного обiгу не перевищувала 10 тис. руб. Торгових закладiв, якi можна вважати середнiми за оборотом (11-50 тис. руб.) дiяло 79. До великих з обiгом понад 51 тис. руб. належало 32 крамницi, з них у 19 оборот перевищував 100 тис. руб. Майже всi заклади торгiвлi з обiгом бiльше 100 тис. руб. розмiщувалися на вулицях центру мiста - Рибнiй, Унiверситетськiй та прилеглих до них провулках - Соляникiвському, Троїцькому (виняток становила торгiвля м'ясом О.А.Мейєрова, розташована на Кiнному базарi, з обiгом 135 тис. руб.). Тут вели роздрiбну й оптову торгiвлю бакалiєю М.Є.Воловник, Г.Б.Галинський, К.П.Уткiн, А.Ф.Якимов, чаєм та цукром - I.I.Ващенков, I.М.Фiлiппов, С.В.Перлов, цукерками - I.Б.Картишов та iн. У 1911-1912 pp. обiг магазину М.Є.Воловника зрiс iз 1,250 до 2 млн. руб., А.Ф.Фiлiппова - з 165 тис. до 214 тис. руб., у той час як деякi скоротили торгiвлю. Зокрема оборот I.I.Ващенкова за той самий час впав з 250 тис. руб. до 200 тис. руб.20 Але водночас на Рибнiй вулицi вели торгiвлю п'ять бакалiйних крамниць, чотири їдальнi, по одному галантерейному магазину та аптецi з обiгом до 20 тис. руб., з яких вiсiм закладiв належали до дрiбних з оборотом до 10 тис. руб.

Серед 130 закладiв непродовольчого характеру, про обiг яких збереглися вiдомостi в архiвних документах, бiльше половини - 71 (54,6%) - належали до дрiбних з оборотом до 10 тис. руб.; 43 (33%) - iз середнiм обiгом, i лише 16 (12,3%) належали до великих з оборотом понад 50 тис. руб., iз них сiм з обiгом бiльше 100 тис. руб. Усi останнi розташовувались у центрi мiста та на Кiнному базарi i мали оборот, який сягав 200 тис. руб. ( торгiвля шкiрами С.М.Калинського), 250 тис. руб. (торгiвля милом С.В.Якимова) i навiть 321 тис. руб. (торгiвля двигунами "Браун Епп"). Багато дрiбних закладiв, як, примiром, торгiвля шкiрами М.К.Берзiнова, шкiряним взуттям Є.К.Курячого, галантерейними виробами та взуттям С.Л.Грубермана, галантереєю А.М.Попова, А.А.Ширмана, з обiгом вiд 2 до 8 тис. руб., були розмiщенi доволi рiвномiрно як по великих торгових, так i середньоторгових вулицях21 .

На територiї IV дiльницi спiввiдношення торгових точок було дещо iншим. 260 продовольчих, або 81%, iз 321, вiдомостi про обiг яких вдалося встановити, належали до дрiбних, 49 (15,3%) - до середнiх, 12 (3,7%) - до великих (iз них три мали оборот у 100 тис. i бiльше руб., зокрема торгiвля хлiбобулочними виробами А.С.Муравйова). Серед 133 закладiв непродовольчого характеру, вiдомостi про обiг яких збереглися, 85 (64%) належали до дрiбних, 33 (45%) - до середнiх, 15 (11,3%) - до великих. Серед останнiх особливо вирiзнялися торгiвля картузами П.С.Гончарова з обiгом 150 тис. руб. та магазин готового одягу С.А.Крейновича з оборотом у 100 тис. руб. на Катеринославськiй вулицi, склад землеробських машин i знарядь Е.Р.Альсон - 302 тис. руб. У мiру вiддалення вiд центру мiста кiлькiсть дрiбних торгових закладiв зростала. Найяскравiше це iлюструє ситуацiя з книжковими магазинами, якi розмiщувалися на Катеринославськiй вулицi. На самому початку її знаходився найбiльший у мiстi магазин фiрми А.С.Суворiна, обiг якого становив 80 тис. руб., а далi, на непарному боцi, мiж 29-51 номерами вели торгiвлю А.В.Горюшкiн, I.В.Васильченко, С.В.Розова, оборот яких не перевищував 4 тис. руб.22

Таким чином, загалом у пiвденно-схiднiй, пiвденнiй та пiвденно-захiднiй частинах Харкова у 1911-1912 pp. функцiонувало 1103 магазини, крамницi, iншi

стр. 57


торговi точки, з яких 966 (87,6%) iснували понад один рiк. 777 закладiв (70,4%) вели торгiвлю продовольчими товарами, 326 (29,6%) - непродовольчими. Бiльшiсть закладiв - 502 (45,5%) спецiалiзувалися на бакалiйних i гастрономiчних товарах. Найпоширенiшим їх типом була невеличка крамничка, яку в документах податкової служби називали "бакалiйною лавкою". На другому мiсцi за кiлькiстю - 111 точок (10,1%) - були тi, що вели роздрiбну торгiвлю речами, призначеними для задоволення рiзноманiтних поточних потреб суто мiських верств населення (вiд аптек до торгiвлi кормом для кiмнатних тварин). Третю за чисельнiстю групу становили заклади торгiвлi хлiбом - 85 (7,7%), четверту - склади вугiлля, дров, гасу - 79 (7,2%), п'яту - 72 (6,5%) - їдальнi, ресторани тощо; шосту - 63 (5,7%) - заклади торгiвлi горiлчаними виробами. 50 крамниць (4,5% загальної кiлькостi) вели торгiвлю галантерейними та мануфактурними товарами.

Практично усi квартали Харкова, як свiдчать матерiали податкових iнспекторiв, мали торговий заклад стацiонарного характеру. На окраїнах мiста функцiонували, переважно, бакалiйнi лавки, склади палива, натомiсть вiдсутнi аптеки, галантерейнi та мануфактурнi крамницi, зафiксовано не бiльше п'яти винних лавок. Не лише по великих торгових вулицях центру мiста, але й середньоторгових, що розташованi в районах житлової забудови, на початку XX ст. iснувала система торгових закладiв рiзних за профiлем, оборотом, якiстю та цiнами пропонованих на продаж товарiв. Отже, вони задовольняли попит прошаркiв населення з неоднаковою купiвельною спроможнiстю.

У постiйнiй торгiвлi Харкова в 1910-1912 pp. вiдбувалися динамiчнi процеси, галузь чутливо зреагувала на першi ознаки економiчного пiднесення i була, так само, як у Захiднiй Європi, певним барометром останнього. Архiвнi документи надають можливiсть внести суттєвi корективи в iснуючi данi щодо торговельної мережi, зокрема її густоти, розподiлу крамниць за спецiалiзацiєю, обсягами обороту, спростовують поширений iз радянських часiв стереотип про домiнування в мiстах закладiв торгiвлi горiлчаних виробiв. У 1904-1912 pp. зростання торгової мережi Харкова значно випереджало прирiст населення. Густота торгової мережi в цiлому по мiсту сягнула 45,5 особи на одну торгову точку, хоча поза центром становила понад 113 осiб на одну крамницю. Iснування таких диспропорцiй пояснюється, на наш погляд, пiдвищеною концентрацiєю торгових точок на територiї найбiльшого в мiстi Благовiщенського базару i Пасажу (данi про якi не збереглись у фондах податкових iнспекторiв), на деяких вулицях у центральних районах (Рибна, Катеринославська) та на периферiї мiста (Петiнська). Все це свiдчить про необхiднiсть поглибити науковий пошук, ширше вводити в науковий обiг не лише узагальнюючi матерiали та данi, а й поточнi документи рiзних установ державної влади та мiсцевого самоврядування, що дозволить вiдтворити iсторiю повсякденного буття великих i малих мiст України та вийти на розумiння характеру, темпiв, динамiки розвитку процесiв економiчних i полiтичних перетворень, що охопили українськi землi на початку XX ст.

-----

1 Таран Л.В. Провiднi тенденцiї свiтової iсторiографiї в XX ст. та проблеми кризи сучасної iсторичної науки // Укр. iст. журн. - 1998. - N5. - С.30-39; 1999. - N1. -С.85-91; Реєнт О.П. Деякi проблеми iсторiї України XIX - початку XX ст.: стан i перспективи наукової розробки // Укр. iст. журн. - 2000. - N2. - С11.

2 Багалей Д.И., Миллер Д. Л. История города Харькова за 250 лет его существования ( с 1655-го по 1905-й год). - Т.2. (ХIХ-й и начало ХХ-го века). - Харьков,1912. - С.515.

3 Авдаков Ю.К. К вопросу о концентрации капитала в городской торговле дореволюционной России // Учен. зап. Москов. эконом.-стат. ин-та. - 1956. - Т.7. -С. 105-122; Половников А. Л. Торговля в старой России. - М.,1958. - С.79, 88; Дихтяр ГА. Внутренняя торговля в дореволюционной России. - М.,1960. - С.79, 82.

4 Струмилин С.Г. Очерки советской экономики. Ресурсы и перспективы. - М.;Л., 1928. - С.230-231; Половников А.Л. Вказ. праця. - С.79.

стр. 58


5 Дихтяр Г.Л. Вказ. праця. - С.82.

6 Михайлик О.Ф. Харкову - 300 рокiв: Короткий iсторико-економiчний нарис. -Харкiв, 1956. - С.20-91; Дяченко М.Т. Iзюм: iсторико-краєзнавчий нарис. -Харкiв, 1963. - С.48-65; Шатров М. Город на трех холмах. Книга о старом Екатеринославе. -Днепропетровск, 1966. - С.239-240; Iсторiя мiст i сiл Української РСР: Харкiвська область. - К., 1967. - С.73-90, 357-358, 530-531, 592-596, 669-670; Герлiгi П. Одеса: Iсторiя мiста 1794-1914. - К.,1999. - С.167-293.

7 Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII - начало XX вв.): Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства. - СПб., 1999. - Т.1. - С.310.

8 Броделъ Ф. Матерiальна цивiлiзацiя, економiка i капiталiзм, XV-XVIII ст. - К., 1997. - Т.2: Iгри обмiну. - С.41-50.

9 Там само. - С.52.

10 Там само. - С.48, 50, 517.

11 Известия Харьковской городской Думы. - 1913. - N3. - С.254.

12 Весь Харьков на 1913 г. - Харьков, 1913. - С.439-612; Список купцов и промышленников г.Харькова за 1913 год. - Харьков, 1913. - С.3-46.

13 Державний архiв Харкiвської областi (далi - ДАХО). - Ф.536. - Оп.1. - Спр. 110. - Арк. 76-148; Ф.539. - Оп.1. - Спр.З. - Арк.70-115.

14 Багалей Д.И., Миллер Д.П. Вказ. праця. - С. 528-529; Известия Харьковской городской Думы. - 1913. - N3. - С.254.

15 Струмилин С.Г. Вказ. праця. - С.243.

16 Города России в 1904 г. - СПб., 1910. - С.172; Главные итоги переписи г.Харькова 8 дек. 1912 г. - Харьков, 1914. - С.39.

17 ДАХО. - Ф.536. - Оп. 1. - Спр.110. - Арк. 76-148.

18 Новими торговими закладами iнспектори вважали не лише такi, що постали в поточному роцi, так би мовити, "з нуля", але й тi, що змiнили власника.

19 ДАХО. - Ф.539. - Оп.1. - Спр.З. - Арк.70-115.

20 Там само. - Спр.110. - Арк. 78-112; Спр.125. - Арк.238-253.

21 Там само.

22 Там само. - Ф.539. - Оп.1. - Спр.З. - Арк.70-115.

In given article the author on the basis of published sources and founded by him archive materials concerning trade development in Kharkiv in the beginning of 20th c. aims to show the geography of arrangement, general number of commercial institutions, the ratio of grocery and nonfoods business, value of commodity circulation etc.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ТОРГIВЛЯ-В-ХАРКОВI-НА-ПОЧАТКУ-XX-ст

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

ТОРГIВЛЯ В ХАРКОВI НА ПОЧАТКУ XX ст. // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 25.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ТОРГIВЛЯ-В-ХАРКОВI-НА-ПОЧАТКУ-XX-ст (date of access: 27.07.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Rating
0 votes
Related Articles
ЗАРУБЕЖНАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ ПРАВИТЕЛЬСТВ М. ТЭТЧЕР И ДЖ. МЭЙДЖОРА (1980 - 1990-Е ГОДЫ)
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ЛОРД ПАЛЬМЕРСТОН В ЕВРОПЕЙСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ОБЩЕЕ СОБРАНИЕ ОТДЕЛЕНИЯ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ НАУК РАН
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ВАЖНЫЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ ИСТОРИИ США XIX ВЕКА
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ИМПЕРАТОР БОКАССА I И ВЛАСТЬ В ПОСТКОЛОНИАЛЬНОЙ АФРИКЕ
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
СРАЖЕНИЕ ЗА КРИТ В МАЕ 1941 ГОДА
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
ОЧЕРКИ ОБ ИСТОРИКАХ ФРАНЦИИ. ПО СТРАНИЦАМ "ФРАНЦУЗСКОГО ЕЖЕГОДНИКА"
4 days ago · From Україна Онлайн
НЕОМАЛЬТУЗИАНСКИЙ ЦИКЛ НА ПРИМЕРЕ ИСПАНИИ XVI - XVII ВЕКОВ
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
Пришельцы, Земли нашей Гости — посланцы не мира сего, а Иного, Огня за чертой. Выход к нам из него — шаг один из Эфирного царства как Глуби Земли.
Catalog: Философия 
5 days ago · From Олег Ермаков
ЭТНОПОЛИТИЧЕСКИЙ КОНФЛИКТ В СЕВЕРНОЙ ИРЛАНДИИ: ПРОШЛОЕ И НАСТОЯЩЕЕ
Catalog: История 
6 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ТОРГIВЛЯ В ХАРКОВI НА ПОЧАТКУ XX ст.
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones